Рішення

від 11.08.2021 по справі 920/266/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.2021 Справа № 920/266/21 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши матеріали справи № 920/266/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнертехсервіс"

(40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 13,

код ЄДРПОУ 35171941)

до відповідачів: 1. Сумської міської ради (40000, м. Суми, пл.. Незалежності, 2,

код ЄДРПОУ 23823253)

2. Фізичної особи - підприємця Парієнко Дмитра Павловича

(

АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про визнання незаконним рішення та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача : Суханов Г.Є., Оніщенко О.В

від відповідачів: 1. Парфененко М.С.

2. Молібог Ю.М.

Стислий виклад позицій сторін по справі.

19.03.2021 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд:

- Визнати незаконним та скасувати рішення рішенням Сумської міської ради №6771-МР від 13 травня 2020 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано фізичній особі - підприємцю Парієнку Дмитру Павловичу в оренду земельну ділянку площею 0,1025 га на 5 років за адресою: АДРЕСА_2 під гаражем для зберігання автотранспорту (кадастровий номер 5910136600:14:003:0073).

- Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16 червня 2020 року, укладений між Сумською міською радою та фізичною особою - підприємцем Парієнком Дмитром Павловичем (Орендар) про надання в оренду фізичній особі - підприємцю Парієнку Дмитру Павловичу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що при прийнятті Рішення № 6771-МР було порушено порядок, який встановлений для зміни цільового призначення землі, та враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки від 16.06.2020 був укладений між відповідачами на підставі незаконного рішення першого відповідача, то цей договір підлягає визнанню недійсним.

Перший відповідач 15.04.2021 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Перший відповідач у відзиві зазначає, про відсутність доказів, того що незавершене будівництво (позивача) існувало на момент прийняття відповідачем 1 оскаржуваного рішення та укладення договору оренди земельної ділянки в відповідачем 2.

06.04.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву від другого відповідача, в якому зазначається, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Подані сторонами заяви та клопотання. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою суду від 22.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 20.04.2021, 11:20.

Ухвалою суду від 20.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 27.05.2021, 11:00; ухвалено позивачу повторно подати до суду відповідь на відзиви з дотриманням правил, що встановлені частинами третьою - шостою статті 165 ГПК України відповідно до ч. 3 ст. 166 ГПК України у строк до 24.05.2021, а також надати в судове засідання для огляду оригінали документів, копії, яких додані до позовної заяви, зокрема: оригінал Рішення Сумської міської ради VІІ скликання LXV сесія від 27 листопада 2019 № 6031-МР м. Суми Про надання фізичній особі-підприємцю Парієнко Дмитру Павловичу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 ; оригінал Рішення Сумської міської ради VІІ скликання LXХІV сесія від 13 травня 2020 року № 6771-МР м. Суми Про надання в оренду фізичній особі-підприємцю Парієнко Дмитру Павловичу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 ; оригінал Договору оренди земельної ділянки б/н від 16 червня 2020 року та ін. .

20.04.2021 від позивача до суду надійшла заява б/н від 19.04.2021, відповідно до якої просить суд у зв`язку із незадовільним станом здоров`я відкласти підготовче засідання по справі на іншу дату.

Ухвалою суду від 27.05.2021 відкладено підготовче засідання у даній справі на 17.06.2021,11:00.

10.06.2021 позивачем подано до суду Заяву про зміну підстав та предмету позову. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішенням Сумської міської ради № 6031-МР від 27 листопада 2021 року, яким надано фізичній особі - підприємцю Парієнку Дмитру Павловичу дозвіл на розроблення на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої її передачі у користування на умовах оренди за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 13/1, орієнтовною площею не більше 0,1200 га, категорія та функціональне призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; під гаражем для зберігання автотранспорту (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 33464412 від 25.09.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1926440559101, площа приміщення - 57,6 кв.м.).

2. Визнати незаконним та скасувати рішення рішенням Сумської міської ради № 6771-МР від 13 травня 2020 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано фізичній особі - підприємцю Парієнку Дмитру Павловичу в оренду земельну ділянку площею 0,1025 га на 5 років за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, б. 13/1 під гаражем для зберігання автотранспорту (кадастровий номер 5910136600:14:003:0073).

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16 червня 2020 року, укладений між Сумською міською радою та фізичною особою - підприємцем Парієнком Дмитром Павловичем (Орендар) про надання в оренду фізичній особі - підприємцю Парієнку Дмитру Павловичу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 17.06.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнертехсервіс" про зміну підстав та предмету позову від 10.06.2021 (вх. № 2399 від 10.06.2021) у справі №920/266/21 - відмовлено, усне клопотання позивача про закриття провадження у справі та призначення розгляду справи по суті - задоволено, закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/266/21 до судового розгляду по суті на 19.07.2021, 11:00.

Протокольною ухвалою від 19.07.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.07.2021, 11:40.

26.07.2021 розгляд справи № 920/266/21 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 24.07.2021 по 04.08.2021.

Ухвалою суду від 05.08.2021 призначено розгляд справи по суті на 11.08.2021,11:50.

В судовому засіданні 11.08.2021 представником позивача надано пояснення в обґрунтування позовних вимог та підтримано позов у повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні 11.08.2021 проти задоволення позовних вимог заперечували.

В судовому засіданні 11.08.2021 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

17 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Партнертехсервіс (Продаавець) та Парієнком Дмитром Павловичем (Покупець) укладений договір купівлі-продажу 12/100 часток нежитлових приміщень. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. та зареєстрований за № 9516.

Згідно п.1.1. Договору Продавець продає (передає у власність), а Покупець купує (приймає у власність) 12/100 часток нежитлового приміщення, загальною площею 57,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,2959 га, кадастровий номер 5910136600:14:003:0053. Нерухоме майно, частка якого відчужується по даному договору згідно даних правовстановлюючого документу та технічного паспорту складається з літера В - прохідна, загальною площею 57,6 кв.м., літера Г1 - гараж загальною площею, 413,3 кв.м.

17 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Партнертехсервіс та Парієнком Дмитром Павловичем укладений договір поділу, згідно п. 1.1 цього Договору Парієнко Д.П. набув право власності на новоутворений об`єкт нерухомого майна - прохідну літера В , площею 57,6 кв,м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. та зареєстрований за № 9519.

Рішенням Сумської міської ради № 6771-МР від 13 травня 2020 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано фізичній особі - підприємцю Парієнку Дмитру Павловичу в оренду земельну ділянку площею 0,1025 га на 5 років за адресою: АДРЕСА_2 під гаражем для зберігання автотранспорту (кадастровий номер 5910136600:14:003:0073).

16 червня 2020 року між Сумською міською радою (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Парієнком Дмитром Павловичем (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1.1 якого Орендодавець на підставі рішення Сумської міської ради від 13 травня 2020 року № 6771-МР Про надання в оренду фізичній особі - підприємцю Парієнку Дмитру Павловичу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач вважає, що рішення Сумської міської ради № 6771-МР від 13 травня 2020 року являється незаконним, а укладений на підставі цього рішення договір оренди земельної ділянки від 16 червня 2020 року підлягає визнанню судом недійсним. Отже, позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Щодо доводів позивача відносно наявності у нього права власності на нерухоме майно:

Як вбачається із позову, Позивач оскаржує рішення міської ради від 13.05.2020 № 6771-МР Про надання в оренду фізичній особі-підприємця Парієнку Дмитру Павловичу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 та договір оренди земельної ділянки від 16.06.2020 у зв`язку із тим, що на цій земельній ділянці знаходиться недобудоване цокольне приміщення з фундаментальних блоків площею 111 кв.м., що належить Позивачу.

Як підставу набуття вказаного цокольного приміщення позивач зазначає договір купівлі-продажу № 31/08-10 та акт приймання-передачі від 02.09.2010, який є додатком до договору. При цьому, в доданому до позову договорі в п. 1.1. вказано, що Продавець (ТОВ Сільськогосподарське підприємство Агропартнер ) зобов`язується передати у власність покупця (ТОВ Партнертехсервс ) товар зазначений в додатку № 1 до даного договору, а в акті приймання-передачі значиться, що було передано, в тому числі недобудоване цокольне приміщення з фундаментних блоків площею 111 кв.м. Тобто, недобудоване приміщення визначається сторонами як товар та не згадується про реєстрацію права власності на нерухомість.

Крім того, вищезазначений договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріально, укладений в простій письмовій формі, та на час його укладання керівником продавця значився Суханов Г.Є., який на даний час є керівником Позивача та підписав позовну заяву.

Наявність на земельній ділянці нерухомого майна, яке б перешкоджало отриманню в користування цієї земельної ділянки, має бути підтверджене Позивачем належними та допустимими доказами. Ані договір купівлі-продажу № 31/08-10 ані акт приймання-передачі від 02.09.2010, ані містобудівні умови та обмеження не є такими доказами та не можуть підтверджувати законність та обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі статтею 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Так, ч. 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331, частина четверта статті 354 Кодексу, частина третя статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Аналогічне визначення нерухоме майно міститься у статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Слід зазначити, що низка інших нормативно-правових актів також містять визначення нерухоме майно та встановлюють його правовий статус. Однак, наведене у Кодексі визначення є узагальненим та характеризує нерухоме майно за трьома основними ознаками, які повинні бути притаманні тому чи іншому об`єкту при визначенні його належності до нерухомого майна, а саме:

• розташування на земельній ділянці;

• переміщення неможливе без його знецінення;

• переміщення неможливе без зміни його призначення.

При цьому слід звернути увагу на те, що норми Кодексу не встановлюють як обов`язкову ознаку нерухомого майна наявність фундаменту. Оскільки за своєю природою фундаменти є досить різноманітними і більшість з них можна без труднощів переміщувати у просторі. У зв`язку з цим, не завжди можна погодитися з твердженням, що наявність фундаменту є одним з основних критеріїв для визнання майна нерухомим.

Вказане підтверджується й тим, що режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації (частина перша статті 181 Кодексу).

Відповідно до ч. 4 ст.182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Так, державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) згідно з статтею 1 Закону є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Статтею 5 Закону, а також пунктом 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (далі - Порядок), передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Статтею 331 ЦК України визначені положення щодо набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва. Так, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право Відповідно до ч. З ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Враховуючи зазначені положення нормативно-правових актів, з урахуванням того, що Позивачем не зареєстроване право власності на недобудоване цокольне приміщення з фундаментних блоків площею 111 кв.м. суд приходить до висновку, що воно не є нерухомим та не підтверджується, що на спірній земельній ділянці ця недобудова взагалі розташована.

Щодо набуття ОСОБА_1 права власності на майно:

Як свідчать матеріали справи, 17.09.2019 між ТОВ Партнертехсервіс як продавцем, та ФОП Парієнко Дмитром Павловичем як покупцем укладено договір купівлі-продажу 12/100 часток нежитлових приміщень. Договір посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 9516.

Відповідно до розділу 1 договору позивач відповідач-2 набув в особисту приватну власність 12/100 часток нежитлового приміщення, загальною площею 57,6 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_2 на земельній ділянці загальною площею 0,2959 га, кадастровий номер 5910136600:14:003:0053. Згідно розрахунку часток нежитлових приміщень придбана нерухомість складається з прохідної, загальною площею 57,6 кв.м.

Право власності на 12/100 нежитлових приміщень зареєстровано за відповідачем-2 17.09.2019, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності.

Також, 17.19.2019 між ТОВ Партнертехсервіс та ФОП Парієнко Дмитром Павловичем укладено договір про поділ відповідно до якого нежитлові приміщення, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 складаються з: літера В - прохідна, загальною площею 57,6 кв.м., літера Г 1 - гараж, загальною площею 413,3 кв.м. перебувають у спільній частковій власності: 88/100 належить ТОВ Партнертехсервіс та 12/100 належить Парієнку Дмитру Павловичу . Згідно висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, складеного ТОВ Перше БТІ від 11.09.2019 за № 487-1 за технічними показниками об`єкт може бути поділений. Склад новоутворених об`єктів нерухомого майна:

Об`єкт № 1. Власник - ТОВ Партнертехсервіс , гараж літера Г 1 , площею 413,3 кв.м.

Об`єкт № 2. Власник Парієнко Дмитро Павлович : прохідна літера В , площею 57,6 кв.м.

Також, як свідчать матеріали справи, 17.09.2019 ОСОБА_2 - директор ТОВ Партнертехсервіс надав заяву відповідно до якої повідомив, що ТОВ Партнертехсервіс була надана в оренду земельна ділянка, площею 0.2959 га. кадастровий номер 5910136600:14:003:0053, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та повідомив, що ТОВ Партнертехсервіс відмовляється від оренди частки земельної ділянки на користь набувача частки нерухомого майна - Паріенка Дмитра Павловича . Також в цій заяві Позивач надав згоду на поділ на дві окремі частини. Підпис на заяві посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 9518.

Після поділу нерухомого майна, наказом № 102-а від 24.06.2019 Управління архітектури Сумської міської ради Про зміну адреси об`єкту нерухомого майна, що розташований по АДРЕСА_2 (майно ОСОБА_1 ) змінено адресу: АДРЕСА_2 . Об`єкту нерухомого майна - прохідна загальною площею 57,6 кв.м. (літера В згідно з даними технічного паспорту від 17.09.2019), що знаходиться у власності ОСОБА_1 , за результатами поділу на адресу АДРЕСА_2 .

Таким чином, Відповідач-2 є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення, літера В - прохідна, загальною площею 57,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1926440559101.

Щодо права на земельну ділянку позивача:

Щодо права на землю Позивача слід зазначити, що на даний час у Позивача відсутні документи, які б підтверджували право користування земельною ділянкою.

До позовної заяви додано договір оренди земельної ділянки від 29.02.2012. Відповідно до п. 2.2. договору строк його дії до 26.01.2016 року. Площа земельної ділянки, яка передається в оренду - 0,2959 га, адреса АДРЕСА_2 .

Після відчуження частини нерухомого майна Позивачем Відповідачу-2 та надання заяви про дозвіл на поділ земельної ділянки, змінилась площа, конфігурація, розмір орендної плати та інше, закінчився строк оренди, а тому Позивач повинен був укласти з міською радою договір на право користування земельною ділянкою. Лише при укладенні договору оренди у Позивача виникне речове право на землю. На даний час будь-якого офіційно визнаного та підтвердженого речового права на землю у Позивача не має.

Щодо права Відповідача-2 на земельну ділянку

16.06.2020 між Сумською міською радою та ФОП Парієнко Д.П. укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до договору в оренду передана земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,1025 га, кадастровий номер 5910136600:14:003:0073. На земельній ділянці знаходиться нежитлове приміщення. Строк дії договору оренди - до 13.05.2025 з правом пролонгації. Земельна ділянка передана в оренду відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди, що є додатком до договору. Право оренди на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що наявний витяг.

Враховуючи наявність нерухомого майна, належного на праві власності ОСОБА_3 , та маючи в оренді земельну ділянку Відповідач-2 звернувся до управління архітектури та містобудування Сумської міської ради та отримав містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Відповідно до п. 4 містобудівних умов і обмежень (абзац 2) відстань до існуючих будинків та споруд: 16,4 м до одно поверхневої нежитлової будівлі.

Тобто, про наявність поблизу нерухомого об`єкту Парієнка Д.П. будь-якої недобудови не зазначено.

З метою проведення реконструкції нежитлового приміщення прохідної Відповідачем-2 замовлено та розроблено проект Реконструкція нежитлового приміщення в адміністративно-офісну будівлю з приміщенням для обслуговування автомобілів. Проект. Містобудівний розрахунок земельної ділянки з технік економічними показниками .

Відповідно до пояснювальної записки, при проектуванні спеціалістом встановлено, що на земельній ділянці розміщений виробничий будинок (прохідна). Вказане вбачається і експлікації до проекту.

З метою проведення реконструкції Відповідачем-2 повідомлено про початок виконання будівельних робіт.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Відповідач-2 у законний спосіб отримав в оренду земельну ділянку, зібрав всі необхідні документи, розробив проект, повідомив про проведення реконструкції та здійснює будівництво.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що жодного причинно-наслідкового зв`язку між заявленими порушеннями і правами чи інтересами позивача, позивач не наводить, що свідчить про безпідставність позову і відсутність підстав для його задоволення.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги є неправомірними, необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом у задоволенні позову відмовлено, то на позивача покладаються витрати із сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Партнертехсервіс (вул. Білопільский шлях, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 35171941) до Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) та фізичної особи - підприємця Парієнко Дмитра Павловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування рішення і визнання недійсним договору - відмовити.

2. Покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Партнертехсервіс , судові витрати із сплати судового збору в розмірі 4540 грн.

3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 1 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 17.08.2021.

Суддя С.В. Заєць