Ухвала

від 18.08.2021 по справі 766/3575/17

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/3575/17

н/п 1-кс/766/7626/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 3 відділу (з дислокацією у м. Херсон) Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_5 , погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні - начальником відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очаків, Миколаївської області громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просив: обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очаків, Миколаївської області громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що 3 відділом (з дислокацією у м. Херсон) слідчого управління Головного управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015010000000114 від 17.07.2015 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, а саме: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19, ст. 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтями 5, 72, 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України.

Водночас 06.03.2014 у порушення ст. 2, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України, п. 2 ч. 3 ст. 3, ст.ст. 6, 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Севастопольської міської ради одноголосно прийнято незаконне рішення № 7151 «Про участь в проведенні загальнокримського референдуму», у якому, зокрема, зазначено «м. Севастополю увійти до складу Російської Федерації в якості суб`єкту Російської Федерації; підтримали рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим про проведення загальнокримського референдуму; прийняти участь в проведенні загальнокримського референдуму 16.03.2014 р.; затвердили міський склад комісії щодо проведення референдуму».

Відповідно до зазначеного незаконного рішення 16.03.2014 проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу Російської Федерації на правах суб`єкта федерації.

У приміщенні Верховної Ради АР Крим, 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», згідно з якою на підставі «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11.03.2014, створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а місто Севастополь отримало особливий статус у складі Російської Федерації.

У подальшому Верховною Радою АР Крим ухвалено постанову від 17.03.2014 № 1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», у пункті 1 якої вказано, що з моменту проголошення Республіки Крим як незалежної суверенної держави вищим органом влади Республіки Крим є Державна Рада Республіки Крим.

Крім цього, на позачерговому засіданні Севастопольської міської ради від 17.03.2014 прийнято незаконне рішення № 7156 про підтримку рішення Верховної Ради АР Крим про незалежність Криму та створення так званої «Республіки Крим», а також про звернення до Російської Федерації з пропозицією по прийняття міста Севастополя до складу Російської Федерації в статусі міста федерального значення. Також, 17.03.2014 прийнято рішення про перейменування Севастопольської міської ради у «Законодательное собрание города Севастополь».

18.03.2014 між Російською Федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республіка Крим» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, депутатом Севастопольської міської ради 6 скликання, обраний на чергових виборах депутатів Верховної Ради АР Крим, місцевих та сільських, селищних міських голів 31 жовтня 2010 року, нехтуючи вищевказаними вимогами Конституції і законів України, достовірно знаючи про те, що територія міста Севастополя є невід`ємною частиною України, прийняв участь у засіданні Севастопольської міської ради від 06.03.2014 та голосував за прийняття незаконного рішення № 7151 «Про участь в проведенні загальнокримського референдуму», чим сприяв представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності на території України.

Продовжуючи свої дії, направлені на проведення підривної діяльності проти України, ОСОБА_6 прийняв участь у засіданні Севастопольської міської ради від 17.03.2014 та голосував за незаконне рішення № 7156 про підтримку рішення Верховної Ради АР Крим про незалежність Криму та створення так званої «Республіки Крим», а також про звернення до Російської Федерації з пропозицією про прийняття міста Севастополь до складу Російської Федерації в статусі міста федерального значення, а також, про перейменування Севастопольської міської ради у «Законодательное собрание города Севастополь».

У подальшому, ОСОБА_6 продовжив свою роботу в незаконно створеному органі «Законодательное собрание города Севастополь», чим забезпечив функціонування незаконно створеного представницького органу та сприяв представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності на території України.

Також, ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що територія міста Севастополь є невід`ємною частиною України, утворення та діяльність «Державної Ради Республіки Крим», «Законодательного собрания города Севастополь» а також прийнятих ними актів є незаконною, маючи на меті допомогти представниками іноземної держави, а саме Російської Федерації, у проведенні підривної діяльності проти України, прийняв рішення про участь у проведенні незаконних виборів до «Законодательного собрания города Севастополь». Діючи на виконання зазначеного умислу, ОСОБА_6 , подав до незаконно створеної «Севастопльской городской избирательной комисии» документи для реєстрації кандидатом у депутати так званого «Законодательного собрания города Севастополь». Постановою незаконно створеної Севастопольської виборчої комісії № 16/161-1 від 11.07.2014 «О регистрации городского списка кандидатов в депутаты Законодательного Собрания города Севастополя первого созыва, выдвинутого Севастопольским городским отделением политической партии «Коммуниситическая партия российской Федерации»» ОСОБА_6 , зареєстровано кандидатом у депутати до так званого незаконно створеного «Законодательного Собрания города Севастополя» під номером «1».

Продовжуючи виконання свого умислу, направленого на проведення підривної діяльності проти України, ОСОБА_6 брав участь у виборах, які відбулися 14.09.2014 року, однак не набрав необхідної кількості голосів для обрання його депутатом.

Створення та функціонування на території України представницького органу іноземної держави, у якому здійснював діяльність ОСОБА_6 , призвели до посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим та міста Севастополь, забезпечили належне функціонування незаконно створених органів влади.

З огляду на викладене, 11.08.2015 у вказаному кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Очаків, Миколаївської області громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 111 КК України.

Таким чином, за вищевикладених обставин ОСОБА_6 підозрюється в державній зраді, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду сувернететові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України , а саме: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Викладені обставини та повідомлена ОСОБА_6 підозра підтверджується сукупністю доказів, отриманих в ході даного провадження, у тому числі:

- інформація з Центральної виборчої комісії України від 02.03.2015 № 21-22-376, згідно з якою ОСОБА_6 обирався депутатом Севастопольської міської ради;

- інформація з Верховної Ради України від 05.03.2015 № 04-14/11-1071, згідно якої повноваження депутатів Севастопольської міської ради 6 скликання не було припинено, тому вони є діючими депутатами;

- протоколом огляду інтернет-видань від 30.06.2015, відповідно до якого ОСОБА_6 прийняв участь у засіданні Севастопольської міської ради від 06.03.2014 та голосував за прийняття незаконного рішення № 7151 «Про участь в проведенні загальнокримського референдуму»;

- протоколом огляду інтернет-видань від 30.06.2015, відповідно до якого ОСОБА_6 прийняв участь у засіданні Севастопольської міської ради від 17.03.2014 та голосував за незаконне рішення № 7156 про підтримку рішення Верховної Ради АР Крим про незалежність Криму та створення так званої «Республіки Крим», а також про звернення до Російської Федерації з пропозицією про прийняття міста Севастополь до складу Російської Федерації в статусі міста федерального значення, а також, про перейменування Севастопольської міської ради у «Законодательное собрание города Севастополь»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.07.2015, який переглянувши відео-матеріали, що є додатками до протоколів огляду інтернет-видань від 30.06.2015, впізнав на них ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.08.2015, який переглянувши відео-матеріали, що є додатками до протоколів огляду інтернет-видань від 30.06.2015, впізнав на них ОСОБА_6 ;

- протоколом огляду сайту "Законодательного Собрания города Севастополя" від 30.07.21, відповідно до якого ОСОБА_6 є депутатом незаконно створеного органу на ТОТ АР Крим;

- відповіддю № 76/1/25/405 - 1093 від 02.08.21 на доручення слідчого, відповідно до якого ОСОБА_6 перебуває на території ТОТ АР Крим.

21.08.2015 у зв`язку з тим, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме ОСОБА_6 оголошено у розшук.

На виконання вимог ст. 135 КПК України у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_12 перебуває на ТОТ АР Крим повістки про виклик його до прокуратури АР Крим та слідчого управління ГУ СБУ в АР Крим опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (№ 102 від 01 червня 2016 року, № 116 від 22 червня 2016 року, № 142 від 27 липня 2019 року, № 127 від 03 липня 2021), також повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_12 опубліковані на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

На даний час встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території АР Крим з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується матеріалами виконаного оперативним підрозділом доручення за № 76/1/25/405-1093 від 02.08.21, протоколом огляду від 30.07.21, та відповіддю з Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ, вказане свідчить про існування ризиків, передбачених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки він переховується від органів досудового розслідування та суду, а також продовжує вчиняти кримінальне правопорушення .

Разом із тим, у випадку притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , останній, перебуваючи на волі, буде перешкоджати встановленню істини, ухилятиметься від явки, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, здійснюватиме вплив на свідків.

За таких обставин підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню, а також продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про існування ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти указаним ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник вважав, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відсутні докази обґрунтованості підозри, оскільки інформація з інтернету не може бути визнана допустимою. Окрім того, ризики відсутні, а його підзахисний може не знати про те, що є підозрюваним, оскільки доказів того, що він ознайомлений з сайтом Генеральної прокуратури та читає Урядовий Кур`єр немає.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: …… до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять роки.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

Слідчим суддею встановлено, що з наданих матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування не виконано вимоги ст. ст. 42, 135 КПК України щодо належного повідомлення ОСОБА_6 про підозру. Так, у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора було опубліковано повістки про виклик ОСОБА_6 , а не повідомлення про підозру останнього, тобто слідчим не вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (в порядку ч. 8 ст. 135 КПК України шляхом публікації такого повідомлення про підозру).

Крім того, до клопотання не надано доказів вручення захиснику повісток про виклик ОСОБА_6 , як це передбачено абзацом 3 ч. 8 ст. 135 КПК України.

Таким чином, з огляду на вказані вимоги закону слідчому судді не надано належних доказів повідомлення ОСОБА_6 про підозру. При цьому, запобіжний захід може застосовуватися лише до підозрюваної особи.

Пояснення прокурора про те, що в повістці про виклик було зазначено, що ОСОБА_6 викликається в кримінальному провадженні № 42015010000000114, як підозрюваний, не можна вважати належним дотриманням процедури повідомлення про підозру, що передбачена законом.

Керуючись ст. ст. 42, 135, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 3 відділу (з дислокацією у м. Херсон) Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_5 , погодженого з процесуальним керівником у кримінальному провадженні - начальником відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України - ОСОБА_6 - відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддяОСОБА_1