Ухвала

від 14.07.2021 по справі 2-1404/11

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1404/11

Провадження № 2-во/203/20/2021

УХВАЛА

14 липня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду у м. Дніпрі у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мурадли Ф.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні суду в цивільній справі № 2-1404/2011 за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації , про визнання права власності на самочинне будівництво,

встановив:

01.07.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 (далі - заявник) з заявою про виправлення описки в ухвалі Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2013 року в справі № 2-1404/2011, в якій просить суд:

- виправити описку, допущену в резолютивній частині ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2013 року в справі № 2-1404/2011 за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації , про визнання права власності на самочинне будівництво, а саме: вказати правильно адресу будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначила, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2 та є спадкоємицею всього майна, в тому числі: будинку Б-1, житловою площею 48,7 кв.м, загальною площею 62,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 . Заявник зазначила, що суд допустив помилку при винесенні ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2013 року в справі № 2-1404/2011, а саме: номер будинку Б-1 житловою площею 48,7 кв.м, загальною площею 62,4 кв.м, не присвоювався, залишився під номером АДРЕСА_3 .

Тому заявник звернулась до суду з заявою про виправлення описки в ухвалі Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2013 року в справі № 2-1404/2011.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 року цивільну справу за заявою про виправлення описки в судовому рішенні № 2-1404/11, провадження № 2-во/203/20/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

Ухвалою суду від 05.07.2021 року було прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні в цивільній справі № 2-1404/2011 та призначено заяву до розгляду в судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 14.07.2021 року, учасники справи не з`явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду заяви.

При цьому представник заявника надала до суду письмову заяву про розгляд заяви про виправлення описки в судовому рішенні за її відсутності та відсутності заявника. Також представник заявника зазначила, що вони з заявником підтримують заяву у повному обсязі та просять суд її задовольнити у повному обсязі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Суд зазначає, що відповідно до положень частин 2, 3 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

З огляду на положення ст.ст. 211, 223, 269 ЦПК України, суд розглянув питання про виправлення описки в судовому рішенні за відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами.

При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши доводи заявника, зазначені нею у заяві про виправлення описки в судовому рішенні, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши заяву та додані до неї матеріали, проаналізувавши норми ЦПК України, доходить таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.12.2012 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено рішення, яким було вирішено: у повному обсязі задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації , про визнання права власності на самочинне будівництво; визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудований у 1976 році житловий будинок літ.Б-1 житловою площею 48,7 кв.м, загальною 62,4 кв.м, сарай літ.Д, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , без додаткових актів введення в експлуатацію. Вказане рішення суду набрало законної сили станом на 08.01.2013 року (а.с. 175, 193).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2013 року було виправлено описку в рішенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2012 року, вказана в описовій, мотивувальній та резолютивній частині рішення літерацію приміщень будинку Б-1, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 житловий будинок літ.Б-1 житловою площею 48,7 кв.м, загальною площею 62,4 кв.м, в тому числі, прибудови літ.Б' , літ.б-1, вбиральня літ.З замість житловий будинок літ.Б-1 житловою площею 48,7 кв.м, загальною площею 62,4 кв.м, сарай літ.Д . Вказана ухвала суду набрала законної сили станом на 17.04.2013 року (а.с.187, 193).

Відповідно до відповіді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2017 року вих. № 2-1404/11/9939/2017 на запит державного нотаріусу П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори від 26.10.2017 року вх. № 16907, ухвалою суду від 11.04.2013 року було виправлено описку в рішенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2012 року, вказавши в описовій, мотивувальній та резолютивній частині рішення літерацію приміщень будинку Б-1, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 житловий будинок літ.Б-1 житловою площею 48,7 кв.м, загальною площею 62,4 кв.м, в тому числі, прибудови літ.Б' , літ.б-1, вбиральня літ.З замість житловий будинок літ.Б-1 житловою площею 48,7 кв.м, загальною площею 62,4 кв.м, сарай літ.Д . Зазначена ухвала набрала законної сили станом на 17.04.2013 року, була отримана 22.04.2013 року представником позивача ОСОБА_5 . При цьому вказано, що будь-яка інша ухвала від 11.04.2013 оку судом не виносилась та у матеріалах цивільної справи № 2-1404/11 (провадження № 2/0418/505/2012) відсутня (а.с. 197-198).

У своїй заяві про виправлення описки в судовому рішенні від 01.07.2021 року заявник посилається на те, що ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2013 року судом було виправлено описку в рішенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2012 року, вказавши у в описовій, мотивувальній та резолютивній частині рішення літерацію приміщень будинку Б-1, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 житловий будинок літ.Б-1 житловою площею 48,7 кв.м, загальною площею 62,4 кв.м, в тому числі, прибудови літ.Б' , літ.б-1, вбиральня літ.З замість житловий будинок літ.Б-1 житловою площею 48,7 кв.м, загальною площею 62,4 кв.м, сарай літ.Д та адресу будинку Б-1: АДРЕСА_2 . Як зазначив заявник, суд допустив помилку при винесенні ухвали суду, оскільки номер будинку Б-1 житловою площею 48,7 кв., загальною площею 62,4 кв.м, не присвоювався, залишився під номером АДРЕСА_3 . При цьому заявник долучає до своєї заяви копію вказаної ухвали суду від 11.04.2013 року (а.с.216).

Суд, вирішуючи заяву ОСОБА_1 про виправлення описки по суті, зазначає таке.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15 січня 2021 року, справа № 905/2135/19, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, розділових знаках тощо).

Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.

Також ВС наголосив, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).

Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз викладеного вище та встановлених в ході судового розгляду справи обставин, дозволяє суду дійти таких висновків.

Суд зазначає, що Кіровським районним судом м. Дніпропетровська не було постановлено ухвали суду від 11.04.2013 року в цивільній справі № 2-1401/2011, на яку посилається та яку долучає до своєї заяви заявник (а.с.216). Тобто відсутнє судове рішення, а саме ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2013 року в цивільній справі № 2-1401/2011, в якому би було допущено описку та в яке заявник просить суд внести виправлення в порядку ст. 269 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд вважає заяву ОСОБА_1 необґрунтованою та безпідставно поданою.

Крім того, суд зазначає, що позивачем у справі був ОСОБА_2 , за яким рішенням суду від 25.12.2012 року і було визнано право власності на самочинно збудований у 1976 році житловий будинок літ.Б-1 житловою площею 48,7 кв.м, загальною площею 62,4 кв.м, сарай літ.Д, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , без додаткових актів введення в експлуатацію. Заявник у своїй заяві зазначила, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2 та є спадкоємицею всього майна, в тому числі будинку Б-1, житловою площею 48,7 кв.м, загальною площею 62,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , на підтвердження чого вона додала до заяви копії: свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 13.03.2017 року; свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.11.2017 року; витяг від 09.11.2017 року; технічний паспорт від 10.03.02017 року (а.с.217-222). Водночас суду не надано доказів на підтвердження проведення у справі процесуального правонаступництва, а саме щодо процесуальної заміни сторони (позивача спадкодавця) на його правонаступника спадкоємця: позивача ОСОБА_2 на його спадкоємця ОСОБА_1 .

З цього приводу суд на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Cуду від 31.10.2018 року у справі № 2-а-3494/11 та від 27.08.2020 року у справі № 804/536/18, від 16.06.2021 року у справі № 0417/7776/2012, відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

У таких висновках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення. Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Аналіз викладеного вище дає суду підстави дійти висновку, що заява ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні суду в цивільній справі № 2-1404/2011 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 260, 269, 353 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні суду в цивільній справі № 2-1404/2011 за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації , про визнання права власності на самочинне будівництво - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ф.М. Ханієва