Рішення

від 18.08.2021 по справі 465/6543/20

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6543/20

2/465/1610/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18.08.2021 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова,

в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Лозинському Т.-Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Взірцеве до ОСОБА_1 , про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Взірцеве в особі голови правління Богомазової І.О. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ОСББ Взірцеве безпідставно збережені кошти у розмірі 155 574,65 грн, з них 130 000 грн. безпідставно збережені відповідачем кошти, 3% річних - 5844,65 грн, розмір інфляційних збитків - 12 090, 00 грн, пеня - 7 640,00 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Взірцеве в особі голови правління Богомазової Ірини Олександрівни та ОСОБА_1 13.04.2019 р.укладено договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №004_12, згідно якого відповідач як Виконавець зобов`язується виконати ремонтно-будівельні роботи у підвальному приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , а позивач, як Замовник оплатити виконані роботи в термін, обумовлений у дійсному договорі. Станом на 31.08.2019 відповідачем не було належним чином у строк та у визначеному обсязі виконано умови договору підряду №004_12 від 13.04.2019 р., проте на його виконання отримано від позивача грошові кошти в сумі 130 000 грн., які знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави. До цього часу відповідач кошти не повернув.

Позивач в судове засідання, яке було призначено на 18 серпня 2021 року о 10.00 год., не з`явилася, однак, подала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі. Заявлені позовні вимоги просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи та не подав відзив. Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи у відсутності відповідача, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

У відповідності до ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання 18 серпня 2021 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 13.04.2019 р. укладено договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №004_12, згідно якого відповідач як Виконавець зобов`язується виконати ремонтно-будівельні роботи у підвальному приміщенні за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 Договору термін початку робіт 15.04.2019, термін завершення робіт 31.08.2019.

Замовник виплачує Виконавцю передоплату в розмірі 50 000 грн. (п. 3.3 Договору). Передоплата проводиться з моменту підписання Договору та перед початком кожного наступного етапу виконання робіт (п. 3.4 Договору). Надходження грошових коштів у розпорядження Виконавця є необхідною умовою для початку робіт (п. 3.8 Договору).

Факт здійснення позивачем передоплати за договором підряду №004_12 підтверджується Актом приймання-передачі грошових коштів на виконання ремонтно-будівельних робіт від 13.04.2019, згідно якого Замовник передав Виконавцю грошові кошти у розмірі 50 000 грн., що засвідчено підписами обох сторін.

На виконання робіт по договору підряду № 004_12 від 13.04.2019 позивачем було передано відповідачеві 40 000 грн., що підтверджується розпискою від 24.07.2019, яка підписана відповідачем. Також 40 000 грн перерахованих з розрахункового рахунку на особистий рахунок ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 526 ЦК України вказує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 ЦК України зазначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Касаційний господарський суд у постанові від 6 лютого 2020 року у справі № 910/13271/18 висловив правову позицію щодо порядку застосування ст. 1212 ЦК України, згідно якої об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:

1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;

4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України, звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Отож, розмір безпідставно збережених коштів становить 130 000 грн., 3% річних - 5844,65 грн, розмір інфляційних збитків - 12 090, 00 грн, пеня - 7 640,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 155 574,65 грн.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною 1 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинен бути наданий договір про надання правової допомоги і документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанцією до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

З договору-доручення про надання правової допомоги № 1400-1 від 29.09.2020 р. вбачається, що представником позивача ОСББ Взірцеве була адвокат Дмитришин М.П.

У п. 47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року зазначено, що розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п. 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСББ Взірцеве дійсно були понесені витрати на правничу допомогу, що підтверджується квитанцією про оплату наданих послуг від 10.03.2021 р. та їх загальний розмір становить 6000 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України на користь позивача ОСББ Взірцеве підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 дана сума.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 133,137, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 625, 627, 629 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Взірцеве до ОСОБА_1 , про стягнення коштів,- задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Взірцеве 155 574,65 грн, з них 130 000 грн. безпідставно збережені кошти, 3% річних - 5844,65 грн, розмір інфляційних збитків - 12 090, 00 грн, пеня - 7 640,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ Взірцеве сплачений судовий збір у розмірі 2 172,72 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Взірцеве , код ЄДРПОУ: 37964464, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Лінкольна, 10а.

Відповідач: ОСОБА_1 , паспорт ID НОМЕР_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Ванівський Ю.М.