Ухвала

від 16.08.2021 по справі 607/14025/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.08.2021 Справа №607/14025/21

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О.Я., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі Західної дирекції приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі Західної дирекції приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не повністю відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.

Згідно п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Самуляк М. Ю. у прохальній частині позовної заяви просив суд звільнити позивачку від сплати судового збору відповідно до п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Тобто, нормами вказаної статті, на яку посилався представник позивача, як підставу звільнення від сплати судового збору, передбачено звільнення позивачів при пред`явленні вимог про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Разом з тим, представник позивача звертається до відповідача, не як до заподіювача шкоди, а як до страховика, та просить стягнути не шкоду, завдану смертю фізичної особи, а суму страхового відшкодування, передбачену умовами Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Так, згідно ст. 27 вказаного Закону страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 27.3. страховик (у випадках, передбачених підпунктами г і ґ пункту 41.1 та підпунктом в пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

Таким чином, не є тотожними поняття шкоди в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи та відшкодування моральної шкоди у вигляді виплати страхового відшкодування за смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка є регламентною виплатою, визначеною положеннями спеціального Закону та умовами страхового полісу.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України збитками є у, тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відтак, до правовідносин, які є предметом спору в даній справі не може бути застосований п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Щодо посилання представника позивача на ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , як на підставу звільнення від сплати судового збору, то суд роз`яснює наступне.

Як вбачається із ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з статтею 16 Закону України Про страхування , статтею 979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Отже, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг.

Відповідно до Закону України Про захист прав споживачів цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Таким чином, на підставі аналізу вищевказаних правових приписів та з урахуванням пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів , можна зробити висновок, що до відносин, які регулюються нормами Закону України Про захист прав споживачів , належать, зокрема, відносини, які виникають при укладенні договору страхування.

На підставі викладеного, можна зробити висновок що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України Про страхування та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України Про захист прав споживачів - загальними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-126цс14.

Крім того, пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів роз`яснено, що оскільки Закон України Про захист прав споживачів не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

У позовній заяві представником позивачки зазначено про те, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ОСОБА_2 на момент ДТП була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія .

Враховуючи викладене, Закон України Про захист прав споживачів не розповсюджується на спірні правовідносини, які виникли між ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія та ОСОБА_1 , оскільки позивачка не є стороною договору страхування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивачки про звільнення її від сплати судового збору.

Таким чином, ОСОБА_1 слід виправити недоліки позовної заяви, а саме сплатити судовий збір в розмірі, встановленому законом - 908,00 грн або надати документи, що підтверджують звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, надати оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.176, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі Західної дирекції приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху, надавши позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська