Постанова

від 06.09.2007 по справі 11/349-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/349-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06.09.2007р.м.Київ№ 11/349-А

За позовом     Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"                   

до                     Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві

                        по роботі з великими платниками податків           

про                  визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Суддя Євсіков О.О.

                                                            Секретар судового засідання Пунейко Л.М.

Представники

від позивача       Громніцький Ю.П. (предст. за дов.);

від відповідачаСинцова Ю.В. (предст. за дов.).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.09.2007 о 10 год. 23 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 11.09.2007 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено представникам сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України. З технічних причин виготовлення повного тексту постанови відкладено на 12.09.2007 на 17 год. 30 хв.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі –НАК "Нафтогаз України") звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання дій Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) протиправними та зобов'язання останньої вчинити дії, а саме позивач просить:

- визнати протиправними дії СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП щодо спрямування

сум, сплачених згідно з платіжними дорученнями від 20.03.2007 № 1271, від 18.04.2007 № 1905, на погашення податкового боргу;

- визнати протиправними дії СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП щодо розподілу та

спрямування сум, сплачених згідно з платіжними дорученнями від 20.03.2007 № 1271, від 18.04.2007 № 1905, на погашення податкового боргу та пені;

- зобов'язати СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП врахувати суми, сплачені платіжними

дорученнями від 20.03.2007 № 1271, від 18.04.2007 № 1905, виключно в рахунок погашення розстрочених податкових зобов'язань з податку на прибуток згідно з договором № 1 від 28.02.2007 у відповідності з призначенням, вказаним у платіжних дорученнях;

- зобов'язати СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП внести відповідні зміни до картки

особового рахунку НАК "Нафтогаз України".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо розподілу сум, сплачених позивачем згідно з вказаними вище платіжними документами в якості розстрочених податкових зобов'язань з податку на прибуток згідно з договором про розстрочення податкових зобов'язань  № 1 від 28.02.2007 та зараховування їх в погашення податкового боргу та пені є незаконними, оскільки розстрочені податкові зобов'язання з податку на прибуток не можуть розглядатись як податкові зобов'язання. Відповідно п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає лише черговість погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, однак, не визначає черговість погашення податкового боргу по відношенню до інших, крім податкових зобов'язань, платежів. Окрім того, позивач вказує, що жодна норма Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не наділяє податкові органи повноваженнями змінювати цільове призначення коштів, вказане платником податків у відповідному платіжному дорученні, в тому числі, зі сплати розстрочених податкових  зобов'язань до бюджету держави.

Відповідач проти позову заперечує, вважає вимоги позивача необґрунтованими і просить суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи заперечення на позов, відповідач зазначає, що розстрочені податкові зобов'язання, відповідно до пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", вважаються податковими зобов'язаннями.

Податковий орган також вказує, що кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються в погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків.

Крім того, законність своїх дій відповідач підтверджує тим, що він діяв у відповідності з вимогами п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши  пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з платіжними дорученнями від 20.03.2007 № 1271, від 18.04.2007 № 1905 НАК "Нафтогаз України" було сплачено кошти з призначенням платежу, вказаним у платіжних дорученнях, "сплата розстрочених податкових зобов'язань з податку на прибуток згідно з договором про розстрочення податкових зобов'язань  № 1 від 28.02.2007 р. КБК 11020100".

Відповідачем з посиланням на пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вказані платежі були зараховані частково на погашення податкового боргу (крім пені) з податку на прибуток та пені. Про це позивачу були направлені наступні повідомлення:

- від 20.03.2007 № 126650007481919 про здійснення розподілу сплачених 20.03.2007 згідно з платіжним документом № 1271 сум податкового боргу за платежем: податок на прибуток;

- від 18.04.2007 № 126650007500431 про здійснення розподілу сплачених 18.04.2007 згідно з платіжним документом № 1905 сум податкового боргу за платежем: податок на прибуток.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.

Платіжним дорученням від 20.03.2007 № 1271 позивачем сплачено 9.650.683,00 грн. з призначенням платежу "сплата розстроч. подат. зобов'яз. зг Дог. № 1 від 28.02.2007 з податку на прибуток КБК 11020100". Згідно з умовами договору про розстрочення податкових зобов'язань № 1 від 28.02.2007 вказані кошти перераховано своєчасно –відповідно до графіку погашення розстроченої суми.

Платіжним дорученням від 18.04.2007 № 1905 позивачем сплачено 9.650.683,00 грн. з призначенням платежу "сплата розстроч. подат. зобов'яз. зг Дог. № 1 від 28.02.2007 з податку на прибуток КБК 11020100". Згідно з умовами договору про розстрочення податкових зобов'язань  № 1 від 28.02.2007 вказані кошти перераховано своєчасно –відповідно до графіку погашення розстроченої суми.

Таким чином позивач перераховував кошти згідно з наведеними вище платіжними дорученнями в рахунок виконання розстрочених податкових зобов'язань з податку на прибуток відповідно до договору про розстрочення податкових зобов'язань  № 1 від 28.02.2007.

Порядок, суми та строки сплати розстрочених податкових зобов'язань з податку на прибуток визначені умовами вказаного договору.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання визначено як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Враховуючи, що порядок та строки сплати розстрочених податкових зобов'язань з податку на прибуток встановлюються згідно з умовами  договору про розстрочення податкових зобов'язань, а не законом, такі зобов'язання не відповідають визначенню податкових зобов'язань.

Згідно з пп. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону. При цьому відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" цей Закон не регулює питання погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов'язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.

Отже, порядок погашення розстрочених податкових зобов'язань регулюється не Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а договором про розстрочення податкових зобов'язань. Відповідно при сплаті розстрочених податкових зобов'язань пункт 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосуванню не підлягає.

Так, вказана норма передбачає, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто вказана норма встановлює черговість погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, однак не визначає черговості погашення податкового боргу та розстрочених податкових зобов'язань.

Застосування відповідачем норми пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" під час сплати позивачем чергової частки розстрочених податкових зобов'язань спричиняє невиконання останнім умов договору про розстрочення податкових зобов'язань, позбавляє його можливості та права своєчасно виконувати умови вказаного договору та тягне розірвання цього договору, незважаючи на сплату такої чергової частки розстрочених податкових зобов'язань відповідно до погодженого сторонами графіку.

За таких обставин відповідач неправомірно здійснював з посиланням на пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" розподіл сплачених позивачем коштів та зарахування цих коштів в погашення податкового боргу (крім пені) з податку на прибуток та пені.

Зокрема, абзацом 2 пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Отже, зі змісту наведеної норми вбачається, що податковий орган здійснює відповідний розподіл та спрямування сум, які сплачуються саме в рахунок податкового боргу. Як доведено вище позивач сплачував кошти в рахунок погашення розстрочених податкових зобов'язань згідно з умовами, визначеними договором про розстрочення від 28.02.2007 № 2, укладеним з відповідачем в межах чинного законодавства, а підстави для зарахування сплачених коштів в погашення податкового боргу відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відсутні.

Суд виходить також з того, що чинне законодавство не наділяє податкові органи повноваженнями змінювати цільове призначення коштів, вказане платником податків у відповідному платіжному дорученні, в тому числі, зі сплати розстрочених податкових  зобов'язань до бюджету держави.

Посилання відповідача в зв'язку з цим на п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" судом не приймаються, оскільки не можуть вважатись обґрунтованими. Так, вказана норма визначає правило, однак, не визначає порядку чи механізму його реалізації (так, само як не передбачають такого порядку чи механізму й інші норми закону). Зокрема, вказане нормативне правило не визначає суб'єктів, на яких воно поширюється і які зобов'язані вчиняти певні дії на виконання його приписів або суб'єктів, які наділяються певними повноваженнями щодо виконання цієї норми.

Таким чином, вказана норма прямо не уповноважує податкові органи змінювати цільове призначення коштів, що самостійно сплачуються платником податків, зокрема, в погашення розстрочених податкових зобов'язань. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також відзначає, що актами чинного законодавства було встановлено інший порядок погашення податкового боргу позивача. До таких актів відносяться: Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (стаття 18); Закон України “Про списання вартості несплачених обсягів природного газу”; Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” (стаття 9); Закон України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” (стаття 39); Закон України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” (стаття 116); постанова Кабінету Міністрів України “Про проведення підприємствами паливно-енергетичного комплексу розрахунків з бюджетом та відшкодування податку на додану вартість підприємствам –експортерам електричної енергії” від 15.05.2003  № 709; постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання списання вартості несплачених обсягів природного газу” від 29.04.2004 № 550; постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо проведення у 2005 році розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості  за житлово-комунальні послуги” від 29.07.2005 № 664; постанова Кабінету Міністрів України “Про реалізацію статті 36 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 09.02.2006 № 124; постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення” від 22.05.2006  № 705.

За таких обставин податкові органи повинні були здійснювати погашення податкового боргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в порядку визначеному вказаними вище нормативними актами.

Зокрема, пп. 19.3.7 п. 19.3 ст. 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

При цьому відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України  від 10.11.2005 № 568 та Виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 28.11.2005 № 100 НАК "Нафтогаз України" включено до вказаного реєстру.

Судом не приймаються посилання відповідача на те, що його дії відповідають вимогам пункту 3.7 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290, оскільки вказана норма підлягає застосуванню за умови сплати платником податків податкового боргу, а не розстрочених податкових зобов'язань.

Суд також знаходить необґрунтованими посилання відповідача на пункт 3.8 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, а також на пункт 1.4 розділу 1 та пункт 13.2 розділу 13 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276.

Вказані положення зазначених Інструкцій зводяться до того, що сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється податковим органом в автоматичному режимі та до того, що облік платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи. Проте ці норми не уповноважують податкові органи змінювати цільове призначення коштів, вказане платником в платіжних документах, які ним подаються.

Таким чином, відповідач безпідставно спрямовував кошти, що перераховувались в оплату розстрочених податкових зобов'язань, в погашення податкового боргу з відповідним розподілом цих сум з посиланням на абз. 2 пп. 16.3.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За таких обставин дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства і визначеній законом компетенції податкового органу та порушують права позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст.  105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Як визначено п. 2 ч. 2 ст.  162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Зважаючи на викладене, а також розглядаючи по суті позовні вимоги позивача зобов'язати СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП врахувати суми, сплачені Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" платіжними дорученнями від 20.03.2007 № 1271, від 18.04.2007 № 1905 згідно з призначенням, вказаним у платіжному доручені, зобов'язати СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП внести відповідні зміни до картки особового рахунку Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", суд відзначає наступне.

Станом на час розгляду справи ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких віднесено до компетенції органів державної податкової служби України, здійснюється на підставі Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, що затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18.05.2005 N276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 зa №843/11123.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції № 276 нею встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету).

Пунктами 1.3, 1.4, 1.7 Інструкції № 276 встановлено наступне:

- (1.3) оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету;

- (1.4) облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів;

- (1.7) облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби "До обліку".

Також, відповідно до п. 2.1 Інструкції № 276 органи державної податкової служби для ведення оперативного обліку платежів, що надходять до бюджету, одержують відповідні документи від органів Державного казначейства України та інших установ згідно з чинними порядками передачі інформації.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 276 з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Порядок формування реєстрів платників податків у розрізі платежів (далі - реєстри платників) визначається відповідними нормативно-правовими актами ДПА України.

Особові рахунки платників відкриваються органом державної податкової служби щорічно зокрема за платниками, які перебувають на податковому обліку - з початку року шляхом перенесення сальдо розрахунків платника з бюджетом та залишку несплаченої пені (за наявності) до бази даних поточного року після проведення регламентних робіт із закриття звітного року за платежами, за якими передбачено подання платниками податкових декларацій (розрахунків) або які контролюються податковими органами за актами перевірок. За платежами, за якими подання платниками податкових декларацій (розрахунків) не передбачено, при виконанні регламентних робіт із закриття звітного року сальдо розрахунків платника з бюджетом до карток особових рахунків, відкритих у поточному році, не переноситься.

Згідно з п. 3.4 Інструкції № 276 кожна картка особового рахунку має безпосередній вихід на Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, який є автоматизованою системою збору, накопичення та обробки даних про платників податків та включає дані інших реєстрів, а саме: реєстру платників ПДВ, реєстру неприбуткових організацій і установ, реєстру платників податків постійних представництв нерезидентів в Україні, реєстру договорів про спільну діяльність, реєстру великих платників податків. Зазначене дає змогу групувати облікові показники за всіма наведеними ознаками.

Нарахуванню в особових рахунках платників, згідно з п. 4.1 Інструкції № 276, зокрема підлягають:

податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником;

податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства;

пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання;

відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань;

непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 Інструкції № 276 податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Спеціалісти підрозділів адміністрування облікових показників та звітності після перенесення засобами програмного забезпечення даних з електронної бази звітних документів до карток особових рахунків платників податків формують протокол помилкових записів за відповідними кодами можливих помилок. У залежності від коду помилки над їх усуненням працюють працівники відповідних підрозділів. Після виправлення помилок здійснюється повторне перенесення даних. Для перевірки правильності виконання зазначених процедур підрозділом адміністрування облікових показників та звітності проводиться звірка сум, рознесених до карток особових рахунків, на відповідність сумам, занесеним до баз електронної звітності. За результатами звірки на підставі карток особових рахунків формуються реєстри рознесених сум у двох примірниках. Один примірник з відміткою інспектора зазначеного підрозділу передається до галузевого підрозділу для зберігання, другий примірник з відміткою галузевого підрозділу про отримання зберігається у підрозділі адміністрування облікових показників та звітності. Підсумкова перевірка щодо наявності нерознесених сум податкових зобов'язань, термін сплати за якими припадає на поточний місяць, здійснюється перед формуванням зведених показників інформаційної системи за станом на перше число наступного місяця. Перевірка виконується підрозділом адміністрування облікових показників та звітності з формуванням протоколу розбіжностей.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Нарахування пені, самостійно визначеної платником, обліковується у розділі "Нарахування сум пені" за відповідними кодами операцій.

Як встановлено п. 4.3 Інструкції № 276, нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства. Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань. У разі, якщо останній день граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, нарахування платежів в особових рахунках платників здійснюється у наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Пунктами 5.1, 5.3 Інструкції № 276 встановлено наступне:

- (5.1) для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників з бюджетом за податками, зборами (обов'язковими платежами) органи державної податкової служби провадять оперативний облік надходжень платежів згідно з кодами бюджетної класифікації за доходами на підставі документів, перелічених у розділі 2 цієї Інструкції;

- (5.3) дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту ґрунтується на положеннях законодавства та відповідають вищевказаним нормам.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається  на   відповідача,   якщо   він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт  владних  повноважень не довів  правомірності його дій.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.  94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 48, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків щодо розподілу та спрямування сум, сплачених Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" згідно з платіжними дорученнями від 20.03.2007 № 1271, від 18.04.2007 № 1905, на погашення податкового боргу та пені.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків врахувати суми, сплачені Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" платіжними від 20.03.2007 № 1271, від 18.04.2007 № 1905, виключно в рахунок погашення розстрочених податкових зобов'язань з податку на прибуток згідно з договором № 1 від 28.02.2007 згідно з призначенням, вказаним у платіжних дорученнях.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків внести відповідні зміни до картки особового рахунку Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, рахунок № 260053012609 в ГОУ “Промінвестбанку України”, МФО 300012, код 20077720) судові витрати в сумі 3,40 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                           О.О. Євсіков

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –12.09.2007.