ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/3444/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазифікація Південь"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 (судді: Принцевська Н. М. - головуючий, Ярош А. І., Діброва Г. І.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазифікація Південь"
до Петрівської Першої сільської ради Тарутинського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "СН І Т"
про визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору,
В С Т А Н О В И В:
1. Фабула справи
1.1. У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазифікація Південь" (далі - ТОВ "Укргазифікація Південь") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Петрівської Першої сільської ради Тарутинського району Одеської області (далі - Петрівська Перша сільська рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СН ІТ" (далі - ТОВ "СН І Т") про:
- визнання недійсним рішення уповноваженої особи Петрівської Першої сільської ради про відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі - ТОВ "Укргазифікація Південь" за предметом закупівлі "Будівництво розподільного газопроводу середнього тиску для газопостачання Петрвіського Першого навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад" Тарутинської районної ради Одеської області за адресою: вул. Шкільна 72-А, с. Петрівськ, Тарутинський район, Одеська область (далі - предмет закупівлі), оформлене протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 03.11.2020 № 2;
- визнання недійсним рішення уповноваженої особи Петрівської Першої сільської ради про визнання переможцем спрощеної закупівлі ТОВ "СН І Т", оформлене протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 05.11.2020 № 3;
- визнання недійсним договору підряду від 10.11.2020 № 72, укладеного між Петрівською Першою сільською радою та ТОВ "СН ІТ".
1.2. Позовні вимоги ТОВ "Укргазифікація Південь" обґрунтовані посиланням на незаконність та безпідставність прийняття уповноваженою особою Петрівської Першої сільської ради рішення про відхилення пропозиції позивача як учасника спрощеної закупівлі, прийнятого з порушенням положень Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронні довірчі послуги", в результаті чого переможцем спрощеної закупівлі визнано ТОВ "СН ІТ", з яким укладено оспорюваний договір.
1.3. Одночасно з пред`явленням позову ТОВ "Укргазифікація Південь" подало заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив:
- заборонити Петрівській Першій сільській раді та ТОВ "СН І Т" вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання договору підряду від 10.11.2020 № 72, укладеного за результатами спрощеної закупівлі робіт за предметом закупівлі до набрання рішенням законної сили;
- заборонити Державній казначейській службі України та її територіальним органам, зокрема Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Петрівській Першій сільській раді, пов`язані з виконанням умов договору підряду від 10.11.2020 № 72, укладеного за результатами закупівлі між Петрівською Першою сільською радою та ТОВ "СН І Т".
1.4. ТОВ "Укргазифікація Південь", обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, акцентувало увагу на тому, що в разі фактичного виконання сторонами договору підряду від 10.11.2020 № 72, який оспорюється позивачем, рішення суду у разі задоволення позову не матиме правового сенсу. Отже, заявник наголошував на тому, що не буде можливості відновити правовий стан, який існував до імовірного порушення прав позивача.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2020 (суддя Невінгловська Ю. М.) заяву ТОВ "Укргазифікація Південь" задоволено.
Заборонено Петрівській Першій сільській раді та ТОВ "СН І Т" вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання договору підряду від 10.11.2020 № 72, укладеного за результатами спірної закупівлі робіт до набрання рішенням законної сили.
Заборонено Державній казначейській службі України та її територіальним органам, зокрема Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області, здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Петрівській Першій сільській раді, пов`язані з виконанням умов договору підряду від 10.11.2020 № 72, укладеного за результатами спірної закупівлі робіт з "Будівництва розподільчого газопроводу середнього тиску для газопостачання Петрівського Першого навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Тарутинської районної ради Одеської області за адресою: вул. Шкільна, 72-А, с. Петрівськ, Тарутинський район, Одеська область (ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) - номер закупівлі UA-2020-10-20-004204-а за договором № 383-П-20 від 25.06.2020 між Петрівською Першою сільською радою та ТОВ "СН І Т".
2.2. Суд першої інстанції зазначив, що предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідачів про визнання недійсними результатів проведеної процедури закупівлі та договору підряду, укладеного за їх результатом.
З посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, суд першої інстанції дійшов висновку, що відхилення заяви ТОВ "Укргазифікація Південь" про забезпечення позову та подальше виконання сторонами договору від 10.11.2020 № 72 взятих на себе договірних зобов`язань у разі задоволення позовних вимог у цій справі призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому.
Крім того, суд урахував, що згідно з довідкою з сайту "Prozorro" від 23.11.2020 спрощена закупівля (номер закупівлі: UA-2020-10-20-004204-a) є завершеною, а отже, заборона на вжиття заходів забезпечення позову не порушує положення частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.12.2020 про забезпечення позову скасовано, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Укргазифікація Південь" про застосування заходів забезпечення позову у справі № 916/3444/20.
2.4. Суд апеляційної інстанції з посиланням на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 19.12.2019 у справі № 910/12355/19 та від 15.01.2020 у справі № 910/14150/19, від 16.04.2020 у справі № 910/18680/19, зазначив, що, оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, слід враховувати ступінь доведеності позивачем зв`язку між змістом порушеного права, інтересом та зі способом і наслідками забезпечення позову, адже ймовірне задоволення позовних вимог у цій справі не призведе до автоматичного та безумовного визнання позивача переможцем торгів чи визнання за ним права на здійснення поставки відповідного товару.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову не є співрозмірними із заявленими позовними вимогами. Крім того, суд зазначив, що згідно із частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021, ТОВ "Укргазифікація Південь" у касаційній скарзі просить її скасувати, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.12.2020 залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним встановленням судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, в результаті чого судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Так, скаржник акцентує увагу на тому, що 20.10.2020 Петрівська Перша сільська рада на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель Prozorro.gov.ua опублікувала оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі UA-2020-10-20-004204-a, в якій вивило бажання взяти участь ТОВ "Укргазифікація Південь", подавши тендерну пропозицію за ціню 1 055 597,60 грн.
Водночас ТОВ "СН І Т" також надало тендерну пропозицію за ціною 1 437 630,00 грн, яку, крім того, не було підписано товариством.
Проте, 03.11.2020 уповноваженою особою Петрівської Першої сільської ради за результатами розгляду тендерної пропозиції ТОВ "Укргазифікація Південь" було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2, про відхилення пропозиції саме позивача, а 05.11.2020 прийнято рішення, оформлене протоколом № 3, про визнання переможцем спрощеної закупівлі ТОВ "СН І Т", з яким й укладено оспорюваний договір, тендерна документація якого, у свою чергу, не була підписана, а довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази не сформована, що є порушенням вимог надання інформації про учасника.
Ураховуючи те, що Законом України "Про публічні закупівлі" в спрощених (допорогових) закупівлях не передбачена можливість оскарження рішень замовника шляхом звернення до Антимонопольного комітету України з відповідною скаргою, ТОВ "Укргазифікація Південь" звернулося до суду з відповідним позовом про визнання недійсними рішень уповноваженої особи Петрівської Першої сільської ради про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Укргазифікація Південь" про визнання переможцем ТОВ "СН І Т" та про визнання недійсним договору, укладеного за результатами проведення спрощеної закупівлі.
Заявник касаційної скарги акцентує увагу на тому, що згідно з положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" переможцем процедури закупівлі визнається учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Допущені порушення процедури проведення торгів на стадії допуску претендентів до участі у торгах не тільки впливають на результат визначення переможця, але й змінюють цей результат.
Оскільки укладення договору здійснюється за результатами торгів і є їх результатом, а дії тендерної комісії фіксуються у прийнятих нею протоколах, то визнання торгів недійсними має наслідком недійсність договору, укладеного замовником з особою, яка перемогла на торгах.
Скаржник наголошує, що у цьому випадку у зв`язку із порушенням під час проведення спрощеної закупівлі, безпідставному та незаконному відхиленні пропозиції позивача та визнанні переможцем закупівлі ТОВ "СН І Т", з яким укладено договір, подано позов до суду.
У цьому випадку невжиття заходів забезпечення позву призведе до виконання договору ТОВ "СН І Т", тендерна документація якого не відповідала законодавству, і в разі задоволення позову ТОВ "Укргазифікація Південь" як учасника спрощеної закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну пропозицію та очікував укладення договору, рішення суду не матиме правового сенсу і не буде можливості відновити правовий стан, який існував до імовірного порушення прав позивача.
Заявник касаційної скарги також зазначає, що суд апеляційної інстанції не навів обґрунтувань стосовно того, яким чином заходи забезпечення позову призводять до блокування господарської діяльності відповідачів. У той же час вжиті місцевим судом заходи забезпечення позову стосуються лише одного правочину - спірного договору підряду від 10.11.2020 № 72 і жодним чином не перешкоджають діяльності відповідачів з їх контрагентами за іншими правочинам.
3.2. Відзивів на касаційну скаргу від учасників справи не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укргазифікація Південь" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 916/3444/20 в порядку письмового провадження.
Відповідно до ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2021 зупинено провадження у справі № 916/3444/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/1570/20, яке було поновлено згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2021.
Так, у пункті 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 зазначено, що оскільки наведені в процесуальному законі критерії щодо можливості касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, не є чіткими та зрозумілими, при тому, що процесуальний інститут забезпечення позову має істотне значення для забезпечення можливості судового захисту та виконання судового рішення, то положення пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України слід тлумачити так, що постанова суду апеляційної інстанції, яка за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви містить висновок про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
4.2. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.3. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
4.4. Як установили суди, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога ТОВ "Укргазифікація Південь" про визнання недійсним рішення уповноваженої особи Петрівської Першої сільської ради про відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі - ТОВ "Укргазифікація Південь", оформлене протоколом від 03.11.2020 № 2; визнання недійсним рішення уповноваженої особи Петрівської Першої сільської ради про визнання переможцем спрощеної закупівлі ТОВ "СН І Т", оформлене протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 05.11.2020 № 3; визнання недійсним договору підряду від 10.11.2020 № 72, укладеного між Петрівською Першою сільською радою та ТОВ "СН І Т" за результатами спрощеної закупівлі, з підстав порушення під час проведення процедури спрощеної процедури вимог законодавства та безпідставного відхилення пропозиції позивача.
4.5. Як свідчить зміст заяви ТОВ "Укргазифікація Південь" про забезпечення позову, невжиття відповідних заходів у разі задоволення позову про визнання недійсними рішень замовника процедури спрощеної закупівлі та договору підряду, укладеного між відповідачами, призведе до неможливості виконання судового рішення та відновлення прав позивача як учасника закупівлі, чия пропозиція була безпідставно та незаконно відхилена.
Оскільки ТОВ "Укргазифікація Південь" звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
4.6. Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є надання доказів про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
4.7. Згідно із частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
4.8. Суд першої інстанції установив, що оскільки предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідачів про визнання недійсними результатів проведеної процедури закупівлі та договору підряду, укладеного за їх результатом, у разі виконання сторонами зобов`язань за цим договором (від 10.11.2020 № 72) та задоволення позову у цій справі, не буде можливості відновити правовий стан, який існував до імовірного порушення прав заявника.
Отже, відхилення заяви ТОВ "Укргазифікація Південь" про забезпечення позову та подальше виконання сторонами договору від 10.11.2020 № 72 взятих на себе договірних зобов`язань у разі задоволення позовних вимог у даній справі призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому, а тому суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, про які просить позивач, є адекватними по відношенню до позовних вимог, на забезпечення яких він вживається, та не матимуть наслідком повне припинення господарської діяльності Петрівської Першої сільської ради та ТОВ "СН І Т".
4.9. У пунктах 15- 18 постанови Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 910/18680/19, на яку у тому числі посилався суд апеляційної інстанції, зазначено, що забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
4.10. Суд апеляційної інстанції установив, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову не є співрозмірними із заявленими позовними вимогами.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно із частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (пункт 8.8) зазначено, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Суд апеляційної інстанції установив, що у цьому випадку заявлені позивачем заходи забезпечення позову мають ознаки вирішення справи по суті. При цьому суд зазначив, що оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, слід враховувати ступінь доведеності позивачем зв`язку між змістом порушеного права, інтересу та зі способом і наслідками забезпечення позову, адже ймовірне задоволення позовних вимог у даній справі не призведе до автоматичного та безумовного визнання позивача переможцем торгів чи визнання за ним права на здійснення поставки відповідного товару.
4.11. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.12. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.12.2020 та відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Укргазифікація Південь" про застосування заходів забезпечення позову, надав належну оцінку адекватності заявлених заходів до забезпечення позову та дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності заявником (позивачем) підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також неспівмірності заходів забезпечення із заявленими позовними вимогами.
4.13. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли підтвердження, а посилання скаржника на залишення судом поза увагою фактичних обставин справи не беруться до уваги з огляду на встановлені апеляційним судом обставини про недоведення заявником підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За змістом частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.2. Ураховуючи викладене, беручи до уваги обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, правильне застосування судом норм процесуального права, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскарженої у справі постанови Південно-західного апеляційного господарського суду.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки підстав для скасування постанови, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазифікація Південь" залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 916/3444/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2021 |
Оприлюднено | 19.08.2021 |
Номер документу | 99057089 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні