Ухвала

від 17.08.2021 по справі 487/2416/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 серпня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021150000000024.

Учасники судового провадження:

захисник ОСОБА_6 .

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого задоволено, накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021150000000024 на належне підозрюваному ОСОБА_5 нежитлові приміщення загальною площею 172,1 кв.м, опис: А-9 (частина цокольного поверху), за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну діяльну з кадастровим номером 4823355700:11:000:0012 площею 6,8007 га, за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, Первомайська сільрада; нежитлові приміщення підвалу загальною площею 114,1 кв.м в будинку літ.А-5, за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки «Opel KADETT 1986 р.в», реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою можливої конфіскації майна.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на належне підозрюваному ОСОБА_5 майно.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Захисник зазначає, що ухвала винесена без достатніх на це підстав та з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Апелянт вважає, що слідчий суддя всупереч вимог ч. 1 ст. 170 та ч. 5 ст. 173 КПК України, не визначив, які права, як власника майна ОСОБА_5 обмежуються, чим обмежив останнього у всіх його правах на майно.

ОСОБА_5 підозрюється в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США, проте накладення арешту на все майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5 , на думку апелянта буде надмірним тягарем, який в рази перевищує суспільну шкоду.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_5 перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 з 09.12.2000р., все нерухоме майно, на яке накладено арешт, придбано у період шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю із ОСОБА_7 , у зв`язку з чим, накладення арешту на все майно стосується й третіх осіб, які не мають відношення до кримінального провадження.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

Слідчим відділом Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42021150000000024, за підозрою першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

13.04.2021 р. о 21.00 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та 14.04.2021 р. повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Слідчий звернувся до суду з клопотання про накладення арешту на майно належне ОСОБА_5 . Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за вчинення якого передбачено, зокрема покарання у виді конфіскації майна.

Слідчий суддя, врахувавши що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає застосування обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна, того, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна, дійшов висновку, що, в даному випадку, обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження, наклав арешт на належне ОСОБА_5 майно з метою можливої конфіскації майна.

Заслухавши доповідь судді, захисника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши надані матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст.170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо якого ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно може бути конфісковано.

За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Вирішуючи питання про арешт майна, якщо він накладається у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.

Як вбачається з матеріалів клопотання, за фактом отримання ОСОБА_5 , який є службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення, в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій, з використанням службового становища до ЄРДР за №42021150000000024 внесені відомості за ч.3 ст. 368 КК України.

Матеріали клопотання слідчого містять достатні дані на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення, зокрема, дані протоколів допиту свідка ОСОБА_8 , огляду документів від 12.04.2021 р., огляду та вручення грошових коштів від 13.04.2021р., обшуків, а саме приміщення магазину, службових кабінетів, автомобіля, огляду блокноту ОСОБА_5 , інші матеріали кримінального провадження.

Таким чином, встановлені на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містять об`єктивні дані, які вказують на те, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, ймовірно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого, окрім іншого передбачає покарання у виді конфіскації майна та 14.04.2021 р. йому пред`явлено підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

На переконання апеляційного суду на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та є необхідним для забезпечення арешту майна, з метою запобігання його знищення, зміни або відчуження.

Доводи захисника про те, що рішення слідчого судді про накладення арешту на майно порушує права власності інших осіб, зокрема дружини підозрюваного ОСОБА_7 , є безпідставними, оскільки питання про конфіскацію майна на даній стадії кримінального провадження не розглядається.

Отже, оскільки рішення слідчого судді є обґрунтованим та вмотивованим, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено і апелянтом в апеляційній скарзі не наведено, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 серпня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021150000000024, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3