Постанова

від 25.09.2007 по справі 22/157-07-3843

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/157-07-3843

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" вересня 2007 р. Справа № 22/157-07-3843

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Журавльова О.О.,

суддів Савицького  Я.Ф., Ліпчанської Н.В.  

при секретарі судового засідання  Йоффе С.Б.    

за участю представників сторін:

від позивача  Сущенко Н.В. за довіреністю від 13.04.2007р. №2019  

від відповідача не з'явився  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”  

на рішення господарського суду Одеської області від 20 червня 2007 року

у справі №22/157-07-3843

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”  

до  відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю „Міг-Сервіс”

про стягнення 25301,41 грн., -

В С Т А Н О В И В:

          ТОВ „Агросфера” поданий до господарського суду Одеської області позов про стягнення з  ТОВ „Міг-Сервіс” 25301,41 грн., з яких 13379,83 грн. - заборгованість за поставлену продукцію згідно укладеного між сторонами  договору купівлі-продажу від 28.04.2006р. №348-ДЧ;  4825,40 грн. –пеня за прострочення оплати поставленої продукції, 7096,18 грн. - відсотки, що нараховані за користування товарним кредитом.

          У відзиві на позов від 14.06.2007р. за вх.№13599 відповідач погодився з позовними вимогами ТОВ „Агросфера” повністю, але просив суд перенести термін сплати заборгованості до 01.12.2007р., з посиланням при цьому на те, що отриману від позивача продукцію (засоби захисту рослин) відповідач реалізував іншим сільськогосподарським підприємствам, які в свою чергу у встановлений строк з відповідачем не розрахувалися, а тому відповідач був змушений змінити цим сільськогосподарським підприємствам термін сплати боргу до 01.10.2007р.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 20 червня 2007 року у справі №22/157-07-3843 (суддя Торчинська Л.О.) позов ТОВ „Агросфера” задоволений повністю, а також відповідачу надано відстрочку виконання рішення до 01.12.2007р.

          Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а також про необхідність задоволення клопотання відповідача щодо надання відстрочки виконання судового рішення до 01.12.2007р., з огляду на посилання відповідача, наведені у клопотанні.

          Позивач не згодний із судовим рішенням в частині надання відповідачу відстрочки його виконання і в апеляційній скарзі просить його в цій частині скасувати, а судові витрати покласти на відповідача. При цьому позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також на безпідставність надання відстрочки відповідачу.

          Так згідно доводів позивача судом першої інстанції порушені вимоги ст.121 ГПК України та приписи Роз'яснень президії ВГСУ від 12.09.1996р. №02-5/333 із відповідними змінами, так як, по-перше, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен був врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів та інші обставини справи; по-друге, заява про надання відстрочки виконання рішення повинна розглядатися за правилами ГПК, зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування. Окрім того позивач посилається на те, що надана відповідачу відстрочка виконання рішення суду завдає чималої матеріальної шкоди позивачу, оскільки для здійснення господарської діяльності позивач вимушений залучати обігові кошти у вигляді кредитів комерційних банків з оплатою відповідних відсотків за їх користування для розрахунку з іншими постачальниками. Також позивач зазначає, що задовольняючи клопотання про надання відстрочки виконання рішення,  суд першої інстанції не з'ясував і не прийняв до уваги скрутний матеріальний стан позивача, оскільки на теперішній час дебіторська заборгованість перед позивачем складає понад 30000000 грн.

          Відповідач з апеляційною скаргою позивача не згодний, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 30.07.2007р. вих.№267, зокрема, відповідач посилається на те, що селянсько-фермерські господарства та сільськогосподарські підприємства, яким відповідач поставив продукцію, що придбав у позивача, із-за фінансової кризи не мають можливості розрахуватися з відповідачем у термін, передбачений договорами, а стягнення з цих підприємств боргу через суд також є неможливим у зв'язку з їх тяжким фінансовим станом. Також в додаток до відзиву відповідач надав докази заборгованості селянсько-фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств перед відповідачем.

          На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 21.08.2007р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

          Згідно з розпорядженням голови суду від 16.08.2007р. №86  здійснено заміну судді Тофана В.М. суддею Одеського апеляційного господарського суду Ліпчанською Н.В., а  розпорядженням голови суду від 24.09.2007р.  №112 замінену суддю Михайлова М.В. суддею Одеського апеляційного господарського суду Савицьким Я.Ф.  

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права з огляду на заявлені позивачем апеляційні вимоги, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги позивача, з наступних мотивів:

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, в процесі розгляду справи відповідач заявив  клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення до 01.12.2007р., з посиланням при цьому на те, що  отриману від позивача продукцію (засоби захисту рослин) відповідач реалізував іншим сільськогосподарським підприємствам, які в свою чергу не розрахувалися з відповідачем у встановлений строк, а тому відповідач був змушений змінити цим підприємствам термін сплати боргу до 01.10.2007р. Збільшення терміну дозволяє господарствам виростити та реалізувати одержану сільськогосподарську продукцію, щоб сплатити відповідачу заборгованість.  Означене клопотання заявлене відповідачем у відзиві на позов, який суд першої інстанції одержав 14.06.2007р. за вх.№13599 (а.с.45-46).

У судовому засіданні 20.06.2007р., яке відбулося за участю представників сторін, суд першої інстанції прийняв рішення яким задовольнив позовні вимоги ТОВ „Агросфера” з одночасним наданням відповідачу відстрочки  виконання судового рішення до 01.12.2007р.  При цьому суд першої інстанції виходив лише з посилань відповідача на те, що декілька господарств із-за фінансової кризи були не в змозі розрахуватися в термін згідно договорів, стягування боргу з цих господарств через господарський суд є недоцільним, в зв'язку з їх тяжким фінансовим станом. Тому відповідач був змушений змінити термін сплати боргу господарств до 01.10.2007р. Збільшення терміну дозволяє господарствам виростити та реалізувати одержану сільськогосподарську продукцію, що сплатити відповідачу заборгованість.

Право господарського суду відстрочити або розстрочити виконання рішення при його прийнятті встановлено положеннями п.6 ст.83 ГПК України, а в силу вимог  ч.1 ст.121 ГПК України підставою для   відстрочки,   розстрочки,  зміни  способу  та порядку виконання рішення  можуть  бути  конкретні  обставини,  що ускладнюють  виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, вирішуючи питання  про  відстрочку  чи  розстрочку  виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан,  ступінь  вини  відповідача  у  виникненні спору,  наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Втім, як випливає із матеріалів справи,  приймаючи рішення про надання відповідачу відстрочки місцевий господарський суд прийняв до уваги лише доводи про важкий фінансовий стан відповідача у справі, без врахування доводів позивача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених ст.ст.4-2,4-3 ГПК України.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що доводи відповідача про необхідність  відстрочення виконання судового рішення, які останнім викладені у відзиві на позов та прийняті місцевим господарським судом до уваги, не підтверджені жодним документальним доказом, що є порушенням вимог ч.1 ст.33 ГПК України, згідно з якою, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Більш того, у розумінні вимог ч.1 ст.121 ГПК України такі обставини  як збільшення відповідачем терміну сплати боргу його контрагентам за укладеними договорами не є підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Окрім того, в силу вимог ст.121 ГПК України, заяву про надання відстрочки виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК,  зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви. Але, у   матеріалах справи відсутні докази надіслання позивачу копії клопотання  відповідача про надання відстрочки судового рішення, яке заявлене останнім у відзиві на апеляційну скаргу.  

Вищевикладене свідчить про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що в свою чергу призвело до прийняття неправильного рішення в частині надання відповідачу відстрочки його виконання, а тому  рішення місцевого господарського суду в цій частині слід скасувати, а у задоволенні заяви відповідача відмовити.

Посилання відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу,  не приймаються  до уваги апеляційним господарським судом, оскільки у розумінні вимог ч.1 ст.121 ГПК України тяжкий фінансове становище контрагентів відповідача за укладеними договорами не може бути підставою для відстрочки виконання судового рішення. Докази, що надані відповідачем в підтвердження заборгованості його контрагентів в силу вимог ч.1 ст.101 ГПК України відхилені апеляційним господарським судом, оскільки відповідач не обґрунтував неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції.

Звідси апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги позивача.  

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги в сумі 126,51 грн. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”  задовольнити.  

2.Рішення господарського суду Одеської області від 20 червня  2007 року у справі №22/157-07-3843 скасувати в частині надання відстрочки виконання рішення господарського суду від 20.06.2007р. до 01.12.2007р.

3.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Міг-Сервіс” у задоволені заяви про надання відстрочки виконання рішення господарського суду.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Міг-Сервіс” (м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковська,59, п/р 26002301510608 в Білгород-Дністровський ПІБ, МФО 328458, ЗКПО 30618437, ІПН 306184315051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера” (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова,1, п/р 26009050522000 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, ЗКПО 31320991, ІПН 313209904610) витрати по сплаті державного мита в сумі 126 (сто двадцять шість) грн. 51 коп.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

О.О. Журавльов

Судді

Я.Ф. Савицький

Н.В. Ліпчанська