Ухвала

від 19.08.2021 по справі 520/15692/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 серпня 2021 р.Справа № 520/15692/2020

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С. , розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року по справі № 520/15692/2020

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Кристина"

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року задоволено адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Кристина" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 по справі № 520/15962/2020, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку та квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 3153,00 грн..

16.08.2021 до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору та поновлення строків на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої відповідач вказує, що на даний час на рахунку ГУ ДПС у Харківській області відсутні кошти для сплати судового збору та припинено виконання платіжних доручень, у зв`язку з чим, посилаючись на приписи ст.ст. 2, 8, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 121 та ч.1 ст. 133 КАС України, просить суд надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення, продовжити строк на усунення недоліків та/або відстрочити сплату судового збору.

В обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначає, що не допустив пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, подавши первісну апеляційну скаргу. У ситуації, що виникла при оскарженні рішення суду відповідач діяв швидко та відповідно до ситуації, про що свідчить вчасно подана апеляційна скарга, що також є підставою для поновлення строків на апеляційне оскарження, згідно з правовою позицією, висловленою в ухвалі Верховного суду від 22.07.2019 у справі № 820/1773/19.

Надаючи оцінку поданій заяві в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, слід зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст. 295 КАС України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст. 121 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду, прийнято 21.12.2020 у відкритому судовому засіданні за участі сторін, повний текст складено 28.12.2020.

Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 27.01.2021.

Вперше апеляційну скаргу було подано вчасно - 18.01.2021 (направлено засобами поштового зв`язку), однак, до апеляційної скарги не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв`язку з чим апеляційну скаргу ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 залишено без руху.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав несплати судового збору.

Вдруге апеляційну скаргу подано відповідачем до суду 10.06.2021 (направлено засобами поштового зв`язку).

Відповідач в поданій заяві від 16.08.2021 зазначає, що діяв швидко та відповідно до ситуації, про що свідчить вчасно подана апеляційна скарга, однак суд звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Крім того, дати, коли саме відповідач дізнався про існування ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 про повернення апеляційної скарги, апелянт не зазначає, що унеможливлює вирішення питання про поновлення позивачу строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 по справі № 520/15962/2020 (як на підставі ч.3 ст.295 КАС України, так і на підставі ч.2 ст.295 КАС України).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 КАС України (в редакції на момент розгляду судом апеляційної інстанції), та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд не вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження від 16.08.2021 поважними, тому, заява не може бути задоволена з підстав, які в ній викладені.

З приводу заяви про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

При зверненні до суду апеляційної інстанції з заявою про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги надано копію довідки від 24.05.2021 в якій зазначено, що залишок коштів на рахунку Головного управління ДПС у Харківській області за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" становить 0,00 грн.

Разом з цим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності чи недостатності коштів на сплату судового збору або наявності інших об`єктивних перешкод для сплати судового збору станом на дату подачі клопотання (16.08.2021).

Враховуючи дату подання апеляції (10.06.2021) та дату ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху (23.07.2021), заявником не надано жодних доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору по даній справі на виконання ухвали суду.

Інших обставин, окрім відсутності коштів, в клопотанні про продовження строку на усунення недоліків не наведено.

Лише відсутність коштів для сплати судового збору без вжиття відповідних заходів у строк, встановлений ухвалою суду від 23.07.2021, не може вважатися належною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, тому клопотання не підлягає задоволенню.

З приводу заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Таким чином, надання апелянтом належних та допустимих доказів відсутності матеріальних ресурсів на момент звернення з апеляційною скаргою є визначальним для прийняття судом рішення у відповідності до ст.133 КАС України.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану та неможливості сплатити судовий збір відповідачем не надано.

Надана апелянтом до клопотання копія довідки від 24.05.2021 в якій зазначено, що залишок коштів на рахунку Головного управління ДПС у Харківській області за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" становить 0,00 грн., як зазначалось вище не свідчить про відсутність у відповідача можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, зокрема, станом на час подання даного клопотання.

За таких обставин, відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги за клопотанням відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору.

Беручи до уваги, що відповідачем не усунуті недоліки апеляційної скарги, слід залишити апеляційну скаргу без руху та надати новий строк для повного усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. ст. 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 по справі №520/15692/2020.

Повторно направити ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року по справі № 520/15692/2020 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Кристина" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Надати Головному управління ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку в період з дня отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше по дату повторної подачі апеляційної скарги та квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 3153,00 грн.

Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, що у разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч.4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення інших недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.С. Перцова