Рішення

від 09.08.2021 по справі 908/521/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/53/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2021 Справа № 908/521/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» (69019 м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 30616508)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БІЛДРЕКС» (69057 м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 43217752)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ідентифікаційний код юридичної особи ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)

про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі орендної плати за землю в сумі 308 823 грн. 78 коп.

за участю

представника позивача: не з`явився

представник відповідача: Шулякова М.В., ордер АР № 1037270 від 21.04.2021

представник третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БІЛДРЕКС» безпідставно набутих коштів в розмірі орендної плати за землю в сумі 308 823 грн. 78 коп.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 позовні матеріали № 908/521/21 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 03.03.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

19.03.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/521/21, присвоєно справі номер провадження 27/53/21.

Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 21.04.2021.

Від відповідача надійшов письмовий відзив (вх. № 7839/08-08/21 від 16.04.2021), відповідно до якого просить суд відмовити позивачу в позові, зазначивши, що не існує та не існувало підстав для стягнення позивачем з відповідача коштів в розмірі орендної плати , як це зазначено у позовних вимогах, оскільки між позивачем та відповідачем будь-які договори на оренду землі не укладались і у відповідача не існує будь-яких зобов`язань перед позивачем щодо сплати орендної плати чи інших платежів. Позивач жодним чином не зазначав у чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, які саме права та законні інтереси позивача порушені, чи є ці порушення результатом дій чи бездіяльності відповідача, та яким чином відповідач набув кошти в розмірі орендної плати і саме в сумі 308 832 грн. 78 коп. Позивач не зазначав чи поніс він витрати в сумі 308 832 грн. 78 коп. і який зв`язок між витратами та діями відповідача.

Ухвалою суду від 21.04.2021, відповідно до ст. 216 ГПК України, судове засідання відкладено на 24.05.2021, у зв`язку з неявкою позивача у справі.

Ухвалою суду від 24.05.2021, на підставі ст. 250 ч.6 ГПК України суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 24.06.2021, відповідно до ст. 50 ГПК України до участі у справі у якості третьої, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Запорізьку міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ідентифікаційний код юридичної особи ідентифікаційний код юридичної особи 04053915).

Позивачем було подано також відповідь на відзив (вх. № 12104/08-08/21 від 10.06.2021), просив суд позов задовольнити.

24.06.2021 представник третьої особи надав суду письмові пояснення (вх. № 12611/0/-08/21 від 18.06.2021), відповідно до яких вказав, що вимогу повернути безпідставно набуте (збережене) майно за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:012:0045 без достатньої правової підстави має заявляти власник землі, а позивачем не доведено сам факт його порушеного права яке підлягає поновленню.

Ухвалою суду від 24.06.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 14.07.2021.

Ухвалою суду від 14.07.2021 на підставі ст. 216 ч.2 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні на 09.08.2021.

У судовому засіданні 09.08.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 09.08.2021, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу комплексу Акорд .

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

09.08.2021 в судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд в позові відмовити.

Представник позивача в судове засідання 09.08.2021 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Крім того, суд зазначає, що ухвалами суду визнавав явку в судове засідання обов`язковою.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника позивача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та зазначає позивач, 19.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК та Товариством з обмеженою відповідальністю БК БІЛДРЕКС був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19 грудня 2019 року, зареєстрований у реєстрі за № 10587 приватним нотаріусом Вовк І.І. (Договір). На умовах, передбачених цим Договором, Продавець передає (продає) у власність, а Покупець приймає (купує) у власність нерухоме майно (далі за текстом об`єкт продажу або нерухоме майно), а саме: будівля цеха ділянки №7 літ. А-3 інв. № 10-0111, гаражі літ. В інв. № 10-0112, трансформаторна підстанція літ. Д інв. № 6099, склад літ Б. інв. № 10-0098, склад літ. Г інв. № 10- 0098, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, буд. 4а, і зобов`язується сплатити за нього визначену за домовленістю сторін грошову суму.

Об`єкт продажу розташований на земельній ділянці площею 1,5284 га, кадастровий номер 2310100000:05:012:0045, форма власності - комунальна, цільове призначення - для розміщення і експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 4а (земельна ділянка).

19.12.2019, право власності на нерухоме майно було зареєстровано за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 3.2. Договору, одночасно з правом власності на придбане нерухоме майно до Покупця переходить право користування земельною ділянкою площею 1,5284 га, кадастровий номер 2310100000:05:012:0045, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 4а (чотири а ), на якій це нерухоме майно розташоване, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Крім того, пунктом 10.2 Договору, роз`яснено нотаріусом зміст ст. 120 Земельного кодексу України, згідно з якою при переході прав власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, ст. 40, 124-126 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, а також роз`яснено юридичні наслідки здійсненого нами правочину.

З моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19 грудня 2019 року, відповідач фактично користується земельною ділянкою, на якій це нерухоме майно розташоване.

17 лютого 2020 року, ТОВ Запорізький ДБК звернулось з нотаріально засвідченою заявою до Міського голови Запорізької міської ради Буряка В.В. про юридичне припинення права користування земельною ділянкою, площею 1,5284 га, кадастровий номер 2310100000:05:012:0045, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 4а, у зв`язку зі зміною власника по об`єктам нерухомості і реєстрацією цих об`єктів за ТОВ БК БІЛДРЕКС .

26 лютого 2020 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 69/73 Про надання у користування на умовах оренди з уточненням виду використання земельної ділянки ТОВ БК БІЛДРЕКС по вул. Тамбовській, 4а для розташування виробничих, офісних та складських приміщень , яким припинено ТОВ Запорізький ДБК право користування земельною ділянкою, площею 1,5284 га, кадастровий номер 2310100000:05:012:0045, розірвано договір оренди землі від 28.10.2015 року № 201505000100489, надано у користування на умовах оренди строком на 19 років зазначену земельну ділянку ТОВ БК БІЛДРЕКС .

Право оренди земельною ділянкою відповідачем було зареєстровано в установленому законом порядку 20.11.2020.

На думку позивача, з січня 2020 року по 20 листопада 2020 року, позивач несе безпідставні витрати, пов`язані з орендною платою за землю, якою фактично не користується, а право користування цією земельною ділянкою фактично перейшло до відповідача.

Відповідно до Договору оренди землі від 28.10.2015 року № 201505000100489, сума орендної плати за землю в місяць, з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 рік, складає - 26 809 грн. 62 коп.

Згідно розрахунку орендної плати, задекларованої позивачем в Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 16.06.2015 року № 560 (у редакції наказу від 23.01.2017 № 9), річна сума орендної плати складає 257 353 грн. 15 коп., з урахуванням Податку на додану вартість - 308 823 грн. 87 коп., у тому числі: за січень 2020 року в сумі - 26 807,62 грн., за лютий - 26 807, 62 грн., за березень - не нараховано, через карантинні заходи, за квітень - 26 807,62 грн., за травень - 26 807,62 грн., за червень - 26 807,62 грн., за липень - 26 807,62 грн., за серпень - 26 807,62 грн, за жовтень - 26 807,62 грн., за листопад 16 084,57 грн.

Позивач зазначає, що за період з 01.01.2020 по 20.11.2020, загальна сума зайвих витрат ТОВ Запорізький ДБК , пов`язаних з орендною платою за землю, якою користується ТОВ БК БІЛДРЕКС , складає - 308 823 грн. 78 коп. в т.ч. ПДВ. На його думку, із часу виникнення права власності на нерухоме майно у ТОВ БК БІЛДРЕКС виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку. Цього обов`язку відповідач не виконав, а отже без законних підстав зберігав у себе майно - кошти за оренду землі, які стягуються до бюджету з ТОВ Запорізький ДБК .

Позивач вказав, що листом № 125 від 20.10.2020 позивач звертався до відповідача з проханням компенсувати витрати з орендної плати на землю, що виникли через невиконання відповідачем зобов`язання по переоформлення землі. Проте, зазначений лист не був отриманий відповідачем, у зв`язку з чим 20.11.2020 повернутий поштовим відділенням з позначкою пошти: за закінченням терміну зберігання . 02.11.2020 ТОВ Запорізький ДБК надіслало на адресу ТОВ БК БІЛДРЕКС претензію № 129 про сплату компенсації витрат у розмірі 289 522 грн. 30 коп. на сплату орендної плати за землю, площею 1,5284 та, кадастровий номер 2310100000:05:012:0045. розташовану за адресою: вул. Тамбовська, буд. 4а. Зазначена претензія повернулось відправнику у зв`язку з позначкою пошти: за закінченням терміну зберігання .

Позивач посилався на те, що права і законні інтереси позивача мають бути поновлені на підставі ст. 1212 ЦК України, шляхом стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі орендної плати за землю в сумі 308 832 грн. 78 коп., в тому числі ПДВ, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина 1 статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно оплачувати орендну плату.

За статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Відповідно до статті 15 Закону України Про плату за землю власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Порядок та підстави набуття і реалізації права власності на землю та права користування землею, в тому числі у разі переходу права власності на будівлю і споруду, визначаються Земельним кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням п`ятдесят третьої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №49/114 від 10.12.2014 ТОВ Запорізький ДБК було передано на праві оренди земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:012:0045 загальною площею 1,5284 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 4а для розташування цеху з ремонту дорожно-будівельної техніки та управління інженерної забудови.

На виконання зазначеного рішення між Запорізькою міською радою та ТОВ Запорізький ДБК було укладено договір оренди від 28.10.2015 за №201505000100489.

За умовами Договору, земельна ділянка передавалась разом із будівлями та забудовами орендаря (п.п. 4, 5 Договору).

Відповідно до п.11 Договір було укладено до 10.12.2033.

Рішенням сорок восьмої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради №69/73 від 26.02.2020 (Рішення) ТОВ Запорізький ДБК було припинено право користування земельною ділянкою з кадастром номером 2310100000:05:012:0045 площею 1,5284 га та надано на умовах оренди ТОВ БК БІЛДРЕКС , пунктом 4. Рішення договір оренди землі від 28.10.2015 за №201505000100489 розірвано, а рішення міської ради від 10.12.2014 №49/114 вважати таким, що втратило чинності.

21.10.2020 між ТОВ Запорізький ДБК та Запорізькою міською радою було укладено Договір про розірвання договору оренди землі від 28.10.2015 за №201505000100489 та актом приймання-передачі було повернуто земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:012:0045 загальною площею 1,5284 га на користь Запорізької міської ради.

На виконання рішення міської ради від 26.02.2020 №69/73 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ БК БІЛДРЕКС (Орендар) було укладено Договір оренди вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:012:0045 від 21.10.2020 за №202005000100315 (Договір) для розташування виробничих, офісних та складських приміщень.

Договір укладено строком до 26.02.2039 (п. 11 Договору).

Частиною першою статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права (право оренди) на земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства України.

На виконання рішення від 26.02.2020 №69/73 ТОВ БК БІЛДРЕКС уклало із Запорізькою міською радою, як власником земельною ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:012:0045 загальною площею 1,5284 га, що по вул. Тамбовська, 4а Договір оренди землі.

На виконання рішення №69/73 від 26.02.2020 договір оренди землі від 28.10.2015 за №201505000100489 було розірвано договором про розірвання від 21.10.2020 та між Запорізькою міською радою та ТОВ БК БІЛДРЕКС та 21.10.2020 було укладено новий Договір оренди землі за №202005000100315.

На період часу з дня реєстрації права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці до моменту розірвання договору оренди землі від 28.10.2015 за №201505000100489 до підписання нового договору (21.10.2020) існували договірні відносини із ТОВ Запорізький ДБК .

Згідно відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вимогу ст. 125, 126 ЗК України та Закону України Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень припинення іншого речового права (право оренди) було зареєстровано 18.11.2020, підстава: договір про розірвання договору оренди землі від 28.10.2015 за № 201505000100489.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор встановлює: наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Тобто, припинення та виникнення речового права настає з моменту його державної реєстрація державним реєстратором в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Приписами статті 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

За приписами статті 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Тобто, єдина можлива форма здійснення плати за землі державної та комунальної власності є орендна плата, яку має право вимагати Орендодавець (власник) відповідної земельної ділянки.

Податковим кодексом України визнано, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПКУ).

Відповідно до вимог статті 21 Закону України Про оренду землі та п. 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки держаної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У статті 1 Закону України Про оренду землі зазначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно відомостей з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:012:0045 загальною площею 1,5284 га, що по вул. Тамбовська. 4а відноситься до комунальної форми власності, власником якої є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Тому, власником даної земельної ділянки є саме Запорізька міська рада.

Враховуючи те, що власником земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:012:0045 є Запорізька міська рада, ТОВ Запорізький ДБК не має правових підстав звертатись з вимогою повернути безпідставно набуте (збережене) майно за користування земельною ділянкою.

На відміну від зобов`язань, які виникають із завданням шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України вина не має значення, оскільки важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

За замістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіянням шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріс майна у набувача.

З матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено неправомірного набуття (збереження) майна ТОВ БК БІЛДРЕКС за рахунок ТОВ Запорізький ДБК , не доведено приріс майна у набувача, та не доведено сам факт порушеного права позивача, яке підлягає поновленню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем не порушено права позивача, в зв`язку з чим, вимоги позивача до відповідача, викладені в позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БІЛДРЕКС» .

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БІЛДРЕКС» відмовити.

Рішення оформлено та підписано 19.08.2021.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.