Постанова

від 19.08.2021 по справі 160/9537/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 серпня 2021 року справа 160/9537/20

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

при секретарі Макаровій С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 (суддя Боженко Н.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Райсількомунгосп до Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Райсількомунгосп звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0006950509 від 07.04.2020 про зобов`язання з податку на додану вартість основний платіж 92000гр, штрафні санкції 23000гр, всього 115' 000гр (т1ас1) .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 позов задоволений (т1ас212) .

В апеляційній скарзі податкова служба просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що суд не дав належної оцінки нереальності господарських операцій позивача з ТОВ Євробуд девелопмент , зокрема вироку засновнику і директору стосовно фіктивного підприємництва (т2ас1) .

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №13725/04-36-05-09/05412606 від 17.03.2020 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Райсількомунгосп по взаємовідносинам з ТОВ Євробуд девелопмент , встановлено, що ТОВ Євробуд девелопмент не мало розрахункового рахунку, вказаного в договорі; остання податкова звітність подавана за листопад 2018 року; свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 26.12.2019. Згідно вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2019 у справі 203/1981/19, громадянина ОСОБА_1 визнано винним за частиною 1 статті 205 КК України фіктивне підприємництво. ОСОБА_1 в березні 2018 року погодився за грошову винагороду стати засновником і директором ТОВ Євробуд девелопмент та подав для реєстрації статутні документи (ас26) .

ГУ ДПС в Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0006950509 від 07.04.2020 про зобов`язання зі сплати податку на додану вартість основний платіж 92000гр, штрафні санкції 23000гр, всього 115' 000гр (ас24) .

Відповідно пункту 14.1.36 статті 14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом та реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення, агентськими договорами.

Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до абзацу 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена в самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані в разі здійснення операцій: а) придбання або виготовлення товарів і послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (в тому числі в зв`язку з придбанням або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ?) ввезення товарів або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до абзацу 4 пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзаців 1-4 пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи); ввезенням товарів або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абзацу 5 пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях в межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригувань до таких податкових чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними в абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, податкові накладні, отримані з єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої відповідно до пункту 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої відповідно до пункту 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (в тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника в сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг в попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. В податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена в статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). В разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, в податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена в статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без врахування податку; ж) ставка податку та сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТЗЕД, для послуг - код послуги згідно з державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТЗЕД або код послуги згідно з державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також в разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до абзацу 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно реєстраційних документів, основним видом діяльності ТОВ Райсількомунгосп є вирощування зернових культур, тваринництво (ас12-23) .

Між ТОВ Райсількомунгосп та ТОВ Євробуд девелопмент укладені договори №7/4 від 23.04.2018, №6/5 від 14.05.2018, №3/6 від 06.06.2018 з виконання ремонтно-будівельних робіт адміністративної будівлі ферми, пункту санпропускника ферми, площадки розвороту вантажного транспорту в с.Миколаївка. Згідно актів виконаних робіт, актів витрачених матеріалів, товарно-транспортних накладних на перевезені будівельні матеріали, видаткових накладних, податкових накладних, складських накладних, - протягом червня-серпня 2018 року виконані роботи, обумовлені договорами, на загальну суму 552' 000гр. Згідно платіжних доручень, за виконані роботи позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість (ас41-158) .

Податкові накладні та інші первинні бухгалтерські документи по всім операціям, на які посилається податкова служба, оформлені відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України. Податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних. Інформація, що міститься в первинних бухгалтерських документах, відображена в рахунках бухгалтерського обліку.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції правильно вказав, що відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, податкові накладні, отримані з єдиного реєстру податкових накладних, є для ТОВ Райсількомунгосп достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних не була зупинена в зв`язку відповідністю контрагентів позивача критеріям ризиковості.

Крім того, за виконані роботи, необхідні для статутної діяльності підприємства, позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість в ціні продукції. Таким чином, ГУ ДПС в Дніпропетровській області зобов`язує підприємство вдруге сплатити податок на додану вартість за одні й ті самі операції.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також в разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до абзацу 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести виконавці робіт / постачальники продукції, які склали та зареєстрували податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних, а не позивач, для якого зареєстрована податкова накладна є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту та який сплатив податок на додану вартість в ціні виконаних робіт. В судовому засіданні представник податкової служби не заперечував що складені і зареєстровані ТОВ Євробуд девелопмент податкові накладні не зупинялись та податок на додану вартість перерахований до бюджету. Тобто відповідач фактично намагається вдруге покласти на ТОВ Райсількомунгосп зобов`язання з податку на додану вартість.

Окружний суд дійшов обгрунтованого висновку, що реальність виконаних ремонтно-будівельних робіт підтверджена платіжними документами про перерахунок коштів, податковими і видатковими накладними, актами виконаних робіт, обліковими бухгалтерськими документами, які містяться в матеріалах справи та на які є посилання в акті перевірки.

Висновки в акті перевірки що ТОВ Євробуд девелопмент не мало розрахункового рахунку, вказаного в договорі; остання податкова звітність подана за листопад 2018 року; свідоцтво платника податків на додану вартість анульовано 26.12.2019 ніяким чином не спростовують реальність виконання робіт за договорами з ТОВ Райсількомунгосп .

ТОВ Євробуд девелопмент мало інші рахунки в банках, куди позивачем перераховані кошти за виконані ремонтно-будівельні роботи. Стосовно останньої податкової звітності та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, то ці події відбулись вже після того, як були виконані роботи з ремонту адміністративної будівлі, пункту санпропускника, площадки розвороту вантажного транспорту.

Вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2019 у справі 203/1981/19 відносно громадянина ОСОБА_1 скасований ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.04.2020 та кримінальне провадження закрито (т1ас173) .

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України, реєстрація осіб як платників податку здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

ТОВ Райсількомунгосп та ТОВ Євробуд девелопмент перебувають в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі Булвес проти Болгарії зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи в зловживанні, пов`язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов`язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов`язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов`язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Суб`єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ТОВ Райсількомунгосп . Позивач не має відношення до діяльності інших суб`єктів, ніяк не може впливати на оформлення ними документів, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії.

Верховний Суд в постанові від 02.06.2020 у справі №620/1024/19 наголосив, що норми Податкового Кодексу України не ставлять в залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник дійсно придбав товари, послуги, призначені для використання в господарській діяльності, та мав реальні витрати в зв`язку з їх придбанням. Порушення постачальником товару, послуг в ланцюгу постачання податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем вимог закону. Покупець не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з 19.08.2021 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 19.08.2021.

Повну постанову складено 20.08.2021.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді О.В. Головко