Постанова

від 16.08.2021 по справі 335/15153/14-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.08.2021 Справа № 335/15153/14-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/15153/14 Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В.

Провадження № 22-ц/807/3003/21 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Крилової О.В.,

Кухаря С.В.,

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу ВАШ ДІМ , Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив СОВА , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Виконавчий комітет Запорізької міської ради, про визнання будівництва самочинним та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЖБК ВАШ ДІМ , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Виконавчий комітет Запорізької міської ради, про визнання будівництва самочинним та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог з урахуванням уточнень, ОСОБА_1 зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .

З 2005 року в безпосередній близькості до торця вищезазначеного будинку, з перервами здійснювалось будівництво приміщення під кафе з присвоєною аналогічною адресою: АДРЕСА_2 , яке було зупинене у 2011 році. У квітні 2014 року будівельні роботи поновлено. У серпні 2014 року почалось будівництво ЖБК ВАШ ДІМ односекційного житлового будинку на об`єкті незавершеного будівництва.

Позивач зазначав, що згідно з п. 3.13 Державних будівельних норм Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92 , затверджених наказом Держкоммістобудування 17 квітня 1992 року №44, відстань між житловими інками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог (додаток 3.1). Так, між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2-3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а заввишки в 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і горцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м. Проте, в порушення зазначених норм відстань між торцем стіни будинку, в якому проживає Позивач (будинок АДРЕСА_3 ) та найближчою стіною будівництва по АДРЕСА_3 , становить лише 9,8 метрів, що, підтверджується протоколом виїзного засідання комісії з розгляду питання щодо порушення містобудівного законодавства у зв`язку з будівництвом багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3 , від 20 листопада 2014 року.

Також, відповідно до містобудівних умов та обмежень (п. 5), у зв`язку з тим. що вищезазначена земельна ділянка розташована в зоні історичних ареалів міста - згідно ст. 14 Закону України Про архітектурну діяльність містобудівні та архітектурні проектні рішення об`єкту необхідно узгодити з головним архітектором міста. Проте, відповідачем зазначеного зроблено не було.

Посилаючись на те, що будівництво зазначеного житлового будинку є самочинним, так як воно здійснюється з істотним порушенням будівельних норм, ОСОБА_1 просив суд визнати будівництво односекційного житлового будинку по АДРЕСА_3 самочинним, зобов`язати ЖБК ВАШ ДІМ усунути порушення ДБН України при будівництві односекційного житлового будинку за зазначеною адресою шляхом його перебудови або в інший спосіб, за власні кошти.

У квітні 2015 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 до ЖБК ВАШ ДІМ , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Виконавчий комітет Запорізької міської ради про визнання будівництва самочинним та зобов`язання вчинити дії із аналогічними позовнимивимогами (т. 3 а.с. 2-4).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2015 року у справі № 335/3470/15-ц провадження за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу "ВАШ ДІМ", треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Виконавчий комітет Запорізької міської ради про визнання будівництва самочинним та зобов`язання вчинити дії, закрито в частині позовних вимог ОСОБА_6 у зв`язку зі смертю останнього (т. 3 а.с. 209).

У липні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовною заявою до ЖБК ВАШ ДІМ , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Виконавчий комітет Запорізької міської ради про визнання будівництва самочинним та зобов`язання вчинити дії із аналогічними позовними вимогами (т. 4 а.с. 2-6).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2015 року об`єднано в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ЖБК ВАШ ДІМ , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Виконавчий комітет Запорізької міської ради про визнання будівництва самочинним та зобов`язання вчинити дії до спільного розгляду, присвоєно об`єднаній справі реєстраційний номер 335/15153/14-ц з номером провадження 2/335/450/2015 (т. 2 а.с. 120).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2016 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_7 (т. 5 а.с. 60).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2018 року замінено відповідача ОСОБА_7 у цивільній справі за об`єднаним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ЖБК ВАШ ДІМ , ОСОБА_7 , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Виконавчий комітет Запорізької міської ради про визнання будівництва самочинним та зобов`язання вчинити дії, на належного відповідача - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив СОВА (т. 5 а.с. 225).

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було задоволено частково; зобов`язано ЖБК ВАШ ДІМ знести самовільне будівництво - об`єкт незавершеного будівництва, за реєстраційним №261811023101, односекційний житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3210100000:05:008:0148 за власний рахунок. В частині вимог про визнання самочинним будівництвом об`єкт незавершеного будівництва, за реєстраційним №261811023101, односекційний житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3210100000:05:008:0148, який належить на праві власності обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив СОВА - відмовлено.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2021 року заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2018 року скасовано.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2021 року позов залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні вимоги щодо визнання будівництва самочинним, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день ухвалення рішення по цій справі, односекційний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , фактично введено в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I- III категорії складності, зареєстрованою Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 09 червня 2017 року за № ЗП143171602493. Оскільки орган, який уповноважений здійснювати державний контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів та правил тощо визнав закінченим будівництвом об`єкт (односекційний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ) готовим до експлуатації, що підтверджується зазначеною декларацією, вказаний будинок не можна вважати самочинним будівництвом. Отже, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання зазначеного будинку самочинним будівництвом, оскільки Обслуговуючий кооператив ЖБК СОВА має належним чином оформлені документи на вищевказаний житловий будинок, який прийнято до експлуатації. Суд першої також керувався принципами пропорційності, та зазначив, що визнання односекційного житлового будинку самочинним будівництвом призведе до порушення права власності осіб на квартири, розташовані в цьому будинку.

Залишаючи без задоволення вимогу позивачів щодо усунення порушення ДБН України при будівництві односекційного житлового будинку за зазначеною адресою, зокрема, шляхом знесення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять низку результатів перевірок та документів на підтвердження того, що односекційний житловий будинок відповідає вимогам будівельних норм. Позивачами не було доведено того, що внаслідок дій Відповідачів відбулось порушення права власності на їх майно, при цьому на даний час односекційний житловий будинок фактично введено в експлуатацію та інші особи набули право власності на квартири в цьому будинку.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2021 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою задовольнити їх позов.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 , зазначають, що суд помилково вважає доведеним факт введення в експлуатацію односекційного житлового будинку. Судом помилково визнано копію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, як належним доказ відповідності будівництва будівельним нормам. Так, відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 13 квітня 2011 року № 466, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката. Проте, ОК ЖБК СОВА не надало в якості доказу завершення будівництва даного об`єкту ані акту готовності об`єкта до експлуатації, ані сертифікату, виданого органами архітектурно-будівельного контролю. Крім того, станом на дату реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, всі необхідні роботи виконані не були, до часу ухвалення спірного рішення будівельні, а не опоряджувальні роботи, проводилися з кінця 2020 року дотепер, що підтверджується фотознімками об`єкта, виконаних 03 лютого 2021 року. Скаржники також зазначають, що факт звершення проведення будівельних робіт протягом шести днів, свідчить про те, що станом на день реєстрації декларації від 09 червня 2017 року Департамент архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області лише перевіряв повноту даних, зазначених у декларації, а перевірку дотримання будівельних норм безпосередньо на об`єкті будівництва не здійснював.

Скаржники також вважають помилковими висновки суду в частині того, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області визнано зазначену будівлю такою, що відповідає усім нормам будівельних норм. Наведено спростовуються відповідями Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на запит адвоката позивачів, зокрема від 16 грудня 2015 року, від 15 січня 2016 року, з яких вбачається факт виявлення недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації на початок виконання будівельних робіт, та факт визнання спірного об`єкту самовільним будівництвом. Після скасування декларації про початок виконання будівельних робіт було надано приписи про їх зупинення. Оскільки, з моменту проведення вищезазначеної перевірки інші перевірки не проводились, то лише здійснення реєстрації Департаментом ДАБІ у Запорізькій області декларації про початок будівельних робіт (03 червня 2017 року) та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-III категорії складності (09 червня 2017 року), не є належним доказом того, що вказаний об`єкт нерухомості будувався і збудований без будь-яких порушень будівельних норм.

Висновок суду, що ОК ЖБК СОВА не мав об`єктивної можливості виконати вимоги законодавства України, а саме ДБН Б.2.2-3:2012, так як будівництво вказаного об`єкта було розпочате ще до набрання чинності вказаними будівельними нормами, скаржники також вважають необґрунтованим, оскільки кожен виконавець будівельних робіт повинен дотримуватись відповідних будівельних норм в процесі будівництва. І власником об`єкта незавершеного будівництва ОК ЖБК СОВА став вже після набрання чинності вказаними ДБН, однак, жодної дії, спрямованої на виконання вимог Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, останнім здійснено не було.

Судом першої інстанції також залишено поза увагою факт, що незважаючи на забезпечення позову, шляхом заборони ЖБК ВАШ ДІМ вчиняти будь-які дії, пов`язані з подальшою реконструкцією об`єкта незавершеного будівництва, відповідачем здійснювалися подальші дії по будуванню спірного об`єкту нерухомості. Також, судом залишено поза увагою факт порушення прав позивачів через будівництво односекційного житлового будинку. При цьому, позивачами долучено до матеріалів справи розрахунки інсоляції та затіненості квартир АДРЕСА_4 , виконаний ПП Мале підприємство Атріум . Згідно висновків вказаних розрахунків, порушена нормативна тривалість інсоляції в період з 22 березня по 22 вересня включно, порушений нормативний показник коефіцієнта природної освітленості, а також утворюються дискомфортні умови проживання в результаті тіні, яка падає від новобудови. Натомість, висновок, виконаний ПП Гарантпроект , який наданий до суду відповідачем, не міг бути прийнятим до уваги, оскільки ПП Гарантпроект є зацікавленою особою при вирішення цього спору, через те, що саме ними було виконана Робочий проект реконструкцій об`єкта незавершеного будівництва .

Висновок суду про те, що у разі задоволення позовних вимог буде порушено право власності інших осіб на квартири скаржники вважають необґрунтованим, оскільки, суд, знаючи, що право власності на квартири у спірному будинку зареєстроване за особами які не є учасниками справи, на стадії підготовчого провадження, в порушення вимог ч. З ст. 53 ЦПК України, не залучив ОСОБА_8 у якості третьої особи.

05 серпня 2021 року на адресу апеляційного суду від виконавчого комітету Запорізької міської ради надійшли пояснення на апеляційну скаргу. Зазначають, що згідно інформації містобудівного кадастру, який ведеться департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради, 11 серпня 2014 року було зареєстровано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва: Односекційний житловий будинок, код будівлі згідно ДК 018-2000:1122.2 Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні за адресою: 40 років Радянської України, 40г на замовника - ЖБК ВАШ ДІМ . За інформацією департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, 29 грудня 2015 року до Департаменту надійшов лист №1008-22.2/3350 від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області, у якому зазначалося, що житлово-будівельний кооператив Ваш дім було порушено вимоги містобудівного законодавства та державні будівельні норми під час виконання будівельних робіт, наслідком чого стало скасування 15 грудня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на вищевказаний об`єкт. 05 січня 2016 року до департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради надійшло звернення від ЖБК Ваш дім про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на спірний об`єкт, та визнання такими, що втратили чинність містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 3966 від серпня 2014 року. До заяви було додано повний пакет документів, визначений п. 2.2. Порядком від 07 липня 2011 року № 109. Опрацювавши заяву з доданим пакетом документів, Департаментом не було виявлено підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки - наміри забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 відповідали положенням містобудівної документації на місцевому рівні. 30 листопада 2016 року Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 106/56 Про надання у користування на умовах оренди ОК ЖБК СОВА земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розташування односекційного житлового будинку . 05 січня 2016 року Запорізька міська рада з ОК ЖБК СОВА уклали договір оренди землі, номер реєстрації 201705000100225, щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2310100000:05:008:0148 для розташування односекційного житлового будинку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОК ЖБК Сова просять залишити її без змін, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2021 року - без задоволення.

Зазначають, що в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебувала справа № 335/6880/18 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОК ЖБК СОВА , Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення. За наслідками розгляду вказаної справи, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжі віл 07 лютого 2019 року було відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 . Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року зазначене рішення залишено без змін. При цьому, під час розгляду справи суди встановили законність рішення Запорізької міської ради № 106/56, яким ОК ЖБК СОВА надано у користування на умовах оренди земельну ділянку по АДРЕСА_2 для розташування односекційного житлового будинку та відповідність зазначеного нерухомого майна вимогам будівельних норм. Суд відхилив твердження ОСОБА_1 про те, що розташування будинку на даній земельній ділянці утворює Позивачу дискомфортні умови для проживання в результаті падаючої тіні від будівлі-новобудови та порушує право останнього на культурну спадщину, оскільки земельна ділянка розташована в зоні історичних ареалів міста.

Посилання скаржників на ненадання ОК ЖБК СОВА всіх необхідних документів на підтвердження готовності об`єкта до експлуатації, останнє вважає безпідставними, оскільки орган, який уповноважений здійснювати державний контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів та правил тощо визнав закінченим будівництвом об`єкт (односекційний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ) готовим до експлуатації, що підтверджується зазначеною декларацією, даний будинок є завершеним та його не можна вважати самочинним будівництвом. При цьому, ОК ЖБК СОВА було видано саме декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, оскільки даний об`єкт має клас наслідків (відповідальності) СС1 і має другу категорію складності, що підтверджується робочим проектом, виконавши при цьому вимоги ч. 1 ст. 39 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності . Твердження скаржників про необхідність надання акту готовності об`єкту до експлуатації та сертифікату, виданого органами державного архітектурно-будівельного контролю є безпідставними, оскільки у ОК ЖБК СОВА наявна відповідна декларація, яка є дійсною, а тому відсутні підстави вважати, що даний документ, нібито, не є належним доказом відповідності будівництва будівельним нормам.

Фотознімки, долучені скаржниками, ОК ЖБК СОВА вважають неналежними та недостовірними доказами, оскільки з них неможливо встановити який саме житловий будинок на них зображено, коли дані знімки зроблені, ким були зроблені. Крім того, виконання певних робіт у односекційному житловому будинку не спростовує факт того, що даний будинок введено в експлуатацію та має у своєму складі приміщення у яких конструктивні елементи дають можливість використовувати їх як окремі квартири.

Також безпідставними є посилання скаржників на відповідні перевірки, як на підставу вважати, що односекційний житловий будинок збудовано з порушенням вимог будівельного законодавства, оскільки матеріали справи містять низку перевірок та документів на підтвердження того, що односекційний житловий будинок відповідає усім вимогам будівельних норм. Більш того, перевірки, на які посилаються скаржники, не дають змогу оцінити, чи можливо зробити перебудову об`єкту нерухомості, а з урахуванням того, що знесення об`єкта нерухомості є крайньою мірою, пред`явлення даних позовних вимог є безпідставним та необґрунтованим.

Твердження скаржників про порушення вимог інсоляції та затіненості квартир АДРЕСА_4 є безпідставними, оскільки також спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, розрахунком інсоляції проведеним ПП Гарантпроект , згідно з висновками якого, односекційний житловий будинок по АДРЕСА_3 не може погіршити умови інсоляції приміщень наявного житлового будинку по АДРЕСА_3 . Також, Департаментом державної архітектурно-будівельною інспекцією у Запорізькій області визнано зазначену новобудову такою, що відповідає усім вимогам будівельних норм. З відповіді Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 лютого 2015 року, на звернення ЖБК Ваш дім , вбачається, що відстань між будинками не порушує протипожежні вимоги і норми інсоляції та освітленості. Крім того, розрахунок, долучений позивачами є неналежним доказом, оскільки в ньому відсутні відомості про попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Щодо відстані між будинками ОК ЖБК СОВА зазначають, що скаржники зазначають про відстань не між довгими сторонами або довгими сторонами і торцями з вікнами житлових будинків, а між торцями будинків, один з яких не мас вікон із житлових кімнат, а отже до цього випадку норми п. 3.13 не застосовуються. Крім того, відповіддю Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 лютого 2015 року також підтверджується, що відстань між будинками не порушує протипожежні вимоги і норми інсоляції та освітленості. ОК ЖБК СОВА також погоджується з висновками суду, що визнання односекційного житлового будинку самочинним будівництвом та його знесення призведе до порушення права власності осіб на квартири, що є порушенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Вищезазначених вимог при розгляді цього спору, суд першої інстанції дотримався.

Так, встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, та визнаються учасниками справи наступні обставини.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 (т. 1 а.с. 8).

ОСОБА_5 є власницею квартири АДРЕСА_6 (т. 4 а.с. 7).

Також право власності ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_7 (т. 3 а.с. 20).

20 листопада 2014 року відбулося виїзне засідання комісії з розгляду питання щодо порушення містобудівного законодавства у зв`язку з будівництвом багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_3 .

26 листопада 2014 року в результаті вищевикладеної перевірки під час наради під головуванням заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гладченка С.М з питання будівництва зазначеного житлового будинку було встановлено:

- забудовником перед початком будівництва були проведені всі необхідні обстеження житлового будинку АДРЕСА_8 ;

- проведені розрахунки інсоляції в допустимих розмірах;

- всі проектні роботи виконані згідно завдання замовника та згідно наданих МБУтаО;

- відхилень від проекту та завдань немає.

Також на підставі доручення Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 40-1476-Н від 30 квітня 2014 року з виїздом на місце була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо виконання будівельних робіт на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 . За результатами позапланової перевірки встановлено, що будівельно-монтажні роботи виконані у відповідності до затвердженої проектної документації.

На замовлення власника ТОВ Інженерно-конструкторське бюро в ДП Укрдежбудекспертиза 26 січня 2011 року за результатами комплексної державної експертизи щодо робочого проекту Магазин-кафе по АДРЕСА_8 отримано позитивний висновок № 08-00356/3-10 (т. 1 а.с. 257-259).

З пункту 1 договору дарування, укладеного 27 січня 2014 року (т. 1 а.с. 147-149), посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В., зареєстрованого у реєстрі за № 81, вбачається, що ТОВ Інженерно-конструкторське бюро подарувало, а ЖБК ВАШ ДІМ прийняло в дар наступне майно:

1) тип об`єкту - незавершене будівництво кафе-крамниці з літнім майданчиком;

2) адреса об`єкта: АДРЕСА_2 .

3) номер запису про право власності: 4173988 від 10.12.2013 р.;

4) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 261811023101;

5) земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 2310100000:05:008:0148, цільове призначення: для розташування кафе-крамниці з літнім майданчиком. Форма власності - державна.

Відчужуване нерухоме майно 3-х поверхове, загальною площею забудови 150,9 м 2 , матеріал стін - цеглові.

27 червня 2014 року на сорок восьмій сесії шостого скликання Запорізької міської ради прийнято рішення № 55/7 Про передачу в оренду ЖБК ВАШ ДІМ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 для розташування багатоповерхового житлового будинку (т. 1 а.с. 152).

При прийнятті даного рішення було враховано рішення міської ради від 05 березня 2014 року № 21/169 Про надання дозволу ЖБК ВАШ ДІМ на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_8 для розташування багатоповерхового житлового будинку .

Вказаним рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 , ЖБК ВАШ ДІМ , встановлено та затверджено ЖБК ВАШ ДІМ межі та розмір земельної ділянки площею 0,0620 га, за адресою: АДРЕСА_8 , передано в оренду строком на 19 років ЖБК ВАШ ДІМ земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:008:0148), площею 0,0620 га (землі житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) за адресою: АДРЕСА_8 для розташування односекційного житлового будинку за рахунок земель Запорізької міської ради.

13 серпня 2014 року інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції об`єкту незавершеного будівництва під односекційний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_8 . Проектна документація розроблена ПП Гарантпроект (т. 1 а.с. 101-103).

З вищезазначеної декларації вбачається, що об`єкт будівництва віднесено до ІІ категорії складності.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачі звертались із заявами до Запорізької міської ради, Запорізької обласної державної адміністрації, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області щодо незаконного будівництва односекційного житлового будинку.

11 серпня 2014 року Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради за реєстраційним № МБУ-2014/0059 голові правління ЖБК ВАШ ДІМ видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 (т. 1 а.с. 97-99).

На підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду від 15 грудня 2015 року № С-39, наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 15 грудня 2015 року № 96 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкт Реконструкція об`єкта будівництва під односекційний житловий будинок АДРЕСА_8 від 19 серпня 2014 року за № ЗП 082142390586, замовником якого є ЖБК ВАШ ДІМ (т. 2 а.с. 129, 189-190) .

05 січня 2016 року ЖБК Ваш дім звернулось до департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради із зверненням про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт Будівництво односекційного житлового будинку по АДРЕСА_3 та визнання такими що втратили чинність містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 3966 від 11 серпня 2014 року.

Не виявивши недоліків у документах та за відсутності підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, реєстраційний № 0043 від 15 січня 2016 року (т. 2 а.с. 200-203).

Рішенням Запорізької міської ради № 106/56 від 30 листопада 2016 року припинено ЖБК ВАШ ДІМ право оренди земельної ділянки площею 0,0620 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) по АДРЕСА_2 , раніше наданої рішенням міської ради від 27 червня 2014 року № 55/7 та надано зазначену земельну ділянку у користування на умовах оренди строком до 27 червня 2033 року ОК ЖБК СОВА (т. 6 а.с. 33).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2019 року (№ 335/6880/18), яке залишено постановою Запорізького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року без змін, позов ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОК ЖБК СОВА , Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення одинадцятої сесії Запорізької міської ради сьомого скликання від 30 листопада 2016 року № 106/56 Про надання у користування на умовах оренди ОК ЖБК СОВА земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розташування односекційного житлового будинку залишено без задоволення.

06 квітня 2017 року, на підставі рішення від 30 листопада 2016 року № 106/56, із Запорізькою міською радою в особі міського голови Буряка В.В. (Орендодавець) з одного боку та ОК ЖБК СОВА в особі голови кооперативу Бєлова Д.С. (Орендар) з іншого боку, укладено договір оренди землі № 201705000100225 (т. 6 а.с. 34-39).

За умовами договору Орендодавець, відповідно до рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради № 106/56 від 30 листопада 2016 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною прощею 0,0620 га, кадастровий номер: 2310100000:05:008:0148 для розташування односекційного житлового будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

З пункту 5 Договору оренди землі № 201705000100225 від 06 квітня 2017 року вбачається, що земельна ділянка передається в оренду разом з: односекційним житловим будинком (незавершене будівництво) орендаря.

В результаті виконання вимог ч. 5 ст. 26 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та фактичного завершення будівництва зазначеного односекційного житлового будинку, ОК ЖБК СОВА звернулось до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькі області із необхідним переліком документів з метою реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

09 червня 2017 року у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I- III категорії складності, зареєстрованою Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 09.06.2017 за № ЗП143171602493 (т. 6 а.с. 21-24).

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що фізичні особи набули право власності на квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (т. 6 а.с. 25-32).

Відповідно до акту обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що інженером з технічної інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_9 (реєстраційний № 2375), 16.09.2019 року за заявою ОСОБА_8 проведено обстеження односекційного житлового будинку літ А-5 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею - 752,6 кв.м. За результатами обстеження об`єкта встановлено, що даний односекційний житловий будинок не належить до самочинного будівництва, оскільки відповідає усім вимогам будівельних норм (т. 7 а.с. 26-44).

Питання самочинного будівництва та його наслідків регулює стаття 376 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Згідно з частиною другою статті 376 ЦК України особа яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, статті 4 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Викладене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 19 листопада 2014 року у справі № 6-180цс14, та висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 24 вересня 2020 року (справа № 638/8532/16-ц, провадження № 61-19657св19).

Звертаючись до суду з позовом про визнання будівництва самочинним, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , просили визнати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 самочинним, посилаючись на істотні порушення будівельних норм при його будівництві.

Як підставу порушено права, позивачі, зокрема зазначили їхнє право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, гарантоване ст. 50 Конституції України.

В обґрунтування порушення будівельних норм при будівництві спірного житлового будинку, позивачами визначено недотримання п. 3.13 Державних будівельних норм Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92 , та неузгодження відповідачем проектного рішення об`єкту з головним архітектором міста, як того вимагає ст. 14 Закону України Про архітектурну діяльність , оскільки земельна ділянка, на якій здійснено будівництво, розташована в зоні історичних ареалів міста.

Перевіряючи доводи в цій частині, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо недоведеності належними та допустимими доказами факту істотного порушення будівельних норм при будівництві житлового будинку по АДРЕСА_3 .

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одними із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін та диспозитивність.

За ст. 12 ЦПК України цивільне судочинствоздійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, відповідно до п. 3.13 ДБН 360-92, у редакції на час звернення з позовом, визначено, що відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог (додаток 3.1). Між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2-3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а заввишки в 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.

На підтвердження зазначених вимог, позивачами до матеріалів справи долучено прокол виїзного засідання комісії з розгляду питання щодо порушення містобудівного законодавства у зв`язку з будівництвом спірного об`єкту. З вказаного протокол вбачається, що відстань між торцем стіни будинку, в якому проживають позивачі та найближчою стіною будівництва по АДРЕСА_3 , становить 9,8 метрів.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що у вищенаведеному протоколі йдеться про відстань між торцями будинків, один з яких не має вікон із житлових кімнат, а отже до цього випадку норми п. 3.13 не застосовуються.

Також, на підтвердження того, що у зв`язку із будівництвом зазначеного будинку в квартирах позивачів була порушена нормативна тривалість інсоляції, порушений нормативний показник коефіцієнта природної освітленості, а також утворюються дискомфортні умови проживання в результаті тіні, яка падає від новобудови, позивачами надано розрахунок інсоляції та затіненості квартир АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 складений у 2015 році (т. 1 а.с. 207-230).

У висновках вищенаведеного розрахунку зазначено, що у зв`язку з будівництвом нового трьохповерхового будівлі навпроти торця житлового будинку АДРЕСА_3 у другій половині світло-сонячного дня з`являється падаюча тінь на вікна житлових приміщень, розташованих в торцевій стіні. Для усіх житлових кімнат квартири АДРЕСА_9 контури затіненості зменшують нормативну тривалість інсоляції в період з 22 березня по 22 вересня включно, зменшують нормативний показник коефіцієнта природної освітленості. Для житлових кімнат № 5 квартир АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 контури зменшують нормативний показник коефіцієнта природної освітленості, що є порушенням п.23., п. 2.4 ДБН В.2.5.-28.-2006.

Проте, колегією суддів вищезазначений розрахунок не може бути прийнято як беззаперечний доказ порушення при будівництві, оскільки в матеріалах справи також міститься розрахунок інсоляції, проведений ПП Гарантпроект , згідно з висновками якого, односекційний житловий будинок по АДРЕСА_3 не може погіршити умови інсоляції приміщень наявного житлового будинку по АДРЕСА_3 .

При цьому, доводи скаржників щодо неналежності розрахунку, проведеного ПП Гарантпроект , оскільки останнє є зацікавленою особою, ґрунтуються на припущеннях, що суперечить положенням ч. 6 ст. 81 ЦПК України. Крім цього, нормами процесуального законодавства встановлено, що оцінка доказів є прерогативою суду.

При цьому, у постанові від 03 квітня 2019 року ( справа № 754/6442/16-ц, провадження № 61-22663св18) Верховний Суд зазначив, що висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України Про судову експертизу , і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз`яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що розрахунок, складений ПП Мале підприємство Атріум складено у 2015 році, а отже, враховуючи, що з того часу будівництво будинку продовжувалось, що свідчить про зміни на об`єкті будівництва вказаний розрахунок не можна визнати актуальним.

Окрім вищенаведеного, додержання з боку Обслуговуючого кооперативу ЖБК СОВА зазначених будівельних та санітарних норм чинного законодавства також підтверджується відповіддю Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 лютого 2015 року на звернення ЖБК Ваш дім в якому зазначено, що відстань між будинками не порушує протипожежні вимоги і норми інсоляції та освітленості .

Також, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області при видачі відповідної декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнано зазначену новобудову такою, що відповідає усім вимогам будівельних норм.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду щодо недоведеності позивачами факту ненадання ОК ЖБК СОВА необхідної документації на підтвердження готовності об`єкту до експлуатації.

Відповідно до ч. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ № 294 від 9 липня 2014 року, державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

З декларації про готовність об`єкта від 09 червня 2017 року за № ЗП143171602493 вбачається, що орган, який уповноважений здійснювати державний контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів та правил, визнав закінченим будівництвом об`єкт (односекційний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_8 ) готовим до експлуатації.

Вищезазначена декларація є чинною, доказів звернення позивачів до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю з приводу її незаконності та скасування, в матеріалах справи не міститься.

При цьому, посилання на необхідність отримання саме акту або сертифікату, відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не заслуговують на увагу, оскільки спірний об`єкт відносить до класу СС-1, ІІ категорії складності, та відповідно до нього не застосовуються положення які висуваються до прийняття готовності об`єктів класу СС.-2.

ОК ЖБК СОВА було видано саме декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, оскільки даний об`єкт має клас наслідків (відповідальності) СС1 і має другу категорію складності, що підтверджується робочим проектом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 39 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції станом на 09 червня 2017 року), прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Аналогічні положення також закріплені в п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів .

Згідно п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Отже, враховуючи, що спірний об`єкт не належать до IV і V категорій складності, прийняття в експлуатацію яких здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, доводи апеляційної скарги щодо ненадання відповідачем зазначеного сертифікату, є безпідставними.

Вірним також є висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів про порушення відповідачем ст. 14 ЗУ Про архітектурну діяльність та. п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 розділу 3 ДБН Б.2.2-3:2012 в частині непогодження проектного рішення об`єктів, розташованих в історичних ареалах, з головним архітектором міста.

Судом встановлено, що фактично будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:008:0148 здійснюється з 2005 року.

Пункти 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 розділу 3 ДБН Б.2.2-3:2012, які набрали чинності з 01 жовтня 2012 року, передбачають, що історико-архітектурний опорний план виконують для всіх населених пунктів, що занесені до Списку історичних населених місць України. Історико-архітектурний опорний план розробляють в установленому порядку. Матеріали історико-архітектурного опорного плану є підґрунтям для визначення меж історичних ареалів та розроблення або коригування зон охорони пам`яток культурної спадщини. Історико-архітектурні опорні плани, а також межі історичних ареалів разом із зонами охорони пам`яток культурної спадщини є основою для проектних рішень у генеральних планах та детальних планах території історичних населених місць.

На час початку будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:008:0148 дійсним був Генеральний план, затверджений рішенням Запорізької міської ради від 15 вересня 2004 року № 4, а оновлений Генеральний план з урахуванням розробленого історико -архітектурного опорного плану з межами історичних ареалів був затверджений лише 27 вересня 2017 року на відповідному рішенні Запорізької міської ради № 31.

Тобто, на момент реконструкції об`єкту незавершеного будівництва односекційного житлового будинку по АДРЕСА_3 не можливо було отримати відповідне погодження у зв`язку з не завершенням процедури встановлення меж історичних ареалів міста, як це передбачено ДБН Б.2.2-3:2012.

Крім того, статтю 14 ЗУ Про архітектурну діяльність , якою передбачена умова погодження проектного рішення об`єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення з головним архітектором міста, району, доповнено згідно із Законом № 509-VI від 16 вересня 2008 року.

Отже, ані ЖБК ВАШ ДІМ , ані ОК ЖБК СОВА не мали об`єктивної можливості виконати вимоги вищевикладених державних будівельних норм, оскільки останні були прийняті після фактичного початку будівництва на зазначеній земельній ділянці.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Також, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги в частині того, що ОК ЖБК СОВА , став власником об`єкту після набрання чинності вищевказаних норм, а отже, повинен був виконати вимоги ст. 14 ЗУ Про архітектурну діяльність .

Отже, матеріалами справи не підтверджено факту істотного порушення будівельних норм і правил. Спірний об`єкт не є самочинним будівництвом і до нього не можуть бути застосовані правові наслідки, передбачені статтею 376 ЦК України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, та застосування приписів ст. 376 ЦК України.

Крім того, суд першої інстанції також обґрунтовано звернув увагу на те, що при розгляді справи по суті необхідно звернути увагу на баланс інтересів сторін спору.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Правова позиція Європейського суду з прав людини (відповідно до пункту 1 статті 8 Конвенції гарантує кожній особі крім інших прав право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24 листопада 1986 року), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18 лютого 1999 року).

Пункт 2 статті 8 Конвенції чітко визначає підстави, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених у пункті 1 цієї статті, є виправданим. Таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров`я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Цей перелік підстав для втручання є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Водночас державі надаються широкі межі розсуду, які не є однаковими і в кожному конкретному випадку залежать від цілей, зазначених у пункті 2 статті 8 Конвенції.

У пунктах 40-44 рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі Кривіцька та Кривіцький проти України (Заява № 30856/03) зазначено, що згідно з Конвенцією поняття житло не обмежується приміщенням, яке законно займано або створено. Чи є конкретне місце проживання житлом , яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме - від наявності достатніх та триваючих зв`язків із конкретним місцем (серед багатьох інших джерел, рішення у справі Прокопович проти Росії (Prokopovich v. Russia), заява № 58255/00, пункт 36, ECHR 2004-XI (витяги).

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (серед багатьох інших джерел, рішення від 13 травня 2008 року у справі МакКенн проти Сполученого Королівства (McCann v. the United Kingdom), заява № 19009/04, пункт 50).

Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється згідно із законом та не може розглядатись як необхідне в демократичному суспільстві (див. рішення від 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, пункт 47).

Крім того, втручання у право заявника на повагу до його житла має бути не лише законним, але й необхідним у демократичному суспільстві . Інакше кажучи, воно має відповідати нагальній суспільній необхідності , зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою (рішення у справі Зехентнер проти Австрії (Zehentner v. Austria), заява № 20082/02, п. 56, ECHR 2009...). Концепція житла має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві (рішення від 27 травня 2004 року у справі Коннорс проти Сполученого Королівства (Connors v. the United Kingdom), заява № 66746/01, пункт 82). Враховуючи, що виселення є серйозним втручанням у право особи на повагу до її житла, Суд надає особливої ваги процесуальним гарантіям, наданим особі в процесі прийняття рішення (див. рішення у справі Зехентнер проти Австрії , зазначене вище, пункт 60). Зокрема, навіть якщо законне право на зайняття приміщення припинено, особа вправі мати можливість, щоб співрозмірність заходу була визначена незалежним судом у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції (серед багатьох інших джерел, рішення від 09 жовтня 2007 року у справі Станкова проти Словаччини (Stankova v. Slovakia), заява № 7205/02, пункти 60-63; зазначене вище рішення в справі МакКенн проти Сполученого Королівства , пункт 50; рішення від 15 січня 2009 року у справі Косіч проти Хорватії (Cosic v. Croatia), заява № 28261/06, пункти 21-23; та рішення від 22 жовтня 2009 року у справі Пауліч проти Хорватії (Paulic v. Croatia), заява № 3572/06, пункти 42-45). Відсутність обґрунтування в судовому рішенні підстав застосування законодавства, навіть якщо формальні вимоги було дотримано, може серед інших факторів братися до уваги при вирішенні питання, чи встановлено справедливий баланс заходом, що оскаржується (див., mutatis mutandis, рішення у справі Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy) [ВП], заява № 33202/96, пункт 110, ECHR 2000-I).

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно суспільний інтерес ; в) чи є такий захід пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання справедливого балансу , враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Підсумовуючи вищенаведене, звернення позивачів до суду, зокрема із вимогою про знесення житлового будинку, принцип пропорційності не буде отриманий, оскільки задоволення позову призведене до порушення прав власності осіб на квартири, розташовані в цьому будинку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог, оскільки жодна з трьох ознак самочинного будівництва, а саме: об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил, не підтвердилась у встановленому порядку.

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та викладення обставин справи.

Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного аргументи апеляційної скарги не свідчать про наявність правових підстав для скасування рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2021 року, у зв`язку з чим, апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 20 серпня 2021 року.

Головуючий:

Судді: