Постанова

від 10.08.2021 по справі 310/1778/21(2-а/310/36/21)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 310/1778/21(2-а/310/36/21)

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.05.2021 (суддя першої інстанції Вайнраух Л.А.) в адміністративній справі №310/1778/21(2-а/310/36/21) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

01.03.2021 Представник позивача адвокат Дон В.О. в інтересах позивача звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області Мироненка А.А. №1-ДК/0010П0/08/01/-21 від 12.02.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 170,00 за порушення ст. 53-1 КУпАП, закрити відносно ОСОБА_1 провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП України.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 12.02.2021 відносно ОСОБА_1 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області Мироненко Андрієм Анатолійовичем винесено Постанову №1-ДК/0010П0/08/01/-21 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень. Підставою для застосування адміністративного стягнення стало порушення вимог ст.125 ЗК України, за що передбачена відповідальність згідно зі ст.53-1 КУпАП, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 2310400000:08:007:0266 частково зайнята власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 , площа частини самовільно зайнятої земельної ділянки 0,0220 га. З зазначеною постановою позивач не згоден та вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки за твердженням ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, відсутній, а у відповідача відсутні докази, що підтверджують його вчинення, крім того, відповідачем допущено процесуальні порушення. Так, в порушення ст.33 КУпАП при накладенні стягнення відповідачем не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Крім того, позивач стверджує, що в порушення ст.278 КУпАП не проведено підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме посадовою особою не вирішено, чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Представник позивача також наголошує, що відсутні будь-які відомості про те, що позивач був присутній при проведенні перевірки 25.01.2021, на яку наявне посилання в протоколі від 05.02.2021, докази того, що перевірка відбувалася, також не надані. Додатково зауважує сторона позивача на порушенні ст.256 КУпАп щодо вимог до протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки, викликавши позивача 12.02.2021, відповідач не надав змоги скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП. Також, представник позивача у позовній заяві зазначає, що відповідач грубо порушив процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ст.279 КУпАП України державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області Мироненко А.А. не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснив права і обов`язки позивача, не оголосив протокол про адміністративне правопорушення, не заслухав осіб, які беруть участь у розгляді справи, не дослідив докази і не надав йому можливості заявити жодних клопотань. З підстав, передбачених ст.19,105 КАС України, оскільки оскаржувана постанова винесена без врахування всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення, а також допущений спрощений підхід під час розгляду справи, позивач просить задовольнити позов.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.05.2021 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи, а також невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до помилкового прийняття рішення.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 12.02.2021 відносно ОСОБА_1 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області Мироненком Андрієм Анатолійовичем винесено Постанову №1-ДК/0010По/08/01/-21 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170,00 гривень за результатами розгляду протоколу від 05.02.2021 №1-ДК/0004П/07/01/-21, складеного вказаним державним інспектором.

Згідно з оскаржуваною постановою, підставою для застосування адміністративного стягнення стало порушення з боку позивача вимог ст.125 ЗК України, за що передбачена відповідальність відповідно до ст.53-1 КУпАП, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 2310400000:08:007:0266 частково зайнята власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 , площа частини самовільно зайнятої земельної ділянки 0,0220 га. Постанова містить підпис державного інспектора. Копія наявна у матеріалах справи. Додатків зазначена постанова не містить.

Із врахуванням санкції ст.53-1 КУпАП, що на позивача накладено мінімальне адміністративне стягнення у сумі 170,00 гривень, тобто, у передбаченому законом розмірі.

Не погодившись з діями відповідача та прийнятою постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив того, що факт самовільного зайняття земельної ділянки з боку позивача не знайшов свого підтвердження у рамках розгляду даної справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом б частини 1 статті 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у самовільному зайнятті земельної ділянки, суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює відсутність у неї права на конкретну земельну ділянку, однак бажає її захопити.

Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням і охороною земель визначено поняття самовільного зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутністю вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, самовільному зайняттю земельних ділянок притаманні такі юридичні ознаки, як: - з об`єктивної сторони - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне заволодіння чи використання земельної ділянки; - відсутність при цьому відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її відчуження або надання у користування; - відсутність вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки; - такі дії є неправомірними, тобто їх правомірність не закріплена жодним нормативно-правовим актом України; - з суб`єктивної сторони - такі дії є винними.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Не встановлені і не доведені вина у формі умислу, мотив (корисливий, особиста зацікавленість, неправильно зрозумілі інтереси служби, тощо) та мета інкримінованого правопорушення, а також час та місце його вчинення та наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП.

Отже, представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.53-1 КУпАП, а саме об`єктивної та суб`єктивної сторони.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі системного аналізу законодавчих положень, враховуючи, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем, правопорушення передбаченого статтею 53-1 КУпАП, не доведено, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності у діях позивача, події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1 КУпАП, скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.05.2021 в адміністративній справі №310/1778/21(2-а/310/36/21)залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 10 серпня 2021 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва