Рішення

від 20.08.2021 по справі 320/12484/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2021 року м. Київ Справа № 320/12484/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації провизнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.03.2021) просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, а відтак відповідно до положень статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XII має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчать наявні у матеріалах справи розписка позивача про отримання ним копії вказаного вище судового рішення (а.с. 25) та звіт про успішну доставку цього судового рішення відповідачу (а.с. 27).

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, жодних доказів поважності причин його неподання суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 16), виданого позивачу 12.08.2008 Управлінням соціального захисту населення у м. Кагарлик, та даними, наведеними у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії КИО-1 № 304528 (а.с. 17) та експертному висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 05.11.2007 № 10051-10506 (а.с. 18).

Судом встановлено, що у 2020 році відповідачем здійснено позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 3640,00 грн.

Не погоджуючись із розміром отриманої грошової допомоги, позивач звернувся до відповідача із заявою про її виплату у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до положень статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (а.с. 19).

Листом від 04.11.2020 № 02-15/396 Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації повідомило позивача про те, що виплата цієї допомоги у 2020 році здійснюється у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 19.02.2020 № 112 (а.с. 20).

Вважаючи протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначаються Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

Так, відповідно до положень статті 13 Закону № 3551-ХІІ (в редакції, яка діяла до 31.12.2007) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах:

- інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком;

- інвалідам II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;

- інвалідам III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI наведене вище положення статті було викладено у новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з 22.05.2008 було відновлено дію статті 13 Закону № 3551-ХІІ, відповідно до якої розмір щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни (особам з інвалідністю внаслідок війни) становить сім, вісім та десять мінімальних пенсій за віком в залежності від групи інвалідності.

У подальшому Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 № 79-VIII, який набув чинності 01.01.2015, розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, із набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 № 79-VIII, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII.

На виконання вказаних вище положень постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 19.02.2020 № 112 (далі - постанова № 112) встановлено, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), здійснюється особам з інвалідністю внаслідок війни II групи у розмірі 3640,00 грн.

У подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27.02.2020 відновлено дію статті 13 Закону № 3551 у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни (особам з інвалідністю внаслідок війни) ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Водночас положення постанови № 112, якими виплата у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни встановлена у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 13 Закону № 3551-XII, є чинними та не визнані Конституційним Судом України неконституційними.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин одночасно діяли Закон № 3551-XII та постанова № 112, які по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни.

За таких обставин суд, виходячи з наведених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов висновку, що для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не постанову № 112, а Закон № 3551, який має вищу юридичну силу.

Аналогічні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20), які в силу приписів частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд має враховувати при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.

При цьому у вказаному вище судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що під час обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня підлягає застосуванню мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою статті 28 Закону № 1058-ІV.

Дослідивши матеріали адміністративної справи № 320/12484/20, враховуючи суб`єктний склад сторін, предмет та підстави позову, а також правові норми, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дана справа є типовою по відношенню до зразкової справи № 440/2722/20.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи має право на перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, обчисленому відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІV.

За таких обставин твердження відповідача про відсутність підстав для проведення позивачу перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком є необґрунтованими.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, є протиправними.

При цьому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації, що виявились у відмові здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

3.Зобов`язати Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації (ідентифікаційний код: 03193594, місцезнаходження: Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності 1) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.