Ухвала
від 19.08.2021 по справі 640/24314/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24314/19

УХВАЛА

19 серпня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бєлової Л.В., Карпушової О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зміна до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Зміна (далі - Позивач, ТОВ Зміна ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - Відповідач, ДПС України-1), Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач-2, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.11.2019 року №1329034/31351265 щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 01 жовтня 2019 року на загальну суму 3300000,00 грн., сума податку на додану вартість 550000,00 грн. Отримувачем у Податковій накладній вказане Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАРА УКРАЇНА (ІПН 355341126557). Номенклатура послуг продавця: оренда приміщення за жовтень 2019 року. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00;

- зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код в ЄДРЮОФОПГФ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМІНА (місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 15, податковий номер 31351265, ІПН 313512626559) № 1 від 01 жовтня 2019 року на загальну суму 3300000,00 грн., сума податку на додану вартість 550000,00 грн. Отримувачем у Податковій накладній вказане Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАРА УКРАЇНА (ІПН 355341126557). Номенклатура послуг продавця: оренда приміщення за жовтень 2019 року. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00 датою її фактичного надходження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2020 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2021 року вперше подану ГУ ДПС у м. Києві у грудні 2020 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 року вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві у березні 2021 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві втретє подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.07.2021 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були, а також до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору визнано необґрунтованим.

Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у м. Києві отримано 20.07.2021 року.

На виконання вимог цієї ухвали Відповідачем-2 30.07.2021 року до суду направлено клопотання, в якому останній просив поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що ГУ ДПС у м. Києві постійно вживалися заходи із реалізації права на апеляційне оскарження, а подання клопотання про поновлення строку є достатньою підставою для його задоволення з огляду на гарантоване Конституцією України право на апеляційний перегляд судового рішення.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 15.07.2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, копію оскаржуваного рішення від 20.11.2020 року отримано ГУ ДФС у м. Києві 07.12.2020 року (а.с. 75). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 06.01.2021 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку 24.06.2021 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому судом враховується, що вперше подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано податковим органом 26.01.2021 року. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору у визначеному в ухвалі від 18.01.2021 року розмірі суд ухвалою від 12.02.2021 року повернув ГУ ДПС у м. Києві вперше подану останнім апеляційну скаргу, оскільки недоліки апеляційної скарги у повному обсязі усунуті не були.

Крім того, вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві у березні 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано податковим органом 29.04.2021 року. Указаним судовим рішенням було надано семиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 27.05.2021 року повернув ГУ ДПС у м. Києві вдруге подану останнім апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Тобто, Апелянт мав більше п`яти місяців для забезпечення сплати судового збору.

Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

У постанові від 21.11.2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10.09.2020 року у справі № 815/6482/15.

Як вже було наголошено в ухвалі від 15.07.2021 року, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Крім того, суд зауважує, що втретє апеляційну скаргу було подано 24.05.2021 року, тобто більш ніж через п`ять місяців з моменту ознайомлення 07.12.2020 року з текстом оскаржуваного рішення. При цьому будь-яких доказів, що підтверджує вчинення Апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом цього періоду, матеріали справи не містять.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Твердження ГУ ДПС у м. Києві про гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДПС у м. Києві строку на апеляційне оскарження рішення суду від 20.11.2020 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, Апелянтом не усунуто й інші недоліки апеляційної скарги, а саме - не додано до неї документ про сплату судового збору. При цьому щодо заявленого клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Апелянтом не надано, що, з урахуванням наведеного та викладених вище висновків про відсутність поважних причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення свідчить і про відсутність правових підстав для продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 121, 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зміна до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Бєлова

О.В. Карпушова

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.08.2021
Оприлюднено25.08.2021
Номер документу99120905
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/24314/19

Ухвала від 30.09.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 07.09.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

Ухвала від 19.08.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Степанюк Анатолій Германович

Ухвала від 15.07.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Степанюк Анатолій Германович

Ухвала від 27.05.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 26.04.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 12.02.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Ухвала від 18.01.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Ухвала від 18.01.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Рішення від 20.11.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні