Ухвала

від 06.08.2021 по справі 592/14433/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №592/14433/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/99/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

Іменем України

06 серпня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/14433/20 за апеляційною скаргою представника власника майна ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія» - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.12.2020 щодо накладення арешту на майно,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія» - адвоката ОСОБА_6 ,

установила:

В поданій апеляційній скарзі представник власника майна ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія» ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та зобов`язати заступника начальника СУ ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_8 повернути вилучені речі та документи їх власникам, оскільки прокурор звернувся повторно з клопотанням про арешт майна з порушенням строку, встановленого слідчим суддею для усунення недоліків, матеріали клопотання не містять доказів причетності вилученого в ході обшуку нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. 20 років Перемоги, буд.7 (офісні приміщення ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія») майна до кримінального провадження, в межах якого проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК, застосовані слідчим суддею заходи забезпечення кримінального провадження фактично блокують господарську діяльність товариства, як і вилучені в ході обшуку оригінали документів.

18.12.2020 до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про арешт майна звернувся прокурор ОСОБА_9 , яке обґрунтував тим, що у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК здійснюється досудове розслідування за фактом того, що керівник ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія» ОСОБА_10 , співзасновник ОСОБА_11 у співучасті з громадянином ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншими особами, використовуючи підконтрольні їм підприємства, у тому числі ТОВ «Трейд Ін вест Плюс», ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія», ТОВ «Инеко», ТОВ «Фортейл Плюс», ТОВ «Фортейл» та інші, у період 2018-2020 років шляхом заниження вартості нерухомого майна та не відображення отриманих доходів у податковій звітності умисно ухилились від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів на суму 8823,6 тис. грн.

14.08.2020 до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК.

Зважаючи на те, що вилучене в ході обшуку майно (документи і телефон) є речовими доказами, прокурор просив накласти на них арешт.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.12.2020 клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на майно, зазначене в клопотанні прокурора, яке вилучене 07.12.2020 в ході обшуку, крім документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аллюре» та ТОВ «Альба-Техсервіс». Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що майно і документи, вилучені в ході обшуку є речовими доказами і саме такий спосіб арешту відповідає інтересам кримінального провадження.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи представника власника майна ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу слідчого судді, доводи прокурора ОСОБА_7 про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а згідно ч. 2 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, крім іншого: 1) збереження речових доказів.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК регламентовано, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу (матеріальні об`єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб (п. 1-2, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК).

Розглянувши клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов правильного висновку про частковий арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів, що в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином умотивовано та ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки при вирішенні зазначеного вище питання дотримані вимоги ст. 170-173 КПК, з`ясовані і досліджені всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме наявність правової підстави для арешту майна, можливість використання арештованого майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим управлінням ГУ ДФС у Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 14.08.2020 до ЄРДР за № 32020200000000047 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК, згідно якого керівник ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія» ОСОБА_10 , співзасновник ОСОБА_11 , бухгалтер ОСОБА_14 , у співучасті з громадянами ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , використовуючи підконтрольні підприємства ТОВ «Инеко», ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія», ТОВ «Урса-Торг», ТОВ ТФ «Олімпієць», ТОВ «Хорека-Прайм», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 10 по вул. Покровська в м. Суми «Покров», ТОВ «Глог», ТОВ «Глобус-Хорека», ТОВ «Айті Рум Суми», ТОВ «Лаккі Естейт», ТОВ «Слобожанський Бровар», ТОВ «Петропавлівське Суми», ТОВ «Фортейл Плюс», ТОВ «Ріал Істейт Суми», ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_10 , ТОВ «Трейд Інвест Плюс», ТОВ «Фортейл», ТОВ «Іскора-С», ТОВ «Стабіл 8», ВАТ «Сумський завод сільськогосподарського машинобудування «Сумсільмаш», ТОВ «Сумиторгсервіс ЛТД», ПрАТ «Пусконаладка-Суми» у період 2018-2020 років шляхом заниження вартості нерухомого майна та не відображені отриманих доходів у податковій звітності при його відчуженні умисно ухилились від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів на суму 8823,6 тис. грн.

На підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.12.2020 проведено 07-08.12.2020 обшук нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (офісні приміщення ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія»), в результаті якого виявлено та вилучено речі, предмети і документи, на відшукання яких надавався дозвіл слідчим суддею, а також речі та документи, які не входили до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про обшук, та які в силу положень ч. 7 ст. 236 КПК вважаються тимчасово вилученим майном.

Зокрема, у ході обшуку виявлено мобільний телефон марки «НUAWEI Тгірlе Саmега» ІМЕI1: НОМЕР_1 , IМЕІ2: НОМЕР_2 синього кольору, який належить ОСОБА_14 , яка проживає в АДРЕСА_2 та працює головним бухгалтером ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія». Вищевказаний мобільний телефон ОСОБА_14 добровільно надала слідчому для огляду, в ході якого установлено, що він не містить систем логічного захисту (пароля). В телефоні встановлені месенджери «Viber», «WhatsАрр», «Теlеgгаm», в яких наявна переписка ОСОБА_14 щодо обсягів і вартості придбання нерухомого майна, використання у будівництві придбаних матеріалів, обсягів і вартості придбання ТМЦ, будівництва нерухомого майна, щодо безготівкового перерахунку грошових коштів на вказані ОСОБА_14 рахунки та готівкового розрахунку. Крім того, в телефоні ОСОБА_14 наявні фотознімки та скріншоти чорнових записів, документів в електронному вигляді, у тому числі: договори, додаткові угоди, накладні, прибуткові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, чеки, товарно-транспортні накладні та інші документи в електронному вигляді щодо комерційної діяльності, зокрема ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія». Також телефон містить інформацію про клієнтів, тобто осіб, що придбали чи мають намір придбати нерухоме майно у ТОВ «Сумська Девелоперська компанія», контактні данні та номери телефонів осіб постачальників будівельних матеріалів та інших товарів та послуг.

У ході обшуку офісних приміщень ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія» виявлено документи, вилучення яких відповідно до ухвали про обшук можливо лише в завірених належним чином копіях. Однак через велику кількість таких документів, неможливістю їх копіювання на місці, у зв`язку з відсутністю відповідної техніки, витрачанням значного часу на їх огляд і систематизацію, копіювання, слідчим прийнято рішення про вилучення оригіналів таких документів. Документи оглянуто, сформовано у відповідні підшивки за датами створення документів, видом документів та підприємствами-власниками документів, прошито та пронумеровано, опечатано бирками з підписами понятих та слідчого, відбитком печатки СУ ГУ ДФС у Сумській області.

Також у ході обшуку офісних приміщень ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія» виявлено документи не зазначені в ухвалі суду, однак які мають відношення до комерційної діяльності вказаного товариства та інших підконтрольних ОСОБА_10 і ОСОБА_11 підприємств, що містять інформацію щодо обсягів і вартості придбання нерухомого майна, використання у будівництві придбаних матеріалів, обсягів і вартості придбання ТМЦ, будівництва нерухомого майна, проекти, документи про початок та завершення будівництва та введення об`єктів нерухомого майна в експлуатацію, банківські виписки, чеки, інші документи, що мають значення для досудового розслідування, в тому числі ТОВ «Аллюре», ТОВ «Инеко», ТОВ «Альба-Техсервіс», ТОВ «Глобус-Хорека». Документи оглянуто, сформовано у відповідні підшивки за датами створення документів, видом документів та підприємствами-власниками документів, прошито та пронумеровано, опечатано бирками з підписами понятих та слідчого, відбитком печатки СУ ГУ ДФС у Сумській області.

Зазначені у клопотанні слідчого та у послідуючому в ухвалі слідчого судді документи, на думку колегії суддів, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час зазначеного кримінального провадження, тому наявні підстави є достатніми для арешту тимчасово вилученого майна з метою збереження цих речових доказів.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує і усталену судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами фізичної і юридичної особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, не можливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представником власника майна до суду апеляційної інстанції не надано, а колегією суддів в ході розгляду не встановлено.

У сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи частково клопотання прокурора та накладаючи арешт на вилучене майно, діяв у спосіб і в межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги, що слідчий суддя приймаючи рішення про втручання у права та свободи власника майна керувався виключно наявністю в матеріалах справи постанови про визнання речовими доказами, є необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу.

Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що прокурором були порушені строки при повторному зверненні з клопотанням про арешт майна, встановленого слідчим суддею для усунення недоліків, оскільки слідчим за погодженням із прокурором 08.12.2020 направлено слідчому судді клопотання про арешт зазначених вище речових доказів. Судом це клопотання отримане 09.12.2020, а за наслідками його розгляду слідчим суддею 15.12.2020 постановлено ухвалу про повернення прокурору зазначеного клопотання для усунення недоліків упродовж 72 годин. Відповідна ухвала слідчого судді від 15.12.2020 отримана прокурором 17.12.2020, про що свідчить вхідний штамп Сумської обласної прокуратури на супровідному листі суду. Після усунення недоліків клопотання про арешт майна повторно направлено до суду 18.12.2020, тобто в установлений слідчим суддею строк (згідно інформації щодо відстеження поштових відправлень).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга представника власника майна без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.12.2020 щодо накладення арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Сумська Девелоперська Компанія» - ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4