Постанова

від 16.08.2021 по справі 922/856/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2021 р. Справа № 922/856/21

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М., суддя Чернота Л.Ф.

секретар судового засідання Полупан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Залеської А.С., свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія ДН№4797 від 28.02.2017, ордер серія АН№1041491 від 29.07.2021,

відповідача - Коваль Г.Ю., посвідчення №1795

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №2037Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2021 у справі №922/856/21 (суддя Прохорова С.А., повний текст рішення підписано 07.06.2021)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» , м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання незаконним і скасування рішення та визнання договору оренди землі поновленим,-

ВСТАНОВИЛА:

ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» звернулось до Харківської міської ради із позовною заявою про визнання незаконним та скасування п.19 додатку до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 №50/21 «Про поновлення (укладення на новий строк) юридичним та фізичним особам договорів оренди землі» , що стосується відмови ПрАТ «Концерн Авек та Ко» у поновленні договору оренди землі від 28.02.2012 №631010004000438 на користування земельною ділянкою по вул. Проспектній (ріг вул.Раєвської - колишня вул.Олени Стасової) у м.Харкові, кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0021); визнання договору оренди землі від 23.12.2011 (зареєстрований в Управлінні Держгеокадастру у місті Харків в Державному реєстрі земель 28.02.2012 за №631010004000438; право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.06.2013 за номером 1602502), укладений між Харківською міською радою та ПрАТ «Концерн Авек та Ко» (на момент укладення договору - ПАТ «Концерн Авек та Ко» , код ЄДРПОУ 22649344) стосовно оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6310136600:09:001:0021 площею 0,2600 га, що розміщена за адресою: м.Харків, вул. Проспектній (ріг вул. Раєвської - колишня вул. Олени Стасової), поновленим на той саме строк і на тих саме умовах; визнання укладеною між Харківською міською радою та ПрАТ «Концерн Авек та Ко» (код ЄДРПОУ 22649344) додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі від 23.12.2011 (зареєстрований в Управлінні Держгеокадастру у місті Харків в Державному реєстрі земель 28.02.2012 за №631010004000438; право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.06.2013 за номером 1602502) у запропонованій редакції.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.06.2021 у справі №922/856/21 позовні вимоги задоволенні.

Відповідач, Харківська міська рада, з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. На переконання апелянта, судом першої інстанції не надана належна оцінка наданим сторонами доказам, що призвело до нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невірно застосовано норми матеріального права, а саме ст.33 Закону України «Про оренду землі» , та не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом не досліджено, що Харківською міською радою було дотримано процедуру заперечення щодо поновлення спірного договору оренди землі з урахуванням неможливості проведення сесії Харківського міської ради, в в`язку з відсутністю Харківського міського голови;

- суд першої інстанції не з`ясував обставини щодо використання спірної земельної ділянки позивачем та обставини її незаконної передачі в користування третій особі;

- невірно визначено строк дії договору оренди землі у запропонованій позивачем редакції договору.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради і призначено її до розгляду на 10.08.2021. Сторонам по справі надано строк для подачі письмових пояснень, заперечень, відзивів на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України).

29.07.2021 від ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу у межах визначеного судом строку (вх.8719), в якому позивач просить рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2021 у справі №922/856/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. За текстом відзиву зазначено, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір оренди землі від 28.02.2012, укладений між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", вважається поновленим на той самий строк та на тих самих умовах. Також, на думку позивача, місцевим господарським судом було належним чином встановлено факт відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення строку дії договору. Одностороння відмова відповідача від спірного договору оренди є безпідставною та необґрунтованою, суперечить засадам цивільно-правових та господарсько-правих відносин.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Пелипенко Н.М., Чернота Л.Ф., в зв`язку з відпустками суддів Попкова Д.О. та Барбашової С.В.

Через канцелярію суду 09.08.2021 (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Харківської міської ради отримано заяву про зупинення провадження у справі, в якій відповідач просить зупинити розгляд справи №922/856/21 до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 та рішення господарського суду Волинської області від 11.02.2020 у справі №903/1030/19, в зв`язку з чим, з метою повного, всебічного та об`єктивно розгляду справи, в судовому засіданні оголошено перерву до 16.08.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №922/856/21 відмовлено.

В судовому засіданні 16.08.2021 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній наведені.

Представник позивача у судовому засіданні 16.08.2021 заперечувала проти задоволення вимог апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Суд апеляційної інстанції відповідно до ст.269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 23.12.2011 між Харківською міською радою та ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» (на момент укладення договору - ПАТ «Концерн АВЕК та Ко» ) укладено договір оренди землі, яким останньому було передано в строкове платне користування земельну ділянку із кадастровим номером 6310136600:09:001:0021 площею 0,2600 га, що розміщена за адресою: м. Харків, вул. Проспектна (ріг вул. Раєвської - колишня вул. Олени Стасової) для експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автомобільної стоянки на 86 машиномісць.

Договір укладено терміном до 31.12.2012.

Зареєстровано спірний договір в Управлінні Держгеокадастру у місті Харків в Державному реєстрі земель 28.02.2012 за №631010004000438, про що міститься відповідний запис на договорі.

Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною спірного договору, термін неодноразово продовжувався: від 19.06.2013 до 01.09.2013; від 22.12.2014 до 01.08.2015; № 2 від 18.08.2016 до 01.10.2020.

Право оренди на вищевказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.06.2013 за №1602502, що підтверджується інформацією від 12.03.2021 № 248004001.

Пунктом 8 договору оренди землі з урахуванням додаткових угод сторони визначили, що позивач як орендар земельної ділянки після закінчення строку договору має переважне право поновлення його на новий строк, для чого повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити Харківську міську раду як орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.

Інших умов для реалізації переважного права орендаря на поновлення строку дії договору оренди землі з урахуванням внесених змін та доповнень у тексті договору та додаткових угодах до нього немає.

Так, з урахуванням укладених додаткових угод термін дії договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6310136600:09:001:0021 спливав 01.10.2020.

За твердженням позивача, до закінчення терміну дії договору так і протягом місяця після 01.10.2020 від Харківської міської ради не надходили жодні заперечення щодо поновлення договору оренди землі в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В свою чергу позивач 27.08.2020 надав до Харківської міської ради лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, до якого було додано проект додаткової угоди.

Після 01.10.2020 позивач продовжив використовувати спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автомобільної стоянки на 86 машиномісць.

При цьому, за вказану земельну ділянку позивач продовжував сплачувати орендну плату, що підтверджується бухгалтерською довідкою і відповідачем не заперечується факт отримання ним грошових коштів від позивача за користування спірною земельною ділянкою.

Із загальнодоступних джерел позивачу стало відомо, що рішенням 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 №50/21 «Про поновлення (укладення на новий строк) юридичним та фізичним особам договорів оренди землі» (п. 9 додатку до рішення) ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» відмовлено у поновленні договору оренди землі від 28.02.2012 №631010004000438 на користування земельною ділянкою по вул. Проспектній (ріг вул. Раєвської - колишня вул. Олени Стасової) кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0021) у зв`язку з порушенням орендарем:

- ст. 25 Закону України «Про оренду землі» , п.1, п.30, п.31 договору оренди землі від 28.02.2012 № 631010004000438 в частині самостійного господарювання орендаря на землі з дотриманням умов договору оренди землі та обов`язку орендаря приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі; права орендаря передавати земельну ділянку або її частини в суборенду без зміни цільового призначення лише за письмовою згодою орендодавця.

Обстеженням на місцевості відповідачем встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0021 по вул. Проспектній (ріг вул. Раєвської) у м.Харкові площею 0,2600 га частково огороджена парканом, використовується для розміщення парковки автомобілів.

Надання платних послуг з розміщення автотранспорту здійснюється ФОП Тімофєєнко Д.С., що підтверджується нефіскальним чеком №ПБ4101231023 на суму 20,00 грн із призначенням проведення платежу: «надання послуг з розстановки автотранспорта. Частина території торговельного центру розташованого в районі станції метро «Ім. Ак. Барабашова» .

Зазначене свідчить, на думку відповідача, про використання земельної ділянки третіми особами.

- ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» , п.4.7. Положення про оренду землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 №1554/19, та пп. д) п.30 договору оренди землі від 28.02.2012 №631010004000438 в частині ненадання необхідних документів, які підтверджують належне виконання орендарем обов`язків, встановлених договором оренди землі від 28.02.2012 №631010004000438, зокрема, інформації з територіальних органів державної податкової служби України у Харківській області щодо сплати ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» плати за землю у розмірі і порядку, встановленому п.9 договору оренди землі від 28.02.2012 №631010004000438 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 18.08.2016;

- ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» , ст.50 Закону України «Про землеустрій» , положень Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, п.4.14. Положення про оренду землі в м.Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 №1554/19, в частині відсутності коду класифікації виду цільового призначення земельної ділянки по вул.Проспектній (ріг вул. Олени Стасової) (кадастровий номер 6310136600:09:001:0021) відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, що потребує розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення та внесення змін про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 12.05.2020 №НВ-6313070342020 земельна ділянка (кадастровий номер 6310136600:09:001:0021) зареєстрована у Державному земельному кадастрі із кодом цільового призначення 1.11.6.

Вказаний код цільового призначення відсутній у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

Зміна коду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:09:001:0021 потребує вжиття відповідних заходів, передбачених законодавством.

Вважаючи вказане рішення Харківської міської ради незаконним та таким, що порушує права й інтереси ПрАТ Концерн АВЕК и Ко , позивач звернувся за захистом своїх прав до Господарського суду з позовом про визнання недійсним та скасування зазначеного рішення Харківської міської ради. Також позивач просив визнати поновленим спірний договір з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами, на тих самих умовах та на той саме строк.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, зазначив про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на те що відповідачем не було доведено факту виконання ним приписів ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо заперечення в пролонгації спірного договору оренди землі, в зв`язку з чим спірний договір має бути визнаний поновленим на той самий строк та на тих саме умовах в судовому порядку. Крім того, місцевий господарський суд зазначив про наявність підстав для визнання незаконним та таким, що порушує права й інтереси позивача пункту 19 рішення 3 сесії Харківської міської ради 8-го скликання від 24.02.2021 №50/21, в зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню, з огляду на те, що вказане рішення винесено після спливу 30-денного строку після закінчення терміну дії договору оренди, а інші підстави для відмови від поновлення строку дії договору не знайшли документального підтвердження під час розгляду справи.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позову, зважаючи на наступні підстави.

Перше питання, яке підлягає дослідженню у даній справі є наявність підстав для пролонгації спірного договору оренди земельної ділянки.

За змістом частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

За змістом статті 24 Закону України «Про оренду землі» у поточній редакції орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

Як було зазначено вище, листом №977 від 26.08.2020 позивач повідомив Харківську міську раду (дата отримання листа 27.08.2020) про намір продовжити використання земельної ділянки для обслуговування тимчасової відкритої автомобільної стоянки на 86 машиномісць, до якого було додано проект додаткової угоди (а.с. 36).

07.10.2020 на адресу позивача надійшов лист-відповідь Виконавчого комітету Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №15333/0/226-20 від 25.09.2020, в якому зазначалось, що питання щодо поновлення договору оренди землі на спірну земельну ділянку буде розглянуто на сесії Харківської міської ради (а.с.43).

Проте, Харківською міською радою протягом одного місяця після закінчення строку договору жодних заперечень , у тому числі прийнятих у формі відповідного рішення сесії органу місцевого самоврядування про відмову у продовженні строку дії спірного договору оренди землі, не надходило.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, що діяла на момент припинення чинності спірним договором оренди землі, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором . У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі щодо земель державної або комунальної власності здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1- 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.01.2021 у справі №907/18/18.

З огляду на відсутність заперечень органу місцевого самоврядування щодо продовження ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" строку користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, позивач продовжив реалізацію свого права оренди та здійснював сплату орендної плати, що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача та не заперечується відповідачем.

Харківська міська рада орендні платежі приймала, проти продовження використання земельної ділянки у встановленому чинним законодавством порядку не заперечувала, із вимогою про повернення земельною ділянкою не зверталася.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Законодавець у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначив алгоритм дій , згідно з яким орендодавець після отримання листа-повідомлення орендаря зобов`язаний: розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону «Про оренду землі» врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору) .

Суть поновлення договору оренди згідно з цією нормою закону саме й полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору , зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у «мовчазній згоді» .

Враховуючи встановлені вище обставини, а також відсутність письмового заперечення орендодавця щодо поновлення строку дії договору впродовж встановленого законом строку, свідчить про доведеність факту поновлення строку дії договору на тих самих умовах та на той самий строк.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договір оренди землі від 23.12.2011, укладений між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" (на момент укладення договору - Акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко") з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами від 19.06.2013, 22.12.2014,18.08.2016, підлягає визнанню поновленим на той самий строк та на тих самих умовах.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений нормами ч.ч.6 - 11 ст.33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків (складний фактичний склад), при цьому право оренди на той самий (новий) строк підлягає обов`язковій державній реєстрації на підставі укладеної додаткової угоди про поновлення договору, оскільки в силу положень ст.125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Таких висновків про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №908/299/18, у постанові від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц.

Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у оскаржуваному рішенні суду, відповідно до п.1 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що договір оренди землі від 23.12.2011 стосовно оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6310136600:09:001:0021 слід визнати поновленим, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання додаткової угоди до даного договору в запропонованій орендарем редакції, як належного правового способу захисту орендарем свого права на поновлення строку дії договору, укладеною.

Заперечення відповідача про неможливість проведення сесії Харківської міської ради протягом місяця після закінчення строку дії спірного договору в зв`язку з відсутністю Харківського міського голови не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки вони суперечать приписам чинного законодавства.

Так, відповідно до частини 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції від 23.07.2020 сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Аналогічна норма міститься й в ст. 13 Регламенту Харківської міської ради 7 скликання.

Отже, аргументи відповідача про те, що проведення чергової або позачергової сесії Харківської міської ради до 24.02.2021 було неможливе через відсутність голови Харківської міської ради не можуть бути прийняті колегією суддів.

Крім того, в частині 6 сатті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в зазначеній редакції передбачається, що у разі неможливості скликати сесію ради міським головою сесія скликається секретарем міської ради . Аналогічна норма міститься й в ст. 13 Регламенту Харківської міської ради 7 скликання.

Таким чином, законодавство України, чинне станом на вересень 2020 року, передбачало процедурну можливість скликання та проведення сесії Харківської міської ради протягом вересня 2020 року.

Друге питання, яке підлягає дослідженню у даній справі є наявність підстав для скасування рішення Харківської міської ради, в зв`язку з порушенням прав та інтересів позивача.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі ст.172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

У ч.1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право, зокрема, комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.

Згідно із ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, у тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.

Відповідно до ч.10 ст.59 названого Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно із ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси .

Системне тлумачення наведених положень законодавства свідчить, що, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.

Перевіривши доводи апелянта та встановивши фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірний пункт 19 додатку до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 №50/21 «Про поновлення (укладення на новий строк) юридичним та фізичним особам договорів оренди землі» порушує права й інтереси позивача та підлягає скасуванню з огляду на те, що як вже було досліджено вказане рішення винесене після спливу 30-денного строку після закінчення терміну дії договору оренди землі тож даний договір оренди є поновленим на той саме строк та на тих саме умовах, оскільки від Харківської міської ради протягом місяця після спливу його чинності не надано жодних заперечень щодо поновлення його дії.

Крім того, підстави для відмови від поновлення строку дії договору, викладені у спірному рішенні Харківської міської ради, не підтверджені належним чином та спростовуються матеріалами справи, з огляду на таке:

- твердження відповідача щодо порушення позивачем ст.25 Закону України «Про оренду землі» , п. 1, п. 30, п. 31 договору оренди землі в часті самостійного господарювання орендаря на орендованій земельній ділянці та передачі її в суборенду лише за письмовою згодою орендодавця - є безпідставними та недоведеними.

Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0021 використовується для розміщення парковки автомобілів третьою особою - ФОП Тімофєєнко Д.С. Проте, зазначене не підтверджене належним чином в розумінні статті 76 ГПК України, оскільки з акту, складеного за результатами обстеження вбачається, що останнє проводилось за відсутності представників позивача. А нефіскальний чек, копія якого надана відповідачем, не дає можливості беззаперечно встановити зв`язок між наданням послуг ФОП Тімофєєнко Д.С. саме на спірній земельній ділянці, орендованій позивачем.

Наявність договорів суборенди спірної земельної ділянки або її частини позивачем заперечується, а відповідачем - не доведена.

- твердження відповідача про порушення позивачем ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , п. 4.7 Положення про оренду землі в м. Харкові, та пп. д) п. 30 спірного договору оренди землі в частині ненадання необхідних документів, які підтверджують належне виконання орендарем своїх обов`язків щодо сплати орендної плати є безпідставними з огляду на те, що єдиним документом, який має бути поданий орендарем до орендодавця разом із листом-повідомленням про намір продовжити відносини із оренди землі, є проект додаткової угоди до договору, який і було надано у строк, визначений відповідним законодавством України. Будь-яких інших документів не визначає ані законодавство України, ані спірний договір оренди землі;

- твердження відповідача щодо невідповідності коду цільового призначення спірної земельної ділянки Класифікації видів цільового призначення земель як підстави для відмови позивачу у продовженні строку дії договору оренди землі є також безпідставним, оскільки чинне законодавство не врегульовує питання взаємоіснування видів цільового призначення за УКЦВЗ 1998 року і КВЦПЗ 2010 року, не встановлює перехідних положень щодо застосування й заміни назв одних видів цільового призначення на аналогічні, визначені новим документом. І разом з тим не містить норм, які б визначали незаконність використання земельних ділянок з цільовим призначенням, установленим за УКЦВЗ 1998 року, та необхідність здійснення дій щодо приведення цільового призначення у відповідність до КВЦПЗ 2010 року. Чинне законодавство України не визначає обов`язку землекористувача приводити цільове призначення земельних ділянок у відповідність до КВЦПЗ 2010 року та відповідальності за їх неприведення. Тож присвоєне цільове призначення земельних ділянок за УКЦВЗ 1998 року залишається чинним до моменту його зміни в Державному земельному кадастрі, що не є обов`язком орендодавця земельної ділянки.

Стосовно строку дії спірного договору оренди землі, визначеного позивачем у запропонованій суду першої інстанції редакції, колегія суддів зазначає про її правомірність, з огляду на те, що додатковою угодою від 22.12.2014 до спірного договору сторони домовились про продовження терміну дії договору до 01.08.2015, а додатковою угодою від 18.08.2016 термін дії договору змінено та визначено до 01.10.2020. Тож, останній строк дії спірного договору становив період з 01.08.2015 по 01.10.2020, що складає саме 5 років 2 місяці.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" здійснює користування об`єктом оренди на підставі договору оренди від 23.11.2011, який підлягає поновленню у судовому порядку, з огляду на що судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про порушення п.19 до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 №50/21 «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою» прав та інтересів позивача як належного землекористувача і свідчить про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в постанові суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового акту, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010).

Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, відповідачем всупереч вищенаведених норм права, не було подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в апеляційній скарзі, а наведені доводи не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Оскільки апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою останньому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2021 у справі №922/856/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 19.08.2021

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя Л.Ф. Чернота