Ухвала

від 16.08.2021 по справі 758/10149/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

представника власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м.Києві, матеріали за апеляційною скаргою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 липня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою залишено без задоволення клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти:

- купюри номіналом 100 грн., у кількості 144 купюри;

- купюри номіналом 200 грн., у кількості 93 купюри;

- купюри номіналом 500 грн., у кількості 57 купюр;

- купюру номіналом 100 доларів США, серія та номер КВ66522338Е, у кількості 1 купюра;

- купюру номіналом 50 доларів США, серія та номер MG21630262B, у кількості 1 купюра,

на загальну суму 61500 грн. та 150 доларів США, які на праві власності належать ОСОБА_7 .

Згідно ухвали, слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання не встановлено, що грошові кошти є предметом кримінального правопорушення та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Стороною обвинувачення не надано доказів необхідності накладення арешту та втручання у права та інтереси власника майна з метою його збереження.

Слідчий суддя вважає, що постанова прокурора про визнання грошових коштів речовими доказами є невмотивованою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- купюри номіналом 100 грн., у кількості 144 купюри;

- купюри номіналом 200 грн., у кількості 93 купюри;

- купюри номіналом 500 грн., у кількості 57 купюр;

- купюру номіналом 100 доларів США, серія та номер КВ66522338Е, у кількості 1 купюра;

- купюру номіналом 50 доларів США, серія та номер MG21630262B, у кількості 1 купюра,

на загальну суму 61500 грн. та 150 доларів США, які на праві власності належать ОСОБА_7 .

На думку прокурора, висновки слідчого судді, наведені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Сторона обвинувачення зазначає, що 21.07.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у ході проведення обшуку офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено грошові кошти, згідно переліку наведеному вище.

Однак, на думку прокурора, зберігання такої кількості грошових коштів у готівці прямо суперечить нормам діючого законодавства у сфері ведення касових операцій підприємств, установ та організацій (постанова Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148).

Прокурор вказує, що під час обшуку не було виявлено документів, які б підтверджували легальне походження вказаних грошових коштів, натомість виявлено довідки з відбитком печатки ДУ «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України», комп`ютерну техніку та флеш-носії, які містять підроблені довідки про проходження тесту на захворювання COVID-19 в електронному вигляді, тому сторона обвинувачення прийшла до висновку, що вказані грошові кошти здобуті злочинним шляхом. Відповідно, 21.07.2021 року було винесено постанову про визнання вказаних грошових коштів речовим доказом.

Сторона обвинувачення зауважує, що грошові кошти відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Крім того, накладення арешту на перелічене майно пов`язане з необхідністю збереження їх як речових доказів у провадженні, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження, що не було взято до уваги слідчим суддею під час постановлення ухвали.

У судове засідання прокурор не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу за його відсутності.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу самостійно цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, аргументи представника власника майна, який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених апеляційному суді матеріалів, СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021101070000040 від 10.03.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

21 липня 2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва, проведено обшук приміщення, яким користується, у якості робочого місця, ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході проведення якого було виявлено грошові кошти на загальну суму 61500 грн. та 150 доларів США:

- купюри номіналом 100 грн., у кількості 144 купюри;

- купюри номіналом 200 грн., у кількості 93 купюри;

- купюри номіналом 500 грн., у кількості 57 купюр;

- купюру номіналом 100 доларів США, серія та номер КВ66522338Е, у кількості 1 купюра;

- купюру номіналом 50 доларів США, серія та номер MG21630262B, у кількості 1 купюра.

Постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 від 21 липня 2021 року вищевказані грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42021101070000040.

23 липня 2021 року прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що були вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 липня 2021 року у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно було відмовлено.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені у клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано думку прокурора та представника власника майна, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Зокрема, слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вказав, що відсутні будь-які відомості, які б переконливо свідчили про необхідність накладення арешту на вказані грошові кошти. Окрім цього, прокурор не довів у засіданні необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для досягнення визначеної ним у клопотанні мети.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, у даному провадженні прокурор не навів достатніх підстав вважати, що грошові кошти відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно не вбачається.

Долучена до клопотання прокурора постанова про визнання майна речовим доказом від 21 липня 2021 року (а.с. 81-87) носить формальний характер, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

У судовому засіданні колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 не має відповідного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, з яким закон пов`язує можливість накладення арешту на його майно, крім мети збереження речових доказів.

Крім цього, спираючись на матеріали провадження та пояснення представника власника майна, колегією суддів не встановлено обставин, які б спростовували висновки слідчого судді про те, що прокурором у клопотанні не наведено обставин, які б свідчили про незаконне походження грошових коштів.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст.98, 170-173,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 липня 2021 року, якою залишено без задоволення клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме грошові кошти:

- купюри номіналом 100 грн., у кількості 144 купюри;

- купюри номіналом 200 грн., у кількості 93 купюри;

- купюри номіналом 500 грн., у кількості 57 купюр;

- купюру номіналом 100 доларів США, серія та номер КВ66522338Е, у кількості 1 купюра;

- купюру номіналом 50 доларів США, серія та номер MG21630262B, у кількості 1 купюра,

на загальну суму 61500 грн. та 150 доларів США, які на праві власності належать ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/4881/2021

Єдиний унікальний номер справи 758/10149/21

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_8

Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1