Рішення

від 02.08.2021 по справі 755/11173/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11173/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гончарука В.П.,

за участі секретаря: Гриценко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Мале приватне підприємство КАСКАД , треті особи: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольга Сергіївна, Дніпровська окружна прокуратура м. Києва про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 23 листопада 2018 року між Приватним підприємством Мале приватне підприємство КАСКАД (код ЄДРПОУ 14258854) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольгою Сергіївною, зареєстрованого в реєстрі за №2266.; Скасувати державну реєстрацію права власності, оформлену записом про право власності №24772441 від 07.02.2018 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №39612442 від 09.02.2018) про право власності Приватного підприємства Мале приватне підприємство КАСКАД (код ЄДРПОУ 14258854) на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000).; Скасувати державну реєстрацію права власності, оформлену записом про право власності №29085563 від 23.11.2018 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №44225239 від 23.11.2018) про право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000).; Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 лютого 2004 року, виданого державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №2у-662.; Витребувати від ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000).; Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірна квартира належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 лютого 2004 року, виданого державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №2у-662, спадкова справа №815. Дану квартиру позивачу заповіла рідна тітка ОСОБА_3 (рідна сестра моєї матері), померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та якій вказана квартира належала на праві приватної власності як члену житлово-будівельного кооперативу Конструктор , який повністю вніс пайовий внесок за квартиру ще 01.12.1980 року. Вказані факти підтверджується також й відповідною інформацією Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації . Разом з тим, у жовтні 2019 року під час допиту як потерпілої у межах кримінального провадження №42019101040000133 від 19.09.2019 року за ч. 4 ст. 190КК України, позивачу стало відомо, що її квартирою незаконного заволоділи на підставі підробних документів, у цій квартирі змінили замки, двері, проводять ремонт, доступ до квартири неможливий. Зокрема, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно первинна незаконна реєстрація на квартиру АДРЕСА_1 проведена 07 лютого 2018 року державним реєстратором філії комунального підприємства Главанської сільської ради АБСОЛЮТ у місті Києві Хмельницьким Сергієм Юрійовичем за Приватним підприємством Мале приватне підприємство КАСКАД (код ЄДРПОУ 14258854) на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.1998 року б/н, видавник - сторони договору (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000), тобто взагалі на підставі незрозумілого документу 1998 року. Після цього, 23 листопада 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольгою Сергіївною право власності на цю квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу 23 листопада 2018 року, посвідченого вказаним нотаріусом під №2266. Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу від 23.11.2018 МПП КАСКАД продало ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 за 1 027 544 грн. Згідно п. 2 цього договору належність Продавцю квартири підтверджується інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманого нотаріусом до посвідчення цього Договору шляхом безпосереднього доступу 23.11.2018 №146650091. Право власності Продавця на квартиру зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.02.2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно філії Комунального підприємства Главанської сільської ради АБСОЛЮТ у м. Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14822841800 номер запису про право власності Продавця: 24772441 . Тобто, у тексті договору відсутнє належне посилання на конкретний правоустановчий документ, на підставі якого МПП КАСКАД як продавець був власником спірної квартири, відповідна інформація та копії документів не долучено до нотаріальної справи, що є порушенням пунктів 3, 4, 7 Глави 7 Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій, затверджених наказом Мінюсту від 22.02.2012 №296/5. Крім того, за відкритою інформацією Міністерства юстиції України комунальному підприємству Главанської сільської ради АБСОЛЮТ 10.04.2018 року скасовано акредитацію як суб`єкту державі реєстрації, вказане підприємство є відповідачем у ряді судових справ щодо скасування рішень про державну реєстрацію, прийнятих державними реєстраторами цього підприємства. Разом з тим, згідно інформації Департаменту з питань реєстрації КМДА, реєстраційна справа №1482284180000 щодо спірної квартири до Департаменту на зберігання не надходила та на обліку не перебуває; а скановані копії цієї справи не чіткі та розмиті. Саме сканована копія відповідного договору купівлі-продажу від 06.04.1998 б/н, на підставі, якого зареєстровано право власності на спірну квартиру за МПП КАСКАД є не чіткою, розмиті та такою, що неможливо встановити зміст цього договору й долучити його копію до цієї позовної заяви.

Усе вказане вище свідчить про те, що належну позивачу на праві власності квартиру просто вкрали на підставі неіснуючих (підробних) документів всупереч діючому законодавству, оскільки станом на 1998 рік квартира АДРЕСА_1 належала моїй тітці з 18.12.1991 (моменту реєстрації права власності в Київському БТІ), а згодом право власності на цю квартиру отримала позивач як її спадкоємиця. Протягом певного періоду (приблизно 2007-2008) позивач як власник, навіть надавала в оренду цю квартиру.

Отже, порушені майнові права позивача, як дійсного власника спірної квартири, а тому основні способом захисту та відновлення її прав є заявлені позовні вимоги.

20 серпня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Мале приватне підприємство КАСКАД , треті особи: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольга Сергіївна, Дніпровська окружна прокуратура м. Києва про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та витребування майна, розгляд справи постановлено провести в порядку загального позовного провадження.

10 грудня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва зобов`язано Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради ( Київська міська державна аміністрація) ( м.Київ, вул. Студенська, 7) надати на адресу суду належним чином завіренних копій: реєстраційної справи, що містяться на паперових носіях та документи сформовані в електронній формі щодо державної реєстрації права влдасності на квартиру АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер об`єкту 1482284180000).; зобов`язано Ліквідатора Комунального підприємства Главанської сільської ради Абсолют Бабієнко Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_2 ) надати на адресу суду належним чином завірені копії усіх документів реєстраційної справи в паперовій формі, а також усі документи та / або відомості , сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , що зберігаються в електронній формі, щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер об`єкту 1482284180000).; зобов`язано Приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Левчук О.С. ( АДРЕСА_3 ) надати на адресу суду належним чином завірені копії нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер об`єкту 1482284180000), від 23.11.2018 р., зареєстрований в реєстрі за №1403.

28 травня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Мале приватне підприємство КАСКАД , треті особи: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольга Сергіївна, Дніпровська окружна прокуратура м. Києва про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та витребування майна.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про день час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду надійшля заява про розгляд справи без її участі, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі виходячи з підстав викладених у змісті позовної заяви, просили прийняти рішення, яким їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Поважність причин неявки в судові засідання не повідомив. Крім того, стороною відповідача не використано процесуальне право на подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача Приватного підприємства Мале приватне підприємство КАСКАД в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Поважність причин неявки в судові засідання не повідомив. Крім того, третьої особою не використано процесуальне право на подання письмових пояснень по суті спору.

Третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольга Сергіївна, в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Поважність причин неявки в судові засідання не повідомив. Крім того, третьої особою не використано процесуальне право на подання письмових пояснень по суті спору. Разом з тим, приватним нотаріусом подано до суду копії матеріалів нотаріальної справи, щодо посвідченння договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна.

Представник третьої особи Дніпровської окружної прокуратури м. Києва у судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду надійшля заява про розгляд справи без його участі, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі виходячи з підстав викладених у змісті позовної заяви, просив прийняти рішення, яким їх задовольнити.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 лютого 2004 року, виданого державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №2у-662, спадкова справа №815.

Спірна квартира позивачу заповіла рідна тітка ОСОБА_3 (рідна сестра моєї матері), померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та якій вказана квартира належала на праві приватної власності як члену житлово-будівельного кооперативу Конструктор , який повністю вніс пайовий внесок за квартиру ще 01.12.1980 року. що підтверджується копією листа Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації від 16.10.2019 року за № 062/14-13984 (И-2019).

Відповідно до положень ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.ст. 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно первинна реєстрація на квартиру АДРЕСА_1 проведена 07 лютого 2018 року державним реєстратором філії комунального підприємства Главанської сільської ради АБСОЛЮТ у місті Києві Хмельницьким Сергієм Юрійовичем за Приватним підприємством Мале приватне підприємство КАСКАД (код ЄДРПОУ 14258854) на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.1998 року б/н, видавник - сторони договору (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000).

В подальшому, 23 листопада 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольгою Сергіївною право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2018 року, посвідченого вказаним нотаріусом під №2266.

Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу від 23.11.2018 МПП КАСКАД продало ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 за 1 027 544 грн.

Згідно п. 2 цього договору належність Продавцю квартири підтверджується інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманого нотаріусом до посвідчення цього Договору шляхом безпосереднього доступу 23.11.2018 №146650091.

Право власності Продавця на квартиру зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.02.2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно філії Комунального підприємства Главанської сільської ради АБСОЛЮТ у м. Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14822841800 номер запису про право власності Продавця: 24772441 .

Разом з тим, згідно інформації Департаменту з питань реєстрації КМДА, реєстраційна справа №1482284180000 щодо спірної квартири до Департаменту на зберігання не надходила та на обліку не перебуває; а скановані копії цієї справи не чіткі та розмиті. Саме сканована копія відповідного договору купівлі-продажу від 06.04.1998 б/н, на підставі, якого зареєстровано право власності на спірну квартиру за МПП КАСКАД є не чіткою, розмиті та такою, що неможливо встановити зміст цього договору.

Даючи оцінку доводам позову про недійсність правочину та порушення оспорюваним договором прав позивача суд керується положеннями цивільного законодавства, які встановлюють умови чинності правочинів, підстави визнання правочину недійсним та визначають правові наслідки недійсності правочинів.

Так, за приписом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно положень частин першої-третьої та п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 235 цього Кодексу удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За змістом цієї норми в удаваному правочині воля сторін спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин ніж ті, які передбачені правочином, а ознакою удаваного правочину є те, що у ньому внаслідок навмисних дій його учасників зовнішнє волевиявлення сторін не узгоджується з їх внутрішньою волею.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку, що хоча закон прямо не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин норми, які регулюють той правочин, який сторони мали на увазі, у разі встановлення факту неправомірності насправді вчиненого правочину удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі частини першої статті 215 ЦК України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Договір купівлі-продажу є правочином, який спрямований на реальне настання правових наслідків для його сторін, оскільки у зв`язку з його укладенням у покупця виникає обов`язок оплати придбаного товару та набувається право власності на нього.

Як на підставу своїх вимог сторона позивача посилається на те, що реєстрація права власності на спірну квартири за МПП КАСКАД , а в подальшому за відповідачем ОСОБА_2 відбулась поза межами волевиявлення позивача та без її відому, що і було встановлено в ході судовоо розгляду справи.

Крім того, судом встановлено, що 19.09.2019 було відкрито кримінальне провадження та відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101040000133 за ознаками ч.4 ст.190 КК України, за фактом заволодіння невідомими особами шахрайським шляхом квартирою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Таким чином, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 23 листопада 2018 року між Приватним підприємством Мале приватне підприємство КАСКАД (код ЄДРПОУ 14258854) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольгою Сергіївною, зареєстрованого в реєстрі за №2266., на підставі підроблених документів та відчужено особою, яка не була законним власником спірної квартири, який не мав права розпоряджатися спірною квартирою, а тому договір суперечить чинному законодавству України, та порушує права власності позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що реального користування відповідачем квартирою та вчинення дій щодо цієї квартири, які притаманні справжньому власнику, тобто реалізації прав, набутих ним на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу, зокрема щодо укладення відповідачем договорів на постачання комунальних послуг у квартиру з відповідними організаціями, зберігання речей та майна в ній, оплати комунальних платежів за користування нею, щодо наявності ключів від цієї квартири, як і не містять доказів пред`явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій чи вимог щодо користування спірною квартирою.

В свою чергу позивачка на момент розгляду справи проживає у спірній квартирі та веде домашнє господарство.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України (ч.1 ст. 215 ЦК України).

Стаття 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч.2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що оскільки спірне нерухоме майно було відчужено без вільного волевиявлення його законного власника, суд приходить до висновку про необхідність визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 23 листопада 2018 року між Приватним підприємством Мале приватне підприємство КАСКАД (код ЄДРПОУ 14258854) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольгою Сергіївною, зареєстрованого в реєстрі за №2266.

За змістом статті 216 цього Кодексу наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом з тим частиною третьою цієї статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Такі особливості встановлено, зокрема, у статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за змістом якої, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

З наведеного вбачається, що Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав.

Разом з тим, також підлягають скасуванню державна реєстрація права власності, оформлена записом про право власності №24772441 від 07.02.2018 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №39612442 від 09.02.2018) про право власності Приватного підприємства Мале приватне підприємство КАСКАД (код ЄДРПОУ 14258854) на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000, а також державна реєстрація права власності, оформлена записом про право власності №29085563 від 23.11.2018 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №44225239 від 23.11.2018) про право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000), оскільки вказані реєстраційні дії вчиненні після неправомірного вибуття майна з власності позивача у справі.

Щодо вимог сторони позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння суд повідомляє наступне.

Стаття 321 ЦК України передбачає, непорушність права власності, а саме ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до статті 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відтак, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 23 листопада 2018 року між Приватним підприємством Мале приватне підприємство КАСКАД (код ЄДРПОУ 14258854) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольгою Сергіївною, зареєстрованого в реєстрі за №2266, підлягає визнанню недійсним.

Однак, як встановлено в ході судового розгляду та не заперечувалось позивачем у справі, що остання проживає на постійній основі в квартирі АДРЕСА_1 , яка є предметом розгляд даної справи, та перешкод у користування вказаним житловим приміщення відповідачем не чиниться.

У зв`язку з чим, підстав для задоволення вимог позивача про витребування від ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000), судом не встановлено.

Таким чином, виходячи з вимог, передбачених ст. ст. 215, 388 ЦК України, достатньо визнання недійсним лише першого правочину, на підставі якого було відчужено майно на користь іншої особи, при цьому подальше визнання наступних правочинів, на підставі яких відчужується нерухомість - акти цивільного законодавства не вимагають, і в такому випадку позивач має право пред`явити вендикаційний позов до особи, яка востаннє набула за правочином право власності на нерухомість, в даному випадку до відповідача, на підставі п.3 ч.1 статті 388 ЦК України.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України, який в п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 6листопада 2009 року за №9 роз`яснив, що реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини 1 статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання індикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Щодо вимог сторони позивача про визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 лютого 2004 року, виданого державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №2у-662, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки реєстраційні дії підлягають скасуванню, які стали підставою неправомірного вибуття спірного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , з власності позивача у справі.

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Suominen v. Finland від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Мале приватне підприємство КАСКАД , треті особи: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольга Сергіївна, Дніпровська окружна прокуратура м. Києва про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та витребування майна.

Питання, щодо стягнення судових витрат в межах даної цивільної справи було вирішено у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 231, 235, 387-388, 655 ЦК України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Мале приватне підприємство КАСКАД , треті особи: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольга Сергіївна, Дніпровська окружна прокуратура м. Києва про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та витребування майна - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 23 листопада 2018 року між Приватним підприємством Мале приватне підприємство КАСКАД (код ЄДРПОУ 14258854) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольгою Сергіївною, зареєстрованого в реєстрі за №2266.

Скасувати державну реєстрацію права власності, оформлену записом про право власності №24772441 від 07.02.2018 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №39612442 від 09.02.2018) про право власності Приватного підприємства Мале приватне підприємство КАСКАД (код ЄДРПОУ 14258854) на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000).

Скасувати державну реєстрацію права власності, оформлену записом про право власності №29085563 від 23.11.2018 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №44225239 від 23.11.2018) про право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 522,40 грн.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02 серпня 2021 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 );

Відповідачі:

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ).

Приватне підприємство Мале приватне підприємство КАСКАД . (ЄДРПОУ 14258854, адреса місця знаходження: 65055, м. Одеса, вул. Агрономічна, 174).

Треті особи:

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольга Сергіївна, (адреса місця знаходження: АДРЕСА_6 ).

Дніпровська окружна прокуратура м. Києва, (адреса місця знаходження: 02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 14-А).

Суддя: