Рішення

від 19.08.2021 по справі 382/1518/20

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1518/20

Провадження № 2/382/253/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

19 серпня 2021 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині Київської області справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Черних Вікторії Олександрівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання права власності, в якому вказав, що з 24 листопада 2007 року він є власником житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Під час набуття вищевказаного будинку, між позивачем та відповідачем була усна домовленість про те, що ОСОБА_4 , після отримання ним правовстановлюючого документу на землю, яка розташована біля даної житлової забудови (та якою з 2007 року користується позивач по справі), а саме державного акту, який на момент укладення між позивачем та відповідачем договору дарування будинку, повинен був бути виготовлений на ім`я ОСОБА_4 , оскільки 02 листопада 2007 року він набув право власності на спірні земельні ділянки - в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, після оформлення договору дарування відповідач повідомив позивачу про відсутність у нього вільного часу для оформлення (реєстрації) документів на земельні ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1 та в подальшому оформлення їх у нотаріуса. Крім того, відповідачем по справі була надана на ім`я дружини позивача ОСОБА_1 - довіреність. Проте правовстановлюючий документи на спірні земельні ділянки - державні акти - були виготовлені лише в липні 2010 року, отриманні (за дорученням) в кінці жовтня, а в листопаді 2010 року термін дії вищевказаного доручення закінчився, що унеможливлює укладення на даний час угоди купівлі - продажу нотаріально. На даний час, позивач являється власником будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , користується земельними ділянками, розташованими біля будинку, проте не може в повному обсязі скористатися своїм правом на володіння. Враховуючи викладене, просив визнати за ним - ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку 0,2486 га (кадастровий номер 3225580901:03:006:0030), яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також на земельну ділянку площею 0,1375 га (кадастровий номер 3225580901:03:006:0031), яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

До відкриття провадження по справі на адресу суду надійшла позовна заява від позивача до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у новій редакції, в якій вказав, що з 24 листопада 2007 року він є власником житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Під час набуття вищевказаного будинку, між позивачем та відповідачем була усна домовленість про те, що ОСОБА_4 , після отримання ним правовстановлюючого документу на землю, яка розташована біля даної житлової забудови (та якою з 2007 року користується позивач по справі), а саме державного акту, який на момент укладення між позивачем та відповідачем договору дарування будинку, повинен був бути виготовлений на ім`я ОСОБА_4 , оскільки 02 листопада 2007 року він набув право власності на спірні земельні ділянки - в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, після оформлення договору дарування відповідач повідомив позивачу про відсутність у нього вільного часу для оформлення (реєстрації) документів на земельні ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1 та в подальшому оформлення їх у нотаріуса. Крім того, відповідачем по справі була надана на ім`я дружини позивача ОСОБА_1 - довіреність. Проте правовстановлюючий документи на спірні земельні ділянки - державні акти - були виготовлені лише в липні 2010 року, отриманні (за дорученням) в кінці жовтня, а в листопаді 2010 року термін дії вищевказаного доручення закінчився, що унеможливлює укладення на даний час угоди купівлі - продажу нотаріально. На даний час, позивач являється власником будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , користується земельними ділянками, розташованими біля будинку, проте не може в повному обсязі скористатися своїм правом на володіння. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які як відомо позивачу звернулися до приватного нотаріуса Яготинського районного нотаріального округу Черних О.В. із заявою про прийняття спадщини за законом. Як відомо позивачу спірні земельні ділянки відповідачі не переоформлювали та переоформлювати не бажають, оскільки вважають, що їх батько продав дане майно позивачу. Враховуючи викладене, просив визнати за ним - ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку 0,2486 га (кадастровий номер 3225580901:03:006:0030), яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також на земельну ділянку площею 0,1375 га (кадастровий номер 3225580901:03:006:0031), яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача направила через канцелярію суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримали.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву щодо позову, заяв та клопотань від нього не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відзиву щодо позову та клопотань до суду не направив, тому суд вважає, за можливе розглянути даний спір у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, враховуючи, що в справі є достатньо доказів для заочного її розгляду, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу .

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до роз`яснень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В силу статті 78 ЗК України право власності на землю це право володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

За нормами ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку, виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини або за рішенням суду

Норми ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Барнаул Алтайського краю, зареєстрований у АДРЕСА_2 (а.с. 9-10)

ОСОБА_5 , згідно Договору купівлі-продажу будинку з господарськими будівлями та спорудами від 24.11.2007 року, є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та побудований у 1960 року (а.с. 11-12, 15-18).

З копій Державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 178748 та серія ЯЛ № 178747 (а.с. 13-14, 19-20) вбачається, що ОСОБА_4 є власником земельних ділянок 0,2486 га (кадастровий номер 3225580901:03:006:0030), яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також 0,1375 га (кадастровий номер 3225580901:03:006:0031), яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

З копії Довіреності від 24.11.2007 року (а.с. 21) вбачається, що ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_1 , яка проживає АДРЕСА_2 , бути його представником в нотаріальній конторі чи приватного нотаріуса, відділі земельних ресурсів чи в інших установах і організаціях з питань отримання належних йому державних актів на право власності на земельні ділянки та продати ОСОБА_6 ці ж земельні ділянки, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

З копії Актового запису про смерть № 05 від 25.02.2016 року (а.с. 31) вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Богданівка Яготинського району Київської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії спадкової справи № 68/2016 померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 48-74) вбачається, що сини померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , прийняли спадщину за законом після смерті батька. Дочка померлого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від належної їй частки спадщини, що залишились після смерті батька, вона відмовилася. Дружина померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на видачу свідоцтва про право власності не претендує. Згідно мирової угоди від 22.09.2016 року, затвердженої ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 22.09.2016 року по справі № 382/1340/16-ц за ОСОБА_2 визнано право власності на Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_3 , а за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3225580900:05:003:0033, розміром 3,1417 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області.

При вирішенні даного позову суд виходить з наступного.

Згідно підпункту ґ пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 Про судову практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно- правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК (2768-14) до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

Аналогічні норми закону зазначені в ст. 120 ЗК України (в редакції 2001 року).

Відповідно вимог ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруд), переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Враховуючи, що норми ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх взаємний зв`язок в сукупності приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки іншого (окрім судового) порядку для захисту своїх прав позивач не має.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 81, 258-259, 265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, ст. 30 ЗК України (в редакції 1990 року), ст. ст. 30, 67, 78, 87, 120 ЗК України, ст. ст. 16, 377, 391 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 Про судову практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Черних Вікторії Олександрівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,2486 га, кадастровий номер 3225580901:03:006:0030, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_1 та право власності на земельну ділянку площею 0,1375 га, кадастровий номер 3225580901:03:006:0031, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 25 серпня 2021 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О.А.