Ухвала

від 20.08.2021 по справі 906/904/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" серпня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/904/21

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Давидюка В.К.,

розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісся"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Юкрейн"

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Виробниче підприємство "Полісся" звернулося з позовною заявою, в якій просить зобов`язати ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" усунути перешкоди орендареві (ТОВ "ВП "Полісся") у користування земельними ділянками, зазначивши їх перелік, а також стягнути з ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" збитки в розмірі 161975,38 грн.

Одночасно з пред`явленням позову ТОВ "ВП "Полісся" подало заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, розташованих на земельних ділянках на території Рясненської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, загальною площею 96,62 га, зазначивши їх кадастрові номери в межах суми збитків 161975,38 грн.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що ТОВ "ВП "Полісся" вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно (незбираний врожай), які належать ТОВ "Юміс Агро Юкрейн", може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обов`язковим в силу приписів ч.1 ст.74 ГПК України, є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Належними, згідно ст. 76 ГПК України, є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Інститут забезпечення позову застосовується у випадку наявності зі сторони відповідача реальних дій, які свідчать про те, що рішення суду (у випадку задоволення позову), буде неможливо виконати, або утруднено його виконання.

За матеріалами справи ТОВ "ВП "Полісся" звернулось до суду із позовною вимогою, зокрема про стягнення з ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" збитків у розмірі 161975,38 грн.

ТОВ "ВП "Полісся", подаючи заяву про забезпечення позову, належно не обґрунтувало необхідності забезпечення позову, не конкретизувало посіви сільськогосподарських культур, не визначило вартість вирощеного врожаю, а також приблизну їх вартість після збору врожаю.

Вказані обставини унеможливлюють вирішення питання щодо співмірності таких видів забезпечення позову як накладання арешту на незібраний урожай із заявленими позовними вимогами.

Крім того, враховуючи загальну площу спірних земельних ділянок, на яких посіяні сільськогосподарські культури, їх вартість може значно перевищувати розмір ймовірних завданих збитків позивачу.

Обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність підприємств.

Як визначено з ч.2 ст.137 ГПК України, не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Посіви (незібраний врожай) 2021 року, враховуючи час подання заяви про забезпечення позову, який співпадає з початком сезону збирання врожаю та/або кульмінацією сільськогосподарського сезону, що залежить від виду сільськогосподарських культур), є швидкопсувним продуктом.

Накладення арешту на незібраний врожай призведе до того, що ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" не зможе зібрати посіяні сільськогосподарські культури, які з вірогідністю будуть фізично знищені, враховуючи погодні умови.

Водночас ТОВ "ВП "Полісся" не зазначило, як саме накладання арешту на посіви (незібраний врожай) може гарантувати виконання рішення про відшкодування збитків.

Отже, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісся" про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та підлягає апеляційному оскарженню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції або згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до апеляційного суду через відповідний місцевий суд.

Суддя Давидюк В.К.

Друк:

1 - в справу

2 - ТОВ "ВП "Полісся"