Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11088/21
У Х В А Л А
іменем України
19 серпня 2021 року
Подільський районний суд міста Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду в м. Києві кримінальне провадження №120171000700004704 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що всупереч нормам законодавства, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу у власність чи надання у користування земельної ділянки, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, у ОСОБА_5 на початку 2013 року, але не пізніше 24 лютого 2013 року, виник умисел на самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, з обліковим кодом 91:179:0160, яка розташована в охоронних зонах.
З метою виконання свого злочинного умислу, 24 лютого 2013 року між ТОВ «Ромашка ЛТД» (код ЄДРПОУ 23704071), в особі директора ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 укладено попередній договорів купівлі продажу нежитлового будинку (кафе), загальною площею 154,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та 24 лютого 2013 року складено акт прийому-передачі зазначеного нежитлового будинку (кафе) до вказаного договору.
Після цього, у той же день, 24 лютого 2013 року ОСОБА_5 розпочато ремонтні роботи нежитлового будинку (кафе), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 в порушення вимог статей 29, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто без одержання містобудівних умов та обмежень, реєстрації документів, які надають право на проведення будівельних робіт, завідомо усвідомлюючи, що рішення про передачу земельної ділянки у користування або власність уповноваженими органами ніколи не приймалось, починаючи із 24 лютого 2013 року здійснила підготовчі роботи для нового будівництва, а саме здійснила демонтажні роботи будинку (кафе), який було придбано на підставі попереднього договору купівлі-продажу від 24 лютого 2013 року, та в подальшому упродовж 2013 року побудувала нову будівлю на самовільно зайнятій земельній ділянці з обліковим кодом 91:179:0160, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, та з істотними порушеннями будівельних норм і правил, таким чином, самовільно зайнявши земельну ділянку, яка розташовується в охоронних зонах, загальною площею 0,0170 га.
Після цього, на підставі укладених 17 лютого 2017 року між ТОВ «Ромашка ЛТД» (код ЄДРПОУ 23704071), в особі директора ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , договорів купівлі продажу нежитлового будинку (кафе), загальною площею 154,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на вказаний будинок.
Відповідно до висновку експерта №20/48 від 24 грудня 2020 року площа земельної ділянки (код 91:179:0160) становить 449 м.кв., площа забудови досліджуваної самовільно збудованої будівлі становить 170, 0 м.кв.
Частина будівлі площею 145,0 м.кв. розташована на земельній ділянці (код91:179:0160). Частина будівлі кафе площею 25,0 м.кв. виходить за межі земельної ділянки (код 91:179:0160).
Вся площа забудови самовільно збудованої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться в охоронюваних зонах, а саме: навколо об`єкта природно заповідного фонду, особливого режиму забудови, санітарно захисній зоні навколо об`єкта, навколо (вздовж) об`єкта транспорту (газ середнього тиску O150), навколо (вздовж) об`єкта зв`язку (кабелі електрозв`язку), навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (електрокабель 10 кВ), навколо інженерних комунікацій (самопливна побутова та дощова каналізація), навколо інженерних комунікацій (водопровід O150, O200, O250).
Таким чином, органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 197-1 КК України як самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці щодо земель в охоронних зонах.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України.
Обвинуваченій ОСОБА_5 судом булороз`яснено,що звільненняособи відкримінальної відповідальностііз закриттямпровадження посправі,на підставіст.49КК України,є нереабілітуючоюпідставою,між тим,обвинувачена підтрималаклопотання,заявлене їїзахисником,та просилайого задовольнити. Обвинувачена підтвердила, що їй зрозуміла як суть обвинувачення (в якому вона визнала себе винною), так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою.
Прокурор не заперечував проти задоволення даного клопотання та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.
Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом особа звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення підстав, передбачених уст. 49 КК, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
У ст. 49 КК Українивизначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Санкція ч. 4 ст. 197-1 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від одного до трьох років.
Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України (в редакції, чинній за станом на час розгляду клопотання) злочин, передбачений ч. 4 ст. 197-1 КК України, належить до нетяжких злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, чинній за станом на час розгляду клопотання) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років для нетяжких злочинів, у яких покарання перевищує два роки позбавлення волі.
Згідно з ч. 3 ст. 12 КК України (в редакції, чинній за станом на час вчинення інкримінованого злочину) злочин, передбачений ч. 4 ст. 197-1 КК України, належав до злочинів середньої тяжкості.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України (вредакції,чинній застаном начас вчиненняінкримінованого злочину) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Таким чином, для злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, встановлено строк давності п`ять років.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1Постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи,за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиноюКримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Як вбачається з обвинувального акту, за даними органу досудового розслідування кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , передбачене ч. 4 ст. 197-1 КК України, мало місце у лютому 2013 року, тобто з моменту його вчинення минуло більше п`яти років.
З наданих прокурором відомостей, ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувалася. Законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого ОСОБА_5 злочину.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно неї закрити.
Разом з обвинувальним актом до суду було скеровано цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в розмірі 1893 051 гривень 35 копійок.
Цивільний позов прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_5 шкоди слід залишити без розгляду в зв`язку з закриттям кримінального провадження. Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття провадження на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. З урахуванням того, що провадження щодо ОСОБА_5 закрито з нереабілітуючих підстав, питання про відшкодування шкоди може бути вирішене в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку (ст. 124 КПК України), витрати за проведення експертиз слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 286, 288, 314 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності-задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України в зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 120171000700004704 за ч. 4ст. 197-1 КК України- закрити.
Скасувати арешт, накладений на нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (р.н.о.н.м. 1178291780000) ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року.
Цивільний позов прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_5 шкоди, завданої кримінальним правопорушення, - залишити без розгляду.
Роз`яснити прокуроруПодільської окружної прокуратури міста Києва йогоправо, відповідно до ст. 257 ЦПК України, на звернення з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом семи днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошений 20 серпня 2021 року о 09.00 год.
Суддя Подільського районного
суду м. Києва ОСОБА_1
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2021 |
Оприлюднено | 26.01.2023 |
Номер документу | 99103544 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво |
Кримінальне
Подільський районний суд міста Києва
Бузунко О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні