Постанова

від 19.08.2021 по справі 812/1131/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа №812/1131/18

адміністративне провадження № К/9901/69748/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №812/1131/18

за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.),

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 19 квітня 2018 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - ЛОВ ФСЗІ) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" (далі - ПАТ Луганськтепловоз ), в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію за 2017 рік у сумі 1 130 741,05 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 17.04.2018 по 17.04.2018 у розмірі 631,98 грн, разом 1 131 373,02 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що відповідачем було порушено норми законодавства, яке регулює працевлаштування осіб з інвалідністю, та не надано достатніх доказів того, що він вчинив всі необхідні дії для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Луганськтепловоз на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію за 2017 рік у сумі 1 130 741,05 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 17 квітня 2018 року по 17 квітня 2018 року у розмірі 631,98 грн на розрахунковий рахунок 31212230700080 ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ОКПО 37944909, код доходу 50070000.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не виконав обов`язок щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю своєчасно, у повному обсязі, та у встановленому порядку не надав інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року скасовано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що центром зайнятості за 2017 рік не було направлено жодної особи з інвалідністю для працевлаштування до відповідача та відсутні докази безпідставної відмови інвалідам, які самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування.

Також, судом враховано та обставина, що виробничі потужності відповідача та, відповідно, і робочі місця, які може підприємство забезпечити, перебувають на території проведення антитерористичної операції у м. Луганську.

Вказані обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності на підставі частини 2 статті 218 Господарського кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Луганське обласне відділення Фонду соцзахисту інвалідів звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність вини відповідача є помилковими і такими, що не відповідають вимогам статей 18,19, 20 Закону № 875-XII.

Касатор вважає, що відповідачем не було вжито всіх можливих заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки на відповідача покладено обов`язок не тільки у створенні робочих місць для інвалідів, інформуванні про наявність вільних робочих місць, але й щодо самостійного здійснення працевлаштування шляхом пошуку безробітних осіб з інвалідністю.

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О.,суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П. відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

10. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Публічне акціонерне товариство Луганськтепловоз є юридичною особою та зареєстроване у якості роботодавця Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 15.02.2008 за № 44/129/710, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 28.02.2013 № 2329.

12. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ПАТ Луганськтепловоз за 2017 рік форми № 10-ПІ, наданого до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 2239 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 62 особи, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 90 осіб.

13. Позивачем нараховано адміністративно-господарську санкцію за невиконання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2017 рік у розмірі 1 130 741,05 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 631,98 грн.

14. Листом від 19.02.2018 № 03-10/179 позивач попередив відповідача про нарахування адміністративно - господарської санкції у розмірі 1 130 741,08 грн., вказаний лист надіслано відповідачу та отримано останнім 21.02.2018.

15. На запит Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 20.02.2018 № 04-02/190 Сєвєродонецьким міським центром зайнятості 27.02.2018 надано інформацію, якою повідомлено, що протягом 2017 року від ПАТ Луганськтепловоз надходила інформація про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю за формою 3 ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , а саме: 11.04.2017 - 7 вакансій, 16.05.2017 - 6 вакансій, 06.06.2017 - 6 вакансій, 20.06.2017 - 15 вакансій, 25.07.2017 - 26 вакансій, 30.08.2017 - 26 вакансій, 27.09.2017 - 26 вакансій, 22.11.2017 - 26 вакансій, 20.12.217 - 26 вакансій. Відмов підприємства у працевлаштуванні інвалідів за направленням центру зайнятості не було.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

19. За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

20. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

21. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон № 875-XII.

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Частина перша статті 18 Закону № 875-XII вказує, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною другою статті 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною першою статті 20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-XII.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067 та Наказом № 316;

- звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70;

- у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Проте, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-XII.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №П/811/693/17, від 02.05.2018 у справі №804/8007/16, від 13.06.2018 у справі №819/639/17, від 20.05.2019 у справі №820/1889/17, від 03 грудня 2020 року у справі №812/1189/18.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно звіту форми 10-ПІ від 14.02.2018 середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві у 2017 році складала 2239 особи, що підтверджується також штатним розкладом на 2017 рік.

Відповідач протягом 2017 згідно з Порядком подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, неодноразово подавав до Сєвєродонецького міського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , у якій зазначав інформацію про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів:

- 04.04.2017 звітність від 27.03.2017, яка отримана останнім 06.04.2017, з визначенням 2 вакансій;

- 06.04.2017 звітність від 06.04.2017, яка отримана останнім 11.04.2017, з визначенням 6 вакансій;

- 18.05.2017 звітність від 16.05.2017, яка отримана останнім 19.05.2017, з визначенням 6 вакансій;

- 02.06.2017 звітність від 01.06.2017, яка отримана останнім 06.06.2017, з визначенням 6 вакансій;

- 15.06.2017 звітність від 15.06.2017 (уточнювальну на зміну звітності поданої 27.03.2017, 06.04.2017, 16.05.2017, 01.06.2017), яка отримана останнім 19.06.2017, з визначенням 15 вакансій;

- 24.07.2017 звітність від 18.07.2017 (уточнювальну на зміну звітності поданої 27.03.2017, 06.04.2017, 16,05,2017, 01.06.2017, 15.06.2017), яка отримана останнім 25.07.2017, з визначенням 26 вакансій;

- 29.08.2017 звітність від 14.08.2017 (уточнювальну на зміну звітності поданої 27.03.2017, 06.04.2017, 16.05.2017, 01.06.2017, 15.06.2017, 18.07.2017), яка отримана останнім 30.08.2017, з визначенням 26 вакансій;

- 26.09.2017 звітність від 18.09.2017 (уточнювальну на зміну звітності поданої 27.03.2017, 06.04.2017, 16.05.2017, 01.06.2017,15.06.2017, 18.07.2017, 14.08.2017), яка отримана останнім 27.09.2017, з визначенням 26 вакансій;

- 13.11.2017 звітність від 13.11.2017 (уточнювальну на зміну звітності поданої 27.03.2017, 06.04.2017, 16.05.2017, 01.06.2017,15.06.2017, 18.07.2017, 14.08.2017, 18.09.2017), яка отримана останнім 22.11.2017, з визначенням 26 вакансій;

- 11.12.2017 звітність від 11.12.2017 (уточнювальну на зміну звітності поданої 27.03.2017, 06.04.2017, 16.05.2017, 01.06.2017,15.06.2017, 18.07.2017, 14.08.2017, 18.09.2017, 13.11.2017), яка отримана останнім 20.12.2017, з визначенням 26 вакансій.

02.10.2017 відповідачем направлено лист до позивача за № 001/532 від 27.09.2017 з повідомленням, що на підприємстві наявні вільні 26 місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та проханням у сприянні щодо направлення працівників для подальшого їх працевлаштування у виробничих підрозділах відповідача. Також, 18.07.2017 відповідачем направлено аналогічні листи до позивача та Сєвєродонецького міського центру зайнятості за № 001/420 та № 001/421.

Листом від 26.07.2017 № 03-10/911 позивач надав відповідь на лист позивача від 18.07.2017, в якому зазначив, що питання направлення осіб з інвалідністю для працевлаштування на підприємства Луганської області не належить до компетенції відділення Фонду та порадив звертатись до міських та регіональних служб зайнятості.

Розпорядженням Генерального директора ПАТ Луганськтепловоз від 11.04.2017 № 74 Про створення робочих місць для робітників, які мають групу інвалідності по 4 % квоті зобов`язано: начальнику управління праці надати до відділу кадрів перелік вакансій для виконання 4 % нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів згідно діючого законодавства; начальнику відділу кадрів організувати роботу з пошуку, відбору та розгляду можливості працевлаштування робітників, які мають групу інвалідності.

Також, відповідачем було направлено листи № 001/420 від 18.07.2017, № 001-532 від 27.09.2017, № 001/672 від 18.12.2017 до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та до Сєвєродонецького міського центра зайнятості листи № 001/421 від 18.07.2017, № 001/688 від 21.12.2017, № 001/534 від 28.09.2017 з проханням надати допомогу у пошуку осіб з інвалідністю для подальшого їх працевлаштування.

На виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суд від 23.04.2018 № 812/1131/18 Сєвєродонецьким міським центром зайнятості повідомлено, що протягом 2017 року ПАТ Лугансьтепловоз надавалась інформація про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю за формою 3 ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , а саме: 11.04.2017 - 7 вакансій, 16.05.2017 - 6 вакансій, 06.06.2017 - 6 вакансій, 20.06.2017 - 15 вакансій, 25.078.2017 - 26 вакансій, 30.08.2017 - 26 вакансій, 27.09.2017 - 26 вакансій, 22.11.2017 - 26 вакансій, 20.12.2017 - 26 вакансій.

У матеріалах справи відсутні докази того, що до відповідача направлялись інваліди або останні самостійно звертались, але їм було відмовлено у такому працевлаштуванні.

У 2017 році ПАТ Луганськтепловоз для вирішення питань працевлаштування осіб з інвалідністю приймали участь у проведенні Ярмарку вакансій для осіб з інвалідністю 08.09.2017 та 01.12.2017 .

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідачем були виконані вимоги Закону № 875-XII щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Доказів того, що відповідач не створив робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляв їм у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях відповідача складу правопорушення, за вчинення якого Законом № 875-XII передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій.

23. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

25. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

26. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

2. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року по справі №812/1131/18 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій