Ухвала

від 17.08.2021 по справі 316/2306/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.08.2021 Справа № 316/2306/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №316/2306/19 Головуючий у 1 інстанції: Куценко М.О.

Провадження № 22-з/807/178/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Кочеткової І.В.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального підприємства Єдині Інформаційні системи Енергодарської міської ради про роз`яснення постанови Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Енергодарського міського голови Музики Павла Олексійовича, Комунального підприємства Єдині Інформаційні системи Енергодарської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування індивідуальних актів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який протягом розгляду справи уточнював, до Енергодарського міського голови Музики П.О., КП Єдині Інформаційні системи Енергодарської міської ради про скасування індивідуальних актів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу

Просив скасувати розпорядження Енергодарського міського голови Про оголошення догани ОСОБА_1 № 72-кп від 20 вересня 2019 року; скасувати Розпорядження Енергодарського міського голови Про звільнення ОСОБА_1 № 77-кп від 15 жовтня 2019 року; поновити його на посаді директора КП Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради з 15 жовтня 2019 року; стягнути з КП Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради на його користь середній заробіток за період вимушеного прогулу у розмірі 117088,89 грн.; допустити негайне виконання судового рішення в частині його поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць; стягнути з Енергодарського міського голови ОСОБА_3 на його користь судові витрати.

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 21 квітня 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 .

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 липня 2020 року з виправленою опискою ухвалою суду від 21 липня 2020 року позов задоволено частково.

Скасовано Розпорядження Енергодарського міського голови Про звільнення ОСОБА_1 № 77-кп від 15 жовтня 2019 року.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Комунального підприємства Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради з 15 жовтня 2019 року по 21 квітня 2020 року.

Стягнуто з КП Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу за період з 15 жовтня 2019 року по 21 квітня 2020 року у розмірі 117088 грн. 89 коп.

Допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу Енергодарського міського голови Музики П.О. задоволено частково. Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 липня 2020 року скасовано, прийнято нову постанову наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Енергодарського міського голови Музики П.О., КП Єдині Інформаційні системи Енергодарської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади директора К Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради.

Стягнуто з КП Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 21 жовтня 2019 року по 20 квітня 2020 року в розмірі 106 994 гривні 31 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

КП Єдині Інформаційні системи Енергодарської міської ради звернулось до Запорізького апеляційного суду із заявою про роз`яснення постанови Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року в частині, що стосується податків і зборів: чи була врахована судом при прийнятті рішення про стягнення середнього заробітку сума податків та зборів.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1,2,4 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Роз`яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення в цивільній справі зазначено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо судове рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даний, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні.

Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та не вирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення ухваленого рішення, які не чітко та не ясно сформульовані.

Таким чином, роз`яснення судового рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз`яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.

Отже, зі змісту ст. 271 ЦПК України убачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

З постанови Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року вбачається, що з КП Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за період вимушеного прогулу з 21 жовтня 2019 року по 20 квітня 2020 року в розмірі 106 994 гривні 31 копійка.

При стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 КЗпП України суд апеляційної інстанції керувався постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100, пунктом 3 якої визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999 року роз`яснено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести у рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Отже суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Тобто, зазначена в резолютивній частині постанови сума 106 994 гривні 31 копійка є загальною сумою без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів, з якої ці податки і збори підлягають утриманню при виконанні рішення суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий Кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів (п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України).

Адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (п.п.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників регулюються Законом України Про оплату праці (далі - Закон № 108) та іншими законодавчими та нормативними актами, у тому числі розробленими відповідно до КЗпП України та Закону № 108, Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5 (далі - Інструкція).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, відповідно до п.163.1 ст.163 якого об`єктом оподаткування платника податку є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно із п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 Кодексу); та інші доходи, крім зазначених у ст. 65 Податкового кодексу України.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент (п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст.168 Податкового кодексу України.

Так, за приписами пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, поняття, якого визначено пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Податкового кодексу України.

Крім того, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (далі - Закон № 71) до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України продовжено оподаткування військовим збором (пункт 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України (підпункт 1.1 пункту 161 підрозділу 10 Податкового кодексу України).

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 Податкового кодексу України (пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 Податкового кодексу України (пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).

Враховуючи зазначене, оскільки юридична особа КП Єдині Інформаційні системи Енергодарської міської ради є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб і військового збору, таким чином несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету зазначеного податку і збору.

Крім цього, такий податковий агент прирівнюється до платників податку і має права виконувати усі обов`язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу що здійснює його збір та ведення обліку визначні Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464).

Статтею 4 Закону №2464 визначений перелік платників єдиного внеску, зокрема такими платниками є роботодавці.

Базою нарахування єдиного внеску є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону №108, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється роботодавцями на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (п.2 ст.9 Закону №2464).

Відповідно до пункту 18.1. статті 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

У разі виконання судового рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи боржник є податковим агентом.

Оскільки у відповідача виникли труднощі щодо розуміння та виконання постанови, колегія суддів дійшла висновку, що постанову Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року слід роз`яснити в частині розміру суми середнього заробітку, яку за рішенням має отримати позивач, та зазначити, що в постанові була вказана сума без відрахування податків і зборів, які підлягають відрахуванню боржником під час виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 271, 381 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства Єдині Інформаційні системи Енергодарської міської ради про роз`яснення постанови Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Енергодарського міського голови Музики Павла Олексійовича, Комунального підприємства Єдині Інформаційні системи Енергодарської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування індивідуальних актів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу - задовольнити.

Роз`яснити, що стягнутий з Комунального підприємства Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 21 жовтня 2019 року по 20 квітня 2020 року в розмірі 106 994 гривні 31 копійка визначено без утримання податків і зборів, які підлягають відрахуванню при виконанні вказаного судового рішення Комунальним підприємством Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 19 серпня 2021 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: О.М. Кримська

І.В. Кочеткова