Рішення

від 25.08.2021 по справі 920/646/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.2021 Справа № 920/646/21 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/646/21 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полукрнатураль систем" (40030, Сумська область, м. Суми, вул. Соборна, б.25, оф. 12, код ЄДРПОУ 39789780),

про виселення із займаного нежитлового приміщення,

УСТАНОВИВ :

14.06.2021 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд виселити відповідача із займаного приміщення загальною площею 19,29м 2 , яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5 , стягнути 2270,00 грн витрат на судовий збір та витрати на послуги поштового зв`язку.

Ухвалою суду від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/646/21, справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.

Копія зазначеної ухвали надіслана на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві - 40030, Сумська область, м. Суми, вул. Соборна, б.25, оф. 12, була повернута поштовим відділенням 02.07.2021 до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Водночас, згідно з Витягу з ЄДРПОУ, сформованого за електронним запитом суду від 15.06.2021 №6269082011, місцезнаходження відповідача співпадає з адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

З моменту відкриття провадження у даній справі від відповідача на адресу суду не надходило відзиву на позов та письмових заперечень по суті позовних вимог, судом встановлено, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання заяв по суті справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес на виконання ч.3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

10.04.2018 між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полукрнатураль систем (далі - орендар, відповідач), було укладено договір оренди №ДЗРП-0144 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування (в оренду) на умовах визначених цим договором, нерухоме майно, за адресою: м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5, площею 19,29 м 2 , право на оренду якого орендар набув на підставі наказу позивача від 02.03.2018 №06.01-10/36. Нерухоме майно передається в оренду для розміщення офісних приміщень.

Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. договору, у разі припинення дії цього договору орендар зобов`язаний в триденний термін повернути орендодавцеві об`єкт оренди у стані, не гіршому, ніж він був одержаний, чи в інший термін, визначений за згодою сторін, оформлений у письмовій формі. Об`єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3., 4.5., 4.7. договору орендна плата за Об`єкт оренди розраховується на підставі чинної Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу. Орендна плата щомісячно перераховується орендарем в термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним. Відповідальність за перерахування орендної плати на належний рахунок у міський бюджет, визначений орендодавцем, несе орендар. За несвоєчасну або не в повному обсязі сплату орендної плати орендар сплачує пеню до міського бюджету у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно пп. 5.2.5. договору орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за об`єкт оренди у розмірі та у термін згідно з цим договором на відповідний рахунок міського бюджету. Самостійно відслідковувати зміни рахунку міського бюджету, на який орендарем спрямовується орендна плата. Порядок та умови сплати орендної плати визначені розділом 4 договору.

Згідно з п. 5.2.10 договору, у разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди у відповідності до розділу 3 цього договору та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря.

Відповідно до п. 9.1. строк дії договору встановлено на один рік - з 10.04.2018 по 09.04.2019 включно.

Пунктом 9.7. договору визначено, що договір припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, загибелі об`єкта оренди, достроково за рішенням суду, достроково за взаємною згодою сторін, банкрутства орендаря, ліквідації орендаря - юридичної особи, смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа).

При відсутності заяви однієї зі сторін при припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 9.8. договору).

10.04.2018 на підставі акта приймання-передачі об`єкт оренди за договором передано відповідачу.

Відповідно до зміни № 1 від 09.04.2019 до договору строк дії договору продовжено на один рік з 10.04.2019 по 09.04.2020 на тих самих умовах.

Як зазначає позивач у позовній заяві, враховуючи те, що відповідач продовжував користуватись орендованим майном та частково сплачував орендну плату, керуючись умовами пп. 5.1.4. та п. 9.8. договору, що надають переваги орендарю перед іншими претендентами на укладання договору на новий строк та передбачають правову можливість вважати договір продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору, позивач вважав договір продовженим до 09.04.2021 на тих самих умовах, що також кореспондується з нормою ст. 764 Цивільного кодексу України.

23.10.2020 позивач надіслав відповідачу листа №06.01-18/7409 Щодо продовження терміну дії договору оренди , в якому зазначив, що розглянувши звернення відповідача щодо продовження терміну дії договору повідомляє орендаря, що у зв`язку із набранням чинності з 01.02.2020 Закону України Про оренду державного та комунального майна , частиною 1 статті 18 якого визначено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами аукціону, позивач повідомляє відповідача, що строк дії договору закінчується 09.04.2021 і на новий термін на тих же умовах продовжуватись не буде. Також відповідача було повідомлено, що зазначений договір може бути продовженим лише за результатами аукціону та чинний орендар може брати участь у даному аукціону за умови відсутності у останнього заборгованості. Разом з тим, позивач у даному листі зазначив, що станом на 23.10.2020 відповідач має заборгованість за договором у розмірі 1563,04грн (т.ч.: пеня у розмірі 41,11 грн), яку необхідне терміново сплатити, а також надати позивачу копію договору страхування орендованого майна та документи, що підтверджують сплату страхових платежів.

Листом від 16.02.2021 №06.01-16/449 Про припинення дії договору оренди , позивач повідомив відповідача, що термін дії договору, укладеного між сторонами даного спору, закінчується 09.04.2021 і на новий термін продовжуватись не буде, а також у даному листі позивач просив сплатити відповідача заборгованість за договором.

23.04.2021 позивач надіслав відповідачу лист Про припинення дії договору оренди , згідно з яким повідомив відповідача, що строк дії договору закінчився 09.04.2021 і на новий термін продовжуватись не буде, у зв`язку з чим до 01.05.2021 просив передати орендодавцю об`єкт оренди за актом приймання-передачі і сплатити орендну плату за весь період фактичного використання нежитлових приміщень. Крім того, позивач повідомив відповідача, що станом на 22.04.2021 відповідач має заборгованість з орендної плати за договором в сумі 9713,22 грн (в т.ч.: пеня 255,21 грн).

Відповідно до поштового опису вкладення в цінний лист №4050109581935, фіскального чеку №00329050026781 та накладної №4050109581935 зазначений лист направлений відповідачу 23.04.2021 на юридичну адресу: м. Суми, вул. Соборна, буд. 25, оф. 12.

Відповідач об`єкт оренди за актом приймання-передачі позивачу не повернув, зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до якого, просить суд виселити відповідача з займаного приміщення загальною площею 19,29м 2 , яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5 .

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання забов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" уразі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 9.7. договору визначено перелік підстав, внаслідок яких договір може бути припиненим, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; загибель об`єкта оренди; достроково за рішенням суду; достроково за взаємною згодою сторін; банкрутство орендаря; ліквідація орендаря - юридичної особи; приватизація об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); смерть орендаря (якщо орендарем є фізична особа).

Відповідно до п.п. 5.2.10. договору, у разі припинення цього Договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди у відповідності до розділу 3 цього Договору та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря.

Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. договору у разі припинення дії цього договору орендар зобов`язаний в триденний термін повернути орендодавцеві об`єкт оренди у стані, не гіршому, ніж він був одержаний, чи в інший термін, визначений за згодою сторін, оформлений у письмовій формі. Об`єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Оскільки договір припинив свою дію 09.04.2021 у зв`язку із закінченням строку дії, на який його було укладено сторонами спору, проте відповідачем не повернуто за актом приймання-передачі об`єкт оренди позивачу у встановлений законом та договором строк, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо виселення відповідача з займаного приміщення, переданого йому в оренду за договором.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого комунального майна №ДЗРП-0144 від 10.04.2018, суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Так позивач просить суд стягнути з відповідача 2270,00 грн судового збору та витрати на послуги поштового зв`язку.

Згідно ч.1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір сплаченого позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням від 08.06.2021 № 151 в сумі 2270,00 грн, а витрати на послуги поштового зв`язку, що в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України є видом судових витрат, складають 26,00 грн, що підтверджується поштовим описом вкладення в цінний лист від 14.06.2021, накладною від 14.06.2021 №44000910576580 та фіскальним чеком №367181 від 14.06.2021 про направлення копії позовної заяви з доданими документами позивачу.

Таким чином, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 та п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2270,00 грн та 26,00 грн витрат на послуги поштового зв`язку покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 46, 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Полукрнатураль систем" (40030, Сумська область, м. Суми, вул. Соборна, б.25, оф. 12, код ЄДРПОУ 39789780) із займаного приміщення загальною площею 19,29м 2 , яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5 .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полукрнатураль систем" (40030, Сумська область, м. Суми, вул. Соборна, б.25, оф. 12, код ЄДРПОУ 39789780) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.) судового збору та 26,00 грн (двадцять шість грн 00 коп.) витрат на послуги поштового зв`язку.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.08.2021.

Суддя В.Л. Котельницька