Рішення
від 19.08.2021 по справі 910/13929/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2021Справа № 910/13929/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко", Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Террасід", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн", м. Київ

про звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу на аукціоні, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про звернення стягнення на предмет застави, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" перед позивачем, а саме:

- Механічна машина для збирання гарбузів MOTY Kurbiserntemascine КЕ 2000 401 ОМ, 2008 року випуску, заводський НОМЕР_2, вартістю 222 497,62 грн. без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів КЕ 2000, 2005 року випуску, вартістю 86 409,58 грн. без ПДВ;

- Машина д/збирання насіння гарбуза MOTY КЕ 3000М 4 (moty), 2011 року' випуску, заводський НОМЕР_1, вартістю 115 597,78 грн без ПДВ;

- Машина д/збирання насіння гарбуза MOTY КЕ 3000М (moty), 2011 року випуску, заводський НОМЕР_2, вартістю 222 047,70 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів MOTY Kurbisemtemascinet 3000 (coros)004, 2010 року випуску, заводський НОМЕР_3, вартістю 232 555,75 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів КЕ 2000, 2001 року випуску, вартістю 80 058,46 грн без ПДВ;

- Машина для збирання гарбузів MOTY 2000. 2011 року випуску, заводський НОМЕР_4, вартістю 119 612,53 грн без ПДВ;

- Механічна машина для збирання гарбузів MOTY Kurbiserntemascine КЕ 1800, 1998 року випуску, заводський НОМЕР_5, вартістю 222 497,62 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів 1601 КЕ 3000М, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_6, вартістю 677 511,82 грн. без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів 1602КЕ3000М, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_7, вартістю 739 742,71 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів 1604 КЕ3000М, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_8, вартістю 1 481 431,99 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів 1603 КЕ3000М, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_9, вартістю 1 513 178,93 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів 1605 КЕ3000М, 2016 року' випуску, заводський НОМЕР_10, вартістю 1 590 641,68 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів КЕ 3000 М, 2011 року випуску, заводський НОМЕР_11, вартістю 445 007,21 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів марка КЕ 3000, серійний номер КЕ 3000Н 1015, 2010 року випуску, заводський НОМЕР_12, вартістю 668 799,63 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів марка КЕ 3000М, серійний номер КЕ 3000М 1619, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_13, вартістю 1 598 386,28 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів марка КЕ 3000М, серійний номер КЕ 3000М 1620, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_14, вартістю 1 600 763,02 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів КЕ 3000 Hydro, 2010 року випуску, заводський НОМЕР_15, вартістю 1 067 658,98 грн. без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів марка КЕ 3000, серійний номер КЕ 3000М 1702, 2017 року випуску, заводський НОМЕР_16, вартістю 1 931 951,85 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів марка КЕ 3000, серійний номер КЕ 3000М 1202, 2012 року випуску, заводський НОМЕР_17, вартістю 516 026,96 грн без ПДВ, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Террасід" (відповідач) шляхом визнання права власності на вказане майно за позивачем, заставна вартість якого складає 15 132 378,10 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" не здійснено повернення коштів позивачу за Договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №19/12/20-ПФД від 20.12.2019 року, а оскільки в забезпечення виконання ТОВ "Голденкерн" своїх зобов`язань за вказаним договором між позивачем та відповідачем укладено Договір застави (транспортних засобів та обладнання) №1 від 20.12.2019 року, позивач просить звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Голденкерн" на заставлене майно, яке належить відповідачу, шляхом визнання права власності на це майно за позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.11.2020 року.

19.10.2020 року від третьої особи до суду надійшли пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що Директор ТОВ Голденкерн Квартніков О.О. уклав та підписав договір позики №19/12/20-ПФД від 20.12.2019 року від імені ТОВ Голденкерн без належних на те повноважень, а тому договір позики є недійсним і договір застави відповідно також.

19.10.2020 року від відповідача до суду надійшли пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що Директор ТОВ Голденкерн Квартніков О.О. уклав та підписав договір позики №19/12/20-ПФД від 20.12.2019 року від імені ТОВ Голденкерн без належних на те повноважень, а тому договір позики є недійсним і договір застави відповідно також.

Ухвалою від 26.11.2020 року сторін було повідомлено, що підготовче засідання призначено на 26.01.2021 року, у зв`язку з перебуванням суді на лікарняному в період з 27.10.2020 року по 25.11.2020 року.

20.01.2021 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" Оніщук Євгена Олександровича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 22.01.2021 року в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" Оніщук Євгена Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №910/13929/20 було відмовлено.

26.01.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що договори в судовому порядку недійсними не визнавались, а договір позики та застави скріплено печатками сторін, тому, відповідно до практики Верховного Суду у подібній справі №918/780/18, це є доказом того, що печатка товариства не могла використовуватись проти волі третьої особи.

В засіданні 26.01.2021 року в справі було оголошено перерву до 02.03.2021 року.

22.02.2021 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" Оніщука Євгена Олександровича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 24.02.2021 року в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" Оніщука Євгена Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №910/13929/20 було відмовлено.

01.03.2021 року відповідачем подано до суду заперечення, в яких вказано, що укладаючи договори позики і застави позивач не діяв добросовісно і розумно, а наявність відбиток печаток юридичних осіб не є беззаперечним свідченням того, що особи, які підписали ці документи були належним чином уповноважені на їх підписання. Наданий позивачем Меморандум не може розцінюватись як надання власником згоду на передачу майна в заставу

01.03.2021 року позивачем подано до суду пояснення по справі, в яких зазначено, що станом на дату звернення з позовною заявою про звернення стягнення на заставлене майно позивачем не було зареєстровано в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що позбавило боржника виконати зобов`язання в добровільному порядку.

В засіданні 02.03.2021 року в справі було оголошено перерву до 23.03.2021 року.

15.03.2021 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" Оніщука Євгена Олександровича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 відмовлено в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" Оніщука Євгена Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №910/13929/20.

17.03.2021 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову та викладено позовну вимогу наступним чином: в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" за Договором поворотної фінансової допомоги №19/12/20-ПФД від 20.12.2019 року в розмірі 6 390 079,70 грн звернути стягнення на предмет застави за Договором застави транспортних засобів та обладнання №1 від 20.12.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Террасід", а саме:

- Механічна машина для збирання гарбузів MOTY Kurbiserntemascine КЕ 2000 401 ОМ, 2008 року випуску, заводський НОМЕР_2;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів КЕ 2000, 2005 року випуску;

- Машина д/збирання насіння гарбуза MOTY КЕ 3000М 4 (moty), 2011 року' випуску, заводський НОМЕР_1;

- Машина д/збирання насіння гарбуза MOTY КЕ 3000М (moty), 2011 року випуску, заводський НОМЕР_2;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів MOTY Kurbisemtemascinet 3000 (coros)004, 2010 року випуску, заводський НОМЕР_3;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів КЕ 2000, 2001 року випуску;

- Машина для збирання гарбузів MOTY 2000. 2011 року випуску, заводський НОМЕР_4;

- Механічна машина для збирання гарбузів MOTY Kurbiserntemascine КЕ 1800, 1998 року випуску;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів 1601 КЕ 3000М, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_6;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів 1602КЕ3000М, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_7;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів 1604 КЕ3000М, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_8;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів 1603 КЕ3000М, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_9;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів 1605 КЕ3000М, 2016 року' випуску, заводський НОМЕР_10;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів КЕ 3000 М, 2011 року випуску, заводський НОМЕР_11;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів марка КЕ 3000, серійний номер КЕ 3000Н 1015, 2010 року випуску, заводський НОМЕР_12;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів марка КЕ 3000М, серійний номер КЕ 3000М 1619, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_13;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів марка КЕ 3000М, серійний номер КЕ 3000М 1620, 2016 року випуску, заводський НОМЕР_14;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів КЕ 3000 Hydro, 2010 року випуску, заводський НОМЕР_15;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів марка КЕ 3000, серійний номер КЕ 3000М 1702, 2017 року випуску, заводський НОМЕР_16;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів марка КЕ 3000, серійний номер КЕ 3000М 1202, 2012 року випуску, заводський НОМЕР_17, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Террасід" шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів за вартістю, яка буде визначена в порядку встановленому Законом України Про виконавче провадження .

В підготовчому засіданні 23.03.2021 судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та оголошено перерву до 13.04.2021.

06.04.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну предмету позову. У відзиві зазначено аналогічну позицію, викладену раніше у поданих до суду поясненнях по суті спору та додано, що позивачем не обґрунтована і не доведена наявність заборгованості за основним зобов`язанням.

В засіданні 13.04.2021 року було ухвалено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2021 року.

В судовому засіданні 27.04.2021 року розгляд справи було відкладено до 06.07.2021 року.

Судове засідання 06.07.2021 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 в порядку ст.ст. 120-121 учасників справи було викликано в судове засідання на 17.08.2021 року.

В судове засідання 17.08.2021 сторони не з`явились.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 17.08.2021 року представників учасників справи, розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому, згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2019 року між ТОВ "Цефей-Еко" (заставодержатель) та ТОВ "Террасід" (заставодавець), в особі виконавчого директора Шепелева Дмитра Євгеновича, укладено Договір застави №1 (транспортних засобів та обладнання) (надалі - Договір застави).

Відповідно до п. 1.1. Договору застави було визначено, що даний Договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які виникають з Договору позики (поворотної фінансової допомоги) №19/12/20-ПФД від 20.12.2020 року (а також договорів про внесення змін до нього) (надалі - Договір позики), укладеного між заставодержателем та ТОВ "Голденкерн", (далі - Позичальник), згідно до якого позичальник зобов`язується у порядку та на умовах викладених у договорі позики не пізніше 31.03.2020 року включно: повернути позику у розмірі 5 748 000,00 грн, сплатити проценти за користування коштами, комісії, а також штрафи та пені у розмірі та випадках, передбачені договором позики та цим договором, відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов договору позики у розмірі і в випадку, передбачених кредитним договором.

Предметом застави є транспортні засоби та обладнання, згідно з переліком, наведеним в Додатку №1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (надалі - предмет застави). (п. 2.1. Договору застави).

Згідно балансовою довідкою №б/н від 17.12.2019 року, залишкова балансова вартість предмету застави складає 15 132 378,10 грн, без ПДВ. (п. 2.2. Договору застави).

В Додатку №1 до Договору застави зазначено транспортні засоби та обладнання, яке передано в заставу, а саме:

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів КЕ 2000, 2005 року випуску, вартістю 86 409,58 грн. без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів КЕ 2000, 2001 року випуску, вартістю 80 058,46 грн без ПДВ;

- Машина для збирання гарбузів MOTY 2000. 2011 року випуску, заводський НОМЕР_4, вартістю 119 612,53 грн без ПДВ;

- Причіпна механічна машина для збирання гарбузів марка КЕ 3000, серійний номер КЕ 3000М 1202, 2012 року випуску, заводський НОМЕР_17, вартістю 516 026,96 грн без ПДВ.

Також, 20 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" (сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" (сторона-1) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги №19/12/20-ПФД (далі - Договір позики) відповідно до п. 1.1. якого за цим договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" надає фінансову допомогу (позику) в розмірі, що обумовлена цим договором, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" зобов`язується повернути таку саму суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору позики фінансова допомога вважається наданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" Товариству з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" у відповідній частині з моменту перерахування відповідних сум грошових коштів на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн".

На виконання умов договору позики, позивач зазначає, що перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" грошові кошти в загальному розмірі 5 890 000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №1831 від 20.12.2019 року на суму 304 000,00 грн, №2057 від 26.12.2019 року на суму 2 200 000,00 грн, №2083 від 26.12.2019 року на суму 1 000 000,00 грн, №2107 від 27.12.2019 року на суму 1 000 000,00 грн, №2419 від 17.01.2020 року на суму 500 000,00 грн, №2163 від 20.01.2020 року на суму 500 000,00 грн, №2293, від 20.02.2020 року на суму 204 000,00 грн, №2383 від 11.03.2020 року на суму 40 000,00 грн, №2449 від 01.04.2020 року на суму 15 000,00 грн, №2488 від 06.04.2020 року на суму 37 000,00 грн, №2489 від 06.04.2020 року на суму 90 000,00 грн.

Пунктом 5.2. Договору позики визначено, що до визначеної пунктом 4.1. цього договору дати Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" зобов`язане повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" отриману суму грошових коштів в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.1. Договору позики фінансова допомога надається на строк до 31 березня 2020 року включно, якщо інше не передбачено цим договором, або іншими договорами між сторонами, які регулюють строк надання фінансової допомоги.

Позивач зазначає, що додаткових угод на продовження строку повернення позики між сторонами не укладалось, поворотна фінансова допомога не повернута.

Загальний розмір заборгованості по Договору позики становить 5 890 000,00 грн.

Згідно п. 6.1. Договору застави заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадку якщо у момент настання строку виконання зобов`язання за Договором позики воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному та частковому поверненні суми кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або несплаті або частковій несплаті сум процентів, та/або при несплаті або частковій несплаті комісії, та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені договором позики строки. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або в позасудовому порядку згідно з Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень або будь-яким іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент звернення стягнення та реалізації предмета застави. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет застави не позбавляє права застоводержателя звернутися до суду.

Станом на дату подачі позову заборгованість третьої особи перед позивачем у зв`язку із не належним виконанням умов Договору позики становить 5 890 000,00 грн.

30 та 31 березня 2020 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" зареєстровано обтяження за №№ 27634394, 27630919, 27630920, 27630922, 27633616, 27633635, 27633651, 27633671, 27633685, 27633767, 27633786, 27633820, 27633843, 27633923, 27633961, 27633976, 27633983, 27634003, 27634015, 27634035 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Таким чином, оскільки строк виконання забезпечених заставою зобов`язань настав 31 березня 2020 року, а третя особа своїх зобов`язань не виконала, позивач зазначає, що набув право звернути стягнення на предмет застави, шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах), що стало причиною звернення позивача з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.

Відповідач та третя особам заперечуючи проти поданих позовних вимог зазначили, що договори підписані неуповноваженою особою і є недійсними, а також позивачем нівельовано позасудовий порядок звернення стягнення на предмет застави в частині реєстрації цієї інформації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання третьою особою умов Договору позики, що забезпечений Договором застави.

Так, судом встановлено, що на виконання умов Договору позики позивачем було перераховано третій особі суму позики в розмірі 5 890 000,00 грн, згідно зазначених вище платіжних доручень (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи), яку третя особа, відповідно до умов Договору позики, мала повернути 31.03.2020 року.

Однак, вказану суму позики третьою особою повернуто позивачу не було.

У відповідності до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Застава це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (ст. 1 Закону України Про заставу).

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ЦК України).

Заперечуючи проти позовних вимог третя особа та відповідач вказували, що Договір застави та Договір позики є недійсними, оскільки підписані неуповноваженою особою, проте, Суд з такими твердженнями погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, в межах справи №918/150/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко", Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH), Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський стандарт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Террасід" про визнання недійсними договорів Господарським судом Рівненської області в рішенні від 14.06.2021 року встановлено, що Договір №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 20.12.2019 року та Договір застави №1 транспортних засобів та обладнання від 20.12.2019 року є дійсними і обставини на яких наполягає відповідач, щодо осіб, які їх підписали, є необґрунтованими з підстав того, що спірні правочини було схвалені власниками відповідача у формі мовчазної згоди, у формі меморандуму від 23.12.2019 року.

Таким чином, що на час розгляду справи, Договір застави та Договір позики є чинними, доказів протилежного відповідачем та третьою особою суду не надано.

Статтею 3 Закону України Про заставу визначено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Так, між позивачем було укладено Договір застави транспортних засобів та обладнання, про що зазначено вище.

У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України).

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).

Стаття 19 Закону України Про заставу передбачає, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (абз. 1 ст. 20 Закону України Про заставу).

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (абз. 6 ст. 20 Закону України Про заставу).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вбачається, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Особливості звернення стягнення на об`єкт права довірчої власності встановлюються законом.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме: обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Судом встановлено, що 30 та 31 березня 2020 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" зареєстровано обтяження за №№ 27634394, 27630919, 27630920, 27630922, 27633616, 27633635, 27633651, 27633671, 27633685, 27633767, 27633786, 27633820, 27633843, 27633923, 27633961, 27633976, 27633983, 27634003, 27634015, 27634035 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень, сума наданої позивачем для третьої особи позики становить 5 890 000,00 грн.

Вказані обставини відповідачем та третьою особою належними засобами не спростовано.

Окрім того, позивачем у зв`язку із неналежним виконанням третьою особою договірних зобов`язань на підставі Договору позики та ст. 625 ЦК України нараховано 374 597,81 грн пені, 78 361,89 грн 3% річних та 47 120,00 грн інфляційних втрат.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН встановив, що позивачем вірно нараховано суму пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Отже, зважаючи на викладене, судом встановлено, що загальний борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" по договору позики становить 6 390 079,70 грн.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні в розумінні ст. ст. 74-78 ГПК України будь-які докази повернення третьою особою у повному обсязі наданої позивачем поворотної фінансової допомоги (позики).

Таким чином, оскільки позичальником (третьою особою) не виконано зобов`язання з повернення позики за договором, внаслідок чого у позивача в силу приписів ст. 19 Закону України "Про заставу" та ст. 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та положень договору застави виникло право звернути стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на визначене майно за позивачем.

Крім того, заперечення відповідача щодо того, що позивачем не дотримано позасудовий порядок звернення стягнення та нівельовано право відповідача на добровільне виконання зобов`язання у тридцятиденний строк з повідомлення, спростовуються матеріалами справи та зазначеними вище обставинами.

Суд звертає увагу на те, що станом на час розгляду справи докази повернення третьою особою наданої позивачем поворотної фінансової допомоги (позики) відсутні.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" вживає будь яких заходів для повернення коштів та виконання своїх зобов`язань.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову в повному обсязі.

Судовий збір, у розмірі 226 985,67 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" (ідентифікаційний код 36939091, місцезнаходження: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 6, корпус 9) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" (ідентифікаційний код 42414840, місцезнаходження: 11772, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Шосейна, буд. 5-А) за Договором поворотної фінансової допомоги №19/12/20-ПФД від 20.12.2019 року в розмірі 6 390 079,70 грн (шість мільйонів триста дев`яносто тисяч сімдесят дев`ять гривень 70 копійок) звернути стягнення на предмет застави за Договором застави транспортних засобів та обладнання №1 від 20.12.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" (ідентифікаційний код 42414840, місцезнаходження: 11772, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Шосейна, буд. 5-А) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Террасід"(ідентифікаційний код 37818128, місцезнаходження: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 6, корпус 9), а саме: