Рішення

від 17.08.2021 по справі 280/1884/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 серпня 2021 року Справа № 280/1884/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області

до - Комунального закладу дошкільної освіти (ясла - садок) Вишенька Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до Комунального закладу дошкільної освіти (яла - садок) Вишенька Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального закладу дошкільної освіти (яла - садок) Вишенька Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, який розташований за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, провул. Шкільний, буд. 5, шляхом зобов`язання Комунального закладу дошкільної освіти (яла - садок) Вишенька Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області області повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень навчального закладу за вказаним адресом, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки позивачем, за наслідками якої було складено акт №41 від 18.12.2019 в якому зазначено, що в ході перевірки об`єкт Відповідача - будівлі, споруди та приміщення Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) "Вишенька" Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області,- розташований за адресою: 72010, Запорізька обл., Михайлівський район, село Бурчак, провулок Шкільний, будинок 5, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

відсутнє доповнення (інструкція) до схематичного плану евакуації, яка затверджена керівником, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей; не відкориговані схематичні плани евакуації; не забезпечено на території об`єкту освітлення зовнішніх пожежних драбин, входів до будинків та споруд; не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; не визначено для всіх будівель і приміщень, складського призначення категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки; не пофарбовані стаціонарні зовнішні пожежні сходи та огорожі на покриттях будівель; не прикріплено килими, килимові доріжки й інше покриття до підлоги; не забезпечено сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням; не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обовязковий) додатку Б (обовязковий) ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"; пожежний гідрант утримується у непрацездатному стані, а саме: не розміщений по середині колодязя; не проводиться 1 раз на рік випробування на тиск та витрату води з оформленням акту для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу; не забезпечено територію, будинки, споруди, приміщення, первинними засобами пожежогасіння; відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення; не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт; не проведено технічне обслуговування вогнегасників; не розроблені та не затверджені для кожного приміщення об`єкта керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки; не встановлені біля місць розташування пожежних гідрантів покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева), у зв`язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації вищевказаного приміщення до усунення виявлених порушень;.

23 березня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощенного позовного провадження. Судове засідання призначено на 23 квітня 2020 року об 15 год. 00 хв.

22.04.2020 від представника відповідача через канцелярію суд (вх. №18823) надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає,що На день розгляду судом цієї справи відповідачем усунуто переважну більшість виявлених порушень зазначених у п.1, п.2, п.3,п.4, п.5, п.7,п.8, п.9, п.12, п.13,п. 15, п.16, п.17.,п.18, п.19,п.20, п.21,п.22, п.23, п.24, всього 20 порушень з 24 та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились. Що стосується виконання по п.15 щодо забезпечення правильного встановлення пожежного гідранту, то він є в наявності з моменту будівництва дитячого закладу ще з 1982 року, підключений до системи водопостачання. Доступ пожежних машин до гідранту є, але з невідомих причин тільки після цієї перевірки місце знаходження гідранту позивача не вла штовує. Решта порушеннь (вісім), зафіксованих в акті перевірки, знаходяться на стадії усунення, для чого необхідне додаткове фінансування робіт і розробка проекту, технічної документації та кошторису для обладнання будівлі закладу системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей згідно ДБН В 2,5-5,6:2014 Системи противопожежного захисту . У бюджеті КДЗО Вишенька на 2019-2020 р.р. цільове фінансування на виконання цих заходів для оперативного усунення недоліків в частині додержання і виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не передбачені. В цілях забезпечення своєчасного та повного виконання умов Припису від 24.12.2019 року за № 41 заклад своїми усними та письмовими заявами від 24.02.2020 року та 19.03.2020 року звертався до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької обл. з проханням виділити Комунальному закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Вишенька до даткове фінансування у розмірі ЗО 000 (тридцять тисяч грн.), з яких 25500 (двадцять п`ять тисяч) грн. на придбання необхідних матеріалів згідно прайс-листів та 4500 ( чотири тис. п`ятсот) грн. на монтажні, транспортні витрати і додаткове фінансування для розробки про екту,технічної документації та кошторису для обладнання будівлі закладу системою пожеж ної сигналізації та системою керування евакуюванням людей згідно ДБН В 2,5-5,6:2014 Си стеми противопожежного захисту . На листи позивача щодо фінансування заходів у сфері техногенної та пожежної безпеки Михайлівська селищна рада своїм листом від 08.04.2020 року повідомила, що рішенням се лищної ради від 20.02.2020р була прийнята Програма забезпечення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту на території Михайлівської селищної ради на 2020 - 2025 роки. Після отримання дозвілу на переразподіл коштів за рахунок економії коштів на опа лення заклад буде мати можливість забезпечити фінансування заходів у сфері техногенної та пожежної безпеки. У даному випадку не усунені відповідачем декілька порушеннь установлених законодавст вом вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і роз витку пожеж і не можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у про цесі самої пожежі.З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відомвити.

23 квітня 2020 р. ухвалою суду зупинено провадження у справі до 19 серпня 2020 року об 15 год. 30 хв.

19.05.2020 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №23015) надійшла відповідь на відзив відповідача.

Ухвалою суду від 19.08.2020 продовжено зупинення провадження по справі до 02.12.2020 до 12 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 02.12.2020 продовжено зупинення провадження по справі до 11.03.2021 до 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 11.03.2021 продовжено зупинення провадження по справі до 18.05.2021 до 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 18.05.2021 продовжено зупинення провадження по справі до 17.08.2021 до 12 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 17.08.2021 поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 17.08.2021 о/об 12 год. 30 хв.

Представником позивача через канцелярію суду подана заява про розгляд справи у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача до суду не зявився, про дату, час та місце проведення судовогозасідання був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Михайлівським РС Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 17 грудня по 18 грудня 2019 року було проведено позапланову перевірку Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) "Вишенька" Михайлівської селищної ради Михайлівського району

Запорізької області (далі - Відповідач), за наслідками якої було складено акт №41 від 18.12.2019 року.

В ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт Відповідача - будівлі, споруди та приміщення Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) "Вишенька" Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області,- розташований за адресою: 72010, Запорізька обл., Михайлівський район, село Бурчак, провулок Шкільний, будинок 5, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- відсутнє доповнення (інструкція) до схематичного плану евакуації, яка затверджена керівником, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей (порушення пункту 5 розділу 2 ППБУ);

- не відкориговані схематичні плани евакуації (п. 6 розділу 2 ППБУ);

- не забезпечено на території об`єкту освітлення зовнішніх пожежних драбин, входів до будинків та споруд (п. 1.10 глави 1 розділу 2 ППБУ);

- не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);

- не визначено для всіх будівель і приміщень, складського призначення категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (п. 2.9 глави 2 розділу III ППБУ);

- не пофарбовані стаціонарні зовнішні пожежні і сходи га огорожі на покриттях будівель п. 2.15 глави 2 роздліу IIIППБУ);

- відсутній на фасаді будинку адресний показник (п. 2.23 глави 2 розділу III ППБУ);

- не прикріплено килими, килимові доріжки й ' інше покриття до підлоги (п. 2.28 глави 2 розділу III ППБУ);

- не забезпечено сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням (п. 2.31 глави 2 розділу III ППБУ);

- не оснащено електрощити, групові і елєктрощитки схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і не вказано значення номінального струму апарата захисту (плавкої ставки) (п. 1.16 глави 1 розділу V ППБУ);

- не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обовязковий) додатку Б (обовзковий) ДБН В 2.5-56:2014 Система протипожежного захисту ( п. 1.2. глави 1 розділу VППБУ);

- пожежний гідрант утримується у непрацездатному стані, а саме: не розміщений по середині колодязя ( пп. 2 п. 2.1. глави 2 розділу V ППБУ);

- не проводиться 1 раз на рік випробування на тиск та витрат) води з оформленням акту для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу (пп. 4 п. 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

- не забезпечено територію, будинки, споруди, приміщення, первинними засобами пожежогасіння (п. 3.6,3.9 глави 3 розділу V ППБУ);

- відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення (п. 3.8 глави 3 розділу V ППБУ);

- не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розмішуються на пожежному шиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - І шт.. протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт, сокири - 2 шт. (абзац 3 п. 3.11 глави 3 розділу V ППБУ);

- не вказано на пожежних щитах (стендах) їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (абзац 3 п. 3.12 глави 3 розділу V ППБУ);

- Не проведено технічне обслуговування вогнегасників ( п. 3.17 глави 3 розділу V ППБУ);

- не розроблені га не затверджені для кожного приміщення об`єкта керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки ( п. 4 розділу II ППБУ);

- не встановлені біля місць розташування пожежних гідрантів покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (пп.9 п. 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

- не вивішено у приміщеннях та на шляхах евакуації відповідні інструкції щодо порядку забезпечення техногенної безпеки та дій працівників об`єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації (п. 3 глави 6 розділу V ППБУ);

- відсутня інструкція шодо дії персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій ( ч. 2 ст. 130 КДЗУ п. 2 Порядку розроблення плану діяльності єдиної пожежної системи цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 09.08.2017 №626).

Згідно припису від №41 від 24.12.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, позивачем були вказані порушення, які необхідно усунуті.

Згідно висновків акту перевірки, позивач дійшов висновку, що подальша експлуатація об`єктів створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що стало підставою для звернення до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку доказам і перевіряючи правомірність дій позивача у фіксації порушень за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема актів перевірки, складених за результатами здійснення планового і позапланового заходів, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, орган державного нагляду (контролю), суд зазначає про таке.

Оцінюючи твердження позивача про наявні порушення і ризики небезпеки для людини, суспільства, держави та позицію відповідача про відсутність порушень, зазначених у акті №41 від 18.12.2019, суд зазначає про таке.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності .

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності`визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Чинним Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов`язані з захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.1 ст.64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - Позивач), затвердженого наказом ДСНС України № 611 від 12.11.2018, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.

Згідно ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а саме: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду - щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1)недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2)порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3)випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4)нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5)відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6)невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7)порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8)відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9)відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10)неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єкті господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Крім того, згідно з частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до вимог пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Положеннями абзацу 1 частини 1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів може бути подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Отже, керівництво відповідача повинно після усунення всіх порушень звернутись до позивача з клопотанням про проведення повторної перевірки для підтвердження факту виконання усіх приписів щодо додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Суд зазначає, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за результатами проведеної планової перевірки з 17.12.2019 по 18.12.2019 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) "Вишенька" Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки.

Вказані порушення є суттєвим, адже вони можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а тому не усунення цих порушень є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що майже всі порушення, які є такими, що впливають на ризик надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, усунуті.

За результатми проведеної перевірки, позивачем був складений акт №41 від 18.12.2019, в якому зафіксовані порушення.

Щодо строків звернення позивача до суду.

Відповідно до приписів статті 68 Кодексу цивільного захисту населення України орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Позовна заява надійшла до суду 19.03.2020 тому, у відповідності до 122 КАС України, Позивач правомірно звернувся до суду із відповідним позовом про застосування заходів реагування відповідно до порушень, які були встановлені під час перевірки, та зазначені у акті № 41 від 18.12.2019.

Наявність чи відсутність порушень здійснюється посадовими особами органів державного нагляду (контролю) у відповідності до ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності шляхом подання суб`єктом господарювання письмової заяви до органу державного нагляду (контролю) про здійснення позапланової перевірки за його бажанням.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи та відображено у акті перевірки, позивачем виявлені наступні порушення пожежної та техногенної безпеки.

У відповідача відсутнє доповнення (інструкція) до схематичного плану евакуації, яка затверджена керівником, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей.

Відповідно до вимог пункту 5 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров`я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об`єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників.

Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

Відсутність інструкції, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей на об`єкті з масовим перебуванням людей, може привести до неправильних дій з боку персоналу в разі проведення евакуаційних заходів при виникненні пожежі, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

Відповідачем не відкориговані схематичні плани евакуації.

Відповідно до вимог пункту 6 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу плани евакуації та інструкції повинні бути відкориговані.

Відсутність відкоригованого схематичного плану евакуації людей на випадок пожежі на об`єкті з масовим перебуванням людей сприяє необізнаності людини в разі виникнення пожежі на об`єкті і під час необхідної евакуації людина не має можливості провести самостійну евакуацію від небезпеки, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

Відповідачем не забезпечено на території об`єкту освітлення зовнішніх пожежних драбин, входів до будинків та споруд.

Відповідно до вимог пункту 1.10 глави 1 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, на території об`єкта повинно бути забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

Відсутність освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд на території ДНЗ може призвести під час виникнення надзвичайної ситуації до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Відповідачем не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від ЗО. 12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до вимог пункту 2.6 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від ЗО. 12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним обробленням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

Відповідачем не визначено для всіх будівель і приміщень, складського призначення категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки.

Відповідно до вимог пункту 2.9 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами.

Відсутність визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установ призведе до неможливості правильного здійснення гасіння пожежі за відсутності визначення кількості та пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) в них, та призвести до розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

Відповідачем не пофарбовані стаціонарні зовнішні пожежні сходи та огорожі на покриттях будівель.

Відповідно до вимог пункту 2.15 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими.

У разі виникнення надзвичайної ситуації утримання стаціонарних зовнішніх пожежних сходів, сходів на перепадах висот і огорож на покриттях будівель та споруд не справними, та не пофарбованими сприяє перешкоджанню заходів по евакуації людей, що в свою чергу створює загрозу для життя та здоров`я людей.

Відповідачем не прикріплено килими, килимові доріжки й інше покриття до підлоги.

Відповідно до вимог пункту 2.28 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2.

За відсутності виконання цих вимог, може виникнути пожежа зі швидким розповсюдженням вогню та не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей що є загрозою для життя та здоров`я людини.

Відповідачем не забезпечено сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням.

Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням.

Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відсутність світлових покажчиків напрямку руху, підключених до джерела живлення аварійного освітлення, може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Відповідачем не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обовязковий) додатку Б (обовязковий) ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу У_Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

Щодо посилання відповідача на відсутність фінансування суд зазначає.

Відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства.

Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) Відповідача.

Відповідно до п. 5 Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України (затвердженні наказом Міносвіти України №974 від 15.08.2016р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359), забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства. Тому керівник комунального закладу освіти зобов`язаний забезпечувати пожежну безпеку у закладі. Якщо розпорядником коштів являється місцева рада, то це не є перешкодою для комунального закладу звертатись до місцевої влади за фінансуванням робіт для забезпечення робіт з пожежної безпеки.

Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, втому числі й у зв язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров' ю громадян.

Відповідачем пожежний гідрант утримується у непрацездатному стані, а саме: не розміщений по середині колодязя.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями. В непрацездатному стані використовуватись не можуть.

Це може привести до неможливості використання води та обладнання в разі виникнення пожежі і вогонь буде розповсюджуватися на значну площу, що є загрозою для життя людини внаслідок значного поширення полум`я.

Відповідачем не проводиться 1 раз на рік випробування на тиск та витрату води з оформленням акту для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу

Відповідно до вимог підпункту 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта.

Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу.

Відсутність випробування зовнішнього протипожежного водопроводу сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що в свою чергу створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись в території об`єкта.

Відповідачем не забезпечено територію, будинки, споруди, приміщення, первинними засобами пожежогасіння.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відповідно до вимог пункту 3.9 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до наказу МВС України № 25 від 15.01.2018р. Про затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників .

Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню на значну площу, а також продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

Відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення.

Відповідно до вимог пункту 3.8 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Відсутність достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

Відповідачеп не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

Відповідно до вимог пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від ЗО. 12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м"2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м"2 захищу ваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности .

Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню на значну площу, а також продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

Відповідачем не проведено технічне обслуговування вогнегасників.

Відповідно до вимог 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 за № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677.

Не проведення технічного обслуговування наявних вогнегасників на території може привести до неможливості їх використання працівниками при виникненні пожежі з причин несправності, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

Відповідачем не розроблені та не затверджені для кожного приміщення об`єкта керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.

Відсутність інструкцій про заходи пожежної безпеки може привести до порушення вимог з пожежної безпеки, а також не проведення інструктажів, наслідком чого може бути виникнення пожежі та не знання дій персоналом в разі проведення евакуаційних заходів при виникненні пожежі, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідачем не встановлені біля місць розташування пожежних гідрантів покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева).

Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

Відсутність біля пожежної водойми покажчик (об`ємний зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що в свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись на даному об`єкті.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки № 41 від 18.12.2019 року, що вказані у позові, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідачем у Відзиві було зазначено усунені порушення та надано копії підтверджуючих матеріалів та фотографій, вказаних у позовній заяві, проте достовірність та повноту виконання порушень можливо перевірити лише під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Щодо наданих фото про усунення вказаних порушень, суд зазначає, що зазначені фото не відображають гоелокацію місця зйомки.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час планової перевірки відповідача та які не усунуті є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В зв`язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов`язковими для встановленого законодавством кола суб`єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоровю людей.

Відповідно до п. п. 24, 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним, що розуміється у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Настання реальної загрози життю та/або здоровю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, що можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу, підвищених температур тощо) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людини. Суд враховує, що життя та здоров`я людини є найвищою цінністю.

Закони, інші нормативно-правові акти, зокрема Правила пожежної безпеки в Україні №1417 від 30.12.2014 є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Згідно з пункту 4 Розділу І Правил №1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до положень статей 4-7 Закону України Про пожежну безпеку , правила пожежної безпеки в Україні є обов`язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) та заборони експлуатацію дошкільного навчального закладу.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 823/589/16, від 28.02.2019 № 810/2400/18 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для суду при розгляді даної справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення, виявлені під час планової перевірки об`єкта, створюють загрозу життю та здоровю людей (відвідувачів, працюючого персоналу тощо), і на даний час у суду відсутні докази повного усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Комунального закладу дошкільної освіти (яла - садок) Вишенька Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (юридична адреса: 72010, Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, провул. Шкільний, буд. 5, код ЄДРПОУ 34120393) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації - задовольнити у повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Комунального закладу дошкільної освіти (яла - садок) Вишенька Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, який розташований за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, провул. Шкільний, буд. 5, шляхом зобов`язання Комунального закладу дошкільної освіти (яла - садок) Вишенька Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень навчального закладу за вказаним адресом, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписане суддею 17.08.2021.

Рішення не набрало законної сили.

Суддя /підпис/ Р.В. Сацький

Суддя Р.В. Сацький