Справа № 446/1156/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.08.2021 м. Кам`янка-Бузька
Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
за участі секретаря судового засідання Карпа Г.М.;
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ;
відповідач Кам`янка-Бузька міська рада
Львівської області;
Справа №446/1156/21
Провадження №2/446/838/21
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області про визнання права власності на самочинне будівництво,
ВСТАНОВИВ:
15.06.2021 ОСОБА_1 подав позовну заяву до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області, в якій просить суд визнати за ним право власності на об`єкти нерухомого майна: нежитлову (адміністративно-виробничу) будівлю літ. Е-1-2 , площею 550,2 кв.м., нежитлову (виробничо складську) будівлю літ. Є-1 , площею 1692,6 кв.м., нежитлову (виробничу) будівлю літ. К-1 площею 301,3 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 20.04.2007 він придбав у власність комплекс нежитлових будівель, які позначені літерами Е-1 - обмінний пункт площею 554,1 кв.м, Є - пекарня (котельня) площею 217,6 кв.м. та З - трансформаторна підстанція площею 24,4 кв.м. Згодом, 16.12.2010 на підставі договору купівлі-продажу він придбав у власність земельну ділянку, на якій розташовані такі будівлі, площею 1,7335 га. для обслуговування виробничих будівель.
Вказує, що після набуття у власність таких нежитлових будівель він здійснював їх реконструкцію, внаслідок чого змінилася їх площа та технічні характеристики. Однак, таку реконструкцію він здійснив без відповідних дозвільних документів, а тому таке будівництво є самочинним в розумінні ст. 376 ЦК України.
Позивач зазначає, що ним проведено технічну інвентаризацію таких об`єктів нерухомого майна, а також проведено технічне обстеження, за наслідками якого визнано задовільний їх технічний стан.
У зв`язку з наведеним, заявляє вимогу до суду про визнання за ним права власності на такі будівлі, оскільки такі є самочинними та не порушують чиїх-небудь прав та інтересів.
Ухвалою суду від 15.06.2021 відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 29.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.
Представник відповідача Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області в судове засідання також не з`явився, однак на адресу суду надійшов лист за підписом міського голови, в якому він просить суд справу розглядати без участі представника міської ради, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
20.04.2007 ОСОБА_1 придбав у власність комплекс нежитлових будівель, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а саме будівлю Е-1 - обмінний пункт, площею 554,1 кв.м., будівлю Є- пекарня (котельня) площею 217,6 кв.м. та будівлю З - трансформаторна підстанція площею 24,4 кв.м. Вказана обставина доводиться копією договору купівлі-продажу комплексу будівель від 20.04.2007, що посвідчено приватним нотаріусом Щур Т.В. та зареєстровано у реєстрі за №360 (а.с. 15-16).
16.12.2010 позивач ОСОБА_1 придбав у Дернівської сільської ради земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1,7335 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий №4622182600:02:002:0059. Вказана обставина доводиться копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.12.2010, що посвідчено приватним нотаріусом Робак Л.А. та зареєстровано у реєстрі за №2584 (а.с. 17-20).
На підставі такого договору купівлі-продажу, 23.06.2011 позивачу ОСОБА_1 було видано державний акт про право власності на земельну ділянку з кадастровим №4622182600:02:002:0059, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення: обслуговування виробничих приміщень. В подальшому. 18.07.2011 інформація про право власності на таку земельну ділянку була внесена до Державного земельного кадастру про земельні ділянки, що доводиться копією витягу від 08.06.2021 (а.с. 21-25).
Відповідно до копій технічних паспортів від 30.11.2020 на нежитлові будівлі літ. Е-1-2 , Є-1 , К-1 які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа земельної ділянки складає 17335,0 кв.м., а площа будівлі літ. Е-1-2 - 499,0 кв.м., будівлі Є-1 - 1692,6 кв.м., будівлі К-1 - 301,3 кв.м. (а.с. 26-46).
Як вказано у звітах про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж за адресою АДРЕСА_1 , які виконані експертом М.Е. Волинець та затверджені 21.12.2020, за результатами проведеного технічного обстеження нежитлової будівлі Е-1-2 встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта, а технічний стан за найгіршим конструктивним елементом - задовільний (а.с. 57), нежитлової будівлі Є-1 встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта, а технічний стан за найгіршим конструктивним елементом - задовільний (а.с. 97), нежитлової будівлі К-1 встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта, а технічний стан за найгіршим конструктивним елементом - нормальний (а.с. 136).
Крім того, відповідно до рішення виконавчого комітету Дернівської сільської ради Львівської області від 30.06.2015 №214 вирішено виготовити проект детального плану території Реконструкція комплексу нежитлових будівель під цехи для виробництва будівельних матеріалів, металоконструкцій, бруківки, виробничо-розвантажувального майданчика, приміщення для здійснення роздрібної торгівлі будівельними матеріалами по АДРЕСА_1 (а.с. 163).
Розглядаючи даний справу, суд виходив з того, що позивач набув у власність нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 площею 554,1 кв.м., 217,6 кв.м. та 24,4 кв.м., а в подальшому, в результаті добудови (реконструкції) площа таких будівель змінилася та становить 499,0 кв.м., 1692,6 кв.м., та 301,3 кв.м. відповідно.
Матеріалами справи беззаперечно встановлено, що хоч і право власності на земельну ділянку під вказаним нежитловими будівлями було у позивача, проте відповідних документів, які б давали право виконувати такі будівельні роботи він не мав, а отже здійснив будівництво самовільно.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 373 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
За змістом ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У пункті 4 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) вказано, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Тобто, нерухоме майно класифікується як самочинно збудоване за різними критеріями, зокрема за критерієм будівництва без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що нежитлові будівлі, які збудовані позивачем є самочинним саме за ознакою будівництва без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту.
Таке будівництво не є самочинним за критерієм будівництва на земельній ділянці не відведеній для цієї мети, так як матеріалами справи беззаперечно встановлено факт набуття позивачем у власність земельної ділянки під цим нерухомим майном ще 16.12.2010 і з відповідним цільовим призначенням - для обслуговування виробничих будівель. Крім того, органом місцевого самоврядування відповідно до рішення від 30.06.2015 №214 вирішено виготовити проект детального плану території, що підтверджує факт будівництва такого майна на земельній ділянці з відповідним цільовим призначенням.
Також, на переконання суду, таке будівництво не є самочинним через те, що велося з істотним порушенням будівельних норм і правил, так як відповідно до звітів експерта з технічного обстеження будівель і споруд від 21.12.2020, ним встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації таких об`єктів.
Відтак, нерухоме майно, яке є предметом даного спору, є самочинним виключно через те, що будівництво велося без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту.
Оцінюючи можливість визнання за позивачем права власності на таке самочинне будівництво, суд виходив з того, що за приписами ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
При розгляді даної справи судом не встановлено будь-якого порушення прав та інтересів будь-яких осіб, оскільки позивач є одноосібним власником як нежитлових приміщень так і земельної ділянки, а орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено таке майно не заперечив щодо задоволення таких вимог позивача.
Відтак, суд не вбачає будь-яких перешкод для реалізації позивачем права на судовий захист шляхом визнання за ним права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, яке передбачено у ст. 367 ЦК України.
Також суд не вважає перешкодою для такого судового захисту відсутність відповідного документа, який видається інспекціями архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України Про планування і забудову територій , так як системний аналіз норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 67 Порядку державної реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 (з відповідними змінами) дає підстави для висновку, що оцінка готовності об`єкта до експлуатації здійснюється компетентними органами влади на стадії, що передує проведенню державної реєстрації права власності на самочинно збудований закінчений будівництвом об`єкт.
Таким чином, позовні вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а будь-яких перешкод для їх задоволення судом не встановлено.
Керуючись ст. 258, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовану:
нежитлову (адміністративно-виробничу) будівлю літ. Е-1-2 , площею 550,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
нежитлову (виробничо-складську) будівлю літ. Є-1 , площею 1692,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
нежитлову (виробничу) будівлю літ. К-1 , площею 301,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 16 серпня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКППФО НОМЕР_1 ).
Відповідач: Кам`янка-Бузька міська рада Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, м. Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04056196).
Суддя Т.І. Котормус
Суд | Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2021 |
Оприлюднено | 18.08.2021 |
Номер документу | 99042998 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
Котормус Т. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні