Вирок

від 19.08.2021 по справі 547/592/21

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/592/21

Провадження №1-кп/547/83/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року смт Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

законний представник потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021175510000182, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.05.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малі Липняги Кременчуцького району Полтавської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого без реєстрації: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 15.04.1998 Семенівським РВ УМВС України в Полтавській області, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, 0667080427,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2021 року до Семенівського районного суду Полтавської області від прокурора Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021175510000182, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2021 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

Відповідно до обвинувального акту, згідно судового наказу № 547/1200/18, виданий 23.07.2019 Семенівським районним судом Полтавської області, ОСОБА_6 зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи із 06.12.2018 та до досягнення дитиною повноліття.

Однак, ОСОБА_6 , порушуючи вимоги ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, знаючи про свій обов`язок, встановлений судом щодо сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання дитини, посягаючи на нормальний розвиток та здоров`я своєї доньки, не маючи обмежень по стану здоров`я, тобто будучи фізично здоровим та працездатним, всупереч вимогам ст. 180 Сімейного кодексу України, у періоди із 06.12.2018 по 31.10.2020 та із 08.12.2020 по теперішній час офіційно ніде не працевлаштувався, заходів до пошуку роботи та працевлаштування не вжив, за допомогою по безробіттю до підприємств, установ та організацій не звертався, добровільно заборгованість по сплаті аліментів не сплачував.

Незважаючи на попередження про необхідність виконання свого обов`язку та можливості настання кримінальної відповідальності, аліменти добровільно не сплачував сукупно протягом 28 місяців, що свідчить про злісне ухилення від їх сплати.

Також, у період із 01.11.2020 по 07.12.2020, ОСОБА_8 перебував у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Сек`юріті» (юридична адреса: 82547, Львівська область, Самбірський район, смт Бориня, вул. Сонячна, 34, ЄДРПОУ 41700921) та, будучи офіційно працевлаштованим, отримав дохід за виконану роботу у сумі 6883,64 грн., але не повідомив державного виконавця про місце роботи і в добровільному порядку поточні аліменти та заборгованість не сплатив.

Внаслідок вищевказаних умисних та протиправних дій, згідно довідки розрахунку Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), у ОСОБА_6 станом на 01.06.2021 виникла заборгованість по сплаті аліментів у сумі 56942,75 грн., що перевищує суму сукупно нарахованих відповідних платежів за три місяці.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у злісному ухиленнівід сплативстановлених рішеннямсуду коштівна утриманнядітей (аліментів) ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (кримінальному проступку), передбаченому ч. 1 ст.164ККУкраїни визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно не сплачував аліменти на протязі багатьох років, однак шкодує про це та планує в подальшому виплачувати аліменти та погасити заборгованість.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого.

Оцінивши встановлені по справі обставини та перевіривши докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

Відповідно до ст.337КПКУкраїни судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Також суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який повністю визнав свою винуватість, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога.

Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини,ст. 62 Конституції Україниі нормКПК Україникожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного правопорушення повністю доведена.

Крім того, при призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогамистатей 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що відповідно до ст.66,67ККУкраїни пом`якшують чи обтяжують покарання, не встановлені.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінального процесуальногокодексуУкраїни стосовно призначення покарання.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.50ККУкраїни покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст.50ККУкраїни має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення (кримінального проступку), суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення більш суворого покарання у виді арешту чи обмеження волі суд не вбачає.

Цивільний позов, речові докази, судові витрати - відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 337, 349, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.164ККУкраїни та призначити йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст.394КПКУкраїни вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1