Постанова

від 19.09.2007 по справі 25/345-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/345-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19.09.2007р.м.Київ№ 25/345-А

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежна нафтова компанія”

до                   Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про                 визнання недійсними повідомлень - рішень

                                                                                         Суддя Морозов С.М.

від позивача       Коршун Т.О. (довіреність №4-29/12 від 29.12.2006р.)

                           Миронюк О.В. (довіреність №3-29/12 від 29.12.2006р.)

від відповідача  Пипко Р.П. (довіреність №15/9/10-015 від 09.01.2007р.)

                           Купцов О.В. (довіреність №418/9/10-015 від 11.09.2007р.)

19.09.2007р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи:

           Товариство з обмеженою відповідальністю „Незалежна нафтова компанія” (надалі ТОВ «Незалежна нафтова компанія», позивач) звернулось до суду з позовною заявою про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, відповідач)  №0000402307/0  від 08.02.2007р., №0000402307/1 від 12.03.2007р., №0000402307/2 від 17.05.2007р..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з висновками акту перевірки щодо встановленого порушення позивач не згоден, підстави для визначення суми податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій з податку на прибуток відсутні. Винесені податкові повідомлення-рішення мають бути визнані недійсними.

Відповідачем позов не визнано, надані письмові заперечення проти позову та зазначено про безпідставність заявленого позову. Заперечення обґрунтовані правомірністю висновків акту перевірки щодо виявленого порушення пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 04.12.2006р. по 22.01.2007р. співробітниками ДПІ у Голосіївському районі міста Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Незалежна нафтова компанія»за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р..За результатами перевірки відповідачем було складено Акт №44/1-23-07-32422174 від 29.01.2007р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Згідно висновків акту перевірки внаслідок встановленого порушення пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було винесене податкове повідомлення-рішення №0000402307/0 від 08.02.2007р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток всього 1 430 043, 00 грн. (в тому числі 841202,00 грн. –основний платіж, 588 841, 00 грн. –штрафні санкції застосовані у відповідності з пп. 17.1.6, 17.1.3  п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»).

В результаті адміністративного оскарження податкового повідомлення –рішення №0000402307/0 від 08.02.2007р. відповідачем було винесено податкові повідомлення –рішення №0000402307/1 від 12.03.2007р. та №0000402307/0 від 17.05.2007р., якими суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1430043,00 було залишено без змін.

Висновки відповідача щодо встановленого порушення у акті перевірки судом не приймаються виходячи з наступного:

06.09.2006р. між позивачем та Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю «Кідаре Лімітед»(Республіка Кіпр) було укладено договір №7-2/06К міни цінних паперів та корпоративних прав.

Відповідно до положень вказаного договору компанія «Кідаре лімітед»зобов'язалась передати  належний їй пакет акцій (13063 штук) ВАТ «Донецький рудоремонтний завод»вартістю 13 063 040, 50 грн.  у власність позивача, а позивач зобов'язався передати належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Барви 2005»вартістю 13 063 040, 50 грн. у власність компанії «Кідаре лімітед»на умовах , передбачених цим договором.

31.08.2006р. між позивачем та ТОВ «ФІК «Промислові Інвестиції»було укладено договір №165/5-06Т, відповідно до умов якого позивач продав ТОВ «ФІК «Промислові Інвестиції»пакет акцій (13063 штук) ВАТ «Донецький рудоремонтний завод»вартістю 3450000,00 грн.

Відповідно до акту перевірки витрати позивача у звітному періоді від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами становили:

3400000,00 грн. –витрати на формування статутного фонду ТОВ «Барви 2005»(придбання корпоративного права), які були відчужені згідно договору №7-2/06К міни цінних паперів та корпоративних прав від 06.09.2006р.;

9698232,46 грн. –витрати, понесені позивачем в зв'язку з придбанням пакету акцій згідно договору №7-2/06К міни цінних паперів та корпоративних прав від 06.09.2006р..

Відповідно до пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати понесені платником податку у зв'язку з придбанням товару (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи з договірних цін, але не більше  за звичайні ціни.

Тобто, при укладанні договорів, предметом яких було відчуження акцій ВАТ «Донецький рудоремонтний завод»,  позивач мав застосовувати звичайні ціни.

Поняття звичайної ціни та порядок її визначення встановлюються положеннями п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р.. Так, відповідно до пп. 1.20.1 якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Згідно пп. 1.20.6 у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підтвердження розміру звичайної ціни на акції ВАТ «Донецький рудоремонтний завод» відповідачем було надано суду лист ДП «Фондова біржа «ПФТС»№255-д від 25.01.2007р., відповідно до кого вартість акцій вказаного емітента станом на 01.09.2007р. становить  742,42 грн., в той час, коли фактична ціна придбання 1 акції ВАТ «Донецький рудоремонтний завод»становила 264,1047 грн..

Проте, суд вважає недоведеним з боку відповідача рівень застосованих звичайних цін на відповідні цінні папери, оскільки:

Договір №7-2/06К міни цінних паперів та корпоративних прав та договір №165/5-06Т купівлі –продажу цінних паперів, предметом яких було відчуження акцій ВАТ «Донецький рудоремонтний завод», позивачем було укладено протягом серпня –вересня 2006 року.

Зокрема, договір міни від 06.09.2006р. позивачем було укладено саме через необхідність виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 165/5-06/Т від 31.08.2006р..

Відповідно до листа  ДП «Фондова біржа «ПФТС»№894 від 17.09.07р. до 2007 року угоди щодо купівлі – продажу простих іменних акцій ВАТ «Донецький рудоремонтний завод»на Фондовій біржі «ПФТС»не укладались.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про відсутність підстав вважати заниженою ціну договору купівлі-продажу, що укладено позивачем, а відповідачем до справи не надано відповідного обґрунтування, в письмових запереченнях на позов не зазначено які обставини доводять відповідність застосованої ціни при перевірці правильності визначення витрат від придбання цінних паперів згідно договору міни від 06.09.2006р. № 7-2/06К.

          Враховуючи все вищевикладене позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000402307/0  від 08.02.2007р., №0000402307/1 від 12.03.2007р., №0000402307/2 від 17.05.2007р.  є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163  КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва №0000402307/0  від 08.02.2007р., №0000402307/1  від 12.03.2007р., №0000402307/2  від 17.05.2007р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                   С.М. Морозов

                                                                            дата складення повного тексту постанови 26.09.2007р.