ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8548/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мачухівська сільська рада Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
29.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про:
- визнання протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо не винесення на розгляд та не прийняття рішення сесією про надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років;
- зобов`язання надати громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років, згідно поданої заяви.
Мотивуючи свої вимоги, представник позивача вказує на неправомірну, як на його думку, поведінку відповідача, що перешкоджає у реалізації права особи на отримання в оренду земельної для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/8548/21, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
18.08.2021 представник відповідача - сільський голова Білокінь В.В. надав до суду заяву про визнання позовних вимог та про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги підтримує в повному обсязі; питання щодо розподілу судових витрат просить не розглядати.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
17.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років (а.с.10). До заяви було додано: копію викопіювання з кадастрової карти (а.с.11).
Листом Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області б/н та дати відповідач повідомив, що заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років було розглянуто на засіданні комісії з питань регулювання земельних відносин, сільського господарства, охорони навколишнього середовища від 27.05.2021. Комісія рекомендувала 7 сесії 8 скликання від 28.05.2021 затвердити запропонований проект рішення. В ході розгляду 7 сесією 8 скликання від 28.05.2021 питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, депутатом Романцовим Ю.М. внесена пропозиція про зняття даного питання з порядку денного сесії і ця пропозиція була підтримана депутатами (а.с.12).
Позивач не погодився з такою бездіяльністю Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що полягає у не винесенні на розгляд та не прийнятті рішення сесією про надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Частинами 2,3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 9 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 Земельного кодексу України).
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.1, 2, 3 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до пп.1 п.а) ч.1 ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.
Згідно з ч.ч.1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч.5 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування").
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Отже, передача земельних ділянок у користування передбачає виготовлення проекту землеустрою, його погодження компетентними органами, та, відповідно, прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки у користування.
За результатами розгляду заяви громадянина, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, або надати відмову у наданні такого дозволу.
Водночас, така відмова повинна бути мотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених частиною третьою статті 123 ЗК України, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як встановлено судом, 17.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років (а.с.10). До заяви було додано: копію викопіювання з кадастрової карти (а.с.11).
За наслідком розгляду його заяви від 17.05.2021 відповідач листом Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області б/н та дати повідомив, що заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років було розглянуто на засіданні комісії з питань регулювання земельних відносин, сільського господарства, охорони навколишнього середовища від 27.05.2021. Комісія рекомендувала 7 сесії 8 скликання від 28.05.2021 затвердити запропонований проект рішення. В ході розгляду 7 сесією 8 скликання від 28.05.2021 питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, депутатом Романцовим Ю.М. внесена пропозиція про зняття даного питання з порядку денного сесії і ця пропозиція була підтримана депутатами (а.с.12).
З викладеного слідує, що питання по суті не розглянуто і відповідне рішення не було прийнято.
Суд зазначає, що відсутність відповідного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на факт надіслання відповідачем заявнику листа з порушеного питання, свідчить про те, що компетентний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.04.18 у справі №806/2208/17, від 6.08.19 у справі №140/1992/18, від 29.08.19 у справі №420/5288/18, від 8.11.19 у справі №826/14746/16, від 28.11.19 у справі №803/1067/17 у подібних правовідносинах.
Оскільки Мачухівською сільською радою Полтавського району Полтавської області не прийнято жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.05.2021, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах визнання протиправною бездіяльності Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років.
Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років, згідно поданої заяви, суд зазначає наступне.
Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:
1) за допомогою оціночних понять, наприклад: за наявності поважних причин орган вправі надати … , у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити… , рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам… тощо;
2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;
3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;
4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .
У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.
Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
У постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
На вказаний правовий висновок наявні посилання і у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 520/8576/18 та від 11 лютого 2021 року у справі № 814/2458/16.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем фактично не вирішено заяву позивача від 17.05.2021 та не прийнято рішення за результатами їх розгляду, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вказаної вище вимоги позивача.
Однак, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років, із урахуванням висновків суду.
Зважаючи на визнання позовних вимог відповідачем та встановлені в ході судового розгляду справи обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З огляду на заяву представника позивача суд не вирішує питання щодо судових витрат.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Л.Убийвовк, 1, Мачухи, Полтавський район, Полтавська область,38754, код ЄДРПОУ 41858617) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років.
Зобов`язати Мачухівську сільську раду Полтавського району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:002:0017 площею 16,9192 га за межами населених пунктів на території Мачухівськї сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років, із урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2021 |
Оприлюднено | 22.08.2021 |
Номер документу | 99116629 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Г.В. Костенко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні