Рішення

від 13.08.2021 по справі 640/9270/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року м. Київ № 640/9270/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВА-ТРЕЙД" доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПВА-ТРЕЙД" (адреса місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Покотила Володимира, буд. 5/3, кв. 36, ідентифікаційний код - 41479603) (надалі - позивач або ТОВ "ПВА-ТРЕЙД" або Товариство або Суб`єкт перевірки) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267) (надалі - відповідач або ГУ ДПС у м. Києві або Контролюючий орган), у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002040504 та № 0002050504 від 22.01.2020.

Мотивуючи позовні вимоги Товариство акцентує на відсутність у ГУ ДПС у м. Києві підстав для висновків про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Позивач переконаний, що відповідач неналежним чином повідомив позивача про проведення перевірки, відсутні підстави вважати, що ТОВ ПВА-ТРЕЙД порушено ст. 44 ПК України. Отже, у відповідача були відсутні законні підстави для складення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у зазначені частині. Щодо нереальності господарських операцій з ТОВ Марксвел зазначено, що ТОВ ПВА-ТРЕЙД не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, а ймовірні порушення ТОВ Марксвел не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/9270/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідачем надано відзив, у якому зазначено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ПВА-ТРЕЙД з метою дотримання вимог податкового законодавства в ході якої встановлено порушення позивачем п. 2.4 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , п. 9.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по операціях з ТОВ Марксвел за липень 2018 року у сумі 192 973 грн., що стало підставою для складення оскаржуваних податкових накладних.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на податкову адресу ТОВ ПВА-ТРЕИД було направлено запит від 16.08.2019 № 15840/10/26-15-14-04-05-14 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Марксвел за липень 2018 року, з метою з`ясування реальності здійснення господарських операцій.

Від імені ТОВ ПВА-ТРЕЙД адвокатом О. Туголуковим надано відповідь від 05.09.2019 про відсутність обов`язку на надання контролюючому органу відповіді на запит щодо надання інформації у зв`язку з тим, що зазначений запит підписано в.о. заступника начальника І. Якушко, що відсутня у переліку осіб, уповноважених на підписання документів Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наказ № 3680 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ПВА-ТРЕЙД з 28.11.2019 по дату завершення перевірки, тривалістю 3 робочі дні.

На підставі п.п. 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України та наказу № 3680 від 27.11.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві складено та направлено повідомлення від 14.11.2019 № 45128/10/26-15-05-04-05 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ПВА-ТРЕЙД з 28.11.2019. Підставою перевірки є доповідна записка Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування від 14.11.2019 № 1371/26-15-05-04-05.

У повідомленні містилась вимога про надання документів за період липень 2018 року по взаємовідносинах із ТОВ Марксвел , а саме:

договори, згідно яких ТОВ ПВА-ТРЕЙД було придбано ТМЦ у ТОВ ТОВ МАРКСВЕЛ (код 42098305) за період з 01.07.2018 по 31.07.2018 (у разі укладання правочину в усній формі надати письмові пояснення);

рахунки-фактури, видаткові накладні, які підтверджують факт придбання ТМЦ за перевіряємий період; платіжні доручення, що підтверджують факт оплати отриманих ТМЦ; оборотно-сальдові відомості по рахунках; 311, 361, 631, 10, 20, 26, 28, 31, 36, 37, 63, 68, 80, 90;

інші документи, що підтверджують факт отримання ТМЦ, чисельність працюючих, середню заробітну плату, штатний розпис ТОВ ПВА-ТРЕЙД ;

інформацію про наявність офісних та складських приміщень, що використовуються ТОВ ПВА-ТРЕЙД для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності з документальним підтвердженням;

копії протоколів (наказів) про призначення на посаду директора, головного бухгалтера ТОВ ПВА-ТРЕЙД ; копії паспорта (1-2 сторінки, прописка або реєстрація);

копії довідок про ідентифікаційний номер; довідки про заробітну плату; наказ про облікову політику;

затверджений табель та графік робочого часу за перевіряємий період.

Головним управлінням ДПС у м. Києві складено листа від 14.11.2019 № 45129/10/26-15-05-04-05 Про надання інформації з повідомленням про можливість з`явитися 09.12.2019 для ознайомлення з результатами перевірки.

Поштове відправлення з копією листа Про надання інформації , наказу про проведення перевірки та повідомлення станом на 02.12.2019 не вручено з інших причин.

Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт від 09.12.2019 № 365/26-15-05-04-05/41479603 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ ПВА-ТРЕЙД , яким встановлено порушення:

п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за липень 2018 року у сумі 102 000,00 грн.;

п. 44.1. ст. 44, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України внаслідок ненадання документів.

З акту перевірки вбачається, що Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт

На підставі акту від 09.12.2019 № 365/26-15-05-04-05/41479603 складено податкові повідомлення-рішення:

№ 0002040504 від 22.01.2020 про донарахування сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 102 000,00 грн.; штрафні санкції - 25 500,00 грн.;

№ 0002050504 від 22.01.2020 про накладення штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн. за ненадання документів.

Представником позивача направлено адвокатський запит від 01.04.2020 з зазначенням обставин прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002040504 від 22.01.2020 та з проханням повідомити чи приймались будь-які рішення щодо ТОВ ПВА-ТРЕЙД

Головним управлінням ДПС у м. Києві листом від 08.04.2020 № 1116/адв/26-15-05-08-15 надано відповідь, якою повідомлено, що 27.11.2019 на податкову адресу ТОВ ПВА-ТРЕЙД направлено лист Про надання інформації від 14.11.2019 № 45129/10/26-15-05-04-05, копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 27.11.2019 № 3680 та повідомлення від 14.11.2019 № 45128/10/26-15-05-04-05, в яких повідомлено, що з 28.11.2019 буде проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ПВА-ТРЕЙД . Вказане поштове відправлення повернуто до Головного управління ДПС у м. Києві з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Вважаючи дії та рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В силу приписів п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Право на проведення перевірок платників податків (крім Національного банку України) передбачено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, серед яких, виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Верховний Суд України у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, неодноразово зазначав про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Судом встановлено, що наказ Головного управління ДПС у м. Києві № 3680 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ПВА-ТРЕЙД прийнято 27.11.2019.

При цьому, відповідне повідомлення про проведення перевірки № 45128/10/26-15-05-04-05 на підставі зазначеного наказу складено 14.11.2019, тобто до моменту прийняття наказу № 3680 від 27.11.2019.

Відповідно до п.п. 42.1, 42.2, 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Актом перевірки та наявною у матеріалах справи копією листа підтверджується, що станом на 02.12.2019 лист (ідентифікаційний код поштового відправлення № 0411628988579) з повідомленням про проведення перевірки № 45128/10/26-15-05-04-05 від 14.11.2019 та копію наказу № 3680 від 27.11.2019 ТОВ ПВА-ТРЕЙД отримано не було та було повернуто.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Слід також зауважити, що відмітку про невручення поштового відправлення 0411628988579 працівниками поштової служби проставлено 28.12.2019, тобто вже після проведення перевірки.

Суд зазначає, що за загальним змістом термін повідомлення включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими платник має бути обізнаним, а й отримання ним зазначених відомостей.

Відмітка на конверті щодо причини повернення за закінченням терміну зберігання не є достатнім доказом інформування позивача про обставини проведення податкової перевірки. Позначення за закінченням терміну зберігання не розкриває справжні причини, з яких рекомендований лист не був вручений адресату, та не свідчить про відмову адресата отримати лист.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постановах Верховного Суду від 05.05.2018 у справі № 810/3188/17, та від 01.10.2019 у справі № 640/21350/18.

Разом з цим, доказів направлення вказаних документів засобами електронного зв`язку відповідачем не надано.

Відтак, за висновком суду, позивача про обставини прийняття наказу про проведення перевірки та про необхідність подання певних документів до початку проведення перевірки у порядку, визначеному ст.ст. 42, 79 Податкового кодексу України, належним чином повідомлено не було.

Суд відмічає, що зазначеними вище нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових виїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Водночас, процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не можуть сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальної невиїзної перевірки. Вчинені контролюючим органом процедурні порушення під час призначення та проведення зазначеної перевірки підлягають оцінці і з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість платника податків захистити свої права, зокрема, щодо надання відомостей контролюючому органу задля правильного установлення обставин та обґрунтованості висновків, та чи призвели установлені процедурні порушення до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу.

Така позиція суду касаційної інстанції узгоджується з позицією Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 (провадження № К/9901/25669/19).

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у цій постанові сформулював правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Суд зазначив, що така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, після оцінки судами порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, на які вказує позивач, суди мають обов`язково оцінювати такі порушення з огляду на те, чи призвели вони до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу та чи є вони такими, що тягнуть протиправність податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо установлені судом порушення щодо проведення перевірки не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, суди мають переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, які слугували підставою для визначення платнику грошового зобов`язання.

Податковим кодексом України у ст. 17 передбачено, що платник податків має право, зокрема, представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника; бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; реалізовувати через електронний кабінет права та обов`язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Згідно з п.п. 1, 5, 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; добросовісно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, беручи до уваги, що позивача позбавлено можливості ознайомитись у встановлений законом спосіб із наказом та повідомленням про проведення перевірки до початку здійснення такого контрольного заходу, що унеможливило реалізацію ТОВ ПВА-ТРЕЙД на подання відповідних пояснень і документів, суд прийшов до висновку, що податковим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з порушенням вимог ст. 79 Податкового кодексу України, що свідчить про протиправність дій Головного управління ДПС у м. Києві та прийнятих останнім рішень на підставі акту, складеного за результатом проведення перевірки.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, зокрема прийняття податкових повідомлень - рішень за її результатами.

Зазначену правову позицію щодо наслідків невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі № 820/3426/16.

В силу ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що допущені Головним управлінням ДПС у м. Києві процедурні порушення під час проведення позапланової невиїзної документальної перевірки тягнуть за собою протиправність прийнятих рішень, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення № 0002040504 та № 0002050504 від 22.01.2020 підлягають скасуванню за наведених вище підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку правомірності проведеної перевірки та відсутність порушень, що не тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, оскільки контролюючим органом не надано жодних доказів в підтвердження прямої участі позивача у зловживаннях, пов`язаних з несплатою податків чи будь-яких вказівок на його обізнаність про такі порушення, суд вважає, що у спірних правовідносинах порушено справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Оскілки відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних повідомлень-рішень, суд вважає, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПВА-ТРЕЙД задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002040504 від 22.01.2020 та № 0002050504 від 22.01.2020.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВА-ТРЕЙД" (адреса місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Покотила Володимира, буд. 5/3, кв. 36, ідентифікаційний код - 41479603) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко