Рішення

від 09.07.2021 по справі 376/1330/21

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1330/21

Провадження № 2/376/1044/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2021 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Коваленка О.М.,

за участі секретаря Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

В обґрунтування позову позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим Сквирським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 15.12.2020 року, за актовим записом за № 350.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, яке складається із земельної ділянки площею 2,0994 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сквирської міської ради Київської області, посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯА № 495951, кадастровий номер 3224010100:04:003:0032.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом та прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини і не заявила про відмову від неї, проте оформити спадщину в нотаріуса не може, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

З урахуванням наведеного просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,0994 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Сквирської міської ради Київської області, посвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯА № 495951, кадастровий номер 3224010100:04:003:0032, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити (а.с.23).

Представник відповідач Бойко Л.Б. у підготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнає у повному обсязі, заперечень не має (а.с.24).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та ухвалення рішення в підготовчому засіданні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим Сквирським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 15.12.2020 року, за актовим записом за № 350 (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, яке складається із земельної ділянки площею 2,0994 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сквирської міської ради Київської області, посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯА № 495951, кадастровий номер 3224010100:04:003:0032 (а.с. 11).

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом та прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини і не заявила про відмову від неї, проте оформити спадщину в нотаріуса не може, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 18-19).

Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не

припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з вимогами ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 шляхом спільного проживання, оформити спадщину належним чином не має можливості, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як звернутися до суду з даним позовом позивач не має, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 351, 352, 354 ЦПК України, ст. 1216, 1217, 1218, 1261, 1268 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сквирської міської ради Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 2,0994 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Сквирської міської ради Київської області, посвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯА № 495951, кадастровий номер 3224010100:04:003:0032, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.u

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.М. Коваленко