Постанова
Іменем України
18 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 681/1223/20
провадження № 61-8001св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідачі - Новоселицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Новоселицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької областіна постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року в складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Новоселицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області про розірвання трудового договору і зобов`язання внесення запису до трудової книжки .
Позов мотивований тим, що у січні 2015 року позивач була прийнята на роботу на посаду вчителя трудового навчання у Новоселицький НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, ліцей . У квітні 2015 року у зв`язку з вагітністю та пологами пішла у відпустку по догляду за дитиною і повідомила керівництво школи про намір перебувати у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. Наприкінці травня 2018 року вона звернулася з приводу виходу на роботу до заступника директора, яка повідомила, що керівництво прийме це до уваги і їй повідомлять про дату виходу на роботу. Проте на роботу її не викликали, з приводу чого зверталася також до відділу освіти. У червні 2020 року подала до відділу освіти письмову заяву про забезпечення її роботою у школі. У відповідь на звернення надійшов лист директора школи із вимогою надати письмові пояснення з приводу її невиходу на роботу. Неможливість забезпечити її роботою стала підставою написання заяви про звільнення з роботи на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України з 01 липня 2020 року, на що отримала відмову, оскільки школа вважає, що її права не порушуються. Утримання відповідачем трудової книжки позбавляє можливості працевлаштуватися.
ОСОБА_1 просила:
розірвати трудовий договір між нею і Новоселицькою ЗОШ І-ІІІ ступенів Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України з 01 липня 2020 року;
зобов`язати внести запис про припинення трудових відносин до трудової книжки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при зверненні з позовом ОСОБА_1 зазначила, що порушенням її трудових прав з боку роботодавця є незабезпечення позивача роботою. Директор школи не надає для неї роботи і не звільняє її за прогул, утримує її трудову книжку. Подання ОСОБА_1 листка непрацездатності з 03 квітня 2015 року по 07 серпня 2015 року, не може вважатися поважною причиною відсутності на роботі з 07 серпня 2015 року до 16 червня 2020 року, оскільки такі підстави нею не доведені. Відсутність на роботі у період з 03 квітня 2015 року підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями учасників судового розгляду. Посилаючись на те, що роботодавець порушує умови законодавства про працю не забезпечує позивача роботою, позивачем не доведені. Навпаки, на підставі заяви ОСОБА_1 її працевлаштовано на посаду вчителя трудового навчання до Новоселицького НВК. В квітні 2015 року нею було подано до школи листок непрацездатності у зв`язку з вагітністю та пологами, відповідно до даних якого вона мала приступити до роботи 07 серпня 2015 року. Проте, 07 серпня 2015 року, очевидно вважаючи, що вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, на роботу ОСОБА_1 не з`явилася. 05 червня 2018 року дочці позивача виповнилося три роки. 06 червня 2018 року на роботу вона не вийшла. Як вказує сама позивач, що в цей період вона зверталася до керівництва школи про забезпечення її роботою, однак такою її не було забезпечено. Якщо б позивачем було доведено факт незабезпечення позивача роботою, то саме з 06 червня 2018 року мав би рахуватися трьохмісячний строк звернення до суду з позовною заявою для захисту своїх прав. Однак, суд в даному випадку відмовляє в задоволенні позову по суті спору у зв`язку з безпідставністю позовних вимог ОСОБА_1 . В свою чергу школою не доведено факт здійснення розшукових дій місця знаходження ОСОБА_1 та надсилання їй листів у період з серпня 2015 року до червня 2020 року. Школа не вимагає пояснень причин відсутності позивача на роботі, не звільняє її за прогули та в той же час приймає на роботу іншого працівника на постійне місце роботи, яка на період відсутності позивача у зв`язку з вагітністю та пологами була тимчасово влаштована на її місце роботи та в подальшому звільнена. Тому суд першої інстанції вважав, що позивачем не доведено факту порушення її трудових прав з боку роботодавця, і немає підстав для розірвання трудового договору саме за частиною третьою статті 38 КЗпП.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Розірвано трудовий договір між ОСОБА_1 і Новоселицькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України з 01 липня 2020 року.
Зобов`язано Новоселицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області внести запис про припинення трудових відносин до трудової книжки ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що після досягнення дочкою трирічного віку ОСОБА_1 виявила бажання працювати. У матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача у 2018 році. Проте наявні докази такого звернення у 2020 році, що не заперечувала директор школи у суді. Забезпечення ОСОБА_1 роботою було неможливим, оскільки відповідно до наказу № 90-к/тр від 31 серпня 2015 року на посаду вчителя трудового навчання Новоселицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 01 вересня 2015 року була прийнята ОСОБА_2 , яка продовжує працювати по теперішній час. Питання про звільнення ОСОБА_1 не вирішено, її трудова книжка знаходиться у відповідача, роботодавець не забезпечив прийнятого на роботу працівника роботою. Оскільки дату звільнення 01 липня 2020 року позивачка визначила у заявах, на час подання таких заяв невиконання трудового законодавства з боку роботодавця мало місце, наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 за частиною 3 статті 38 КЗпП України з 01 липня 2020 року.
Аргументи учасників справи
У травні 2021 року Новоселицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області подала касаційну скаргу, в якій просила: постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року скасувати та направити справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 754/1936/16-ц (провадження № 61-28466св18) та постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року у справі № 6-34цс13. Апеляційний суд не врахував, що після свого працевлаштування 02 січня 2015 року у відділі освіти Полонської РДА на посаду вчителя трудового навчання нашої школи ОСОБА_1 завагітніла, та після лікарняного по вагітності та пологах, не оформивши у відповідності до чинного законодавства відпустки по догляду за дитиною, в порушення трудової дисципліни, зникла на п`ять років.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року призначено справу до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 30 червня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 754/1936/16-ц (провадження № 61-28466св18) та постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року у справі № 6-34цс13.
Фактичні обставини
Суди встановили, що згідно з наказом відділу освіти, молоді та спорту Полонської районної державної адміністрації № 1-к/тр від 02 січня 2015 року ОСОБА_1 прийнята на посаду вчителя трудового навчання Новоселицького НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, ліцей з 02 січня 2015 року до кінця навчального року з неповним тижневим навантаженням на умовах строкового трудового договору.
З 03 квітня 2015 року по 06 серпня 2015 року позивачці виданий листок непрацездатності у зв`язку з вагітністю та пологами.
01 вересня 2015 року до трудової книжки ОСОБА_1 внесений запис про реорганізацію Новоселицького НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, ліцей Полонської районної ради Хмельницької області в Новоселицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів Полонської районної ради Хмельницької області.
Відповідно до заяви від 17 червня 2020 року, адресованої начальникові Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Полонської міської ради позивачка просила повідомити коли вона може приступити до виконання обов`язків вчителя трудового навчання.
У заявах від 30 червня 2020 року, 13 липня 2020 року, 27 липня 2020 року, 26 серпня 2020 року, адресованих Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Полонської міської ради і Новоселицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів, ОСОБА_1 просила звільнити її з роботи з 01 липня 2020 року на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України.
Листами від 03 липня 2020 року № 757 і від 24 липня 2020 року № 812 Відділ освіти, молоді та спорту Полонської міської ради рекомендує позивачці з приводу звільнення з роботи звертатися до директора Новоселицької ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Відповідно до листів Новоселицької ЗОШ І-ІІІ ступенів від 23 червня 2020 року № 106, від 21 липня 2020 року № 108, від 14 серпня 2020 року № 114, від 07 вересня 2020 року № 122 ОСОБА_1 запропоновано з`явитися для надання пояснень щодо її відсутності на роботі та роз`яснено про неможливість звільнення за частиною 3 статті 38 КЗпП України, оскільки її трудові права не порушені.
Позиція Верховного Суду
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 КЗпП).
У постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року у справі № 6-34цс13 зазначено, що за змістом статті 38 КЗпП працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. У разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на звільнення за власним бажанням без посилання на частину третю статті 38 КЗпП. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з відсутності правових підстав для звільнення позивача згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП України, оскільки порушення умов виплати заробітної плати носило разовий характер, було викликано поважними причинами й не потягло істотного порушення трудових прав позивача, а порушення ПАТ КБ Надра інших норм законодавства про працю та вимог колективного договору ОСОБА_1 не доведено. При цьому суди не врахували, що істотність характеру порушень роботодавцем умов трудового законодавства та їх поважність не можуть бути підставою для відмови працівнику у звільненні за частиною третьою статті 38 КЗпП України, оскільки такі критерії цією нормою не передбачені. Судами також не враховано й того, що роботодавець не має права самостійно змінювати визначену працівником у заяві причину звільнення з роботи .
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 754/1936/16-ц (провадження № 61-28466св18) вказано, що за змістом статті 38 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи працівника і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до розірвання цього договору і які працівник визначає самостійно. У разі якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору. При незгоді роботодавця звільнити працівника із підстав, передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП, останній може відмовити у розірванні трудового договору, але не вправі розірвати цей договір з інших підстав, які працівником не зазначалися .
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини шостої статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У справі, що переглядається:
звертаючись до суду з позовною заявою позивач зазначила, що порушенням її трудових прав з боку роботодавця є незабезпечення позивача роботою. Директор школи не надає для неї роботи і не звільняє її, утримує її трудову книжку;
суд першої інстанції встановив, що подання ОСОБА_1 листка непрацездатності з 03 квітня 2015 року по 07 серпня 2015 року, не може вважатися поважною причиною відсутності на роботі з 07 серпня 2015 року до 16 червня 2020 року, оскільки такі підстави нею не доведені. Позивачем не доведено факту порушення її трудових прав з боку роботодавця;
апеляційний суд не врахував, що відсутні підстави для застосування частини третьої статті 38 КЗпП. Апеляційним судом не встановлено які саме порушення трудових прав позивача були допущені відповідачем, а встановлені судом першої інстанції обставини апеляційним судом в оскарженій постанові не спростовані;
за таких обставин, суд першої інстанції встановивши, що позивачем не доведено факту порушення її трудових прав з боку роботодавця, зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про розірвання трудового договору і зобов`язання внесення запису до трудової книжки. Натомість апеляційний суд скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, щооскаржена постанова апеляційного суду не відповідає висновкам, викладеним в у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 754/1936/16-ц (провадження № 61-28466св18) та постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року у справі № 6-34цс13 та ухвалена без додержання норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Новоселицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області сплатила судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 681,60 грн. Оскільки касаційну скаргу задоволено частково та залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено, то судові витрати Новоселицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області за подання касаційної скарги покладаються на ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Новоселицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року скасувати.
Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2020 року залишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Новоселицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області 1 681,60 грн судового збору за подання касаційної скарги.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанціїпостанова Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2021 |
Оприлюднено | 20.08.2021 |
Номер документу | 99088101 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні