Рішення

від 18.08.2021 по справі 904/6040/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2021м. ДніпроСправа № 904/6040/21 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Іванової Лариси Олександрівни, м. Дніпро

про стягнення 22 196,70грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Іванової Лариси Олександрівни заборгованість у розмірі 22 196,70 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 17 419,08 грн.;

- пеня у розмірі 1 402,36 грн.;

- штраф у розмірі 1 219,34 грн.;

- 20 % річних у розмірі 2 155,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №3398 від 29 листопада 2018 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. На підставі пункту 9.2 договору позивач нарахував 20% річних за період прострочки з 15.10.2020 по 16.06.2021 у сумі 2 155,92 грн.

На підставі пункту 7.1 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 1 402,36 грн. за загальний період з 15.10.2020 по 16.06.2021 та штраф 7% у розмірі 1 219,34грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 справу №904/6040/21 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2021 відкрито провадження у справі.

Враховуючи приписи частини тринадцятої статті 8, статті 12, частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги малозначний характер справи та незначну складність, її розгляд було вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 49088, м. Дніпро, вул. Чичеріна, буд. 100, кв. 89, що підтверджується наявним у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Івановою Ларисою Олександрівною (покупець) укладено договір поставки №3398, відповідно до умов якого (п.1.1) постачальник зобов`язується передати у власність покупця алкогольні напої (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (а.с. 11).

Сторона зобов`язана надати іншій стороні належним чином завірені копії документів: ліцензія на право торгівлі алкогольними напоями; Витяг та/або виписка із ЄДР; Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (Витяг із Реєстру платників ПДВ), або Свідоцтво про сплату єдиного податку; документ підтверджуючий повноваження посадової особи на підписання даного договору (п. 1.2 договору).

Якість товару, його маркування і пакування, повинні відповідати технічним умовам (ТУ) заводу виробника та вимогам чинного законодавства України (п. 2.1 договору).

За умовами пункту 3.1 договору постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення товару.

Постачальник зобов`язаний поставити товар за адресою, яка зазначена в його замовлені, а також в засвідчених покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру (п. 3.2 договору).

Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усні формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв`язку (п. 3.3 договору).

Згідно п. 4.1 договору найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Ціна на товар визначена у прас-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії договору згідно видаткових накладних на товар (п.п. 5.1-5.3 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника (п. 6.2 договору).

Якщо покупець, при здійсненні оплати товару не вказує номер накладної, за яку здійснюється розрахунок, то постачальник має право здійснити зарахування грошових коштів як оплату за накладні, строк оплати по яких настав раніше (п. 6.3 договору).

Пунктом 7.1 договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу.

У випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2 договору).

Згідно пункту 9.7 договору даний договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін на тих же умовах.

На виконання умов договору №3398 від 29.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" поставило відповідачу товар (алкогольні напої) на загальну суму 17 419,08грн., що підтверджується видатковими накладними:

№34592/31721 від 10.10.2020 на суму 2 592,66грн.;

№35589/32491 від 17.10.2020 на суму 7 711,14грн.;

№36898/33828 від 28.10.2020 на суму 3 566,04грн.;

№36899/33829 від 28.10.2020 на суму 3 549,24грн. (а.с. 12-15).

Позивач зазначає, що відповідач своєчасно не розрахувався за поставлену продукцію, у зв`язку з чим станом на 16.06.2021 у нього виникла заборгованість у розмірі 17 419,08грн.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар, пені, 20% річних та штрафу за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості; наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

У якості доказів, що підтверджують обставини, викладені у позовній заяві, позивач надає копії: договору поставки №3398 від 29.11.2018; видаткові накладні №34592/31721 від 10.10.2020 на суму 2 592,66грн., №35589/32491 від 17.10.2020 на суму 7 711,14грн., №36898/33828 від 28.10.2020 на суму 3 566,04грн., №36899/33829 від 28.10.2020 на суму 3 549,24грн.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи умови п. 6.1. договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище накладними, є таким, що настав:

за видатковою накладною №34592/31721 від 10.10.2020 на суму 2 592,66грн. строк оплати настав - 26.10.2020 (оскільки строк оплати випадає на вихідний день - 24.10.2020, то, з урахуванням положень ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, днем оплати є перший за ним робочий день),

за видатковою накладною №35589/32491 від 17.10.2020 на суму 7 711,14грн. строк оплати настав - 02.11.2020 (оскільки строк оплати випадає на вихідний день - 31.10.2020, то, з урахуванням положень ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, днем оплати є перший за ним робочий день),

за видатковими накладними №36898/33828, №№36899/33829 від 28.10.2020 на суму 3 566,04грн. та на суму 3 549,24грн. строк оплати настав - 11.11.2020.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 17 419,08грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17 419,08 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути пеню у розмірі 1 402,36грн. за загальний період з 15.10.2020 по 16.06.2021, 20% річних у розмірі 2 155,92грн. за загальний період з 15.10.2020 по 16.06.2021 та штраф у розмірі 1 219,34грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Пунктом 7.1 договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу.

Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку пені не вірно визначено період прострочки та не враховані положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

З урахуванням наведених вище положень, господарський суд здійснив перерахунок розміру пені, обмежив її нарахування подвійною обліковою ставкою НБУ.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Пеня за період прострочки виконання зобов`язань складає 1 128,89грн., виходячи з наступного:

на суму 2 592,66грн. підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 27.10.2020 по 26.04.2021 (182 дн) у розмірі 160,31грн.;

на суму 7 711,14грн. підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 03.11.2020 по 02.05.2021 (181 дн) у розмірі 478,10грн.;

на суму 7 115,28грн. підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 12.11.2020 по 11.05.2021 (181 дн) у розмірі 446,48грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 1084,89грн. (160,31грн. + 478,10грн. + 446,48грн.).

В решті вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Заявлений до стягнення позивачем штраф у сумі 1 219,34грн. (17 419,08 х7%) обчислений вірно.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Позивач нарахував та просить стягнути двадцять відсотків річних у сумі 2 155,92 грн. за період прострочки з 15.10.2020 по 16.06.2021 .

Між тим, позивачем невірно визначено період прострочки виконання зобов`язання, вимога позивача про стягнення з відповідача двадцяти відсотків річних підлягає частковому задоволенню у сумі 2 127,65грн., виходячи з наступного:

за період з 27.10.2020 по 31.10.2020: на суму 2 592,66грн. х 20% / 365 х 5 (кількість днів прострочки) = 7,08грн.;

за період з 03.11.2020 по 11.11.2020: на суму 10 303,80грн. х 20% / 365 х 9 (кількість днів прострочки) = 50,67грн.;

за період з 12.11.2020 по 16.06.2021: на суму 17 419,08грн. х 20% / 365 х 217 (кількість днів прострочки) = 2 069,90грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 21 850,96грн, з яких: основний борг у сумі 17 419,08грн, пеня у сумі 1 084,89грн., 20% річних у сумі 2 127,65грн, штраф у сумі 1 219,34грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00грн, що підтверджується платіжним дорученням № БДн592 від 22.06.2021.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 234,64грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Фізичної особи-підприємця Іванової Лариси Олександрівни про стягнення 22 196,70грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іванової Лариси Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (49021, м. Дніпро, вул. Тернова, буд. 1; ідентифікаційний код 35871504) основний борг у сумі 17 419 (сімнадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять)грн. 08коп., пеню у сумі 1 084 (одна тисяча вісімдесят чотири)грн. 89 коп., 20% річних у сумі 2 127 (дві тисячі сто двадцять сім)грн. 65коп., штраф у сумі 1 219 (одна тисяча двісті дев`ятнадцять)грн. 34коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 234 (дві тисячі двісті тридцять чотири)грн. 64коп., видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 18.08.2021

Суддя Н.М. Євстигнеєва