Постанова

від 19.09.2007 по справі 28/173-07(9/276-06(10/161))

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/173-07(9/276-06(10/161))

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2007                                                                                   Справа № 28/173-07(9/276-06(10/161))  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)    

суддів: Прудніков В.В., Виноградник О.М.  

при секретарі судового засідання: Геворгян Е.М.

за участю представників сторін:

від позивача:  Тищик Олександр Іванович, адвокат , довіреність №08/07  від 22.03.07;

від відповідача:  Карпічев Юрій Григорович, представник, заступник директора з правового забезпечення, довіреність №83  від 11.04.07;

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фірми Верітас”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  30.05.2007р. у справі №28/173-07(9/276-06(10/161)

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Фірми Верітас”, м.Дніпропетровськ  

до: відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальної компанії “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ  

про стягнення 1 167 752 грн. 74 коп.

та за зустрічним позовом  відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальної компанії “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Фірми Верітас”, м.Дніпропетровськ

про  визнання недійсним договору    

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.07 (суддя Манько Г.В.) первісний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 11414,21 грн. основного боргу за надані правові послуги по договору № 1418-И від 24.06.03, інфляційні втрати 2357 грн. 05 коп., 3 % річних 577 грн.  22 коп., по первісному позову і в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору про надання правової допомоги № 1418-И від 24.06.03 відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що правові підстави для визнання недійсним договору № 1418-И від 24.06.03 відсутні. Відсутні також підстави для стягнення заборгованості на підставі пункту 3.3 договору, оскільки розмір заборгованості державного підприємства “Кривбаспромводопостачання” при винесенні ухвали  про порушення провадження у справі про банкрутство № Б29/43/05 не визначався, заява була залишена без розгляду через невиконання позивачем вимоги суду про публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства “Кривбаспромводопостачання”.

Вимоги позивача, що ґрунтувалися на пункті 3.4 договору задоволені, т.я. матеріалами справи доведено невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вказаному пункту договору.

Через необґрунтованість і закінчення строку вирішення спору господарський суд не задовольнив клопотання відповідача про проведення судової експертизи.

Не погодившись з зазначеним рішенням в частині незадоволених позовних вимог, позивач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Скаржник зазначає, що суд самостійно вдався до тлумачення пункту 3.3 договору № 1418-И, чим порушив вимоги статей 637, 213 Цивільного кодексу України. Жодна із сторін не оспорювала ту обставину, що сума платежу на підставі пункту 3.3 договору № 1418-И відповідно до умов договору здійснюється з розрахунку 1,5 % від тих сум заборгованості, які були визнані в судовому  порядку як до, так і після укладення договору № 1418-И, але погашених боржником –ДП “Кривбаспромводопостачання” на момент порушення судом справи про банкрутство. Пункт 3.3 договору визначав виникнення зобов'язання відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” по сплаті розрахованої на його підставі суми основного платежу на протязі 10 днів від дати порушення справи про банкрутство боржника, але не від дати визнання судом суми заборгованості.

Скаржник просить рішення скасувати в частині незадоволених позовних вимог, позов задовольнити повністю.

Відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що договір №1418-И від 24.06.2003р. підписано неуповноваженою особою, директором з питань правової політики та економічної безпеки Гусєвим В.М., який на час підписання договору не мав повноважень підтверджених довіреністю. Посилається також на вину відповідача, щодо не доведення справи про банкрутство державного підприємства “Кривбаспром водопостачання” до завершення у зв'язку з чим відсутні підстави для виконання ним умов п.3.3 договору в частині перерахування авансу. Відповідач стверджує, що послуги за договором повністю не надані, актом прийому-здачи надання правових послуг не підтверджено, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення авансу згідно п.3.3 договору №1418-И від 24.06.03.

Судом було задоволено клопотання позивача, витребувана з господарського суду Дніпропетровської області справа №Б29/43/05 про банкрутство державного підприємства “Кривбаспромводопостачання” за заявою ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”.

Матеріали справи №Б29/43/05 було досліджено в судовому засіданні 12.09.2007р.

В судовому засіданні 12.09.2007р оголошувалась перерва до 19.09.2007р.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи  24.06.2003 між ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” та ТОВ “Фірма “Верітас” укладено договір № 1418-И та додаткову угоду до нього № 1 від 26.06.2004, за умовами яких ТОВ “Фірма “Верітас” прийняв на себе зобов'язання надавати ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” правові послуги у формі захисту його прав та інтересів під час виконання наказів господарського суду Дніпропетровської області, а також підготовки документів для порушення справи про банкрутство боржника та правового супроводження цієї справи з метою стягнення з боржника суми боргу перед ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” згідно наказів господарського суду у справах №№ 20/369, 20/370, 9/267, 35/19, 35/157.

Вказаний договір з боку позивача підписано генеральним директором ТОВ “Фірма “Веретас” Терещенковим Г.В., з боку відповідача – директором з питань правової політики і економічної безпеки Гусєвим В.М., незважаючи на те, що у вступній частині договору від ВАТ “ЕК”Дніпрообленерго” вказана інша посадова особа –голова правління –генеральний директор –Чех С.М.

Той факт, що договір підписано директором Гусєвим В.М. відповідач не заперечує.

На вимогу апеляційної інстанції представити довіреності, які підтверджують повноваження Гусєва В.М. на підписання договору, відповідач повідомив, що докази в обґрунтування повноважень директора з правового забезпечення і економічної безпеки ВАТ “ЕК”Дніпрообленерго” на підписання договору станом на 24.06.2003р у нього відсутні, довіреність Гусєву В.М. не надавалася.

Відповідно до статті 62 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963р), угода укладена однією особою від імені другої особи в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.

Статтею 63 цього кодексу передбачено, що угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладання угоди або з перевищенням повноважень створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою.

Матеріали справи свідчать, що відповідач в подальшому вчинив дії, які свідчать про схвалення спірного договору: передав документи на виконання п.4.4 договору №1418-И, що підтверджується актом прийому-передачи від 07.09..2004р. (т.1 а.с.73), приймав рахунки на оплату від позивача (а.с.81,82 т.1), здійснював часткову оплату за спірним договором (т.1 а.с. 83, 84), видав довіреність на представництво його інтересів на ім'я Житнікова А.І., що передбачено договором (т.1 а.с.35).

Аналізуючи додатково витребувані у відповідача документи судова колегія враховує, що згідно Статуту ВАТ “ЕК”Дніпрообленерго” (в редакції від 26.05.2003 р.). Голова правління ВАТ –генеральний директор керує роботою виконавчої дирекції, яка здійснює координацію поточної діяльності товариства (п.8.4.22 Статуту), видає доручення (п.8.4.12.14 Статуту). Копії платіжних доручень п.5653 від 21.10.2003р., 602 від 30.01.2004р. свідчать, що директор з питань правового забезпечення і економічної безпеки Гусєв В.М. мав право на підписання фінансових документів ВАТ, що свідчить про те, що на Гусєва В.М. були покладені певні повноваження на здійснення окремих дій від імені ВАТ “ЕК”Дніпрообленерго”, що також підтверджується й довіреністю виданою Гусєву В.М. 30.04.2004р. Головою правління –генеральним директором ВАТ Данелюком В.І. (т.1 а.с.80).

Твердження відповідача, що договір №1418-И від 24.06.2003р. не відповідає постанові НКРЕ від 25.12.2002. № 1455, якою затверджено порядок придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюється НКРЕ не приймається до уваги, оскільки вказаний порядок не пройшов державної реєстрації, суперечить загальним нормам цивільного законодавства, порушує принцип свободи договору, який закріплений в ст. 627 Цивільного кодексу України.  Крім того, згідно п. 8 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються правові засади підприємництва.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо відсутності підстав для визнання договору № 1418-И від 24.06.2003 р.  недійсним, у зв'язку з чим  правомірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

Розділом 3 договору сторони обумовили вартість послуг та порядок розрахунків, зокрема, ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” зобов'язалось в десятиденний строк з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство перерахувати ТОВ “Фірма “Верітас” аванс в розмірі 1,5% від суми визнаної судом заборгованості (пункт 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що в кожному випадку часткового або повного погашення боржником заборгованості ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, останній в триденний строк перераховує ТОВ “Фірма “Верітас” аванс в розмірі 5% від суми погашеної заборгованості.   

За порушення строків розрахунків, передбачених розділом 3 договору, ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” сплачує за кожний день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За своєю правовою природою договір №1418-И від 24.06.2003 р. має ознаки як договору підряду так й договору доручення .

Матеріали справи свідчать що на  певний час сторонами виконувалися умови договору.

Згідно п.п. 4.5 договору замовник видає особам, вказаним виконавцем довіреність на представництво інтересів відповідача в судових та інших органах.

Відповідно до листа позивача від 03.02.2005р №169/05, особою на яку відповідачу потрібно було видати довіреність на представництво інтересів відповідача, позивачем було вказано Житнікова А.І. (працівник позивача).

Відповідач видав на ім'я Житнікова А.І. довіреність від 07.02.05р, якою уповноважив останнього представляти ВАТ ЕК “Дніпрообленерго” у господарських судах, органах державної виконавчої служби, підприємствах, установах та організаціях по справах по стягненню заборгованості з ДПП “Кривбаспромводопостачання” №№9/267, 35/19, 35/157, 20/369, 20/370, 20/99, 20/261, з правом підпису процесуальних документів, в тому числі заяв про порушення справ про банкрутство.

На виконання умов договору, виконавцем була проведена певна робота на підставі якої –ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.05р по справі №Б29/43/05 було порушено провадження у справі про банкрутство ДПП “Кривбаспромводопостачання”.  

Досліджені в судовому  засіданні  матеріали справи № Б29/43/05 свідчать, що заява про порушення справи про банкрутство ДПП ”Кривбаспромводопостачання” від ВАТ ”ЕК”Дніпрообленерго” підписана представником за дорученням –працівником ТОВ ”Фірма “Верітас” Житніковим А.І., який був присутнім в судовому засіданні по цій справі 31.03.05р., що підтверджується протоколом судового засідання, копія якого  долучена до матеріалів справи.

В подальшому в справі про банкрутство представник Житніков А.І. участі не брав, від ВАТ ”ЕК”Дніпрообленерго” приймали участь в справі працівники ВАТ Яцишин О.Й., Ільченко Н.А., Таслицький Б.С., що підтверджується довіреностями, протоколами судового засідання, копії яких долучено до справи.

Як свідчать матеріали справи №Б29/43/05 заява про визнання ДПП ”Кривбаспромводопостачання” банкрутом залишена без розгляду  через невиконання ініціюючим кредитором, тобто ВАТ “ЕК “ Дніпрообленерго” вимог суду щодо подачі оголошення про порушення провадження у  справі про банкрутство.

Ця вимога не була виконана відповідачем, оскільки ухвала за результатами підготовчого засідання з зобов'язанням ВАТ “ЕК “Дніпрообленрго” приймалася господарським судом 16.06.05р., коли представник Житніков А.І. участі в справі №Б29/43/05 не брав.

Статтею 1008 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави припинення договору доручення, до яких зокрема відноситься відмова довірителя або повіреного від договору .

Ані позивач, ані відповідач від договору №1418-И від 24.06.03р. не відмовилися, не розірвали, довіреність видана на Житнікова А.І. (т.1 а.с.35)  07.02.05р. строком на один рік не була скасована або відізвана.

Таким чином, договір №1418-И діє як встановлено в п.7.1 договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сплата авансу, що передбачено пунктом 3.3 пов'язана з порушенням провадження у справі про банкрутство боржника, розмір 1,5% залежить від суми визнаної судом і непогашеної боржником заборгованості, тобто в даному випадку не йдеться про розмір заборгованості визнаної судом в процедурі банкрутства.

Визнана судом сума складає 71 980 881 грн. 92 коп. ( без врахування погашених 228 284 грн. 29 коп.). Вказана сума є додатком сум на які видані накази судом на користь відповідача, та які включені до заяви про порушення справи про банкрутство ДПП “”Кривбаспромводопостачання”.

Таким чином, судова колегія вважає цілком обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача авансу в розмірі 1,5%, що передбачено п.3.3 договору.

Згідно заяви позивача про уточнення розміру позову (т.4 а.с.62) 1,5% від визнаної суми, що підлягає сплаті по п.3.3 договору №1418-И, складає 1079713 грн.20 коп.

Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство ДПП “Кривбаспромводопостачання” винесена 11.03.05р. Отже відповідач повинен був виконати грошові зобов'язання згідно п.3.3 договору №1418-И на протязі до 10 днів, тобто до 22.03.05р.

Оскільки до даного часу відповідач не виконав свої зобов'язання вказана сума підлягає стягненню в примусовому порядку.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно заявлених позивачем вимог розмір боргу по п.3.3 договору з урахуванням індексу інфляції за період з 22.03.05р. по 14.07.06р. становить 1203231,41 грн. ( розрахунок т.4 а.с.65-66).

Три проценти річних від 1079 713,20 грн. за вказаний період становить 42 508 грн. 16 коп.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З врахуванням вказаної норми розмір пені за період з 22.03.05р. по 22.09.05р. з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ становить99139,71 грн.

Наведений позивачем у заяві в порядку ст.22 ГПК України розрахунок інфляційних, 3% річних та пені  (т.4 а.с.65-66) відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Судова колегія не погоджується з твердженням відповідача, що аванс передбачений п. 3.3 договору стягненню не підлягає, оскільки послуги фактично позивачем не надані, їх надання не підтверджено актом прийому-здачі виконаних робіт.

Як зазначалося вище, оплата авансу по п. 3.3 договору не залежить від виконання умов договору в цілому, вона залежить від порушення провадження справи про банкрутство, а розмір авансу від суми визнаної судом  і погашеної відповідачем. Аванс є передплатою за послуги, які будуть надані в майбутньому. Складання акту прийому-здачі послуг залежить від однієї із подій , зазначених в п.п. 2.2.1 –2.2.3 договору. Події зазначені у вказаних пунктах  не наступили.

Таким чином аванс, який підлягає сплаті не повинен підтверджуватися актом прийому-здачі послуг.

Відповідачем порушено п. 4.7 договору, яким передбачено, що засновник у триденний термін з дня отримання направляє виконавцю (позивачу) копії рішень, постанов судів по предмету договору, протоколів засідань і рішень ради та комітету кредиторів.

Позивач стверджує, що після порушення провадження  по справі про банкрутство ДП “Кривбаспромводопостачання” і першого засідання у ці справі 31.03.2005 відповідач не надсилав йому будь-які процесуальні документи по вказаній справі, що унеможливлювало участь представника позивача у справі Б29/43/05. Відповідач належними доказами   в розумінні ст..ст.. 32, 33, 36 ГПК України вказані обставини не спростував. Зазначене свідчить про невиконання  відповідачем п. 4.7 договору, у зв'язку з чим вина позивача у нездійсненні представництва після 31.03.2005  у справі про банкрутство відсутня.

Згідно з п. 3.4 договору в разі часткового або повного погашення боржником заборгованості замовнику, останній в триденний строк перераховує виконавцю аванс в розмірі 5 % (з урахуванням ПДВ) від суми погашеної заборгованості.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т. 4, а.с. 62) позивачем на підставі вказаного пункту заявлено до стягнення основний борг в розмірі 11414 грн. 21 коп. (5 % від погашеної суми у 228284 грн. 29 коп.), що з врахуванням індексу інфляції за період жовтень 2004 року –червень 2006 року становить 13772 грн. 16 коп., 3 % річних за вказаний період становить 577 грн. 22 коп.

Матеріали справи свідчать і це  встановлено господарським судом  і не спростовано відповідачем, відповідні докази є в матеріалах справи  за період  з 13.10 2004  по 13.12.2004 в погашення заборгованості із ДП “Кривбаспромводопостачання” на користь відповідача надійшло 228284 грн. 29 коп. (т.4 а.с. 93-99). Аванс від вказаної суми на підставі п. 3.4 договору відповідач н сплатив. Таким чином, на виконання договору, ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідач повинен сплатити позивачу основний борг в розмірі 11414 грн. 21 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України підлягають стягненню інфляційні втрати та річні нараховані на основний борг в розмірі 11414 грн. 21 коп.

Таким чином, первісний позов підлягає повному задоволенню в загальній сумі 1359228 грн. 66 коп.,  із них 1091127 грн. 41 коп. основного боргу, 125876 грн. 16 коп. інфляційних витрат, 43085 грн. 38 коп. 3 % річних, 99139 грн. 71 коп. пені.

Заявлене відповідачем клопотання про призначення судової експертизи (т. 4 а.с. 100) правомірно відхилено господарським судом, оскільки правова оцінка договору повинна здійснюватися судом, а вартість послуг, які надаються відповідачу визначена договором. Згідно ст.. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.  

Збільшуючи позовні вимоги до 1359228 грн. 66 коп. (т. 4 а.с. 62) позивач не доплатив державне мито. При подачі позову позивачем сплачено 11677 грн. 53 коп. державного мита.

Згідно п. 4.2 роз'яснення президії  ВАСУ від 04.03.1998 № 02-5/78 (з відповідними змінами), у разі, якщо позивач на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України до прийняття рішення по справі збільшив розмір позовних вимог  і не сплатив державне мито зі збільшеної суми господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету. Таким чином,  з позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету різниця між сплаченою та не сплаченою сумами державного мита, що становить 1914 грн. 76 коп.

За вказаних обставин рішення господарського суду в частині відмови в позові підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103 –105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Верітас” задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровського суду від 30 травня 2007 року змінити виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (вул. Запорізьке шосе, 22, м. Дніпропетровськ, 49017, ЄДРПОУ № 23359034) на користь ТОВ “Фірма “Верітас” (вул.. Клари Цеткін, 6-А, кв. 3, м. Дніпропетровськ, 49600, ЄДРПОУ № 32351418) суму основного боргу 1091127 грн. 41 коп., інфляційні витрати –125876 грн. 16 коп., 3 % річних 43085 грн. 38 коп., пені 99139 грн. 71 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 13592 грн. 29 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. 00 коп.

Стягнути з   ТОВ “Фірма “Верітас” (вул.. Клари Цеткін, 6-А, кв. 3, м. Дніпропетровськ, 49600, ЄДРПОУ № 32351418)   в доход державного бюджету 1914 грн. 76 коп. державного мита.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Видати накази.

Видачу наказів здійснити господарському суду  Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                                О.В.Джихур

Судді:                                                                                            В.В.Прудніков

                                                                                                      О.М.Виноградник