Ухвала

від 16.08.2021 по справі 160/11002/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 160/11002/20

адміністративне провадження № К/9901/29826/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Яковенка М. М.,

суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі № 160/11002/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЙТЕРМО до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АЙТЕРМО до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21 січня 2020 року № 1442214/43220741, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 63 від 26 листопада 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 63 від 26 листопада 2019 року, складену ТОВ АЙТЕРМО , датою її фактичного отримання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 160/11002/20 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головним управління ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду належним чином оформлений документ про сплату судового збору в належному розмірі за належними реквізитами.

Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області отримано 18 січня 2021 року уповноваженим представником відповідача, що підтверджуюся повідомленням про вручення поштового відправлення.

У строк визначений судом відповідачем на адресу суду направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки на даний час відповідач не має можливості сплатити судовий збір.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто заявнику з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк.

01 червня 2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року по справі №160/11002/20, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено про те, що відповідач вперше звернувся із апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року по справі №160/11002/20 у межах строків на апеляційне оскарження, однак ухвалою суду апеляційної інстанції вперше подану апеляційну скаргу було повернуто заявнику, з огляду на не сплату судового збору. Заявник апеляційної скарги вказує і про те, що сплатити судовий збір виявлялося можливим лише 30 квітня 2021 року, після чого останній повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року заявником апеляційної скарги отримана 30 червня 2021 року.

У межах строку, встановленого для усунення недоліків на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надійшли клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявником зазначено про те, що відповідач вперше звернувся із апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року по справі №160/11002/20 у межах строків на апеляційне оскарження, однак ухвалою суду апеляційної інстанції вперше подану апеляційну скаргу було повернуто заявнику, з огляду на не сплату судового збору. Заявник апеляційної скарги вказує і про те, що сплатити судовий збір виявлялося можливим лише 30 квітня 2021 року, після чого останній повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі. З огляду на вказане заявник просить суд врахувати, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважної причини і з обставин, які не залежали від волі скаржника.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року по справі №160/11002/20 відмовлено.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 160/11002/20 відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для заявника апеляційної скарги та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що не виконання вимог КАС України щодо форми та змісту апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги, не свідчить про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заявник апеляційної скарги не навів обставин, які перешкоджали поданню ним апеляційної скарги без зайвих зволікань після оплати судового збору 30 квітня 2021 року, а не через місяць після такої оплати, що ставить під сумнів наявність у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області реального наміру оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року по справі №160/11002/20.

12 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі № 160/11002/20, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

При цьому скаржник зазначає, що відповідачем апеляційну скаргу вперше подано у строк, визначений КАС України. При цьому, ситуація з обмеженим фінансування судового збору унеможливлювала реалізацію права на апеляційне оскарження рішення суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Також, слід зазначити, що повернення первинної апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Разом з тим, податковий орган, як при поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та не надав доказів, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі № 160/11002/20.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов