Постанова

від 19.09.2007 по справі 4/365-26/81

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/365-26/81

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

19.09.07                                                                                           Справа  № 4/365-26/81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                      Орищин Г.В.

                                                                Якімець Г.Г.

При  секретарі  судового  засідання     Ніколайчук С.В.

розглянув     апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Золочівагро»від 07.06.07р. №268

на рішення   господарського суду Львівської області від 21.05.07р.

у справі         №4/365-26/81

за позовом    Приватного підприємства (далі ПП) «Тріас-Т», м.Рівне

до відповідача   ТзОВ «Золочівагро», с.Ясенівці

про          стягнення 348605,84 грн.

за участю представників

          від  позивача – не з'явився;

     від відповідача  –Янків І.М. –представник (дов. у справі).

Розпорядженнями голови суду, які знаходяться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Права  та  обов'язки  згідно  ст.22 ГПК  України   роз'яснено, заяв  про  відвід  суддів  не  поступало.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, докази цього містяться в матеріалах справи.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.05.07р. у справі №4/365-26/81 (суддя Ю.Б.Деркач) частково задоволено позов ПП «Тріас-Т»до ТзОВ «Золочівагро»та стягнено з відповідача на користь позивача 180000 грн. основного боргу, 15089,89 грн. пені. В частині позовних вимог щодо стягнення 120000 грн. основного боргу  провадження по справі припинено. В частині позовних вимог щодо стягнення 29500,80 грн. інфляційних втрат та 4015,15 грн. трьох процентів річних позов залишено без розгляду.

          Рішення в частині задоволення позову судом мотивоване ч.1 ст.193, ч.2 ст.625 ГК України, ст.526, ч.1 ст.530, ч.2 ст.625 ЦК України, на  підставі  яких  місцевим  господарським  судом  зроблено  висновок  про підставність вимог позивача, оскільки ТзОВ «Золочівагро»не розрахувалось в повному обсязі з ПП «Тріас-Т»за надані останнім послуги згідно укладеного між ними договору від 07.09.06р. про виконання робіт по збиранню урожаю цукрового буряка на загальну суму 450000 грн., внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 180000 грн., а на суму 120000 грн. провадження у даній справі припинено у зв'язку з погашенням відповідачем позивачу основного боргу на зазначену суму.

          Щодо залишення позовних вимог в частині стягнення 29500,80 грн. інфляційних втрат та 4015,15 грн. трьох процентів річних без розгляду, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не подано уточненого розрахунку нарахування цих сум, що не позбавляє його можливості звернутись до суду з відповідним позовом.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржує рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, стверджуючи про те, що суд першої інстанції безпідставно пов'язав укладений між позивачем та відповідачем двосторонній договір від 07.09.06р. із тристоронніми актами виконаних робіт, які не мають відношення до цього договору.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду і припинити провадження у справі.

Позивач не погоджується з такими доводами апелянта, та у своєму відзиві на апеляційну скаргу вказує на правомірність своїх вимог, так як ТзОВ «Золочівагро»в порушення умов договору від 07.09.06р. та вимог ст.ст.526, 530, 629 ЦК України, ст.193 ГК України у визначені цим же договором строки не провів розрахунку з ПП «Тріас-Т», а акти здачі-приймання виконаних робіт №1 від 02.10.06р. та №2 від 12.10.06р. відносяться саме до цього договору, оскільки інші договори між цими ж сторонами не укладались, а роботи не виконувались.

Також, ПП «Тріас-Т»у відзиві просить стягнути з позивача 29500,80 грн. інфляційних втрат та 4015,15 грн. трьох процентів, як передбачених ст.625 ЦК України і таких, що не потребують додаткового обґрунтування.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

відповідно до ч.3 ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.    

Залишення без розгляду частини позовних вимог не оскаржене позивачем в установленому процесуальним законодавством порядку.

Таким чином, апеляційна інстанція не розглядає по суті заперечення ПП «Тріас-Т»стосовно законності рішення суду в частині інфляційних витрат та трьох процентів річних.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.06р. між ТзОВ «Золочівагро»та ПП «Тріас-Т» укладено договір про виконання робіт по збиранню урожаю цукрового буряка, згідно з умовами якого «замовник»(відповідач) доручив, а «виконавець»(позивач) зобов'язався виконати роботи по збиранню урожаю цукрового буряка на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.п.2.1.7, 2.2.2 вищевказаного договору передбачено, що замовник зобов'язався прийняти від виконавця належно виконані роботи за Актом приймання-передачі виконаних робіт в день їх завершення, а виконавець зобов'язався у відповідності до вимог даного договору забезпечити вчасне та якісне виконання робіт по збору урожаю сільськогосподарських культур.

Так, згідно п.4.4 спірного договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у термін, що не перевищує 6 банківських днів, з моменту підписання обома сторонами кожного окремого Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Тріас-Т»згідно умов договору від 07.09.06р. виконало роботи, а саме: надало відповідачу послуги по збиранню врожаю цукрового буряка на загальну суму 450000 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами Актами здачі-приймання робіт №1 від 02.10.2006р. на суму 270000 грн. та №2 від 12.10.2006р. на суму 180000 грн.

Однак, зі справи вбачається, що ТзОВ «Золочівагро»свої зобов'язання перед позивачем по договору щодо оплати виконаних робіт відповідно до вищевказаних актів здачі-приймання робіт виконав частково на загальну суму 150000 грн., в результаті чого у відповідача станом на день подання позовної заяви до місцевого господарського суду існував борг в сумі 300000 грн.

Матеріалами справи також встановлено, що відповідач після звернення позивача з позовною заявою до суду частково погасив заборгованість в сумі 120000 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку та не заперечується сторонами, в результаті чого залишок заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 180000 грн.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст.193 ГК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися   належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530  ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.4 договору від 07.09.06р. при невиконанні умов п.4.4 даного договору (оплата за виконані роботи) замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен банківський день прострочки, що в даному випадку складає 15089,89 грн.

Умовами договору (п.9.1) визначено, що будь-які зміни та доповнення до даного договору дійсні при умові, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані повноважними посадовими особами та скріплені печатками обох сторін.

Як уже зазначалось, замовником робіт по збиранню урожаю цукрового буряка виступило ТзОВ «Золочівагро», що теж відображено і в актах здачі-прийняття робіт, підписаних, як це погоджено сторонами згідно п.4.4 договору.

Оскільки позивач і відповідач не внесли змін в договір про те, що роботи будуть виконуватись і для третьої особи –ТзОВ «Зборівагро», то у суду немає правових підстав покладати на цю особу відповідальність оплати за виконанні роботи по зазначених актах. Крім цього, на усю суму вартості наданих послуг власне відповідачу позивач виписав податкові накладні.

Враховуючи вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 180000 грн. основного боргу та 15089,89 грн. пені., так як в даному випадку відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань та умов договору, залишок боргу в сумі 180000 грн. не ліквідував.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні апеляційної скарги, залишаючи оскаржуване рішення суду без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 21.05.07р. у цій справі –без змін.

2.          Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

3.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча-суддя                                                                   О.П. Дубник

суддя                                                                                         Г.В. Орищин  

суддя                                                                                         Г.Г.Якімець