Постанова
від 18.08.2021 по справі 904/2741/19
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2021 місто Дніпро Справа № 904/2741/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Березкіної О.В., Дарміна М.О.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача : представник не з`явився;

від відповідача : Беззубкін С.М., адвокат, посвідчення №09086 від 31.08.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 (повний текст складений 23.11.2019, суддя Мілєва І.В.) у справі №904/2741/19

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс", м. Дніпро

про визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (з урахування заяви про зміну предмету позову від 30.08.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" про визнання недійсним з моменту укладання договору поставки від 06.03.2012 № 174, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", яке у подальшому перейменоване у Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (ідентифікаційний код юридичної особи 00153117), як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 32233161), як продавцем.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі №904/2741/19 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, яким чином внаслідок укладення оскаржуваного договору поставки було порушено зі сторони відповідача права позивача. Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не наведено наявність обставин, з якими чинне законодавство пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним та, відповідно, наявність підстав для визнання недійсним договору поставки від 06.03.2012 №174, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", яке у подальшому перейменоване у Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс", як продавцем.

Місцевим господарським судом зазначено, що саме розмір 12,7 мм зазначений і в ГОСТ 632-80 "Трубы обсадне и муфты к ним", і в Стандарті API Spec 5CT-2011 "Обсадні та насосно-компресорні труби", таким чином, уточнення щодо технічних характеристик труби обсадної д.508мм з товщиною стінки 12,7мм відповідає вимогам ГОСТ 632-80 "Трубы обсадне и муфты к ним" та Стандарту API Spec 5CT-2011 "Обсадні та насосно-компресорні труби", в яких наведені розміри товщини стінок труб обсадних з діаметром 508, а саме: 12,7мм. Крім того, позивач не надав до суду доказів звернення до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі товару відповідно до частини 3 статті 8 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289-VI (у редакції від 08.07.2011, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №910/26148/15 встановлено, що за період з 26.04.2012 по 13.09.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" поставлено позивачу товар на загальну суму 9 205 223,68 грн., тобто, сума поставки товару є меншою аніж 10 млн. гривень, тому не була значним правочином для позивача, а отже не потребує погодження з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі її голови правління, або особи, що виконує його обов`язки.

Місцевим господарським судом відхилені доводи позивача стосовно того, що положення договору унеможливлюють реальне виконання умов оплати за договором у зв`язку з тим, що умовами договору поставки №174 від 06.03.2012 сторони не визначили строку оплати поставленого товару, з огляду на що господарський суд у справі №910/26148/15 дійшов висновку, що Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" повинно оплачувати товар у дату його отримання (відповідно до актів приймання-передачі та видаткових накладних) на підставі частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Місцевим господарським судом відхилені доводи позивача щодо участі в конкурсних торгах фіктивних підприємств та недобросовісну конкуренцію з огляду на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у справі, що розглядається, недобросовісної поведінки сторін договору (у справі відсутні докази звернення позивача до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі спірного товару), визнання узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції дій учасників державної закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-Сервіс".

Відхиляючи доводи позивача щодо наявності підстав для визнання недійсним договору з огляду на приписи статті 228 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не подано належних, достатніх та достовірних доказів, які б підтвердили наявність наміру сторін (сторони) на укладання протиправного договору, мета якого суперечить інтересам держави і суспільства; не доведена позивачем наявність умислу відповідача на протиправне заволодіння майном позивача. Відсутність такого умислу підтверджується опосередковано тим, що внаслідок укладання оспорюваного правочину позивач отримав у власність майно для здійснення своєї господарської діяльності, проте, не у повному обсязі оплатив його, в той час як метою договору поставки було отримання прибутку відповідачем та використання в господарській діяльності товару позивачем. Зазначене встановлено судовим рішенням, що набрало законної чинності, у справі №910/26148/15.

Не погодившись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі №904/2741/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Апелянт вважає, що місцевим господарським судом на надано належної оцінки доводам позивача про затвердження та оприлюднення документації конкурсних торгів державної закупівлі продукції "Труба обсадна по АРІ 5СТ" діаметр 508 мм і товщиною стінки 11,13 мм; затвердження звіту про завершення державної закупівлі продукції "Труба обсадна по АРІ 5СТ" діаметр 508 мм і товщиною стінки 11,13 мм; відсутність договору поставки продукції "Труба обсадна по АРІ 5СТ" сортаменту 508 мм діаметр труби і 11,13 мм товщиною стінки.

На думку апелянта, фактичне здійснення державної закупівлі продукції сортаменту "Труба обсадна по АРІ 5СТ" діаметр 508 мм, товщиною стінки 12,7 мм без проведення процедури, визначеної Законом України "Про здійснення державних закупівель", є порушенням частини 5 статті 2, частини 4 статті 40 цього Закону у зв`язку з тим, що конкурсні торги на закупівлю продукції виробничо-технічного призначення "Труба обсадна по АРІ 5СТ д. 508*12,7 мм, К55, ВС" не оголошувалися, документація не затверджувалася, а торги не проводилися.

За доводами апелянта, ділення закупівлі продукції "Труба обсадна по Гост 632-80" діаметром 168 мм товщиною стінки 10,6 мм загальною вартістю 16 062 561,00 грн. на 3 (три) частини у обсязі 201 тонна (лот №1) вартістю 6 444 261,00 грн., 201 тонна (лот №2) вартістю 6 444 261,00 грн., 99 тон (лот №7) вартістю 3 174 039,00 грн. є діленням предмету правочину на поставку продукції "Труба обсадна по Гост 632-80" діаметром 168 мм товщиною стінки 10,6 мм на загальну суму 16 062 561,00 грн. на 3 (три) окремі правочини поставки у обсязі 201 тони (лот №1), 201 тони (лот №2), 99 тон (лот №7), що передбачені специфікаціями договору поставки від 06.03.2012р. №173 та договором поставки від 06.03.2012 №174, що суперечить приписам частини 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки умовами вказаного договору передбачено поділ предмету закупівлі "Труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д 168* 10,6 мм, Д, ОТТГ", з метою ухилення від передбаченого підпунктом 14 пункту 9.5.5 Статуту ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину. При цьому, уповноважені органи управління ДАТ "Чорноморнафтогаз", а також акціонер ДАТ "Чорноморнафтогаз" - НАК "Нафтогаз України" не погоджували договір поставки від 06.03.2012 №174 та не схвалювали його виконання.

Апелянт зазначає, що оскаржуваним судовим рішенням залишено без уваги те, що в рамках судового провадження у справі №910/26148/15 не були предметом дослідження обставини недійсності договору поставки від 06.03.2012 №174, обставини реальності господарської операції за договором, а досліджувалися виключно обставини, що пов`язані із проведенням розрахунків за договором від 06.03.2012 №174 та обставини виникнення заборгованості за договором.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом залишена без уваги фактична обставина справи щодо покладання згідно з пунктом 4.6.1 договору поставки від 06.03.2012 №174 обов`язку пред`явлення документів для виконання за акредитивом, не на продавця, як це передбачено вимогами частиною 1 статті 1096 Цивільного кодексу України, а на покупця, через що суд проігнорував позовні вимоги щодо невідповідності договору поставки від 06.03.2012 №174 правовим приписам частин 1, 2 статті 1096 Цивільного кодексу України.

Також апелянт вважає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування норми матеріального права, визначеної статтею 228 Цивільного кодексу України, що зумовило неправильне вирішення спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" проти апеляційної скарги заперечувало, просило в її задоволенні відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Відповідач зазначив, що в рішенні Господарського суду м. Києва від 10.11.2015 по справі № 910/26148/15 підтверджений факт наявності договору поставки №174 від 06.03.2012, а також здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" поставок товару згідно з цим договором та часткову оплату товару Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз". Отже, метою укладання оспорюваного договору поставки було отримання прибутку відповідачем та, в свою чергу, використання в господарській діяльності товару позивачем. Жодних претензій щодо якості поставленого товару позивачем не заявлялось. Даний позов є намаганням позивача уникнути виконання зобов`язань за оспорюваних договором щодо оплати за поставлений товар.

У випадку наявності підстав для задоволення позовних вимог, відповідач просив відмовити у позові через сплив позовної давності.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі №904/2741/19 задоволено частково; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі №904/2741/19 змінено в мотивувальній частині, виклавши її в редакції постанови; в іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі №904/2741/19 залишено без змін.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована наявністю підстав для визнання спірного договору недійсним відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України внаслідок порушення при укладенні договору: положень частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", оскільки умови договору про закупівлю відрізняються від змісту тендерної пропозиції (відмінність у товщині стінки труби - 12,7 мм замість 11,13 мм); приписів частини 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки умови спірного договору є наслідком штучного поділу предмету закупівлі (труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д 168* 10,6 мм, Д, ОТТГ) з метою ухилення від передбаченого статутом позивача порядку прийняття рішення про укладення значного правочину на загальну суму 12 888 522 грн. (з урахуванням змісту ще одного договору поставки від 06.03.2012 №173).

Однак, розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності, апеляційний суд дійшов висновку про пропуск позивачем загального строку позовної давності, який для позивача почав перебіг з дати укладення договору №174 (з урахуванням періоду дії форс-мажорних обставин). Отже, заявлений позов не підлягає задоволенню у зв`язку зі спливом позовної давності

Постановою Верховного Суду від 14.04.2021 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі №904/2741/19 скасовано, справу №904/2741/19 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що встановлюючи порушення положень статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", апеляційний господарський суд не встановив чи зумовили відповідні зміни умов договору порушення права позивача, на захист якого подано позов, та у чому саме полягає це порушення, а також не надав оцінку доводам відповідача про наявність випадку, встановленого пунктом 3 частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Вимоги щодо встановлення обставин порушення права позивача не були дотримані судом апеляційної інстанції і при оцінці доводів позивача щодо порушення при укладенні спірного договору приписів частин 1, 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства". Так, посилаючись на приписи частини 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", позивач мав довести, а суд апеляційної інстанції встановити наявність умислу на ділення предмету закупівлі саме з метою ухилення від прийняття рішення про вчинення значного правочину, з урахуванням, зокрема тих обставин, що оспорюваний правочин був укладений за результатами процедури публічних торгів, тобто на конкурсній основі, під час якої (1) відповідний товар самим позивачем був виставлений окремими лотами, а (2) переможцем закупівлі стала особа (відповідач), яка запропонувала найнижчу ціну.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021 для розгляду справи № 904/2741/19 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді Подобєд І.М., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Березкіної О.В.) розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 призначений у судове засідання на 10.06.2021.

26.05.2021 від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшла заява, в якій апелянт не погоджується із висновками суду касаційної інстанції щодо необхідності встановлення, крім порушення приписів статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", ще й порушень прав позивача з огляду на те, що вказані порушення є підставою звернення до суду позивачем за захистом своїх порушених прав.

09.06.2021 від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Березкіної О.В.) заяву Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів залишено без розгляду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Березкіної О.В.) розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 відкладений у судове засідання на 30.06.2021.

16.06.2021 від представника Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" Кириленка О.П. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Березкіної О.В.) задоволено заяву представника Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" Кириленка О.П. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку із відпусткою судді Подобєда І.М., відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, 29.06.2021 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/2741/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021, справу №904/2741/19 передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Березкіна О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 справу №904/2741/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Березкіної О.В., Дарміна М.О.

У судовому засіданні 30.06.2021 оголошувалась перерва до 18.08.2021.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.08.2021, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

У судове засідання, яке відбулося 18.08.2021, представник апелянта не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась; представник позивача (апелянта) не скористався правом участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів; обмеженість строку розгляду скарги, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника позивача (апелянта).

У судове засідання, яке відбулося 18.08.2021, оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, комітетом конкурсних торгів Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" прийнято рішення про затвердження документації конкурсних торгів на закупівлю "Труби сталеві 27.22.1, 8 лотів".

В пункті 7 Розділу III документації конкурсних торгів міститься інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі.

Відповідно до пункту 7.1 документації конкурсних торгів в специфікації необхідного товару, серед іншого визначено лот № 2:

- труба НКТ по API 5CT, EU, R2 д 60,32*4,83, Р110, кількість 24 тн;

- труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, кількість 201 тн;

- труба обсадна по API 5CT д. 508*11,13 мм, К55, ВС, кількість 6 тн.

Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" зазначає, що 20.12.2011 було здійснено оголошення про проведення вказаної процедури закупівлі, опубліковано у відповідних міжнародних виданнях № 51(73), № 22814.

10.01.2012 проведено розкриття пропозицій конкурсних торгів, що оформлено протоколом Комітету конкурсних торгів за № 20-т.

06.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз") (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (постачальник) було укладено договір поставки № 174, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у визначений термін у власність покупця товар, відповідно до специфікації №1 (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і сплатити його на умовах, визначених цим договором.

Обсяг закуповуваного товару може бути зменшений, в залежності від реального фінансування видатків (пункт 1.2 договору).

Товар поставляється постачальником на умовах DDP - база ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, село Каменоломня, вул. Київська 7 (відповідно до термінів правил Інкотермс в редакції 2000 року). Транспортні витрати по доставці товару в пункт призначення і вартість тари та упаковки включені в ціну товару (пункт 2.1. договору).

Поставка товару здійснюється в строк не більше 55 (п`ятдесяти п`яти) днів з моменту надання покупцем письмової заявки, але не пізніше 31.12.2012. Поставка товару може здійснюватися партіями відповідно до заявки і потреби покупця (пункт 2.2. договору).

Право власності на товар переходить з моменту отримання товару покупцем і підписання сторонами накладної та акту прийому-передачі (пункт 2.3. договору).

Кількість товару, недопоставленого постачальником в установлений строк, заповнюється ним у строк, який сторони узгоджують додатково (пункт 2.4. договору).

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем за адресою: База ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, с. Каменоломня, вул. Київська, 7 (пункт 2.5. договору).

Товар може поставлятись постачальником партіями змішаними видами транспорту (пункт 2.6. договору).

Вивантаження товару здійснюється технічними засобами і силами покупця і за його рахунок (пункт 2.7 договору).

Сума договору становить 9 206 031,60 грн., в тому числі ПДВ - 1 534 338,60 грн. Дана ціна товару є звичайною (пункт 4.1. договору).

Ціна товару включає вартість його доставки відповідно до пункту 2.1 договору (пункт 4.2 договору).

Ціна товару встановлюється в національній валюті України (пункт 4.3 договору).

Обидві сторони підтверджують, що вони є платниками податку на прибуток підприємства на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України (пункт 4.4 договору).

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 4.5. договору).

Розрахунки за даним договором в сумі 9 206 031,60 грн., в тому числі ПДВ - 1 534 338,60 грн., здійснюються за допомогою відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, діленого акредитива (пункт 4.6. договору).

Акредитив повинен бути відкритий на всю суму договору не пізніше 01.05.2012 року та має діяти до 30.08.2012. Акредитив може бути відкликаний у випадку відмови постачальника від виконання умов цього договору, після письмового узгодження сторонами. Банк емітент - філія Акціонерного товариства "Укрексімбанк" в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 324786. Авізуючий банк - філія Акціонерного товариства "Укрексімбанк" в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 324786. Виконуючий банк - філія Акціонерного товариства "Укрексімбанк" в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 324786. Пред`явником документів для виконання акредитива є покупець. Покриття повинне бути розміщено в виконуючому банку протягом двох банківських днів з дати відкриття акредитива. Банк виконує зобов`язання по акредитиву протягом 2 банківських днів з моменту надання зазначених в пункті 4.6.2 документів (пункт 4.6.1 договору).

Умовами оплати акредитива є надані і акцептовані покупцем документи: рахунок-фактура постачальника, виписаний на ім`я покупця, скріплений печаткою та підписом постачальника, на суму фактично поставленої партії товару - один оригінал і одна копія; транспортний документ (товарно-транспортна накладна або залізнична накладна або бортовий коносамент) - один оригінал, одна копія; акт прийому-передачі товару, підписаний покупцем і постачальником на поставлену партію товару - один оригінал і одна копія; сертифікат якості (завірена копія постачальником) на партію поставленого товару (пункт 4.6.2 договору).

Опис товару в акредитиві повинен відповідати специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору (пункт 4.6.3 договору).

Для акцепту акредитива у виконуючому банку представник покупця, який діє на підставі довіреності, протягом 2 банківських днів з моменту надання документів в банк проводить акцепт документів, при дотриманні вищевикладених вимог цього договору (пункт 4.6.4. договору).

Акредитив, що відкривається, повинен мати вказівку на його відповідність Інструкції Національного Банку України від 21.01.2004 № 22 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" (пункт 4.6.5 договору).

У разі невиконання постачальником своїх зобов`язань щодо поставки товару в термін, передбачений в пункті 2.2 цього договору, постачальник зобов`язується повернути покупцеві частину суми, отриманої постачальником по акредитиву, на яку не виконано зобов`язання щодо доставки товару протягом 10 банківських днів з моменту отримання постачальником письмового повідомлення покупця про повернення грошових коштів (пункт 4.6.8 договору).

Приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки, зазначеному в пункті 2.5 цього договору (пункт 5.1 договору).

Приймання-передача здійснюється за кількістю у відповідності з товаротранспортними документами, за якістю відповідно до затверджених стандартів, ТУ або іншою документацією. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі товару (пункт 5.4 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 (пункт 9.1 договору).

Сторонами було підписано додаток №1 до договору - специфікація №1, в якій визначено товар, що підлягає поставці:

- труба НКТ по АРІ 5СТ, EU, R2, д60,32*4,83 mm, P110, у кількості 24 тн на суму 988 632,00 грн.;

- труба обсадна по Гост 632-80, виконання А, д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, у кількості 201 тн на суму 6 444 261,00 грн.;

- труба обсадна по API 5CT д508*12,7 мм, К55, ВС, у кількості 6 тн на суму 238 800,00 грн., всього на суму 9 206 031,60 грн. з ПДВ.

20.07.2012 на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" поставлено Публічному акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз") товар: трубу обсадну по API 5CT д508*12,7 мм, К55, ВС, у кількості 6 тн на суму 286 560,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами актом приймання-передачі №20/07-1 від 20.07.2012 та видатковою накладною № РН-0000159 від 20.07.2012.

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз") сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" 5 221 659,66 грн., з призначенням платежу: "Труба обсадна по ГОСТ 632-80, виконання А, д. 168*10,6 мм., Д, ОТТГ, договір 174 від 06.03.2012".

Позивач зазначає, що відповідно до вказаної вище виписки по рахунку, на підставі договору від 06.03.2012 № 174 здійснено оплату поставки товарно-матеріальних цінностей: "Труба обсадна по API 5CT д. 508*12,7 mm, K55, ВС" у кількості 6,00 тон на суму 286 560,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" суму основного боргу у розмірі 1 028 770,46 грн., 3% річних у розмірі 72 803,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 653 269,24 грн. та судовий збір у розмірі 26 322,64 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили, не скасоване та є чинним на момент вирішення спору.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 встановлено, що на виконання договору поставки №174 від 06.03.2012 за період з 26.04.2012 по 13.09.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" поставило Публічному акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" товар на загальну суму 9 205 223,68 грн.

Господарським судом міста Києва у справі № 910/26148/15 встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" неналежним чином виконав свій обов`язок з оплати поставленого позивачем товару, оплативши лише його частину у сумі 8 176 453,22 грн., Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" не оплатило товар, отриманий за актом № 13/09 приймання-передачі товару від 13.09.2012 на суму 1 028 770,46 грн. та видатковою накладною № РН-0000197 від 13.09.2012 на суму 1 028 770,46 грн.

Таким чином, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №910/26148/15 під час розгляду позовних вимог ТОВ "Нафтосервіс" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" заборгованості за договором поставки № 174 від 06.03.2012 було встановлено поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" товару на суму 9 205 223,68 грн., часткову оплату Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" поставленого товару в розмірі 8 176 453,22 грн.; відсутність пред`явлених з боку Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" претензій щодо строків, якості та кількості поставленого товару.

Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" посилається на невідповідність договору поставки від 06.03.2012 №174 частині 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), частині 3 статті 228, статтям 203, 215 Цивільного кодексу України, а також недотримання вимог статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), та просить визнати недійсним з моменту укладання договору поставки №174 від 06.03.2012.

Предметом спору є визнання недійсними з моменту укладання договору поставки №174 від 06.03.2012.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-308цс16, постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №369/2770/16-ц і від 07.11.2018 у справі №357/3394/16-ц.

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує висновок про нікчемність правочину.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц.

Відповідно до частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним відповідно до закону з моменту його укладення на підставі частини другої статті 215 Цивільного кодексу України. Наслідки нікчемності правочину також настають для його сторін у силу вимог закону.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним договору, Акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" обґрунтувало його, зокрема, обставинами, які на його думку свідчать про те, що договір спрямований на незаконне заволодіння майном держави, ґрунтується на документах, складених з грубим порушенням вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель, внаслідок чого порушує публічний порядок.

Разом з цим, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

За таких умов належним способом захисту інтересів позивача, який вважає, що договір порушує публічний порядок, є пред`явлення вимоги про застосування наслідків їх недійсності, а позовна вимога про визнання недійсними цих правочинів з тих підстав, що вони порушують публічний порядок не може бути задоволена, оскільки позивач просить застосувати неналежний спосіб захисту (визнання нікчемного правочину недійсним).

Місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не подано належних, достатніх та достовірних доказів, які б підтвердили наявність наміру сторін (сторони) на укладання протиправного договору, мета якого суперечить інтересам держави і суспільства. Також не доведена позивачем наявність умислу відповідача на протиправне заволодіння майном позивача.

Відсутність такого умислу підтверджується опосередковано тим, що внаслідок укладання оспорюваного правочину, позивач отримав у власність майно для здійснення своєї господарської діяльності, проте, не у повному обсязі оплатив його, в той час як метою договору поставки було отримання прибутку відповідачем та використання в господарській діяльності товару позивачем. Зазначене встановлено судовим рішенням, що набрало законної чинності, у справі №910/26148/15.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Згідно із Законом України "Про здійснення державних закупівель" №2289-VI від 01.06.2010 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Антимонопольний комітет України визначено органом оскарження процедур закупівлі. Аналогічні повноваження Антимонопольного комітету України передбачені й чинним на даний момент Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015

Позивач не надав до суду доказів звернення до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі товару, визнання узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції дій учасників державної закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-Сервіс".

Апелянт вважає такий висновок місцевого господарського суду неправильною кваліфікацією спірних правовідносин, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на те, що позивачем заявлено позов про визнання недійсними з моменту укладання договору поставки №174 від 06.03.2012.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта з огляду на те, що ним у позовній заяві підставою для визнання недійсним договору поставки №174 від 06.03.2012 вказано статтю 228 Цивільного кодексу України, відповідно до частин 1, 2 якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що доводи позивача в цій частині зводяться до необхідності дійти висновку про нікчемність договору (про що прямо вказано у статті 228 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач) та визнати їх недійсними на цій підставі.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому, відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до частини п`ятої статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правововідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до пункту 7.1 документації конкурсних торгів в специфікації необхідного товару, серед іншого визначено лот № 2: труба НКТ по API 5CT, EU, R2 д 60,32*4,83, Р110, кількість 24 тн; труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, кількість 201 тн; труба обсадна по API 5CT д. 508*11,13 мм, К55, ВС, кількість 6 тн.

Так, відповідно до укладеного сторонами договору №174 від 06.03.2012 відповідач (постачальник) зобов`язується поставити у визначений строк у власність позивача (покупця) товар, визначений специфікацією №1 (додаток № 1), а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором; розрахунки за договором проводяться за допомогою відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, подільного документарного акредитиву, а умовами оплати акредитиву є надані та акцептовані покупцем документи за наведеним переліком (пункт 4.6 договору).

Між тим, специфікацією № 1 (додаток №1) сторони визначили, що постачальник поставляє покупцю трубу - труба НКТ по АРІ 5СТ, EU, R2, д60,32*4,83 mm, P110, у кількості 24 тн на суму 988 632,00 грн.; труба обсадна по Гост 632-80, виконання А, д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, у кількості 201 тн на суму 6 444 261,00 грн.; труба обсадна по API 5CT д508*12,7 мм, К55, ВС, у кількості 6 тн на суму 238 800,00 грн., всього на суму 9 206 031,60 грн. з ПДВ.

З аналізу частини п`ятої статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правововідносин) суд дійшов висновку, що не усі зміни істотних умов договору можуть свідчить про порушення вимог зазначеного Закону, та визначені правомірні випадки зміни обсягів закупівлі, зміни ціни, покращення якості предмета, продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг, а також зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. Отже, для встановлення порушення зазначеного Закону слід встановити, що спірні зміни не належать до легітимних випадків таких змін.

Матеріалами справи підтверджується, що умови договору поставки №174 від 06.03.2012 не відповідають змісту пропозиції конкурсних торгів (змінено технічні характеристики товару) процедури закупівлі.

Місцевий господарський суд дослідив внесені сторонами зміни в договір в частині характеристики труб та дійшов до висновку, що саме розмір 12,7 мм зазначений і в ГОСТ 632-80 "Трубы обсадне и муфты к ним", і в Стандарті API Spec 5CT-2011 "Обсадні та насосно-компресорні труби", таким чином, уточнення щодо технічних характеристик труби обсадної д.508мм з товщиною стінки 12,7мм відповідає вимогам ГОСТ 632-80 "Трубы обсадне и муфты к ним" та Стандарту API Spec 5CT-2011 "Обсадні та насосно-компресорні труби", в яких наведені розміри товщини стінок труб обсадних з діаметром 508, а саме: 12,7мм.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду та вважає, що зазначені в договорі №174 від 06.03.2012 зміни є істотними щодо предмету договору предмету закупівлі.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами та вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що договором №174 від 06.03.2012 уточнено технічні вимоги (вимогам ГОСТ 632-80 "Трубы обсадне и муфты к ним" та Стандарту API Spec 5CT-2011 "Обсадні та насосно-компресорні труби", в яких наведені розміри товщини стінок труб обсадних з діаметром 508, а саме 12,7 мм), а не істотно змінено характеристику предмету договору предмету закупівлі.

Також, апеляційний господарський суд враховує доводи відповідача про те, що вказані зміни не призвели до збільшення суми договору та не змінили цінової пропозиції (у томі числі й за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, ініціатором внесення змін був позивач, який прийняв товар без будь-яких зауважень та частково його оплатив, що підтверджується, в тому числі й рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №910/26148/15.

Відповідно до статті 1087 Цивільного кодексу України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов`язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.

У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту (стаття 1093 Цивільного кодексу України).

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що зміни умов договору в частині умов оплати, якими фактично доповнено можливість розрахунків не тільки із застосуванням акредитиву, а й звичайним способом - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, не можуть бути підставою для визнання недійсним договору.

Так, положення цивільного законодавства свідчать про те, що як акредитив, так й платіжні доручення є різновидами безготівкової форми розрахунків, кінцевою метою яких є зменшення грошової маси покупця і збільшення грошової маси постачальника. При цьому, позивачем не доведено, яким чином наведені обставини порушують його права та інтереси, враховуючи, отримання продукції за договором у повному обсязі та перерахуванням грошових кошти на рахунок відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справ № 910/26148/15 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" не отримувало від Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" повідомлення про відкриття акредитиву; рахунок-фактура на відшкодування витрат Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на відкриття та обслуговування акредитиву Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" не виставлявся.

Господарський суд міста Києва у справі №910/26148/15 дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" виконало свій обов`язок та поставило відповідачу товар, не зважаючи на те, що Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" не виконало свого обов`язку та не відкрило, як це передбачено умовами договору поставки № 174 від 06.03.2015, акредитив на користь постачальника. З огляду на факт прийняття Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс", що підтверджується наявними в матеріалах справи № 910/26148/15 доказами (відповідними актами приймання-передачі, видатковими накладними) та не заперечувалось Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", враховуючи положення частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України, господарський суд у справі №910/26148/15 дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" повинно виконати свій обов`язок та у повному обсязі оплатити отриманий товар у дату його отримання (відповідно до актів приймання-передачі та видаткових накладних) на підставі частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із відхиленням місцевим господарським судом твердження позивача стосовно того, що положення договору унеможливлюють реальне виконання умов оплати за договором.

Також апеляційний господарський суд погоджується із відхиленням місцевим господарським судом доводів позивача щодо участі в конкурсних торгах фіктивних підприємств та недобросовісну конкуренцію з огляду на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у справі, що розглядається, недобросовісної поведінки сторін договору (у справі відсутні обставини та докази звернення позивача до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі спірного товару, визнання узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції дій учасників державної закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-Сервіс").

Місцевим господарським судом, з яким погоджується апеляційний господарський суд, відхилені доводи позивача про те, що після укладення договору відсутні докази узгодження правлінням позивача рішення за цим договором відповідно до пункту 9.5.5 Статуту Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", оскільки предметом дослідження у справі є відповідність спірного правочину на момент його укладення.

При цьому, апеляційний господарський суд враховує доводи відповідача про вчинення відповідачем фактичних дій по його схваленню, а саме прийняття товару, часткову його оплату.

Крім того, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як сторона у справі, обізнане про укладення спірного правочину, однак не заперечує щодо його укладення.

Натомість, матеріалами справи підтверджується часткове виконання сторонами (і позивачем і відповідачем) зобов`язань за спірним договором - передання - отримання товару у повному обсязі без будь-яких зауважень, часткова оплата прийнятого товару, що свідчить про схвалення правочину.

Як правильно зазначено місцевим господарським судом, при розгляді спорів про визнання недійсним договорів необхідно враховувати загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, оскільки за результатами розгляду спору про визнання недійсним правочину вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка відображена у постанові від 03.09.2019 у справі № 917/1258/18.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно визнання недійсним договору поставки) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.

Отже, саме на Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", як позивача, покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позивачем не доведено, яким чином внаслідок укладення оскаржуваного договору поставки було порушено зі сторони відповідача права позивача та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі №904/2741/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 у справі №904/2741/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений - 25.08.2021.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №904/2741/19 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси (згідно з наявною в матеріалах справи інформацією) Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (chornomornaftogas@ukr.net), Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (nefteservice.dn@gmail.com), Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ngu@naftogaz.com).

Дата ухвалення рішення18.08.2021
Оприлюднено25.08.2021

Судовий реєстр по справі —904/2741/19

Постанова від 23.11.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Вронська Г.О.

Ухвала від 28.10.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Вронська Г.О.

Постанова від 18.08.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 30.06.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 17.06.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 10.06.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 10.06.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 17.05.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Постанова від 14.04.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Міщенко І.С.

Ухвала від 22.03.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Міщенко І.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні