Рішення

від 19.08.2021 по справі 289/483/21

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/483/21

Номер провадження 2/289/386/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Грабіної К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Забілоцького старостинського округу Радомишльського району Житомирської області (місце знаходження / місце проживання:вул. Центральна. 1-в, с. Забілоччя, Радомишльський р-н, Житомирська обл., 12262) про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина до складу якої входить спадкове майно у вигляді земельної ділянки загальним розміром 0,6033 га.

Позивач прийняла спадщину після смерті свого дядька, як спадкоємиця за законом, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Звернувшись до нотаріальної контори, їй було відмовлено в оформленні права власності, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Тому, просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті дядька, ОСОБА_2 право власності на

земельну ділянку площею 0,6033 га (кадастровий номер 1825082600:01:000:0076) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Забілоцької сільської ради.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва , встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Стаття 530 ЦК Української РСР передбачає, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Стаття 549 ЦК Української РСР визнає, що спадкоємець прийняв спадщину: 1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як вбачається з матеріалів справи свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане м. Київ, Подольським ЗАГС від 09 вересня 1969 року, батьками ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 08 жовтня 1988 року) є - ОСОБА_4 , та мати, ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження матері позивачки ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , серії НОМЕР_3 виданого Брусилівським районним ЗАГС, її батьками, тобто дідусем та бабусею позивачки були: ОСОБА_7 та мати, ОСОБА_8 .

З витягу з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію народження № 00020177587 від 18 травня 2018 року рідним дядьком ОСОБА_1 (по матері) є - ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджує свідоцтво про смерть яке видане повторно Оболонським районним у місті Києві відділом ДРАЦС Головного ТУЮ у місті Києві від 22 травня 2018 року.

Як вбачається з довідки № 280 від 21.06.2018 року Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської, ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований в жилому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім померлого в цьому жилому будинку проживала його племінниця ОСОБА_1 . Крім зазначених осіб, на день смерті спадкодавця, ніхто з ним не проживав та не був зареєстрований.

Відповідно до викопіюванням з плану землекористування Забілоцької сільської ради земельна ділянка площею 0,6000 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знахиться за межами населених пунктів Забілоцької сільської ради Радомишльського району, Житомирської області належить ОСОБА_2 .

Згідно з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,6033 га кадастровий номер 1825082600:01:000:0076.

З довідки № 278 від 21.06.2018 р. виконкому Забілоцької сільради вбачається, що ОСОБА_2 згідно списку громадян, для видачі державних актів на право приватної власності на землю (земельний пай) ТОВ Навігатор Радомишльського району Житомирської області за № 524 належать земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 0,60 га № зони, кварталу, земельної ділянки 030324 - кормові угіддя.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на оспорювану земельну ділянку, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963), ст. ст. 392, 1217, 1225, 1261, 1268 ЦКУкраїни, ст.ст. 81, 89, 197, 206, 247, 259, 265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Забілоцького старостинського округу Радомишльського району Житомирської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті дядька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - право власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку

площею 0,6033 га (кадастровий номер 1825082600:01:000:0076) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Забілоцької сільської ради, Радомишльський район, Житомирська область.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. В. Мельник