Рішення
від 18.08.2021 по справі 243/7239/21
СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 243/7239/21

Номер провадження 2/243/2221/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року Слов ?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов`янська цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Донецького Національного Медичного Університету (ДНМУ)

вимоги позивача: про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Донецького Національного Медичного Університету (ДНМУ) про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

02.06.2015 року наказом ДНМУ ім. М. Горького в„– 06/02\1-ок був прийнятий на посаду доцента кафедри внутрішньої медицини № 1 до обрання за конкурсом.

03.09.2015 року у зв`язку з обранням за конкурсом на посаду доцента кафедри внутрішньої медицини № 1 на 5 років продовжив свою роботу у відповідача.

З 02.11.2015 року наказом ДНМУ ім. М. Горького № 11/02/1-ок від 29.10.2015 року з ним додатково були оформлені трудові відносини про роботу за сумісництвом на 0,5 ставки на посаді доцента кафедри внутрішньої медицини №1.

28.12.2016 року ДНМУ ім. М. Горького перейменовано у ДНМУ.

02.09.2020 року відповідач продовжив з позивачем трудові відносини по виборній посаді (основна робота на 1,0 ставки доцентом кафедри внутрішньої медицини № 1) до обрання за конкурсом.

Після проведення конкурсу з 08.12.2020 року продовжив працювати у відповідача по основній роботі на посаді асистента кафедри внутрішньої медицини № 1 строком на 5 років.

23.06.2021 року наказом відповідача № 225 від 23.06.2021 року позивач був звільнений у зв`язку з вчиненням аморального проступку, несумісного з продовженням виховної роботи, згідно з п. 3 ст. 41 КЗпП України з посади доцента кафедри внутрішньої медицини № 1.

24.06.2021 року наказом № 235 віл 24.06.2021 року позивач був звільнений у зв`язку з вчиненням аморального проступку, несумісного з продовженням виховної роботи, згідно з п. 3 ст. 41 КЗпП України з посади асистента кафедри внутрішньої медицини № 1.

Вважав накази № 225 та 235 незаконними та такими, що підлягали скасуванню у зв`язку з порушенням норм закону при звільненні та просив поновити його на роботі на посаді доцента кафедри внутрішньої медицини № 1, асистента кафедри внутрішньої медицини № 1; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду; вирішити питання судових витрат; застосувати положення ст. 237 КЗпП України.

2. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, навів доводи, аналогічні доводам позовної заяви та уточненого позову, та просив їх задовольнити.

3. Представник відповідача Донецького Національного Медичного Університету (ДНМУ), належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи у суді, не з`явився, надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності (а.с.90).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. 21.07.2021 року відповідач звернувся до суду з клопотанням із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження та переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (а.с.51-52, 57).

5. 04.08.2021 року Ухвалою суду відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, як необґрунтованого (а.с.84-86).

6. 28.07.2021 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що наказом ректора № 287 від 21.07.2021 року скасовані накази № 225 від 23.06.2021 року та 235 від 24.06.2021 року Про звільнення ОСОБА_1 , тобто у зв`язку з відсутністю предмету спору (а.с.61).

7. 28.07.2021 року позивач надав суду заперечення проти закриття провадження у справі (а.с.65).

8. 04.08.2021 року Ухвалою суду відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання (а.с.84-86).

9. 29.07.2021 року позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог за наслідками наказу № 287 від 21.07.2021 року про скасування наказів № 225 від 23.06.2021 року та 235 від 24.06.2021 року Про звільнення ОСОБА_1 , у якій він ставив питання про уточнення п. 1 та п. 6 первинної позовної заяви в частині визнання спірних наказів незаконними (а.с.64).

10. 18.08.2021 року позивачем до суду надано клопотання про залучення документів: довідки та Наказу № 310 від 16.08.2021 року про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.95-97).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

11. Ухвалою суду від 14 липня 2021 року відкрито провадження у справі, і розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.47).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

12. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Донецький національний медичний університет є юридичною особою, код ЄДРПОУ 02010698, зареєстрований за адресою м. Лиман вул. Привокзальна, 27 Донецької області та діє на підставі Статуту, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 04 червня 2021 року за № 1106 офіційний сайт (https://dnmu.edu.ua/ru/statut-universytetu/).

13. 02.06.2015 року наказом ДНМУ ім. М. Горького в„– 06/02/1-ок позивач був прийнятий на посаду доцента кафедри внутрішньої медицини № 1 до обрання за конкурсом. 03.09.2015 року у зв`язку з обранням за конкурсом на посаду доцента кафедри внутрішньої медицини № 1 на 5 років продовжив свою роботу у відповідача. З 02.11.2015 року наказом ДНМУ ім. М. Горького № 11/02/1-ок від 29.10.2015 року з ним додатково були оформлені трудові відносини про роботу за сумісництвом на 0,5 ставки на посаді доцента кафедри внутрішньої медицини №1.

14. 28.12.2016 року ДНМУ

ім. М. Горького перейменовано у ДНМУ. 15 . 02.09.2020 року відповідач продовжив з позивачем трудові відносини по виборній посаді (основна робота на 1,0 ставки доцентом кафедри внутрішньої медицини № 1) до обрання за конкурсом. Після проведення конкурсу з 08.12.2020 року продовжив працювати у відповідача по основній роботі на посаді асистента кафедри внутрішньої медицини № 1 строком на 5 років (а.с.31-36).

16. 23.06.2021 року наказом відповідача № 225 від 23.06.2021 року позивач був звільнений у зв`язку з вчиненням аморального проступку, несумісного з продовженням виховної роботи, згідно з п. 3 ст. 41 КЗпП України з посади доцента кафедри внутрішньої медицини № 1 (а.с.6-7).

17. 24.06.2021 року наказом № 235 від 24.06.2021 року позивач був звільнений у зв`язку з вчиненням аморального проступку, несумісного з продовженням виховної роботи, згідно з п. 3 ст. 41 КЗпП України з посади асистента кафедри внутрішньої медицини № 1 (а.с.29-30).

18. Наказом № 287 від 21.07.2021 року Про скасування наказів ДНМУ від 23.06.2021 року № 225 та від 24.06.2021 року № 235 скасовані:

?Наказ ДНМУ від 23.06.2021 року № 225 Про звільнення ОСОБА_1

?Наказ ДНМУ від 24.06.2021 року № 235 Про звільнення ОСОБА_1

Канцелярії довести наказ до відділу кадрів, бухгалтерської служби, планово-фінансового відділу, ОСОБА_1 (а.с.62).

19. З довідки № 1230 від 03.08.2021 року ДНМУ повідомляє суд про те, що заробітна плата позивачу за період з 23.06.2021 року по 21.07.2021 року не нараховувалася у зв`язку з тим, що у бухгалтерську службу ОСОБА_1 не надано відповідний табель на виплату (а.с.81,92).

20. З наказу ДНМУ № 310 від 16.08.2021 року Про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу вбачається, що бухгалтерській службі ДНМУ виплатити ОСОБА_1 , асистенту кафедри внутрішньої медицини № 1 на ставку середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.06.2021 року по 27.07.2021 року; бухгалтерській службі ДНМУ виплатити ОСОБА_1 , доценту кафедри внутрішньої медицини № 1 на 0,5 ставки за сумісництвом, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.06.2021 року по 27.07.2021 року; При виплаті утримати податки та інші обов`язкові платежі (а.с.97).

V. Зміст спірних правовідносин та оцінка Суду.

21. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

22. Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

23. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

24. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, визначені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

25. Вирішуючи питання стосовно позовних вимог, викладених в Уточненій позовній заяві (а.с.64) про визнання незаконними наказів відповідача № 225 від 23.06.2021 року Про звільнення ОСОБА_1 та № 235 від 24.06.2021 року Про звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на роботі, суд виходить з наступного.

26. Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача з даним позовом, відповідач самостійно Наказом № 287 від 21.07.2021 року Про скасування наказів ДНМУ від 23.06.2021 року № 225 та від 24.06.2021 року № 235 скасовані:

?Наказ ДНМУ від 23.06.2021 року № 225 Про звільнення ОСОБА_1

?Наказ ДНМУ від 24.06.2021 року № 235 Про звільнення ОСОБА_1 (а.с.62),

і відповідач поставив питання про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору (а.с.61).

27. Закон не обмежує роботодавця у праві самостійно скасувати наказ про звільнення працівника, якщо таке звільнення відбулося з ініціативи власника або уповноваження ним органу, а відтак скасування наказу про звільнення позивача самим відповідачем потягло за собою поновлення позивача на роботі (аналогічна позиція викладена в Ухвалі ВССУ від 25.09.2017 р. у справі № 223/30/16-ц).

28. В той же час, позивач наполягав на розгляді питання про визнання скасованих наказів № 225 та 235 Про звільнення ОСОБА_1 незаконними.

29. Суд не погоджується з доводами представника відповідача про необхідність закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору (а.с.61), оскільки згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Проте поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення відсутність предмета спору в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

30. Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц (провадження № 61-21649св19), 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

31. Таким чином, оскільки предметом уточнених позовних вимог є законність наказів № 225 від 23.06.2021 року та 235 від 24.06.2021 року про звільнення, які наказом № 287 від 21.07.2021 року скасовані та поновлення його на роботі, разом з тим, позивач не користується процесуальними можливостями припинити подальший розгляд справи в цій частині, а наполягає на подальший розгляд та постановленні рішення з цього приводу, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними вищезазначених скасованих наказів відповідача необхідно відмовити.

32. Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходить з наступного.

33. Відповідно до норм ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, орган який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак зазначене положення не звільняє роботодавця від обов`язку здійснити оплату вимушеного прогулу у разі звільнення працівника без законної підстави (аналогічна позиція викладена в Ухвалі ВССУ від 25.09.2017 р. у справі № 223/30/16-ц).

34. З матеріалів справи вбачається, що наказом ДНМУ № 310 від 16.08.2021 року Про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу встановлюється обов`язок бухгалтерській службі ДНМУ виплатити ОСОБА_1 , асистенту кафедри внутрішньої медицини № 1 на ставку середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.06.2021 року по 27.07.2021 року; бухгалтерській службі ДНМУ виплатити ОСОБА_1 , доценту кафедри внутрішньої медицини № 1 на 0,5 ставки за сумісництвом, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.06.2021 року по 27.07.2021 року; при виплаті утримати податки та інші обов`язкові платежі (а.с.97).

35. В той же час, враховуючи викладене вище, відповідач повинен був виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу одночасно зі скасуванням наказів про звільнення. Оскільки відповідачем спірні виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу не були виплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача про необхідність стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

36. Згідно довідки про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 на посаді асистента 1,0 ставки - середньоденна заробітна плата становить 1 054 грн. 22 коп. (а.с.41).

37. Згідно довідки про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 на посаді доцента 0,5 ставки - середньоденна заробітна плата становить 382 грн. 41 коп. (а.с.42).

38. Відповідно до наказу № 310 від 16.08.2021 року період вимушеного прогулу:

?асистента кафедри внутрішньої медицини № 1 на ставку - з 25.06.2021 року по 27.07.2021 року - 22 дні (22 дні х 1 054 грн. 22 коп. = 23 192 грн. 84 коп.);

?доцента кафедри внутрішньої медицини № 1 на 0,5 ставки за сумісництвом - з 24.06.2021 року по 27.07.2021 року - 23 дні (23 дні х 382 грн. 41 коп. = 8 795 грн. 43 коп.)

39. Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі:

? 23 192 грн. 84 коп. - середній заробіток за час вимушеного прогулу асистента кафедри внутрішньої медицини № 1 на ставку

? 8 795 грн. 43 коп. - середній заробіток за час вимушеного прогулу доцента кафедри внутрішньої медицини № 1 на 0,5 ставки.

38. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справа про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

40. Оскільки суд прийшов до висновку про присудження користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд в цій частині допускає негайне виконання рішення.

41. Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача суми моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. за незаконне звільнення з посади доцента кафедри внутрішньої медицини № 1 та 50 000 грн. за незаконне звільнення з посади асистента кафедри внутрішньої медицини № 1 , суд виходить з наступного.

42. Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

43. Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.01.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

44. Відповідно до абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.01.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

45. У відповідність до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

46. За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України, є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

47. У відповідності із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних та з урахування інших обставин.

48. У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

49. За п.8 вказаної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

50. Моральна шкода, як і будь-яка інша позовна вимога, є предметом доказування, а тому обов`язок доказування моральної шкоди покладають саме на ту сторону, яка просить про її стягнення.

51. Таким чином, судом встановлено, що внаслідок звільнення позивача останньому довелося звертатися до суду з позовом про поновлення на роботі, лише після такого звернення відповідач самостійно скасував наказ про звільненні на роботі, позивач перебував у вимушеному прогулі у зв`язку з цим звільненням, що підтверджується Наказом № 310 від 16.08.2021 року ректора ДНМУ (а.с.97), суд приходить до висновку, що позивачу була спричинена моральна шкода, між тим, розмір визначений позивачем у 100 000 грн. є завищеним.

52. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема: характер порушення прав позивача, істотність вимушених змін у його житті через дії відповідача та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав, приходить до висновку, що достатньою і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 1 000 грн.00 коп. за звільнення з посади доцента кафедри внутрішньої медицини № 1 ДНМУ та 1 000 грн. за незаконне звільнення з посади асистента кафедри внутрішньої медицини № 1 ДНМУ.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

53. Стосовно розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

54. Так, згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

55. Відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

56. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, судовий збір становить - 1 відсоток ціни позову,але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

57. Згідно до п.2 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

58. Розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 01.01.2021 року становить 2 270 грн. 00 коп., відповідно 0,4 розміру становить 908 грн. 00 коп. (у відповідність до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 року № 1082-IX).

59. Позивачем при зверненні до суду сплачено 1162 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією від 12.07.2021 року (а.с.44).

60. В той же час позивачем необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1000 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди та 908 грн. 00 коп. за вимогу про стягнення середнього заробітку.

61. Таким чином недоплачена сума судового збору позивача при зверненні до суду становить 746 грн. 00 коп.

62. У зв`язку з наведеним та враховуючи про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку у розмірі 908 грн. 00 коп., за вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 20 грн., а з позивача на користь держави необхідно стягнути суму недоплаченого судового збору у розмірі 746 грн. 00 коп.

VII. Негайне виконання рішення суду.

63. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

64. У зв`язку з чим, рішення в частині стягнення присудженої виплати заробітної плати в розмірі середнього заробітку за один місяць, підлягають негайному виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12-14, 18, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецького Медичного Національного Університету про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Донецького Медичного Національного Університету, код ЄДРПОУ 02010698, знаходиться за адресою: м. Лиман вул. Привокзальна, 27 Донецької області на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4

? 23 192 грн. 84 коп. - середній заробіток за час вимушеного прогулу асистента кафедри внутрішньої медицини № 1 на ставку;

? 8 795 грн. 43 коп. - середній заробіток за час вимушеного прогулу доцента кафедри внутрішньої медицини № 1 на 0,5 ставки;

?моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.00 коп.

?судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп. та 20 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , судовий збір у розмірі 746 грн. 00 коп. , отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині стягнення присудженої виплати заробітної плати в розмірі середнього заробітку за один місяць, підлягають негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їй пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення складений 26.08.2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко

Дата ухвалення рішення18.08.2021
Оприлюднено26.08.2021

Судовий реєстр по справі —243/7239/21

Постанова від 07.12.2021

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Мальований Ю. М.

Ухвала від 16.11.2021

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Мальований Ю. М.

Ухвала від 25.10.2021

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Мальований Ю. М.

Ухвала від 05.10.2021

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Мальований Ю. М.

Ухвала від 30.09.2021

Цивільне

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Мірошниченко Л. Є.

Рішення від 18.08.2021

Цивільне

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Мірошниченко Л. Є.

Рішення від 18.08.2021

Цивільне

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Мірошниченко Л. Є.

Ухвала від 04.08.2021

Цивільне

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Мірошниченко Л. Є.

Ухвала від 04.08.2021

Цивільне

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Мірошниченко Л. Є.

Ухвала від 14.07.2021

Цивільне

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Мірошниченко Л. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні