Постанова

від 05.09.2007 по справі 34/263-07-5483а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/263-07-5483А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" вересня 2007 р.Справа  № 34/263-07-5483А

05.09.2007р. о 12год.00хв. господарський суд Одеської області

у складі судді Фаєр Ю.Г.

при секретарі судового засідання Кулаковській С.А.,

за участю представників від позивача: Гайдайчука В.В. –старшого державного податкового інспектора юридичного відділу Білгород-Дністровської ОДПІ, діючого на підставі довіреності від 08.02.06р. №1252/10; від відповідача: Граждан В.В. –представника, діючого на підставі довіреності  від 16.07.07р. №255;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №6 адміністративну справу №34/263-07-5483А

за позовом Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача Військової частини А3955   

про стягнення 26751,99грн.

СУТЬ СПОРУ: Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з військової частини А3955 заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на загальну суму 24950,32грн., у т.ч. 1350грн. штрафних санкцій  по цьому податку; по збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 1951,87грн., у т.ч. 337,60грн. штрафних санкцій та 16,09грн. пені по цьому збору на підставі п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. (із змінами і доп.).

Ухвалою суду від 22.06.2007р. відкрито провадження у справі №34/263-07-5483А.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченні на позов від 16.07.2007р. та доповнені до нього від 03.08.2007р.

Враховуючи клопотання позивача від 03.08.07р. (вх№18012) про зупинення провадження у справі у зв'язку з необхідністю підготовки витребуваних судом документів, ухвалою суду від 03.08.07р. провадження у справі №34/262-07-5482А було зупинено до 05.09.2007р.

Згідно абз.1 п.6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту (абз.5).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив:

04.12.2006р. Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку уточнених розрахунків по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів Військової частини А3955 поданих за 2003, 2004, 2005, 2006 роки з нульовими значеннями.

За результатами проведеної перевірки складено акт №3383/173 від 04.12.2006р., в якому зазначено про заниження об'єкта оподаткування за 2004р. у сумі 7276,50грн., за 1 кв. 2005р у сумі 1841,13грн., за 2-4кв. 2005р. у сумі 7324,82грн., за 1-3кв.2006р у сумі 7153,87грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.12.2006р. №0011291702/0 про визначення відповідачу податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на суму 22600,32грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 1350грн.

20.10.2004р., 25.04.2005р. Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією складені акти №1401/15-01, №974/15-01 щодо порушення п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р.(із змінами та доп.) відповідно, про що прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.10.2004р. №399/18 на суму 84,45грн. та від 25.04.2005р. №121/18 на суму 83,15грн. про визначення податкових зобов'язань по штрафним санкціям по збору за забруднення навколишнього природного середовища внаслідок несвочаєсної сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2004рік.

03.03.2005р. Білгород-Дністровською ОДПІ складено акт №565/15-04 про результати перевірки термінів надання податкової звітності по збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2004рік, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.03.2005р. №88/15 про визначення податкового зобов'язання по штрафним санкціям по збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 170грн.

Військова частина А-3955 утримується та повністю фінансується з державного бюджету України, за своїм правовим статусом є державною установою, майно їй належить на праві оперативного управління.

Військові частини використовують військове майне лише за його цільовим і функціональним призначенням. Тобто військові частини не мають права розпоряджатися цим майном. Відповідно до ст.ст. 2, 6 Закону Україну «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»від 21.09.1999р. (із змінами та доп.) останнє знаходиться у виключній компетенції Кабінету Міністрів України.

Частиною 2 ст.14 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Збройні Сили України” від 05.10.2000р. визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" від 11.12.1991р. (із змінами та доп.) військові установи не віднесені до суб'єктів, що звільняються від сплати податків.

В Ухвалі Конституційного суду України по справі №2-20/2005 від 27.09.2005р.  за конституційним поданням Міністерства оборони України про офіційне тлумачення терміна "власні транспортні засоби", що застосовуються у ст.1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" зазначено, що на теперішній час редакції двох вищезазначених законів неоднаково регулюють правовідносини що виникають зі сплати податку, зокрема військовими установами. Оскільки два вищевказаних закони є нормативно-правовими актами одного рівня правового регулювання, то такий їх стан породжує правову колізію у правозастосуванні, тому що дві норми законів суперечать одна одній.

Згідно п.п.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. (із змінами і доп.)  у разі конфлікту інтересів - рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням викладеного, позов задоволенню не підлягає.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено. На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          У позові відмовити

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя