Ухвала

від 17.08.2021 по справі 640/21617/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 серпня 2021 року

Київ

справа №640/21617/19

адміністративне провадження №К/9901/30047/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києва, як відокремленого підрозділу ДПС України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року

у справі № 640/21617/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина торгова система - Київ

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2021 року до Верховного Суду вп`яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі № 640/21617/19, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина торгова система - Київ до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У поданій касацій скарзі, відповідач, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду про застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме викладених у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 805/91/15-а.

Під час перевірки вп`яте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України судом установлено, що скаржник лише змінив посилання на іншу постанову Верховного Суду, при цьому, змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося.

Верховний Суд в своїх ухвалах про повернення касаційної скарги звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Посилання ж скаржника на практику Верховного Суду не свідчить про застосування судами норм права без урахування висновків, викладених у зазначеній скаржником постанові, оскільки саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним первинним документам у сукупності із встановленими обставинами справи, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову. Наведене ж скаржником обґрунтування подібності правовідносин є незмістовним, оскільки різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм.

Правова позиція Верховного Суду, яка висловлена в постанові, на яку в касаційній скарзі посилається відповідач, ґрунтується на фактичних обставинах справи та наявних в матеріалах справи доказах. Отже доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій не було враховано висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене, звертаючись до суду вшосте, скаржником не були враховані зауваження, зазначені в попередніх ухвалах Верховного Суду, що свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та неодноразове ігнорування роз`яснень щодо вимог оформлення касаційної скарги.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Разом з тим, відповідач раніше реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі, проте скарги повернуті ухвалами Верховного Суду від 21 січня 2021 року, від 17 травня 2021 року, від 29 червня 2021року, від 22 липня 2021 року як такі, що не містили підстав касаційного оскарження. Вп`яте подана касаційна скарга так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом, додаткових обґрунтувань не містить.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які надавалися йому Верховним Судом щодо вимог до змісту касаційної скарги в частині визначення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у місті Києва, як відокремленого підрозділу ДПС України підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києва, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі № 640/21617/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина торгова система - Київ до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова