Рішення

від 25.08.2021 по справі 703/1818/21

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1818/21

2/703/1123/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

секретар судових засідань Бондаренко А.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ротмістрівської сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом

встановив:

15 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить: встановити факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документу - державного акту на право приватної власності на землю ЧР №13-13-567 від 19 листопада 2001 року оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,8763 га, з кадастровим номером 7123785500:02:002:0341, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, яка, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №13-13-567, належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Носачів Смілянського Черкаської області у віці 77 років померла ОСОБА_2 , яка є рідною тіткою позивача. За життя ОСОБА_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №13-13-567 від 19 листопада 2001 року, була власником земельної ділянки площею 2,88 га згідно з планом, яка розташована на території Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У Державному земельному кадастрі вказана земельна ділянка площею 2,8763 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Носачівської сільської ради, на підставі технічної документації, розробленої ФОП ОСОБА_4 , зареєстрована за кадастровим номером 7123785500:02:002:0341. Позивач стверджує, що інші спадкоємців після смерті ОСОБА_2 відсутні, та до дня смерті останньої постійно проживав разом з нею та поховав її за власні кошти. Таким чином, позивач прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї тітки ОСОБА_2 , до складу якої входить вищевказана земельна ділянка. З метою юридичного оформлення спадкового майна та отримання свідоцтва про право на спадщину позивач звернувся до приватного нотаріусу, яким йому роз`яснено, що в зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, а також розбіжності у спадкодавця, яке зазначено у свідоцтві про смерть - ОСОБА_5 , та прізвищі власника земельної ділянки, яке зазначено у правовстановлюючому документі, а саме вищевказаному державному акті - ОСОБА_6 , він не може отримати свідоцтво про право власності на спадщину за законом на вказане майно. Оскільки у нотаріальному порядку оформити право власності на спадкове майно (земельну ділянку) позбавлений об`єктивної можливості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 23 червня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області у підготовче судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника сільської ради, позовні вимоги сільська рада визнає.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, врахувавши позицію сторін, яка викладена в їх заявах про розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Носачівською сільською радою Смілянського району Черкаської області 22 січня 2003 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Носачів Смілянського району Черкаської області, у віці 77 років, про що 22 січня 2003 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за №2 (а.с.9).

Як вбачається з копії довідки №18, виданої Носачівською сільською радою Смілянського району Черкаської області 15 січня 2020 року, ОСОБА_2 отримала сертифікат серії ЧР №0209840, площею 2,88 га, номер земельної ділянки 554 (а.с.16).

Відповідно до копії листа №90/119-21 від 02 червня 2021 року Міськрайонного управлінням у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, 19 листопада 2001 року за №567 у Книзі записів державних актів на право приватної власності на земельну ділянку було зареєстровано державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР 13-13-567, виготовлений на ім`я ОСОБА_3 . Державний акт не був отриманий. Разом з тим, у Державноиму земельному кадастрі ця земельна ділянка площею 2,8763 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Носачівської сільської ради, на підставі Технічної документації, розробленої ФОП ОСОБА_4 , зареєстрована з кадастровим номером 7123785500:02:002:0341. 12 травня 2011 року розпорядженням Смілянської райдержадміністрації від 22 жовтня 2010 року №416, земельна ділянка була передана в оренду ТОВ Шпола-Агро Індустрі терміном на 5 років. До даного листа додано копію вказаного державного акту (а.с.17).

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 13-13-567 від 19 листопада 2001 року, ОСОБА_3 , яка проживає в с. Носачів Смілянського району, на підставі рішення Носачівської сільської ради народних депутатів від 21 березня 2001 року №17, передається у приватну власність земельна ділянка площею 2,88 гектарів згідно з планом, яка розташована на території Носачівської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №567 (а.с.18-19).

При цьому, як вбачається з вищевказаних документів, ім`я, по батькові, місце проживання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та власника земельної ділянки на підставі державного акту - ОСОБА_3 , а також площа земельної ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_2 , та на підставі вказаного державного акту ОСОБА_3 , є ідентичними, при цьому виключно у прізвищі вказаних осіб є розбіжності у перших двох літерах, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

З врахуванням викладеного суду приходить до висновку, що правовстановлюючий документ - Державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР 13-13-567 від 19 листопада 2001 року, належить саме спадкодавцю ОСОБА_2 , при цьому вищевказані розбіжності у прізвищі спадкодавця, які зазначені у свідоцтві про її смерть та правовстановлюючому документі, є наслідком невідного перекладу даного прізвища з російської мови на українську та виникли внаслідок застосування різних принципів передачі прізвища при міжмовному перетворенні.

Крім того, враховуючи відомості, які викладені в листі Міськрайонне управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, земельна ділянка, власником якої, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 13-13-567 від 19 листопада 2001 року, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та земельна ділянка з кадастровим номером 7123785500:02:002:0341, є однією і тією ж земельною ділянкою.

Таким чином, ОСОБА_2 за життя, на підставі державного акту на право приватної власності на землю, була власником вищевказаної земельної ділянки, та після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на неї.

Як вбачається з копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України за №00016934751 від 29 липня 2016 року, батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про що 25 березня 1946 року складено актовий запис за №168 (а.с.10).

Згідно копії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу за №00031068588 від 04 червня 2021 року, ОСОБА_7 , в зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила своє прізвища на ОСОБА_5 , про що 29 січня 1962 року складено актовий запис за №6 (а.с.11-12).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України за №00016934698 від 29 липня 2016 року, батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про що 24 серпня 1949 року складено актовий запис за №522 (а.с.13-14).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 06 червня 1963 року, батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_11 , про що 04 жовтня 1956 року в Книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за №47 (а.с.15).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною тіткою позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особа, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , він є спадкоємцем п`ятої черги.

Згідно ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з листа Смілянської державної нотаріальної контори №871/01-16 від 21 липня 2021 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 станом на момент надання відповіді до Смілянської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття/відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа в Смілянській державній нотаріальній конторі не заводилася (а.с.37).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №65619830 від 16 липня 2021 року, інформація за пошуковими параметрами ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.38).

Крім того, відповідно до листа Смілянського державного нотаріуса Зайцевої О.А. №930/02-14 від 28.07.2021, про надання роз`яснення ОСОБА_1 , для встановлення факту належності правовстановлюючих документів спадкодавцю, та відповідно за визнання за спадкоємцем права на спадкове майно, йому рекомендовано звернутись до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1-4 черги відсутні, оскільки вони з часу смерті спадкодавця, з якого минуло 18 років, з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, в зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який виявив бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з копії довідки №680, виданого виконавчим комітетом Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області 16 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно була зареєстрована та проживала в будинку АДРЕСА_1 . На день смерті разом з нею проживав ОСОБА_1 , який поховав її за власні кошти (а.с.23).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спадщину, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , до складу якої входить вищевказана земельна ділянка, прийняв її племінник, а саме позивач ОСОБА_1 , оскільки постійно проживав разом із нею на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XII, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XII, неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя не отримала у відповідному державному органі не отримала оригінал вищевказаного державного акту на право приватної власності на землю, що позбавляє позивача ОСОБА_1 об`єктивної можливості подати його до нотаріальної контори та отримати свідоцтво про право власності на спадщину за законом, а саме вищевказану земельну ділянку.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.4 ст.334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, приймаючи до уваги, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя не отримав у відповідних органах оригінал державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №13-13-567 від 19 листопада 2001 року, яка входить до складу спадкового майна, а також наявність розбіжностей у прізвищі спадкодавця, які зазначені у свідоцтві про смерть та у вказаному державному акті, спадкоємець ОСОБА_1 , який прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав разом із нею на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від прийняття спадщини, позбавлений об`єктивної можливості зареєструвати право власності на спадкове майно у позасудовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні, в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Відповідно до дублікату квитанції №0.0.2160912311.1 від 15 червня 2021 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 950 гривень 00 копійок.

Враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме: 475 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.15, 16, 182, 334, 392, 1216, 1218, 1225, 1258, 1265, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.81, 125 ЗК України, ст.1, 2, 76, 81, 82, 89, 141, 142, 247, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 354 ЦПК України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ротмістрівської сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Встановити факт, що державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР №13-13-567 від 19 листопада 2001 року на земельну ділянку площею 2,88 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, виданий на ім`я ОСОБА_3 , належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,8763 га, з кадастровим номером 7123785500:02:002:0341, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, яка, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №13-13-567, належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 15 червня 2021 року за дублікатом квитанції №0.0.2160912311.1 в сумі 950 (дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, тобто в розмірі 475 (чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач - Ротмістрівська сільська рада, адреса: 20726, Черкаська область, Смілянський район, с. Ротмістрівка, вул. Михайлівська, 18, код ЄДРПОУ 26359075.

Головуючий Т.В. Ігнатенко