Ухвала

від 25.08.2021 по справі 805/10156/13-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 серпня 2021 року справа №805/10156/13-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Гаврищук Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 р. у справі № 805/10156/13-а (головуючий І інстанції Хохленков О.В.) за позовом Слов`янської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області Державної податкової служби до Фермерського господарства "Ніка" про припинення юридичної особи,-

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №805/10156/13-а з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

Проте, відповідно до п. 13 ч.1 Розділу VII КАС України, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до ч.2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час прийняття оскаржуваної постанови), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час прийняття оскаржуваної постанови), у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.

З матеріалів справи вбачається, що постанова суду першої інстанції розглянута в порядку скороченого провадження 14.08.2013 року.

Апеляційна скарга подана 13.08.2021 року. Тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущено.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що спадкоємець дізнався про існування судового рішення лише 30 липня 2021 року, а копію взагалі не отримував, усю інформацію по справі заявник отримав з єдиного реєстру судових рішень, тому вважає, що існують поважні причини щодо пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.

Суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Між тим, апелянт не зазначає, яке конкретне право, свобода, інтерес та (або) обов`язки є порушеними у даному спорі і суд першої інстанції вирішив щодо них питання.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 р. у відповідності до ч.2 ст. 186 КАС України може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення. Оскільки заявник не приймав участь у судовому засіданні під час ухвалення рішення, то він має право на оскарження протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Проте, матеріали справи не містять доказів надіслання та вручення копії оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 13.08.2021 року у зв`язку із захопленням представниками незаконних озброєних формувань приміщення Донецького окружного адміністративного суду (м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17) під час проведення антитерористичної операції адміністративна справа повністю втрачена та суд відновив втрачене судове провадження в адміністративній справі за позовом Слов`янської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області Державної податкової служби до фермерського господарства Ніка про припинення юридичної особи в частині: постанова Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року.

Разом з цим, суд зазначає, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Аналогічні положення містять в ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час прийняття оскаржуваної постанови), а саме особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

У пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України (Заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі Ашінгдан проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, пункт 57).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Суд зазначає, що апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, апелянту недостатньо лише посилатись на необізнаність про порушення його прав прийнятим судовим рішенням, він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про його існування та те, що були наявні обставини які зумовили пропуск строку не залежні від його волі та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.

В той же час, триваюча пасивна поведінка апелянта не може свідчить про дотримання строку звернення з апеляційною скаргою, з урахуванням наявної у нього можливості знати або дізнатись про розгляд справи та стан своїх прав, свобод та інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана після спливу 8 років з дня прийняття оскаржуваного рішення.

Разом з цим, апелянтом в клопотанні про поновлення строку не наведено жодних обґрунтованих підстав які свідчать про неможливість невжиття достатніх заходів щодо з`ясування стану розгляду справи та дотримання строку.

Отже, невжиття апелянтом жодних заходів протягом розумного строку, може кваліфікуватися, як триваюча пасивна поведінка, яка не може вважатись поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 р. у справі № 805/10156/13-а - залишити без руху.

Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до суду:

- уточнень до апеляційної скарги із зазначенням конкретних прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків, щодо яких, на думку апелянта, було вирішено питання судом першої інстанції саме стосовно заявника;

- клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження вказавши інші підстави для поновлення строку та доказами в їх підтвердження.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз`яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Гаврищук