Ухвала

від 19.08.2021 по справі 360/4320/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 360/4320/20

адміністративне провадження № К/9901/25638/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області

на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року

у справі № 360/4320/20

за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2

до Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, в якому просила:

визнати протиправним рішення № 60/81 60 сесії Троїцької селищної ради 7 скликання від 21 вересня 2020 року, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4425455100:05:001:0092 у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: смт Троїцьке, Троїцького району Луганської області, контур НОМЕР_1 ;

зобов`язати Троїцьку селищну раду Троїцького району Луганської області прийняти у встановлений законом спосіб рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4425455100:05:001:0092, ОСОБА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: смт Троїцьке, Троїцького району Луганської області, контур НОМЕР_1 .

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним рішення шістдесятої сесії Троїцької селищної ради сьомого скликання від 21 вересня 2020 року № 60/81, про відмову ОСОБА_1 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4425455100:05:001:0092 у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: смт Троїцьке, Троїцького району Луганської області. Зобов`язано Троїцьку селищну раду Троїцького району Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 вересня 2020 року про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 4425455100:05:001:0092 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: смт Троїцьке, Троїцького району Луганської області, контур НОМЕР_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задоволено. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено.

07 липня 2021 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 360/4320/20.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки в такій не обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду скаржник надав до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги в якій обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження передбачених з ч. 4 ст. 328 КАС України.

Відповідно до положень п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст. 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами п. п. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. ч. 2 і 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

В заяві про усунення недоліків касаційної скарги відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків, Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 27 лютого 2018 року у справі №545/808/17, від 21 березня 2018 року у справі №536/233/16-ц, від 24 квітня 2018 року у справі №401/2400/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі №826/5737/16, 15 серпня 2018 року у справі №820/2605/17,від 11 червня 2019 року у справі №826/814/17, від 24 грудня 2019 року у справі №823/59/17, від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, які висловлені у постановах від 27 лютого 2018 року у справі №545/808/17, від 21 березня 2018 року у справі №536/233/16-ц, від 24 квітня 2018 року у справі №401/2400/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі №826/5737/16, від 11 червня 2019 року у справі №826/814/17, від 24 грудня 2019 року у справі №823/59/17, від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц, оскільки такі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 15 серпня 2018 року у справі №820/2605/17 є безпідставним, оскільки наведене судове рішення стосується оцінки судом інших фактичних обставин.

Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що оскільки позивачем у відповідності до вимог ст. 118 Земельного кодексу України повністю виконано всі вимоги діючого законодавства щодо отримання безоплатно земельну ділянку у власність, питання про надання позивачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства вирішується відповідачем тривалий час, а відмова в наданні позивачу земельної ділянки скасовувалась в судовому порядку, належним засобом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 591/5935/17 та Верховним Судом у постановах від 11 серпня 2020 року у справі №610/50/17від 15 лютого 2021 року у справі №240/9214/19.

При цьому, суть касаційної скарги зводиться до посилання на фактичні обставини справи, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні ч. 4 ст. 328 КАС України.

Так, скаржник фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України.

Отже, на даний час вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконано, а саме не обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Згідно з п.1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст.332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2020 року у справі № 400/471/19 , від 04 березня 2020 року у справі № 500/1026/19 та від 09 квітня 2020 року у справи № 580/2839/19.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 360/4320/20 за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.В. Желєзний Я.О. Берназюк С.М. Чиркін