Рішення

від 08.08.2021 по справі 924/231/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2021 р. Справа №924/231/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Старокостянтинів

до 1) Хмельницької районної ради, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Малиничі

2) Фермерського господарства "Борисюк Н.С.", Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с. Великі Мацевичі

про:

- визнання недійсним договору оренди від 04.12.2020р. легкового автомобіля марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 , укладеного Старокостянтинівською районною радого та фермерським господарством "Борисюк Н.С.";

- зобов`язання повернути Старокостянтинівській районній раді автомобіль марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 , балансовою вартістю 57431,88 грн., що переданий за договором оренди легкового автомобіля від 04.12.2020р.

Представники сторін:

від прокуратури: Грамчук Т.А. згідно наказу №52к від 11.09.2020р.

від відповідача 1: Гладій В.С. згідно довіреності №456/01-07 від 07.07.2021р. та посадової інструкції

від відповідача 2: не з`явився

Рішення виноситься 09.08.2021р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії:

Ухвалою суду від 15.03.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.06.2021р. замінено відповідача-1 у справі Старокостянтинівську районну раду Хмельницької області його правонаступником - Хмельницькою районною радою.

У підготовчому судовому засіданні 15.06.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.06.2021р.

Суть спору: Прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави до відповідачів з вимогами про: визнання недійсним договору оренди від 04.12.2020р. легкового автомобіля марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 , укладеного Старокостянтинівською районною радого та фермерським господарством "Борисюк Н.С."; зобов`язання повернути Старокостянтинівській районній раді автомобіль марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 , балансовою вартістю 57431,88 грн., що переданий за договором оренди легкового автомобіля від 04.12.2020р.

В обґрунтування позову посилається на те, що зміст спірного договору оренди легкового автомобіля не відповідає вимогам ст. 284 ГК України, ст. 4, 6, 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ. Це у свою чергу свідчить про недодержання в момент його вчинення вимог законодавства, а тому є підставою для визнання укладеного між Старокостянтинівською районною радою та ФГ "Борисюк Н.С." договору оренди легкового автомобіля від 04.12.2020р. недійсним.

Прокурор зазначає, що договір оренди державного рухомого майна укладено без прийняття рішення сесією районної ради, відсутні відомості щодо вивчення попиту на право оренди перед укладенням договору оренди автомобіля, незалежна оцінка об`єкта оренди не проводилась (суб`єкт оціночної діяльності з метою визначення ринкової вартості об`єкта оренди визначається на конкурсних засадах), вартість об`єкта оренди та орендна плата визначені з порушенням викладених вище вимог законодавства, зокрема без урахування їх індексації, частина орендної плати до місцевого бюджету не надходить, що призвело до оренди автомобіля за заниженою ціною (5743 грн. в рік).

Прокурор зауважив, що Старокостянтинівська районна рада, представляючи територіальну громаду сіл Старокостянтинівського району, діє в її інтересах, як суспільних (Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №1-10/2004), а тому правильне застосування відповідачем положень чинного законодавства у сфері розпорядження об`єктами майна комунальної власності беззаперечно становить суспільний інтерес. Однак, в результаті передачі Старокостянтинівською районною радою шляхом укладання оспорюваного договору комунального майна в оренду протиправно розпоряджено таким майном. Передача в оренду комунального майна без його попередньої оцінки суперечить вимогам ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та призводить до ненадходження до місцевого бюджету коштів, які в подальшому можна використати на потреби громади.

21.04.2021р. на адресу суду надійшла заява голови комісії з реорганізації Старокостянтинівської районної ради, у якій просить суд проводити підготовче засідання без участі представника за наявними матеріалами.

24.06.2021р. на адресу суду надійшла заява Хмельницької районної ради, у якій просить суд розгляд справи проводити без участі представника, проти позову не заперечує.

Прокурор у письмових поясненнях від 29.06.2021р. просив суд врахувати, що органом прокуратури, що здійснює представництво інтересів держави у справі №924/231/21 є Хмельницька окружна прокуратура, а у письмових поясненнях від 05.08.2021р. просив суд врахувати зміну власника майна.

Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні повідомив, що проти позову не заперечує.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився.

Ухвали суду направлялися на адресу відповідача-2 (Фермерське господарство "Борисюк Н.С." - 31116, Хмельницька обл. Старокостянтинівський район, село Великі Мацевичі) та поверталися на адресу суду з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній".

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-2. При цьому, суд бере до уваги те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору по суті, у зв`язку з чим відсутність у судовому засіданні представника відповідача-2 не впливає на можливість вирішення спору, а відтак справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

04.12.2020р. між Старокостянтинівською районною радою (орендодавець) та фермерським господарством "Борисюк Н.С." (орендар) укладено договір оренди легкового автомобіля марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_3 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 (п. п. 1.1-1.3 договору).

Згідно з п. 2.1 договору термін оренди складає один рік з моменту прийняття об`єкта, що орендується.

Відповідно до п.3.1 договору, розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 5743,00 грн в рік.

До договору сторонами складено акт приймання-передачі об`єкта оренди від 04.12.2020р., за яким орендодавець передав, а орендар прийняв автомобіль марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_3 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 .

Матеріали справи містять заяву голови ФГ "Борисюк Н.С." від 26.11.2020р., адресовану комісії з реорганізації Старокостянтинівської районної ради, у якій просив зарахувати його учасником конкурсу на право оренди автомобіля Chevrolet Aveo TC 58V.

Згідно інформації територіального сервісного центру МВС № 6844 в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС), легковий автомобіль марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 зареєстровано за Старокостянтинівською районною радою.

Старокостянтинівська міська прокуратура у листі від 13.01.2021р. запропонувала комісії з реорганізації Старокостянтинівської районної ради вирішити питання щодо усунення порушень законодавства при укладенні договору оренди легкового автомобіля від 04.12.2020р.

У заяві голови ФГ "Борисюк Н.С." від 14.01.2021р., адресованої комісії з реорганізації Старокостянтинівської районної ради, просить розірвати договір оренди легкового автомобіля від 04 грудня 2020 року. Повідомив, що за користування автомобілем сплачено 632 грн.

Старокостянтинівська міська прокуратура у листі від 17.02.2021р. запропонувала комісії з реорганізації Старокостянтинівської районної ради з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, у строк до 19.02.2021р. надати до місцевої прокуратури інформацію про балансову вартість легкового автомобіля марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 , що перебуває на балансі Старокостянтинівської районної ради.

Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Згідно ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах(ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись до відповідного суб`єкта владних повноважень до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Судом враховується, що Старокостянтинівська міська прокуратура у листі від 13.01.2021р. запропонувала комісії з реорганізації Старокостянтинівської районної ради вирішити питання щодо усунення порушень законодавства при укладенні договору оренди легкового автомобіля від 04.12.2020р.

В подальшому, Старокостянтинівська міська прокуратура у листі від 17.02.2021р. запропонувала комісії з реорганізації Старокостянтинівської районної ради з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, у строк до 19.02.2021р. надати до місцевої прокуратури інформацію про балансову вартість легкового автомобіля марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 , що перебуває на балансі Старокостянтинівської районної ради.

При цьому, прокурор в позові вказав, що Старокостянтинівська районна рада, представляючи територіальну громаду сіл Старокостянтинівського району, діє в її інтересах, як суспільних (Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №1-10/2004), а тому правильне застосування відповідачем положень чинного законодавства у сфері розпорядження об`єктами майна комунальної власності беззаперечно становить суспільний інтерес. Як вважає прокурор, передача в оренду комунального майна без його попередньої оцінки суперечить вимогам ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та призводить до ненадходження до місцевого бюджету коштів, які в подальшому можна використати на потреби громади.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави.

Окремо судом враховується, що позов був поданий Старокостянтинівською міською прокуратурою.

Відповідно до п.4 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019р., а також наказу Генерального прокурора від 17.02.2021р. № 40 "Про день початку роботи окружних прокуратур", з 15.03.2021р. на території Хмельницької області розпочали діяти 6 окружних прокуратур, перелік та територіальна юрисдикція яких визначена наказом Генерального прокурора № 39 від 17.02.2021р.: окружна прокуратура міста Хмельницького, а також Волочиська, Кам`янець-Подільська, Летичівська, Хмельницька та Шепетівська окружні прокуратури.

Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про прокуратуру" прокурор окружної прокуратури є прокурором органу прокуратури. При цьому, прокурори в України мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури Україні чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

При здійсненні представництва інтересів держави у суді прокурор має право брати участь у розгляді справи судом (п. 4 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до п. 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019р., до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

Таким чином, з огляду на викладене, Хмельницька окружна прокуратура правомірно здійснює представництво інтересів держави у справі №924/231/21, так як поширює свою юрисдикцію на територію Старокостянтинівської міської територіальної громади та інших територіальних громад Хмельницького району, що визначені у наказі Генерального прокурора від 17.02.2021р. № 39.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовані правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна.

За ч. 4 ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції на дату підписання оспорюваного договору) вартість об`єкта оренди встановлюється на рівні його ринкової (оціночної) вартості, за умови наявності однієї з таких підстав: об`єктом оренди є єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства; об`єкт оренди пропонується для передачі в оренду без проведення аукціону; об`єкт оренди використовується на підставі договору оренди, укладеного без проведення аукціону або конкурсу, і орендар бажає продовжити договір оренди на новий строк.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ринкова (оціночна) вартість об`єкта оренди визначається відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

За умовами статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (ч. 1 - ч. 4) орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України №629 від 10.08.1995р. затверджено Методику оцінки об`єктів оренди, пунктом 1 встановлено, що відповідно до цієї Методики проводиться оцінка майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, що передається в оренду, в тому числі нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень).

Згідно з п. 2 Методики оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об`єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою, з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку, для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Передбачені цією Методикою послуги з проведення незалежної оцінки об`єкта оренди (активів, що входять до складу об`єкта оренди) та аудиторської перевірки об`єкта оренди оплачує орендар.

Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що оцінка майна, майнових прав це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником. Випадки обов`язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках застави державного та комунального майна, внесення державними науковими (науково-дослідними, науково-технологічними, науково-технічними, науково-практичними) установами та державними університетами, академіями, інститутами майнових прав інтелектуальної власності як внеску до статутного капіталу господарських товариств, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Частиною 4 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк, дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У п.3.1 договору сторони погодили, що розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 5743,00 грн. в рік.

Дослідивши укладений між сторонами договір оренди судом встановлено, що при визначенні розміру орендної плати оцінка майна, всупереч вище викладених вимог законодавства, не проводилась.

Доказів про проведення такої оцінки майна, для розрахунку орендної плати відповідно до договору оренди, яка визначена чинним законодавством, як обов`язкова для такого виду договорів, в матеріалах справи відсутні.

Згідно вимог ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Орендодавцем вказаного автомобіля відповідно до закону є його балансоутримувач - районна рада - ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про оренду державного і комунального майна".

При цьому, рішення сесії ради щодо передачі вказаного автомобіля в оренду, в порушення ст. 6 ЗУ "Про оренду державного і комунального майна" та ст. 43, 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" не приймалось.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

В свою чергу, статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Судом враховується, що договір оренди державного рухомого майна укладено без прийняття рішення сесією районної ради, без відомостей щодо вивчення попиту на право оренди перед укладенням договору оренди, при цьому незалежна оцінка об`єкта оренди не проводилась, вартість об`єкта оренди та орендна плата визначені з порушенням викладених вище вимог законодавства, зокрема без урахування їх індексації, частина орендної плати до місцевого бюджету не надходить.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 215 ЦК України, порушення вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", суд приходить до висновку про обґрунтованість позову в частині вимог про визнання недійсним договору оренди від 04.12.2020р. легкового автомобіля марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 , укладеного Старокостянтинівською районною радого та фермерським господарством "Борисюк Н.С." в порядку ст. 215 ЦК України.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання повернути відповідачу-1 вказаний автомобіль, судом враховується, що сторонами складено акт приймання-передачі об`єкта оренди від 04.12.2020р., за яким відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв автомобіль марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер BX8Q08BA сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 .

Враховуючи те, що договір оренди оренди від 04.12.2020р. визнається судом недійсним, вказаний автомобіль марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 , балансовою вартістю 57431,88 грн., що переданий за договором оренди легкового автомобіля від 04.12.2020р. підлягає поверненню у комунальну власність відповідача-1, а позов в частині вимоги про зобов`язання ФГ "Борисюк Н.С." повернути спірне майно підлягає задоволенню.

При цьому, судом враховується, що договір оренди від 04.12.2020р. укладався між Старокостянтинівською районною радою та фермерським господарством "Борисюк Н.С.".

Однак, підпунктом 22 пункту 1 постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 року № 807-ІХ Верховна Рада України постановила утворити у Хмельницькій області Хмельницький район (з адміністративним центром у місті Хмельницький) у складі територій Антонінської селищної, Війтовецької селищної, Віньковецької селищної, Вовковинецької селищної, Волочиської міської, Городоцької міської, Гвардійської сільської, Деражнянської міської, Заслучненської сільської, Зіньківської сільської, Красилівської міської, Летичівської селищної, Лісовогринівецької сільської, Меджибізької селищної, Миролюбненської сільської, Наркевицької селищної, Розсошанської сільської, Сатанівської селищної, Солобковецької сільської, Старокостянтинівської міської, Староостропільської сільської, Старосинявської селищної, Теофіпольської селищної, Хмельницької міської, Чорноострівської селищної, Щиборівської сільської, Ярмолинецької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 22 пункту 3 зазначеної постанови ліквідовано у Хмельницькій області: Білогірський, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам`янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Старосинявський, Теофіпольський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський, Ярмолинецький райони.

Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 6-2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі - ліквідовані райони), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі - новоутворені райони); районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов`язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом.

Рішенням сесії Хмельницької районної ради від 18.12.2020р. "Про початок реорганізації районних рад шляхом приєднання до Хмельницької районної ради" розпочато реорганізацію Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04060648) шляхом приєднання до Хмельницької районної ради Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04060536).

За пунктом 2 рішення Хмельницької районної ради від 18.12.2020р. Хмельницька районна рада є правонаступником всього майна, прав, та обов`язків Старокостянтинівської районної ради.

Таким чином, автомобіль марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 , балансовою вартістю 57431,88 грн., що переданий за договором оренди легкового автомобіля від 04.12.2020р. має бути переданий Хмельницькій районній раді (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Малиничі, код 04060536).

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди від 04.12.2020р. легкового автомобіля марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 , укладеного Старокостянтинівською районною радого та фермерським господарством "Борисюк Н.С.".

Зобов`язати Фермерське господарство "Борисюк Н.С." (31116, Хмельницька обл. Старокостянтинівський район, село Великі Мацевичі, код 34138175) повернути Старокостянтинівській районній раді (Хмельницькій районній раді, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Малиничі, код 04060536) автомобіль марки Chevrolet Aveo TC 58U, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 , балансовою вартістю 57431,88 грн., що переданий за договором оренди легкового автомобіля від 04.12.2020р.

Стягнути з фермерського господарства "Борисюк Н.С." (31116, Хмельницька обл. Старокостянтинівський район, село Великі Мацевичі, код 34138175) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, рахунок UA188201720343120002000002814, Держказначейська служба України, м. Київ) 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Хмельницької районної ради (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Малиничі, код 04060536) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, рахунок UA188201720343120002000002814, Держказначейська служба України, м. Київ) 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 19.08.2021р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

СуддяВ.В. Димбовський

Віддрук. 5 прим.:

1 - в справу,

2 - відповідачу 1 (31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 70),

3 - відповідачу 2 ( 31116, Хмельницька обл. Старокостянтинівський район, село Великі Мацевичі),

4 - Прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3)

5 - Хмельницька окружна прокуратура (29000 м. Хмельницький, вул.У.Громової, 10).

Всім рек.