ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" серпня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2811/20
Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро Т." , м. Київ,
до відповідача фізичної особи - підприємця Федоренка Володимира Миколайовича , с. Фурси Білоцерківського району Київської області,
про стягнення 245 144,09 грн.,
за участю представників:
від позивача: не з`явився ; від відповідача: не з`явився ;
СУТЬ СПОРУ:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро Т.", м. Київ (далі по тексту ТОВ Альянс Агро Т. ) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця Федоренка Володимира Миколайовича, с. Фурси Білоцерківського району (далі по тексту ФОП Федоренко В.М.) про стягнення 245 144,09 грн. заборгованості, з них: 210 000,00 грн. передплати, 21 210,00 грн. інфляційних втрат та 13 934,09 грн. 3 % річних, у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання з поставки оплаченого товару - культиватора навісного Вепр-3,6Н та дискової борони Таурус-3,4Н - за договором купівлі-продажу, який був укладений між сторонами у спрощений спосіб. Також, позивач просить суд покласти на відповідача відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 677,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не передав оплачений позивачем товар та попередню оплату позивачу не повернув, що має наслідком виникнення у відповідача заборгованості у розмірі 210 000,00 грн., за наявності якої на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано проценти річних та інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2811/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням учасників справи, розгляд справи призначено на 26.10.2020.
26.10.2020 до господарського суду Київської області надійшов відзив від 23.10.2020 представника фізичної особи-підприємця Федоренка Володимира Миколайовича, в якому відповідач просив суд справу розглянути без участі останнього та відмовити у задоволені позову. Заперечення обґрунтовані тим, що товар, який був оплачений позивачем платіжним дорученням від 05.06.2018 № 3 на суму 210 000,00 грн., був поставлений позивачу за видатковою накладною від 07.06.2018 № 359, яка підписана покупцем та скріплена його печаткою. Крім того, відповідач як продавець 27.06.2018 зареєстрував у Єдиному реєстрі відповідну податкову накладну. Також, на підтвердження вищенаведених доводів, до відзиву подано копію вказаних документів - рахунку, видаткової накладної, податкової накладної, квитанції про реєстрацію.
16.11.2020 представником позивача подано до господарського суду додаткові пояснення разом з додатковими доказами щодо поставки товару за усним договором купівлі-продажу, відповідно до яких, за доводами позивача, поставка товару мала бути здійснена на адресу останнього за рахунок відповідача. Також, позивач твердить, що в силу ст. 538 ЦК України у зв`язку із здійсненням позивачем передоплати у відповідача виник обов`язок виконати зустрічне зобов`язання та поставити оплачений товар, який відповідачем виконаний не був.
З метою огляду оригіналу видаткової накладної від 07.06.2018 № 359 на підтвердження спірної поставки культиватора навісного Вепр-3.6 Н та дискової борони Таурус-3,4 Н, у судовому засіданні 16.11.2020 було оголошено перерву до 30.11.2020, явку представника відповідача у судове засідання 30.11.2020 було визнано обов`язковою.
27.11.2020 до господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача від 27.11.2020 про призначення судової комплексної почеркознавчої та технічної експертизи, проведення якої позивач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6), проведення оплати гарантував.
Позивач заперечував існування видаткової накладної від 07.06.2018 № 359 на поставку культиватора навісного Вепр-3.6 Н та дискової борони Таурус-3,4 Н на загальну суму 210 000,00 грн. За доводами позивача, представлена відповідачем спірна накладна містить елементи підробленого документа, оскільки підпис у графі "Отримав (ла)" візуально відрізняється від підпису директора підприємства позивача Тимківа В.Р., а відтиск печатки товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Агро Т." на накладній, за твердженням позивача, був зроблений печаткою, яка є її копією та не використовується останнім у своїй господарській діяльності. Таким чином, за доводами позивача, факт підписання накладної не директором підприємства позивача, а іншою особою, правове становище якої не встановлено, а також факт копіювання відтиску печатки позивача, є вирішальною обставиною при розгляді спору по суті, оскільки доводи відповідача ґрунтуються саме на підставі сумнівної накладної, за якою відповідач нібито виконав свої зобов`язання перед позивачем за договором купівлі-продажу. Отже, встановлення факту належності підпису першій посадовій особі підприємства позивача та відтиску печатки підприємства потребує спеціальних знань і не може бути вирішено у судовому засіданні.
У судове засідання 07.12.2020 з`явився директор позивача Тимків В.Р. та уповноважені представники позивача та відповідача. Позивачем подано супровідний лист від 07.12.2020, до якого було додано уточнену редакцію клопотання про призначення судової комплексної почеркознавчої та технічної експертизи, а також оригінали документів в якості вільних зразків підпису та печатки позивача для порівняння у процесі експертного дослідження.
У клопотанні позивач просив доручити проведення експертизи Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, буд. 4), на вирішення експерта поставити наступні питання:
- чи виконаний підпис на видатковій накладній від 07.06.2018 № 359 в графі "Отримав(ла)" особисто директором товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро Т." Тимківим Василем Романовичем, зразки підпису якого надано для порівняльного дослідження?
- чи нанесено відтиск печатки на видатковій накладній від 07.06.2018 в графі "Отримав(ла)" саме тією печаткою, яка використовується у своїй діяльності товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро Т.", зразки відтиску якої надано для порівняльного дослідження?
Відповідач власних питань не запропонував, проти призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи не заперечував.
З огляду на те, що:
у даній справі позивач заперечував існування видаткової накладної від 07.06.2018 № 359, а питання справжності підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро Т." Тимків Василя Романовича та відтиску печатки підприємства останнього на спірній накладній потребує спеціальних знань у сфері іншій ніж право, які у суду відсутні;
жодна із сторін не надала висновку експерта з цього питання;
для прийняття законного обґрунтованого рішення суду слід встановити факт отримання позивачем товару від відповідача, для чого необхідним є встановлення належності підпису та відтиску печатки у видатковій накладній саме позивачу;
суд ухвалою від 07.12.2020 призначив у справі комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручив Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України, провадження у справі зупинив.
У вказаній ухвалі суд визначив об`єкт, що підлягає дослідженню: оригінал видаткової накладної від 07.06.2018 № 359 (аркуш справи 65), на судову експертизу виніс такі питання:
Почеркознавча експертиза: чи виконано підпис у графі "Отримав" видаткової накладної від 07.06.2018 № 359 від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро Т." директором Тимків Василем Романовичем, чи іншою особою?
Технічна експертиза документів: чи нанесено відтиск печатки у видатковій накладній від 07.06.2018 № 359 у графі "Отримав" печаткою товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро Т.", вільні та експериментальні зразки якої надані для порівняльного дослідження?
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 апеляційна скарга ФОП Федоренка В.М. залишена без задоволення, а ухвала господарського суду Київської області залишена без змін.
15.03.2021 до господарського суду Київської області надійшло клопотання судового експерта від 26.02.2021 № КС-19-21/5997 про надання додаткових матеріалів із супровідним листом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 09.03.2021 № 19/17/3-6765, в якому експерт заявляє клопотання про надання:
- достовірних вільних зразків підпису Тимківа Василя Романовича - не менше 10-ти різних документів, максимально наближених за часом виконання до досліджуваного документу (2018 рік);
- умовно-вільних зразків почерку та підпису Тимківа Василя Романовича;
- експериментальних зразків підпису Тимківа Василя Романовича - не менше 10-ти аркушів формату А4 по 15-20 підписів на кожному аркуші;
- експериментальних зразків почерку Тимківа Василя Романовича виконаних у вигляді слів, які починаються з великої літери "В" - не менше 5 аркушів паперу формату А4.
Відтак, ухвалою від 19.03.2021 суд поновив провадження у справі, розгляд клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів призначив на 05.04.2021, зобов`язав позивача надати суду запитувані експертом документи та визнав обов`язковою особисту явку директора позивача Тимківа Василя Романовича для власноручного виконання у судовому засіданні та подання суду експериментальних зразків підпису та почерку.
Ухвалою від 05.04.2021 клопотання експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України О.А. Попітченко від 26.02.2021 № КС-19-21/5997 про надання додаткових матеріалів задоволено. Постановлено надати судовому експерту для проведення призначеної у справі судової експертизи матеріали господарської справи №911/2811/20 включно із запитуваними зразками, а саме:
а) вільними зразками підпису Тимківа Василя Романовича та вільними зразками печатки ТОВ "Альянс Агро Т." - в оригіналах документів, максимально наближених за часом виконання до досліджуваного документу (аркуші справи 76-84 та 156-181);
б) умовно-вільним зразком підпису та почерку Тимківа Василя Романовича (клопотання в порядку ст. 80 ГПК України - аркуш справи 155);
в) експериментальними зразками печатки ТОВ "Альянс Агро Т." (аркуш справи 86);
г) експериментальними зразками підпису Тимківа Василя Романовича (аркуші справи 85 та 183-192);
д) експериментальними зразками почерку Тимківа Василя Романовича , виконаними у вигляді слів, які починаються з великої літери "В" (аркуші справи 193-197).
Провадження у справі 911/2811/20 зупинено, матеріали справи передано до експертної установи для виконання призначеної судом експертизи.
09.07.2021 до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 05.07.2021 № 19/17/3-19077 разом з матеріалами господарської справи № 911/2811/20 та висновком експерта від 02.07.2021 № КСЕ-19-21/5997.
Відповідно до вказаного висновку експертами зроблено висновок про те, що підпис у графі Отримав у видатковій накладній від 07.06.2018 №359 від імені ТОВ Альянс Агро Т. виконано ймовірно не Тимківим В.Р., а іншою особою. Відбиток печатки нанесено не печаткою ТОВ Альянс Агро Т. .
Ухвалою від 12.07.2021 поновлено провадження у справі; розгляд справи призначено на 02.08.2021.
У судове засідання представники сторін не з`явились. Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач копію ухвали від 12.07.2021 отримав 21.07.2021, про причини нез`явлення представника суд не повідомив.
Рекомендоване поштове відправлення №0103277532488, яким суд направляв відповідачу копію ухвали від 12.07.2021, повернулась на адресу суду із довідкою підприємства зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою .
Вбачається, що адреса, на яку суд направляв відповідачу копію ухвали від 12.07.2021 ( АДРЕСА_1 ) відповідає адресі, зазначеній у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; крім того, цю адресу відповідач зазначав у відзиві на позов від 23.10.2020, а також у поданій апеляційній скарзі від 17.12.2020 на ухвалу господарського суду Київської області від 07.12.2020.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 7 вказаної статті учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) відповідно до пункту 5 частини 4 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вноситься до відомостей про фізичну особу - підприємця. Не отримання кореспонденції, яка із дотриманням процесуального закону направляється відповідачу на адресу місцезнаходження згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, знаходиться поза контролем відправника, є наслідком власної вольової поведінки відповідача, який, повинен передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 "Пономарьов проти України", сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За змістом ст. 202 ГПК України неявка учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи.
Розглянувши позов ТОВ Альянс Агро Т. до ФОП Федоренка Володимира Миколайовича про стягнення 245 144,09 грн., всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
УСТАНОВИВ:
відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.
Між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було досягнуто домовленості про поставку Культиватора навісного Вепр-3,6 Н та Дискової борони Таурус-3,4Н загальною вартістю 210 00,00 грн. з ПДВ, про що відповідач ФОП Федоренко В.М. надав позивачу рахунок №389 від 05.06.2018.
У вказаному рахунку вказано, що оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р постачальника, самовивозом за наявності довіреності та паспорта .
Позивач ТОВ Альянс Агро Т. платіжним дорученням від 05.06.2018 №3 сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 210 000,00 грн. із призначенням платежу сплата по рахунку №389 від 05.06.2018, за культиватор і борону, у т.ч. ПДВ 35 000,00 грн. .
Відповідач 27.06.2018 зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 05.06.2018 №9, згідно якої отримувач ТОВ Альянс Агро Т. , номенклатура товару Культиватор навісний Вепр-3,6 Н та Дискова борона Таурус-3,4Н, усього обсяги постачання за основною ставкою 175 000,00 грн., сума ПДВ 35 000,00 грн.
За правовим змістом, відносини сторін є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину поставки між сторонами зафіксований у вищеперерахованих накладних, то сторони не порушили вимог частини першої статті 208 Цивільного кодексу України щодо письмової форми укладання правочинів між юридичними особами, та у відповідності до ст. 638 ЦК України досягли домовленості з усіх його істотних умов.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Враховуючи, що договір купівлі-продажу може бути як реальним, так і консенсуальним, що обидві сторони вжили заходів до його часткового виконання, у суду відсутні підстави твердити, що договір є неукладеним (таким, що не відбувся).
Відтак, отримавши від позивача 100% передоплати за товар, відповідач був зобов`язаний здійснити поставку обумовленого сторонами товару позивачу у повному обсязі.
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.
Доказів того, що відповідач повідомляв позивача про готовність товару до передачі, та/або доказів передачі товару перевізнику або організації зв`язку для доставки покупцеві, суду не подано.
Відповідач надав суду оригінал та копію накладної №359 від 07.06.2018 на підтвердження поставки товару позивачу. Разом із тим, позивач отримання товару за вказаною накладною заперечує.
Висновком експерта від 02.07.2021 № КСЕ-19-21/5997 встановлено, що:
При порівнянні підпису у накладній із зразками підпису Тимківа В.Р. були встановлені розбіжності за переважаючою формою рухів та наведеними у висновку окремими ознаками підпису, що є суттєві, стійкі та достатні для ймовірного негативного висновку. Збіжні загальні та окремі ознаки підписів у даному випадку є не суттєві та пояснюються виконанням досліджуваного підпису, ймовірно, з наслідуванням справжнього підпису Тимківа В.Р. Вирішити питання у категоричній формі не виявилося можливим у зв`язку з тим, що досліджуваний підпис виконано простими за будовою рухами та містить обмежений обсяг досліджувального графічного матеріалу, внаслідок чого неможливо виділити більшу кількість розбіжних ознак.
За таких обставин, експертами зроблено висновок про те, що підпис у графі Отримав у видатковій накладній від 07.06.2018 №359 від імені ТОВ Альянс Агро Т. , ймовірно виконаний не Тимківим В.Р., а іншою особою.
Під час порівняння досліджуваного відбитку печатки ТОВ Альянс Агро Т. із наданими зразками візуальним, мікроскопічним та фотографічним методами дослідження, способами зіставлення та оптичного накладення (суміщення), було встановлено збіг за загальними ознаками (розмір обідків, змістом тексту) та розбіжності за загальними, окремими ознаками: мікротекстом у середині здвоєного зовнішнього обідка, розміром шрифту, конфігурацією растрового фону, гарнітурою шрифту, розміром літер, конфігурацією стилізованого обідка, конфігурацією малюнка тангірної сітки тощо.
За таких обставин експертом зроблено висновок про те, що відбиток печатки у графі Отримав у видатковій накладній від 07.06.2018 №359 нанесено не печаткою ТОВ Альянс Агро Т. , відбитки якої було надано на експертизу у якості порівняльного матеріалу.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно із ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
З огляду на викладене, накладна від 07.06.2018 №359 містить ознаки підробки, не є належним та достовірним доказом, відтак, не підтверджує факт поставки товару відповідачем позивачу.
Довіреності на отримання матеріальних цінностей, яка була б видана покупцем ТОВ Альянс Агро Т. представнику на отримання товару від відповідача, та яка у випадку поставки мала бути передана продавцю у момент поставки товару, суду не подано.
Реєстрація податкової накладної не підтверджує факт поставки товару від відповідача позивачу, оскільки відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відтак, отримавши кошти від покупця, відповідач був зобов`язаний зареєструвати податкову накладну відповідно до законодавства протягом п`ятнадцятиденного строку з дати зарахування коштів.
З огляду на викладене, суд погоджується із твердженням позивача про те, що негрошове зобов`язання з поставки оплаченого товару відповідачем не виконано.
За змістом ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Вказана норма надає право покупцю діяти альтернативно на власний розсуд, а саме або вимагати передання оплаченого товару, або повернути кошти.
Позивач 16.11.2020 направив відповідачу претензію про повернення безпідставно сплачених коштів від 13.11.2020, у якій вимагав у найкоротші строки повернути безпідставно сплачені кошти в сумі 210 000,00 грн., посилаючись на частину 2 ст. 693 ЦК України (копія претензії із доказами направлення - фіскальним чеком Укрпошти від 16.11.2020 залучені до матеріалів справи).
Суд звертає увагу на те, що претензія від 13.11.2020 була скерована відповідачу лише після відкриття провадження у справі №911/2811/20. Разом із тим, законом не встановлено обов`язкової форми вимоги покупця у порядку частини 2 ст. 693 ЦК України, відтак вказана вимога може бути вчинена також шляхом подання позову, а відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
З огляду на викладене, у відповідача у порядку частини 2 ст. 693 ЦК України виникло грошове зобов`язання з повернення позивачу сплачених коштів за товар, який був оплачений, але не був поставлений.
Доказів повернення коштів, як і належних та достовірних доказів поставки товару, суду не подано у тому числі на вимогу ухвали суду від 29.09.2020 про відкриття провадження у справі, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.
Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 210 000,00 грн. попередньої оплати належить до задоволення повністю.
Крім того, позивач нарахував та заявив до стягнення відповідно до ст. 625 ЦК України 13 934,09 грн. 3% річних (за період 01.07.2018 по 15.09.2020) та 21 210,00 грн. інфляційних втрат (за період липень 2018 - серпень 2020). Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар який має бути поставлений. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
При цьому, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї правової норми поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Не є таким винятком із загального правила випадок, коли у покупця має виникає законне право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.
Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичною не поставкою товару у відповідача (постачальника) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) є грошовим зобов`язанням.
У відповідача виникло перед позивачем грошове зобов`язання з повернення грошових коштів у розмірі 210 000,00 грн., а тому на нього можуть нараховуватися 3% річних та інфляційні втрати на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.
Разом із тим, позивач звернувся із позовом до суду про повернення грошових коштів 23.09.2020 (згідно календарного штемпеля на конверті, у якому надійшла позовна заява), претензію про повернення коштів від 13.11.2020 направив відповідачу 16.11.2020. Відтак, за заявлений період (01.07.2018 - 15.09.2020) за відсутності вимоги покупця у порядку частини 2 ст. 693 ЦК України відсутня підстава твердити про прострочення відповідачем грошового зобов`язання, отже нарахування у цей період позивачем 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним, і вказані вимоги не належать до задоволення.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ Альянс Агро Т. частково, ухвалює рішення про стягнення з ФОП Федоренка Володимира Миколайовича 210 000,00 грн. основного боргу.
Відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 3150,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Агро Т. задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Федоренка Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Агро Т. (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літера А, ідентифікаційний код 41651141)
210 000,00 грн. (двісті десять тисяч гривень нуль копійок) основного боргу ,
3150,00 грн. (три тисячі сто п`ятдесят гривень нуль копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання повного тексту рішення 17.08.2021.
Суддя О.В. Конюх
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2021 |
Оприлюднено | 18.08.2021 |
Номер документу | 99036460 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Конюх О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні