Герб України

Ухвала від 19.08.2021 по справі 904/3546/20

Касаційний господарський суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

УХВАЛА

19 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/3546/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. Р. Кібенко, О. А. Кролевець

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної установи Широківський виправний центр (№75)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2021у складі колегії суддів: В. О. Кузнецов- головуючий, Л. А. Коваль, І. О. Вечірко

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020

суддя: Г. В. Манько

за позовом Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України

до

1. Державної установи Широківський виправний центр (№75) ;

2. Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виробничої служби України (№75)

про визнання рішення тендерного комітету та договору недійсним

за участю представників учасників:

позивача: С. О. Пилипенко

відповідача-1: А. В. Лисенко

відповідача-2: не з`явилися

прокуратури: Д.В. Косенко

ВСТАНОВИВ:

Керівник Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Східний офіс Держаудитслужби, позивач) про:

- визнання недійсним рішення тендерного комітету Державної установи Широківський виправний центр (№75) (далі - ДУ Широківський виправний центр (№75) , відповідач-1), оформлене протоколом №7 від 21.02.2020, про обрання Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№75) (далі - ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №75 , відповідач-2) переможцем закупівлі: ДК 021:2015 (СРV):77110000-4 - послуги пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-10-000465-а);

- визнання недійсним договору №Г-19 від 06.03.2020, укладеного між Державною установою Широківський виправний центр (№75) та Державним підприємством Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№75) про закупівлю послуг.

В обґрунтування позову Прокурор посилається на те, що тендерна пропозиція учасника торгів - ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №75 , якого визнано переможцем процедури закупівлі, не відповідає тендерній документації та вимогам ст.16 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки містить недостовірні відомості щодо наявності у підприємства необхідного обладнання та матеріально-технічної бази; працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; сертифікатів на насіннєвий матеріал, міндобрива, засоби захисту рослин; спецодягу та взуття в кількості не меншій ніж кількість персоналу, задіяного для виконання умов договору.

Крім того, Прокурор вказує на те, що відомості про учасника закупівлі містять неповну та недостовірну інформацію, не надано документів, що підтверджують повноваження керівника, в тендерній документації учасника відсутня інформація про здійсненні відповідачем-2 заходи щодо розстрочення і відстрочення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Також позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами моніторингу процедури спірної закупівлі Східним офісом Держаудитслужби встановлено порушення вимог ст. 27, абз. 3 ч. 5 ст. 28, ч. 1 ст. 31, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 30 Закону України Про публічні закупівлі .

Прокурор вказує на те, що замовником помилково допущені тендерні пропозиції ТОВ Агросс+ , ТОВ ВалМар АГРО та ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №75 з численними порушеннями до аукціону та відповідно помилково визначено переможця закупівлі та прийнято рішення про намір укласти договір.

Крім того, Прокурор зазначив про допущення зміни істотних умов тендерної документації шляхом укладення 5 додаткових угод, якими зокрема зменшено площу земельних ділянок, внесено зміни до кошторису (зменшено ціну).

Прокурор в позові вказує на те, що прокуратурою повідомлено Східний офіс Держаудитслужби про прийняття Криворізькою місцевою прокуратурою № 1 рішення щодо представництва в господарському суді Дніпропетровської області його інтересів шляхом подання позову про визнання недійсним рішення тендерного комітету, недійсним договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 у справі №904/3546/20 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення тендерного комітету Державної установи Широківський виправний центр (№75) , оформлене протоколом №7 від 21.02.2020, про обрання Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№75) переможцем закупівлі ДК 021:2015 (СРV):77110000-4 - послуги пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-10-000465-а). Визнано недійсним договір № Г-19 від 06.03.2020, укладений між Державною установою Широківський виправний центр (№75) та Державним підприємством Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№75) про закупівлю послуг. Здійснено розподіл судових витрат.

Судове рішення мотивоване наявністю фактів порушення умов Закону України Про публічні закупівлі (в редакції на момент проведення закупівлі) при проведенні закупівлі: ДК 021:2015 (СРV):77110000-4 - послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-10-000465-а).

Суд зазначає, що згідно з висновком органу державного фінансового контролю тендерна пропозиція ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби (№75) не відповідала кваліфікаційним критеріям, установленим ст. 16 Закону України Про публічні закупівлі , і вимогам тендерної документації замовника та підлягала відхиленню, відповідно торги підлягали відмінні через неможливість усунення порушень у визначений Законом спосіб.

Крім того, суд вказує на те, що замовником вже після укладення оспорюваного договору про закупівлі допущено зміну істотних умов тендерної документації, шляхом укладення 5 додаткових угод: додаткова угода №1 від 12.03.2020, якою ціну договору зменшено до 11 965 033,20 грн, зменшено площу земельних ділянок до 2 221,5 га та внесено зміни до додатку №2 (кошторис); додаткова угода №2 від 17.03.2020 -змінено банківські реквізити замовника; додаткова угода №3 від 14.05.2020 - змінено банківські реквізити підрядника; додаткова угода №4 від 18.05.2020, якою ціну договору зменшено до 7 950 699,42 грн та внесено зміни до додатку №2 (кошторис); додаткова угода №5 від 27.05.2020, якою ціну договору зменшено до 7 425 941,15 грн та внесено зміни до додатку №2 (кошторис).

Суд першої інстанції, з огляду на наявні у справі докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, вказав на те, що допущені порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі при укладенні договору та виконання його умов унеможливлює раціональне використання державних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави. Підставою для звернення Прокурора з даним позовом в інтересах держави до суду є загроза порушень економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат.

Постановою від 27.04.2021 у даній справі Центральний апеляційний господарський суд змінив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 у справі № 904/3546/20, виклавши мотивувальну частину в редакції зазначеної постанови.

Апеляційний господарський суд наголосив на тому, що Прокурор, звертаючись з даним позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, зазначив, що Східний офіс Державної аудиторської служби України є органом, уповноваженим державною на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Дніпропетровської області, проте останнім за результатом моніторингу процедури спірної закупівлі не вжито заходів щодо усунення виявлених порушень.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що порушення законодавства при проведенні тендеру з публічних закупівель та укладення договору за його результатами виявлені з ініціативи Східного офісу Державної аудиторської служби України при проведенні моніторингу, що зафіксовано у висновку від 19.02.2020, тому Східному офісу Держаудитслужби було достовірно відомо про допущені Державною установою Широківський виправний центр (№75) порушення законодавства у сфері публічних закупівель при проведенні процедури закупівлі та укладенні договору про закупівлю.

Апеляційний господарський суд наголошує на тому, що тендерна пропозиція Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№75) не відповідала кваліфікаційним критеріям, установленим ст. 16 Закону України Про публічні закупівлі , і вимогам тендерної документації замовника та підлягала відхиленню, відповідно торги підлягали відміні через неможливість усунення порушень у визначений Законом спосіб.

Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання спірного договору недійсним, оскільки матеріали справи містять докази невідповідності рішення тендерного комітету, оформленого протоколом №7 від 21.02.2020, та договору №Г-19 від 16.03.2020 вимогам законодавства.

Апеляційний господарський суд вказав на те, що у мотивувальній частині рішення суду не зазначено підстав для визнання договору недійсним та не надано оцінку спірному правочину вимогам чинного законодавства. За таких обставин, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для зміни мотивувальної частини оскаржуваного рішення та викладення її в редакції цієї постанови.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Державна установа Широківський виправний центр (№75) звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та залишити позов Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області без розгляду.

Згідно з касаційною скаргою в новій редакції, поданою скаржником на виконання ухвали Верховного Суду, вбачається, що скарга подається на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України .

Скаржник в касаційній скарзі вказує на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №909/965/16 та від 20.08.2020 у справі № 910/12705/18.

ДУ Широківський виправний центр (№75) зазначає, що суди попередніх інстанцій визнали доведеними підстави представництва Прокурором інтересів держави всупереч положенням п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , принципам диспозитивності та змагальності сторін господарського судочинства, ст. 53, ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, без врахування правових висновків Верховного Суду, ухвалили необґрунтовані та незаконні судові рішення.

ДУ Широківський виправний центр (№75) зазначає, що судом першої інстанції за відсутності доказів повідомлення Прокуратурою Східного офісу Держаудитслужби, а отже за відсутності підстав для представництва інтересів держави в суді, прийнято до розгляду позов Прокурора та розглянуто його по суті.

Скаржник наголошує на тому, що копія листа прокуратури № 04/37/1-404ВИХ-20 від 23.04.2020, адресованого Східному офісу Держаудитслужби, була подана Прокурором лише до апеляційної інстанції у складі відзиву від 14.12.2020 на апеляційну скаргу відповідача-1.

Суд апеляційної інстанції прийняв, як доказ, лист Прокурора № 04/37/1-404ВИХ-20 від 23.04.2020 без дослідження причин неподання такого доказу до суду першої інстанції, допустивши порушення ст.ст. 2, 13, 14 та приписів ч.ч. 2, 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідач-1 наголошує на тому, що позов Прокурора не містить посилань на конкретні вимоги законодавства, які було порушено спірним договором в момент його укладення.

ДУ Широківський виправний центр (№75) вказує на відповідність оспорюваного договору положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про публічні закупівлі .

У відзиві на касаційну скаргу Прокурор просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Дослідивши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі №904/3546/20 з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г).

Предметом позову у справі № 904/3546/20, що розглядається, є визнання недійсним рішення тендерного комітету Державної установи Широківський виправний центр (№75) , оформлене протоколом №7 від 21.02.2020, про обрання ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№75) переможцем закупівлі та визнання недійсним договору №Г-19 від 06.03.2020, укладеного між ДУ Широківський виправний центр (№75) та ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№75) про закупівлю послуг.

Підставою позову є невідповідність тендерної пропозиції учасника торгів - ДУ Широківський виправний центр (№75), якого визнано переможцем процедури закупівлі, тендерній документації та вимогам ст.16 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки зазначена пропозиція містить недостовірні відомості щодо наявності: у підприємства необхідного обладнання та матеріально-технічної бази; працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; сертифікатів на насіннєвий матеріал, міндобрива, засоби захисту рослин; спецодягу та взуття в кількості не меншій ніж кількість персоналу, задіяного для виконання умов договору. Крім того, відомості про учасника закупівлі містять неповну та недостовірну інформацію, не надано документів, що підтверджують повноваження керівника, в тендерній документації учасника відсутня інформація про здійсненні відповідачем-2 заходи щодо розстрочення і відстрочення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Приймаючи рішення у справі № 904/3546/20 та задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наявності фактів порушення умов Закону України Про публічні закупівлі (в редакції на момент проведення закупівлі) при проведенні закупівлі: ДК 021:2015 (СРV):77110000-4 - послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-10-000465-а).

Крім того, суди попередніх інстанцій встановили невідповідність оспорюваного договору, в редакції додаткових угод, вимогам чинного законодавства.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, вказав на те, що підставою для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави до суду є загроза порушень економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат.

Апеляційний господарський суд наголосив на тому, що Прокурор, звертаючись з даним позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, зазначив, що Східний офіс Державної аудиторської служби України є органом, уповноваженим державною на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Дніпропетровської області, проте останнім за результатом моніторингу процедури спірної закупівлі не вжито заходів щодо усунення виявлених порушень.

Водночас, у справі № 909/965/16, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, предметом позову є стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений природний газ. Підставою позову є неналежне виконання покупцем договору купівлі-продажу природного газу в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.

У зазначеній справі суди, частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходили з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт передачі товару покупцеві за 2015 рік. Судами не прийнято до уваги акти приймання-передачі природного газу за 2015 рік, надані суду продавцем, з огляду на те, що справа судами розглядалася з 2016 року неодноразово та підготовче провадження тривало понад 10 місяців і тільки після закриття підготовчого провадження продавцем надано акти приймання-передачі природного газу за 2015 рік, без обґрунтування неможливості їх подання в строк.

Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій, посилається на норми ст. ст. 80, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання доказів та на норми ст. 300 зазначеного Кодексу щодо повноважень Верховного Суду стосовно встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній.

ДУ Широківський виправний центр (№75) у касаційній скарзі у справі №904/3546/20 вказує на те, що судом першої інстанції за відсутності доказів повідомлення прокуратурою Східного офісу Держаудитслужби, а отже за відсутності підстав для представництва інтересів держави у суді, прийнято до розгляду позов Прокурора. Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції, в порушення приписів ст. 269 ГПК України, неправомірно прийнято до уваги лист Прокурора, адресований Східному офісу Держаудитслужби, оскільки зазначений лист подано Прокурором лише до суду апеляційної інстанції.

Верховним Судом відхиляються вказані доводи скаржника, оскільки зазначений лист Прокурором подано до суду першої інстанції в межах підготовчого провадження, що підтверджується матеріалами справи.

У справі 910/12705/18, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі, предметом позову є зобов`язання повернути суму попередньої оплати за договором підряду та стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт. Підставою позову є неналежне виконання умов договору підряду в частині виконання зобов`язань щодо завершення робіт першого етапу.

Верховний Суд, залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову Прокурора без розгляду, вказав на те, що претензії замовником були датовані 27.08.2018 та 11.09.2018, а позов до суду прокуратурою подано 17.09.2018, незважаючи на те, що Господарським кодексом України та Господарським процесуальним кодексом України встановлено місячний термін для надання відповіді на претензію з моменту її отримання. Тобто Міністерством оборони України та Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням вживалися заходи досудового врегулювання спору, що не може свідчити про неналежне здійснення захисту інтересів держави щодо виконання відповідачем договору підряду.

У справі № 904/3546/20, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеного Держаудитслужбою моніторингу процедури спірної закупівлі та встановлення порушень під час процедури закупівлі Держаудитслужбою не вжито заходів щодо усунення виявлених порушень.

Більш того, Східний офіс Держаудитслужби в поясненнях, поданих до суду першої інстанції, вказав на невизначення Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні права подавати позови про визнання в судовому порядку недійсними договорів та рішень укладених за результатами проведеної процедури закупівлі.

Зазначене вище може бути кваліфіковано як бездіяльність органу.

З огляду на зазначене, доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій при розгляді справи № 904/3546/20 відповідних висновків Верховного Суду, викладених у постановах у справах № 909/965/16 і № 910/12705/18 є безпідставними, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у цих постановах Верховного Суду стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у даній справі №904/3546/20.

Питання права касаційного оскарження урегульовано ст. 287 ГПК України, ч. 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Такі процесуальні обмеження щодо касаційного оскарження судових рішень не суперечать положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України застосовується судами України як частина національного законодавства, і відповідають практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується судами як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України ).

Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду . При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/4647/18).

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, ДУ Широківський виправний центр (№75) не зазначило та не обґрунтувало у поданій касаційній скарзі, Верховний Суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ДУ Широківський виправний центр (№75) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 904/3546/20.

Керуючись ст.ст. 234, 235, п. 5 ч. 1 ст. 296, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою державної установи Широківський виправний центр (№75) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/491/19 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя О. Р. Кібенко

Суддя О. А. Кролевець

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення19.08.2021
Оприлюднено27.08.2021
Номер документу99173727
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/3546/20

Ухвала від 30.08.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мамалуй О.О.

Ухвала від 19.08.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мамалуй О.О.

Ухвала від 17.08.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мамалуй О.О.

Ухвала від 11.08.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мамалуй О.О.

Ухвала від 29.07.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мамалуй О.О.

Ухвала від 23.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мамалуй О.О.

Постанова від 27.04.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кузнецов Вадим Олександрович

Ухвала від 26.03.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кузнецов Вадим Олександрович

Ухвала від 09.02.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кузнецов Вадим Олександрович

Ухвала від 28.12.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кузнецов Вадим Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні